Ти тут

Організація стоматологічної служби - професійні ураження тканин порожнини рота

Зміст
Професійні ураження тканин порожнини рота
Дослідження рН змішаної слини
Вивчення кальцію і неорганічного фосфору змішаної слини
Визначення питомої ваги емалі та дентину зубів, вміст кальцію і фосфору
Зміни в тканинах порожнини рота у робітників коксохімічного виробництва
Дослідження слизової оболонки при впливі на неї кам`яновугільної смоли і пеку
Вплив умов виробництва фенопластов на тканини порожнини рота
Дослідження показників в умовах виробництва фенопластов
Тверді тканини зубів і слизова оболонка порожнини рота у робітників сажі виробництва
Патоморфологічні дослідження впливу фільтром сажі пилу
Тканини порожнини рота у робітників виробництва скла
Дослідження впливу окису кремнію
Лікувально-профілактичні заході при патології тканин порожнини рота
Загальнооздоровчі заходи при патології тканин порожнини рота
Організація стоматологічної служби
непрацездатність

ОРГАНІЗАЦІЯ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Надання медичної допомоги робочим промислових підприємств - одна з основних задач радянської охорони здоров`я. При всіх великих підприємствах побудовані лікарні та медико-санітарні частини з мережею здоровпунктів. Відкриваються профілакторії, в першу чергу для робітників провідних професій, а також тих цехів, де є різні професійні шкідливості. Відкрито численні санаторії і будинки відпочинку, а також літні оздоровчі табори. Всі ці заходи служать зміцненню здоров`я трудящих.
В останні роки в нашій країні все більше і більше уваги звертається на організацію широкої стоматологічної роботи серед робітників промислових підприємств, як лікувальної, так і профілактичної.
В даний час стоматологічна допомога робочим здійснюється у відповідних відділеннях і кабінетах медико-санітарних частин, а також в стоматологічних поліклініках, відділеннях і кабінетах за місцем проживання. На деяких підприємствах відкриті стоматологічні кабінети при профілакторіях.
У ряді міст успішно здійснюється санація порожнини рота у робітників різних виробництв. На жаль, до теперішнього часу існуючі на багатьох промислових підприємствах стоматологічні кабінети і відділення далеко не завжди проводять планову профілактичну роботу, а займаються лише наданням допомоги за зверненнями. Ефективність такої роботи часто низька. Забезпеченість лікарями-стоматологами та зубними лікарями на підприємствах в різних районах країни різна.
Форми організації стоматологічної допомоги на промислових підприємствах відрізняються значною різноманітністю. Широко проводиться вибіркова санація деяких груп робітників. На деяких підприємствах працюють так звані стаціонарні, на інших пересувні стоматологічні кабінети (Е. В. Левицького, О. II. Шімайлова, 1964- Е. Г. Смоліна, 1964- С. Ф. Савченко, 1966, і ін.). Велику популярність завоювали пересувні бригади по санації порожнини рота робочих (Е. Я. Клячко, Е. А. Магід, 1966- А. Г. Шаргородський, О. JI. Дешкнн, 1966- М. І. Шіідерман, 1966, і Др. ).

