Календула
Інструкція по застосуванню:
Ціни в інтернет-аптеках:
від 18 руб.
Детальніше
Календула (в народі - нігтики, наугадкі, КРОКОС польний) - однорічна рослина сімейства айстрових, підродини сложноцветкових, що характеризується широким спектром лікувальних властивостей.
Хімічний склад
- флавоноїди;
- протеїни;
- фітонциди;
- Аскорбінова кислота;
- гіркоти;
- смоли;
- слизу;
- сапоніни;
- Дубильні речовини;
- Сліди алкалоїдів;
- Вуглеводні парафінового ряду (ситостерин і гентріаконтан);
- Органічні кислоти (пентадеціловая, яблучна і саліцилова);
- Каротиноїди (лікопін, каротин, флавохром, флавоксантин);
- Трітерпендіоли (арнідіол, цитроксантин, фараціол і ін.);
- Глікозид календілозід;
- рубіксантін;
- віолаксантін;
- Ефірне масло;
- Мікроелементи, включаючи магній, кальцій, мідь, залізо, цинк, селен, молібден.
Корисні властивості
Найбільш цінними лікувальними властивостями календули є:
- иммуномодулирующее;
- загальнозміцнюючий;
- болезаспокійливий;
- спазмолітичну;
- седативну;
- протимікробну;
- протизапальну;
- протинабрякова;
- сечогінний;
- жовчогінний;
- антикоагулянтну;
- антисептичну;
- бактерицидну;
- противірусну;
- Легке снодійне;
- відхаркувальний;
- потогінний;
- кардіотонічний;
- антигіпертензивна;
- Репаративна;
- десенсибілізуючу;
- обволікаючу;
- в`яжучий;
- Стимулююча потенцію.
Крім того, кошти на основі календули:
- Пов`язують вільні радикали;
- Нормалізують серцеву діяльність;
- Зміцнюють стінки судин;
- Стимулюють процес відновлення клітин;
- Усувають вегетативні розлади при клімаксі.
Показання до застосування
У народній медицині календула застосовується з давніх часів, але не обійшла її стороною фармацевтична промисловість і гомеопатія. Препарати на її основі, в якості монотерапії або в складі комплексної терапії, рекомендують приймати чи не при будь-якому недугу.
Гіпотензивну і м`яку седативну дію календули використовуються при лікуванні захворювань серцево-судинної системи, в т.ч. при серцевій недостатності, гіпертонії, аритміях, набряках, серцевих неврозах, задишки, прискореному серцебитті. Сік з листя і квіток рослини вважається ефективним засобом від стенокардії, атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, неврозів і клімаксу.
Всередину настойку / сік рослини приймають при простудних захворюваннях, виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, холециститах, дуоденітах, ентероколітах, гастритах, хворобах жовчного міхура, нирок і печінки (включаючи гепатит, нефрит, жовтяницю), збільшенні селезінки, патологіях системи кровообігу. Відвар із суцвіть здавна брали при жіночих хворобах, маткових кровотечах і навіть для попередження викиднів у вагітних.
Зовнішньо настоянку календули застосовують при ударах, саднах, дрібних ранах, порізах, опіках, фурункульозі, пролежнях, відмороженнях, свищах, дерматитах, дерматомікозах, гангрени, екземі, піодерміях, дитячому діатезі, нейродерматози і т.д.
Для полоскань настойку використовують при запаленні і різних захворюваннях ясен і слизової оболонки рота (при стоматиті, пародонтозі, афтах, молочниці в порожнині рота у дітей та ін.), При запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів (ангіні, фарингіті, трахеїті, ларингіті).
Клізми з додаванням відварів / настоїв календули ефективні при тріщинах заднього проходу, запаленні прямої кишки, проктиті, парапроктиті і геморої. А спринцювання відварами рекомендують при ерозії шийки матки, білях, кандидозі і трихомонадних кольпітах.
Встановлено, що спиртова настоянка нагідок ефективна щодо грипу A, а водний настій пригнічує активність вірусу герпесу.
Календулу призначають при запальних процесах в організмі, ускладнених бактеріальною мікрофлорою. І хоча її бактерицидну дію відносно стафілококів і стрептококів незначно, вона значно підвищує опірність організму.
З язичкових пелюсток календули готують порошок, який в поєднанні нікотиновою кислотою (вітаміном B3) призначають на пізніх стадіях раку шлунка як симптоматичний засіб. З оксидом заліза такий порошок приймають при недокрів`ї.
Приготовану з нагідок мазь можна використовувати в якості лікувально-косметичного засобу - вона допоможе в боротьбі зі зморшками на обличчі, зробить гладкою шкіру на руках, захистить губи від спеки і морозу.
Також календулу, в тому числі в якості допоміжного препарату, рекомендують застосовувати при запамороченнях, припливах крові до голови, артритах, рахіті, ревматизмі, малярії, золотусі, бленнорее, пухлинах.
Протипоказання
Протипоказання до перорального прийому відварів / настоїв календули:
- гіпотонія;
- брадикардія;
- вагітність;
- Відома гіперчутливість до календулі або рослин родини складноцвітих (наприклад, алергія на ромашки, хризантеми або маргаритки).
Календулу не рекомендується поєднувати з іншими рослинами, які надають заспокійливу дію, тому що вона підсилює цей ефект. До таких травам відносяться селера, стручковий перець, пирій повзучий, котяча м`ята, сибірський женьшень, каліфорнійський мак, желтокорень канадський, лимонний бальзам, хміль, грицики, валеріана, дикий салат, пекуча кропива і дика морква.
Негативні реакції можливі і при поєднанні календули з деякими лікарськими препаратами. Зокрема, її не слід приймати з седативними засобами і барбітуратами.
Перед початком застосування нагідок, особливо людям, схильним до алергії і / або проходять курс лікування будь-яким препаратом, обов`язково слід проконсультуватися з лікарем.
Домашні ліки з календули
Рецепт водного настою календули: в емальований посуд висипати 2 ст.л. висушених і подрібнених квіток, залити 1 склянкою окропу, накрити кришкою, поставити на водяну баню і протягом 15 хвилин проварити. Остудити, процідити, віджати сировину і довести кип`яченою водою до початкового об`єму. Зберігати в холодильнику не більше 2 діб. Приймати настій теплим за 15 хвилин до їди 3-4 рази на день по 1-2 ст.л.
Рецепт спиртової настоянки календули: квітки залити горілкою або медичним спиртом у співвідношенні 1:10, протягом 10 днів настояти в темному місці, періодично струшуючи ємність, процідити. Приймати по 1 ч.л., розведеної в 1/2 склянки води. Зберігати в холодильнику.
Рецепт мазі: подрібнити в кавомолці сухі суцвіття календули, розтопити свиняче сало, змішати їх в пропорції 1: 5, поставити на водяну баню і варити до тих пір, поки маса не придбає однорідну консистенцію, постійно помішуючи. Зберігати в холодильнику.