Ревінь

Ревінь - рід трав`янистих рослин сімейства Гречані. Всього налічується більше 20 його видів, але в народній медицині використовується ревінь тангутский (або пальчатий), його вирощують в спеціалізованих господарствах як лікарська рослина.

Хімічний склад

В якості лікарської сировини використовують переважно коріння і кореневища. У них були виявлені наступні біологічно активні речовини:

• 2 групи глікозидів: танноглікозіди (6-10%) і антрагликозиди (3-6%);
• Хрізофанеін;
• Похідні галової кислоти;
• Глюкоемодін;
• Глюкореін;
• Глюкоалое-емодін;
• смоли;
• крохмаль;
• Пектинові речовини;
• Аскорбінова кислота;
• пігменти;
• Речовини P-вітамінного дії;
• Яблучна і щавлева кислота;
• Ергостерину;
• Солі заліза.

У листі і плодах містяться органічні кислоти і рутин.

Корисні властивості

• протидіарейні;
• антисептичну;
• в`яжучий;
• проносне;
• жовчогінний;
• Загальнозміцнюючий.

Показання до застосування

Вміщені в рослині глікозиди при прийомі у великих дозах подразнюють нервові закінчення кишечника, посилюючи тим самим його перистальтику і надаючи проносну дію, а в малих дозах - надають терпкий дію.

Відео: Олена Малишева. Чим корисний ревінь?

Препарати з кореня ревеню застосовують при хронічних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, метеоризмі, спастичних і атонічних запорах, а також інших станах, які призводять до хронічних замків або супроводжують їх.

У народній медицині рослину використовують як загальнозміцнюючий засіб, а також при недокрів`ї, розладах шлунково-кишкового тракту, отруєннях, бронхіті, пневмонії, туберкульозі, аднекситі, псоріазі, ревматизмі, артриті, фурункульозі.

Протипоказання

• Непрохідність або обмеження кишечника;
• холецистит;
• апендицит;
• перитоніт;
• Кровотечі шлунково-кишкового тракту.
• Вагітність.

Препарати ревеню слід приймати з обережністю при запальних захворюваннях сечового міхура, подагрі і оксалурии.

Не слід перевищувати рекомендовані дози, оскільки у високих дозах ревінь може викликати пронос, кишкові кольки, блювоту, тенезми, а також приплив крові до органів малого тазу, аж до викидня у вагітних жінок.

При тривалому безконтрольному застосуванні препаратів рослини можливий розвиток запальних процесів внаслідок постійного подразнення слизової оболонки кишечника.

Домашні ліки з ревеню

• Відвар з проносним ефектом: 2 ст.л. сухих подрібнених кореневищ або коренів заливають 1 склянкою холодної води, протягом 5 хвилин кип`ятять, остуджують, проціджують, після чого доводять об`єм до початкового. Приймають перед нічним сном по склянки;
• Настоянка, що застосовується при метеоризмі, хронічних закрепах, атонії кишечника: змішати коріння ревеню, тирлич і аїр болотний в співвідношенні 8: 2: 1, висипати в скляний посуд, залити 70% спиртом у співвідношенні 1:10, протягом 10-14 днів наполягати в теплому місці, кожен день добре збовтуючи ємність, потім процідити. Приймати по 1 ч.л. перед їжею 2 рази на добу;
• Настоянка від анемії і туберкульозу: змішати 20 г коренів, 5 г чистотілу і 5 г кульбаби, залити 1 склянкою окропу і 15 хвилин настояти. Приймати 3 рази на добу по 50 мл;
• Настоянка від здуття живота: 150 г подрібнених пагонів ревеню залити 1 літром горілки і протягом 5 днів настояти. Приймати по 15-20 крапель 3 рази на добу.

Відео: З чого це зроблено? (S9). ревінь