У багатьох районах країни проводиться диспансеризація різних категорій робітників. Причому якщо на ряді підприємств беруться на облік особи зі стоматологічними захворюваннями, то на інших - з загальними (Г. Д. Овруцький, 1964- А. Г. Шаргородський, 1966- О. В. Лебедєва, М. А. Макієнко, 1966, та ін.). У деяких роботах (В. І. Вадьяева, І. Ф. Ромачева, 1967, і ін.) Поняття «диспансеризація» змішується з плановою санацією.
До теперішнього часу ортопедична допомога рідко входить в комплекс профілактичних заходів (Н. В. Масленнікова, 1964- С. А. Малкес, 1966- Л. 3. Полонський, 1966, і ін).
Велика робота по вивченню організаційних форм стоматологічної служби на промислових підприємствах в останні роки проводиться в Кузбасі. Протягом ряду років нами були апробовані різні форми проведення лікувально-профілактичної роботи серед робітників. При цьому найкращий ефект був отриманий при використанні пересувних бригад і особливо дільничної-цехового принципу. Наш досвід показує, що, приступаючи до профілактичної роботи, найбільш доцільно в перші роки використовувати бригадний метод проведення планової санації в допомогу цеховим стоматолога. У таких випадках в короткі терміни досягається максимальне охоплення робочих того чи іншого підприємства планової санацією.
До організації пересувних бригад оздоровлення порожнини рота робочим проводилося стоматологами та зубними лікарями медико-санітарних частин в основному за зверненнями. Аналіз річних звітів показав, що вони мало займалися профілактичною роботою. Так, за даними за 1964 г. 3 лікаря медико-санітарної частини азотнотуковий заводу Кемерова провели санацію порожнини рота лише у 21% робітників. У дні профілактичного прийому лікарі в основному займалися проведенням оглядів, часто не припиняючи їх лікувальними заходами. У ці дні проводилась також санітарно-просвітня робота.
Значно кращі результати отримані при організації пересувних бригад по санації порожнини рота. У 1965 р такі бригади складалися з лікарів міської стоматологічної поліклініки. У складі кожної бригади було від 2 до б лікарів і 1-2 медичні сестри. Перед початком роботи адміністрація стоматологічної поліклініки спільно з головним лікарем медико-санітарної частини і керівництвом підприємства становила графіки санації порожнини рота робочих цехів і відділів. У табл. 22 наводяться дані проведення лікувально-профілактичної роботи на деяких підприємствах Кемерова.
Таблиця 22
Планова санація порожнини рота промислових робітників (бригадний метод)


Назва підприємства

число оглянутих

Потребувало санації,%

Сани-вано від нужда-вшіх,%

Робо-Робочі дні 1 лікарів

Чіслосанацій в день на од ного лікаря

Азотно-туковий завод

2147

98,9

90,9

392,5

4.8

коксохімічний завод

2389

94,6

91,2

650,6

3.1

Відео: Онкологічний центр Sofia * клініки "Медицина".7

Завод «Карболіт»

2672

96,5

90.0

618,0

3,7

Аналізуючи роботу пересувних стоматологічних бригад, ми прийшли до висновку, що цей метод роботи має певні переваги: висока економічність, особливо в використанні кадрів і обладнання, більш повне охоплення санацією порожнини рота колективу працюють на підприємствах, проведення роботи в короткі терміни. Однак, якщо дотримуватися тільки цього методу санації порожнини рота, виникають досить серйозні недоліки в профілактичній роботі.
Використання бригадного методу роботи призводить до того, що санацією порожнини рота охоплюються робочі на одних підприємствах, в той час як на інших профілактична робота майже не проводиться. Нерідко бригади направляються на різні підприємства по черзі з великим інтервалом часу, що в кінцевому підсумку не дає високих практичних результатів. Прагнення при бригадному методі роботи в основному до кількісних результатів не дозволяє враховувати в повному обсязі медичні та соціальні показання.
Зокрема, для органів охорони здоров`я дуже важливо проведення санації порожнини рота у хворих на ревматизм, виразкою шлунка, вагітних жінок, підлітків і т. Д. Однак при бригадному методі санації ці вимоги врахувати важко. Інші недоліки бригадного методу санації порожнини рота досить детально висвітлені А. І. Рибаковим (1968). До них відноситься неповноцінність, непослідовність і незавершеність санації порожнини рота-відсутність можливості лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота і пародонта- відсутність динамічного (диспансерного) наблюденія- неможливість застосування більш сучасних методів лікування через відсутність необхідного обладнання, а також відсутність постійних (стаціонарних) умов роботи лікарів і т. д. Крім того, бригадний метод певною мірою дезорганізує роботу на підприємстві.
Отже, бригадний метод планової санації порожнини рота не може бути основним методом організації стоматологічної служби на промислових підприємствах. Однак в ряді випадків доцільно використовувати його як допоміжний метод організації профілактичної роботи, зокрема, на тих підприємствах, де раніше не було стоматологічної служби, як перехідний етап до організації такої служби, а також в ряді випадків в допомогу цеховим стоматологам, особливо в перші роки проведення планової лікувально-профілактичного роботи (табл. 23).
Таблиця 23
Планова санація порожнини рота робочих азотно-тукового заводу за 1966 р


Стоматологічне
обслуговування

число
осмотрен-
них

Потребувало санації,
%

Санувати ВІД потребували,%

Пересувна бригада Цехові стоматологи

3068
тисячі двісті шістьдесят два

90,3
73,0

84.3
86.3

В з о г о ...

4330

85,3

84.8

Першочергове обслуговування робочих можливо тільки при впровадженні цехового принципу. Останній передбачає охоплення робітників і службовців лікувально-профілактичного заходами на всіх промислових підприємствах. При недостатній кількості посад або кадрів лікарів збільшується число робітників і службовців, прикріплених до одного лікаря, однак основні принципи роботи зберігаються.
В останні роки з`явилися роботи, що підкреслюють переваги цехового принципу обслуговування (А. А. Перескок і ін., 1974 А. Н. Козловська, 1975. та ін.). Ці повідомлення засновані на власних спостереженнях авторів і аналізі отриманих даних.
При роботі лікаря за цеховим принципом, крім планової санації порожнини рота, проводиться широкий обсяг профілактичних заходів-попередження професійних захворювань порожнини рота, диспансеризація, зниження тимчасової непрацездатності та ін.
Постійна робота лікаря з одним і тим же контингентом робітників забезпечує доступність і безвідмовність допомоги, висока якість лікувальної роботи, можливість вивчення помилок в найближчому і віддаленому періодах і їх усунення, планування і аналіз лікувальної та профілактичної роботи лікаря.
Для регламентації роботи цехових стоматологів, яких в Кузбасі в даний час налічується більше 170, було розроблено «Тимчасове положення про цеховому стоматолога» розроблено Б. С. Берштейном і Р. Я. Пеккер. Затверджено Кемеровським обласним відділом охорони здоров`я-см. Посібник «Робота цехового стоматолога» (Кемерово, 1970), рекомендованому УМЗ Міністерства охорони здоров`я РРФСР, 1969].

Тимчасове положення про цеховому стоматолога

  1. Цехової стоматолог медико-санітарної частини (стоматологічної поліклініки, поліклінічного відділення міської лікарні) є організатором лікувально-профілактичної стоматологічної допомоги на цеховому лікарській дільниці.
  2. Основними завданнями цехового стоматолога є:
  3. надання кваліфікованої лікувальної стоматологічної допомоги робітникам і службовцям цехової дільниці;
  4. організація і проведення профілактичних заходів робітникам і службовцям цехової дільниці, спрямованих на зниження стоматологічної захворюваності;
  5. вивчення особливостей виробництва і умов праці, а також професійних захворювань робітників і службовців з урахуванням поразок зубощелепної системи.
  6. Відповідно до основних завдань цехової стоматолог здійснює:
  7. діагностику і лікування основних стоматологічних захворювань у робітників і службовців цехової дільниці, санацію порожнини рота і зубів;
  8. проведення планового профілактичного санації порожнини рота робітникам і службовцям цехової дільниці, залучаючи для цієї мети стоматологів хірургічного та ортопедичного профілю;
  9. диспансерне спостереження за певних захворювань порожнини рота;
  10. організацію і проведення інших профілактичних заходів робітникам і службовцям цехової дільниці, спрямованих на зниження стоматологічної захворюваності, попередження професійних захворювань порожнини рота і щелепно-лицевої ділянки.
  11. Цехової стоматолог планує і координує свою роботу з цеховими лікарями інших спеціальностей, з лікарями профпатологічний служби та санітарно-епідеміологічної станції.
  12. Цехової стоматолог працює під керівництвом і контролем завідувача стоматологічним відділенням або заступника головного лікаря медико-санітарної частини (міської лікарні) по лікувальним питань.
  13. Цехової стоматолог призначається і звільняється з роботи головним лікарем медико-санітарної частини (стоматологічної поліклініки, міської лікарні).

Найбільш доцільна організація стоматологічної допомоги за цеховим принципом на великих промислових підприємствах з чисельністю працюючих понад 2000 осіб. Однак це не виключає можливості виділення цехового стоматолога для робітників і службовців декількох невеликих підприємств. В цьому випадку необхідно враховувати їх територіальне розміщення та виробничу однорідність. У сільській місцевості стоматологічна допомога по цеховим принципом може бути організована для трудящих одного або декількох радгоспів, колгоспів та інших підприємств.
На великих промислових підприємствах у складі медико-санітарної частини можуть бути створені стоматологічні відділення (поліклініки) з організацією спеціалізованих прийомів з терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології, кабінету з діагностики та лікування захворювань пародонту і хвороб слизової оболонки і т. Д. У цьому випадку не слід концентрувати робочі місця лікарів, особливо працюючих за цеховим принципом, в одному приміщенні. Потрібно передбачати створення стоматологічних кабінетів ближче до робочого місця робітників і службовців, прикріплених до цехового ділянці.
Графік роботи лікарів на цеховому ділянці повинен складатися з урахуванням графіка роботи підприємства. Для більшої доступності допомоги доцільно встановлювати чергування ранкової та вечірньої зміни.
Стоматологічні кабінети можуть бути розміщені таким чином: безпосередньо в приміщенні цеху (підприємства), на лікарському або фельдшерському здравпункте, в стоматологічній або міській поліклініці і т. П. Приміщення стоматологічного кабінету повинно відповідати вимогам «Правил улаштування та експлуатації стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зуботехнічних лабораторій », затвердженим Мі-ністерства охорони здоров`я СРСР 1 квітня 1964 р
Обов`язково достатню денне освітлення. Площа кабінету повинна становити не менше 14 м2-на кожне додаткове крісло повинно бути 7 м2. Кабінет слід обладнати водопроводом і каналізацією.
Необхідно передбачити умови для проведення рентгенодіагностики, фізіотерапії (в найближчому лікувальному закладі), а також безвідмовне забезпечення стерильним матеріалом.
З досвіду роботи цехових дільниць Кузбасу доцільно одну посаду лікаря-стоматолога встановлювати на один цехової ділянку, т. Е. На 1500 працівників промислових підприємств хімічної, вугільної, гірничорудної та нафтопереробної промисловості або на 2000 працівників промислових підприємств інших галузей промисловості і будівельних організацій.
При недостатній кількості штатних посад або лікарських кадрів одна посада лікаря-стоматолога може бути виділена для двох цехових дільниць. Одна посада медичної сестри встановлюється на одну посаду стоматолога-хірурга або на три посади лікарів-стоматологів з терапевтичної стоматології. Одна посада санітарки (молодшої медичної сестри) встановлюється на три посади лікарів-стоматологів.
При роботі лікаря в окремому кабінеті на змішаному прийомі (хірургічна і терапевтична стоматологія) доцільно встановлювати на одну посаду лікаря 0,5 посади медсестри і 0,5 або одну посаду санітарки.
Для надання ортопедичної стоматологічної допомоги штатні посади лікарів виділяються за рахунок спеціальних коштів лікувальних установ. За існуючими нормативами, одна посада стоматолога-ортопеда встановлюється на чотири посади стоматолога-терапевта. З досвіду роботи на цехових ділянках Кузбасу при значній потреби робітників і службовців в зубному протезуванні слід встановлювати одну посаду стоматолога-ортопеда на дві-три посади стоматологів-терапевтів. На кожну посаду стоматолога-ортопеда встановлюються дві посади зубних техніків.
Однією з основних завдань в роботі цехових стоматологів є проведення планової санації порожнини рота робітникам і службовцям своєї ділянки. Для цього необхідно в першу чергу вивчити рівень захворюваності серед робітників і службовців. Після цього можна вирішувати завдання з планування санації порожнини рота, наприклад:
а) розрахувати число днів, необхідних для санації порожнини рота робітників і службовців ділянки-
б) встановити число лікарів, необхідних для проведення планової санації порожнини рота бригадним методом, у випадках, коли останній необхідно використовува-
в) визначити число робочих і службовців, які можуть бути охоплені плановою санацією за певний період і ін. (детально всі розрахунки і методики аналізу даються в посібнику Б. С. Берштейна і Р. Я. Пеккер «Робота цехового стоматолога», Кемерово, 1970 ).
Плановою санацією порожнини рота на цехових ділянках за короткий період часу не можуть бути охоплені всі робітники і службовці. У зв`язку з цим необхідно встановити контингент робітників і службовців, які підлягають обов`язковій планової санації порожнини рота. До них відносяться:

  1. Хворі, які перебувають на диспансерному спостереженні у лікарів різних спеціальностей з певних захворювань.
  2. Група здорових осіб (декретована група).
  3. Робітники і службовці, зайняті на виробництві шкідливих дл, я здоров`я речовин.

Міністерством охорони здоров`я СРСР встановлено перелік захворювань, за якими в даний час проводиться диспансерний нагляд лікарями різних спеціальностей: терапевтами, хірургами, отоларингологи та ін. Серед них є ряд захворювань, які можуть викликатися або підтримуватися хронічними вогнищами порожнини рота. До цих захворювань відносяться: ревматизм - активний і хроніческій- хронічні захворювання шлунка-хронічні захворювання печінки і жовчних шляхів- нефрит і піелонефріт- гіпертрофія мигдалин, фарингіт, хронічний отит.
У всіх цих випадках санація порожнини рота є одним з патогенетичних методів лікування і профілактики ускладнень.
При деяких захворюваннях ендокринної системи (діабет, тиреотоксикоз) відзначаються значні зміни обміну речовин і, зокрема, перекручення перебігу запального процесу.
Санація порожнини рота повинна проводитися цим хворим для попередження одонтогенних запальних захворювань.
До другої групи робітників і службовців, які також знаходяться на диспансерному спостереженні у лікарів інших спеціальностей, відносяться наступні особи: ра-бочіе-підлітки- вагітні жінки і матері-годувальниці матері- робітники і службовці, робота яких пов`язана з тривалими відрядженнями в малонаселену місцевість, де надання медичної (в тому числі стоматологічної) допомоги недоступне: геологи, лісозаготівники, працівники пересувних будівельних колон и др робітники і службовці з ненормованим робочим вдень-передовики виробництва.
Цю групу робітників і службовців прийнято називати здоровими. Однак для стоматологічної практики таке позначення не завжди вірно, так як при цьому зазвичай не враховується стан зубів і порожнини рота. Тому, на нашу думку, більш прийнятно назву «особи декретованого групи», т. Е. Групи осіб, виділеної певними декретами: наказами, інструкціями, положеннями.
До третьої групи робітників і службовців належать особи, зайняті на виробництвах з особливими умовами праці. Міністерством охорони здоров`я СРСР встановлено перелік виробництв і професій робітників, які підлягають обов`язковим оглядам стоматолога (наказ № 400 від 30 / V 1969 г.).
Планова санація на цеховому ділянці проводиться за певним планом, який повинен складатися стоматологом з урахуванням термінів профілактичних оглядів. Перед проведенням планової санації порожнини рота повинна бути проведена відповідна санітарно-просвітня робота.
На цехових ділянках в Кузбасі використовують різноманітні форми організації планової санації порожнини рота робітників і службовців. До них відносяться: 1) виклик на огляд і планову санацію робочих за списком, який складається спільно з керівництвом цеху-2) виділення цеховим стоматологом спеціальних профілактичних днів або годин роботи-3) проведення спільних прийомів хворих лікарями різних спеціальностей по певного захворювання, наприклад ревматизму . Стоматолог при цьому проводить санацію порожнини рота. Для цієї ж мети частина талонів може передаватися цехового терапевта для направлення робітників і службовців на огляд та лікування в стоматологічному кабінеті.
Вищевикладене підтверджується даними А. А. Перескок, Д. П. Перехрестове і T. Ф. Кореневой, які вказують, що при одноразовій санації поражаемость зубів залишається ще високою. У той же час на підприємствах, де протягом декількох років робочі сануються 2 рази в рік, питома вага слабости карієсом становить лише 18-23%, а час, що витрачається лікарем на 1 робітника, в 2-3 рази менше, ніж при одноразовому санації . Тому там, де досить лікарів стоматологічного профілю, вкрай важливо проводити дворазові огляди і санацію порожнини рота.
Санація порожнини рота робітників і службовців повинна закінчуватися ортопедичним лікуванням. Для цього залучаються стоматологи ортопедичного профілю. В даний час досить широко застосовується оплата зубопротезування за рахунок коштів підприємств.
Контроль за санацією хворих, які перебувають під диспансерним наглядом у лікарів інших спеціальностей, покладається на лікарів, які проводять диспансеризацію. Ці робітники і службовці при одужанні за основним захворюванням повинні зніматися з обліку тільки після санації порожнини рота.
В системі профілактичних заходів, особливо на промислових підприємствах, велике значення має стоматологічна диспансеризація робітників. На жаль, до сих пір остання часто ототожнюється з плановою санацією порожнини рота. Такий знак рівності між цими двома поняттями є певним гальмом при впровадженні диспансеризації в стоматологічну практику. Треба пам`ятати, що планова санація порожнини рота є лише частиною диспансеризації, але далеко не вичерпує цей найважливіший розділ профілактичної медицини. Диспансерний метод включає в себе цілий комплекс профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на попередження та раннє виявлення захворювань і лікування хворих, взятих на диспансерний нагляд, працевлаштування і т. Д.
Досвід стоматологічної служби Кузбасу дозволяє висловити деякі побажання по стоматологічної диспансеризації робітників промислових підприємств.
На диспансерний нагляд повинні братися хворі з часто рецидивуючими формами захворювань слизової оболонки порожнини рота, з хворобами пародонту, що мають схильність до загострень, при хронічних запальних процесах щелепно-лицевої ділянки (остеомієліт, гайморит і т. П.), З неврологічними захворюваннями, при новоутвореннях щелеп.
Особливу групу повинні складати робочі, які стикаються з різними продуктами виробництва, які викликають або можуть викликати ті чи інші професійні ураження зубів і порожнини рота.
Крім того, цехової стоматолог повинен взяти на диспансерний нагляд тих робітників, у яких в результаті неодноразових захворювань порожнини рота і зубів має місце часта втрата працездатності, т. Е. Часто і тривало хворіють. Періодичність спостереження стоматологом за такими групами регламентується наказом міністра охорони здоров`я СРСР № 400 від 30 / V 1969 р
Відбір робітників для взяття на диспансерний облік може проводитися при профілактичних, попередніх, періодичних цільових оглядах, а також під час прийому хворих за зверненнями.
Призначення цих оглядів можна встановити з назви: попередній огляд проводиться перед надходженням робочого або службовця і а підприємство. Періодичний огляд проводиться працюючим на підприємстві систематично через певні періоди. Перед цільовими профілактичними оглядами встановлюються певні цілі, різні завдання.
Завданням попереднього огляду є поглиблене обстеження стану порожнини рота робітників і службовців і видача висновку про можливість використання надходить на роботу на даному підприємстві.
Завданням періодичних медичних оглядів є своєчасне виявлення початкових ознак професійних захворювань порожнини рота.
Цехові стоматологи беруть обов`язкову участь в попередніх і періодичних оглядах робітників і службовців на підприємствах, де є виробництво та застосування фосфору та його сполук, сірчаної, сірчистої, соляної, азотної кислот і їх ангідридів. На виробництвах суперфосфату, преципітату, нітрофосфорних добрив, при виробництві і систематичному застосуванні ртуті, фтору, талію і їх з`єднань стоматолог залучається до оглядам за показаннями (при виявленні патології порожнини рота цеховим терапевтом). Зазначені виробництва і професії детально перераховані в наказі міністра охорони здоров`я СРСР № 400 від 30 / V 1969 р
Протипоказання для надходження на зазначені виробництва наведені в табл. 24 (відмічені знаком +).
Таблиця 24
Протипоказання для надходження на підприємства, де робітники мають контакт з деякими виробничою шкодою


виробнича шкідливість

Множинний карієс зубів

Хроні-чес-кий періоди-донта

Пері-остит

Хроні-ний
гінгівіт

Альвео-лярная
піоррея

Стома-тит

ртуть

+

+

+

+

Фосфор і його сполуки

+

+

+

+

+

-

Виробництво суперфосфату, преципітату, нітрофосфорних добрив

+

+

+

+

+

+

Талій і його сполуки

+

+

+

Фтор та його сполуки

Відео: Застосування діодного лазера в хірургії

+

+

+

+

За матеріалами досліджень співробітників стоматологічного факультету Кемеровського медичного інституту доцільно вважати протипоказаннями до роботи на виробництвах гомологів бензолу, фено- і амінопластів, в пекококсових і СМОЛОПЕРЕРОБНИЙ цехах, скляному виробництві, а також сажі заводах хронічні періостіти і остеомієліти, гінгівіти та хронічні захворювання слизової оболонки порожнини рота .
До цієї групи доцільно віднести робітників і службовців, зайнятих у виробництві нових речовин, дія яких на порожнину рота і зуби не вивчено.
У складних випадках, з метою уточнення і виявлення зв`язку захворювання з професією, обстежувані направляються в клініки інститутів гігієни праці та професійних захворювань, а також медичних інститутів і в інші лікувальні установи.
Правильно зазначає І. Сосонкін (1973), що життєво необхідно розробити методи професійного відбору робітників у хімічні цеху. Автор вказує на доцільність попереднього випробування чутливості до ряду речовин у вступників працювати на хімічні підприємства. Це дозволяє виявити «алергологічний фон» і дати раціональні лікарські рекомендації по вибору професії.
Після обстеження стоматолога і санітарного лікаря намічаються лікувально-оздоровчі заходи в наступних напрямках:
а) санація порожнини рота і динамічне спостереження осіб, у яких виявлені різко виражені відхилення, у випадках, коли в етіології основну роль грає професійний фактор
б) направлення на стаціонарне або санаторно-курортне лікування в будинки відпочинку і санаторії (в профілакторії на дієтичне харчування) в залежності від характеру виявлених захворювань-
в) тимчасове переведення в полегшені умови праці, поза контактом з шкідливою виробничим фактором з видачею лікарняного листа-
г) переклад на роботу в полегшені умови при наявності наслідків після перенесеного профзахворювання або загального захворювання, що є протипоказаним для продовження роботи в колишніх умовах-
д) направлення на ЛТЕК для перекладу на інвалідность-
е) поліпшення санітарно-гігієнічних умов з метою ліквідації причин, що викликають професійні захворювання, і оздоровлення умов праці даної ділянки (цеху).
Питання допуску на роботу при періодичному огляді вирішується в кожному випадку індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму, характеру і вираженості патологічного процесу, віку робітника, професійної підготовки, стажу роботи, умов праці та ін.
Завдання цільових профілактичних оглядів можуть бути різні, наприклад виявлення хворих з хворобами пародонту, захворюваннями слизової оболонки порожнини рота, пухлинними захворюваннями для взяття на диспансерний спостереження-вивчення стоматологічної захворюваності з метою планування санації порожнини рота, визначення ефективності лікувальних і профілактичних заходів і т. Д. слід підкреслити, що показники стоматологічної захворюваності, отримані при цільовому огляді, найбільш об`єктивно відображають ефективність роботи цехового стоматолога. До цих показників відносяться: ставлення числа вилікуваних зубів до числа зубів, що підлягають леченію- число видалених зубів в середньому на одного работающего- відношення числа осіб, які потребують протезування, до числа працюючих і ін.
Для проведення цільових оглядів використовуються спеціальні карти. Для практичних цілей можуть бути також використані форми історій хвороби або «Карта санації порожнини рота» за умови докладного заповнення зубної формули і повного відображення патології порожнини рота.
Нерідко відзначаються випадки, коли адміністрація медико-санітарної частини привертає цехових стоматологів до попереднім і періодичним оглядам робітників і службовців, які не підлягають за умовами виробництва оглядам у стоматолога. При цьому слід виходити з положення, що участь стоматолога в профілактичних оглядах повинно бути закінчено санацією порожнини рота.
Профілактична робота цехового стоматолога повинна бути спрямована перш за все на навчання робітників гігієнічним заходам в порожнині рота (А. І. Рибаков, 1968). Цехової стоматолог може після ретельного знайомства з виробництвом і наявною патологією порожнини рота спільно з відділом техніки безпеки рекомендувати різні профілактичні заходи: поліпшення припливно-витяжної вентиляції в робочих приміщеннях, герметизацію апаратури та інші санітарно-технічні заходи, що сприяють зниженню професійної захворюваності. Крім того, він розробляє конкретний план лікувально-оздоровчих заходів.
При проведенні профілактичної роботи на промислових підприємствах велике значення має санітарна освіта.
На проведення санітарно-освітньої роботи лікаря цехового стоматологічного ділянки виділяється 4 ч в місяць.
Форми проведення санітарно-освітньої роботи лікарем цехового стоматологічного ділянки можуть бути наступними:

  1. Усні: бесіда, лекція, доповідь, передача по радіо, запис і відтворення виступу за допомогою магнітофона, публічна консультація хворого, гучні читання літератури. Спільно з лікарями інших спеціальностей - вечори запитань і відповідей, конференції на науково-популярні теми.
  2. Друковані: листівка, пам`ятка (віддрукована на друкарській машинці, на ротаторі або в друкарні), гасло, санітарний бюлетень, стінна газета, дошка запитань та відповідей, брошура, стаття в багатотиражну газету підприємства.
  3. Наочні: плакат, діаграма, макет, муляж, препарат, фотоальбом, фотовиставка, демонстрація діапозитивів, діафільмів, кінофільма- організація виставки з використанням різних форм роботи.

Цехової стоматолог повинен ретельно вивчати і аналізувати випадки тимчасової непрацездатності на своїй ділянці, тим більше, що на окремих підприємствах в ряді випадків остання пов`язана з професійними шкідливостями.


Поділися в соц мережах:

Схожі повідомлення