Ти тут

Лікування - режим дня, дієта - первинна артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків

Зміст
Первинна артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків
Спадкові або придбані чинники - етіологія і патогенез
Функціонування регуляції кровообігу - етіологія і патогенез
Роль кардіальних факторів - етіологія і патогенез
Концентрації катехоламінів і кортикостероїдів в крові - етіологія і патогенез
клініка
Класифікація
Вимірювання артеріального тиску
Нейроциркуляторна дистонія за гіпертензивним типом
Гіпертонічна хвороба транзиторної стадії
Гіпертонічна хвороба лабільною стадії
Гіпертонічна хвороба ІІБ стадії
діагностика
Причини вторинної гіпертензії і її варіанти у дітей
Диференціальна діагностика
Дослідження нирок - діагностика
Дослідження гормонів і біологічно активних речовин - діагностика
Лікування - режим дня, дієта
Лікування - фітотерапія, фізіотерапія
Лікування - аеротерапія, електросон, психотерапія
Медикаментозне лікування
Застосування симпатолітичних препаратів і ганглиоблокаторов
застосування діуретиків
Лікування гіпертонічних кризів
Санаторно-курортне лікування
профілактика

Лікування хворих на гіпертонічну хворобу має бути раннім, індивідуальним, комплексним, тривалим, спрямованим на всі ланки патогенезу. У початковій стадії, яка найбільш часто спостерігається в дитячому і підлітковому віці, основне зусилля необхідно направити на попередження формування вазоконстрикторной домінанти, на поломку зв`язку між нервово-вегетативним і прессорно-миогенной компонентами судинного тонусу. У зв`язку з цим на даному етапі лікування особливо важливе значення має комплекс оздоровчих заходів: організація режиму дня, регламентація занять і відпочинку, створення подовженого сну, максимальне перебування на свіжому повітрі, усунення стресових ситуацій і нервово-емоційних перевантажень.





При організації режиму дня школяра в період перебування вдома необхідно передбачити, щоб час активного відпочинку на свіжому повітрі незалежно від метеорологічних умов становило не менше 3-3,5 год в день.
Нічний і денний сон повинен бути достатньої тривалості, по тривалості відповідати такому у здорових дітей, проводитися в добре провітреному приміщенні при відсутності шуму.
Час приготування домашнього завдання для дітей із збільшеним артеріальним тиском повинно приблизно відповідати такому у здорових. Необхідною умовою є проведення перерв на 5-10 хв кожні 30-35 хв роботи дитини.
Один із заходів, що сприяють поліпшенню стану здоров`я хворих на гіпертонічну хворобу, - створення оптимальних гігієнічних умов у школах. Доведено (Р. П. Юмашева з співавт., 1978), що до кінця занять у школярів нерідко збільшується артеріальний тиск, частішає пульс, порушується тонус периферичних судин. Частота зазначених відхилень у дітей підвищується в школах з несприятливими санітарно-гігієнічними умовами. Звідси виникає необхідність створення оптимального мікроклімату в шкільних приміщеннях. Відносна вологість повітря в класах і кабінетах, за даними Р. П. Юмашевої з співавторами (1978), повинна становити 40-60%, температура повітря - 17-20 C, в роздягальнях і спортивних залах - 19-23 С. Це досягається систематичним провітрюванням приміщення, нормальним функціонуванням опалювальної системи.
Негативно позначається на здоров`ї дітей, особливо з підвищеними цифрами артеріального тиску, рівень шуму в шкільних приміщеннях, який не повинен перевищувати 40 дБ.
Певне значення слід надавати зонам відпочинку на території шкільного ділянки. Істотна роль в стані працездатності школярів відводиться правильно організованому рухового режиму. Негативний вплив статичного положення учнів на рівень артеріального тиску викликає необхідність знання цих питань персоналом школи та організації правильного проведення змін. Вони повинні проводитися протягом всього навчального року на відкритому повітрі і з оптимальною руховою активністю дітей шляхом організації рухливих ігор.
Фізкультура в школі здійснюється за програмою основної групи при виключенні участі дітей у змаганнях, здачі норм ГТО. В період перебування в стаціонарі хворим показаний комплекс лікувальної фізкультури. Обов`язкова ранкова гімнастика, спрямована на поліпшення центрального і периферичного кровообігу, дихання, емоційного тонусу і ін.
Діти зі стійкими цифрами підвищеного артеріального тиску мають право на додатковий вихідний день серед тижня.
Для школярів зі збільшеним артеріальним тиском великим емоційним навантаженням є іспити. Вони призводять до зрушень у функціональному стані центральної нервової системи, що виражається підвищеною збудливістю, дратівливістю, порушенням сну і ін. Вищими і стійкими стають цифри підвищеного артеріального тиску. У зв`язку з цим такі діти і підлітки потребують звільнення від шкільних іспитів.
У комплексному лікуванні певне місце займає лікувальне харчування, яке слід будувати на патогенетичної основі з урахуванням стадії процесу.
Їжа дитини повинна містити достатню кількість основних інгредієнтів (білків, жирів і вуглеводів), необхідних для організму, що росте, смачно приготовлена, красиво оформлена, багата аскорбіновою кислотою, солями калію і магнію. Останні мають судинорозширювальну, антисептичну дію, сприяють зниженню артеріального тиску. Солі магнію, активуючи процеси гальмування в корі головного мозку, заспокійливо діють на нервову систему дитини. Тому в харчовий раціон дітей треба включати страви з гречаної, пшоняної, вівсяної круп, горіхів, сої, моркви, петрушки, кропу, шипшини та ін. Надавали перевагу вживання хліба з борошна грубого помелу. Корисна також дієта, багата калієм. До її складу входять головним чином овочі і фрукти, особливо картопля, баклажани, капуста, чорнослив, курага, родзинки, абрикоси, фініки, інжир.
Цінність сирих овочів і фруктів для хворих на гіпертонічну хворобу полягає ще й в тому, що вони є джерелом аскорбінової кислоти і вітаміну Р, нормалізує проникність судинної стінки, беттни кухонною сіллю, багаті клітковиною, відрізняються низькою калорійністю, що особливо важливо для дітей з надмірною масою тіла .
На ранніх стадіях захворювання в разі підвищення тільки систолічного тиску з дієти повинні бути виключені продукти, які надають збудливу дію на нервову систему дитини (І. М. Воронцов, А. В. Мазурпн, 1977).
У зв`язку зі зміною чутливості судинної стінки до пресорних речовин особливе місце відводиться натрієвих балансу в організмі. Лікування дітей та підлітків з гіпертонічною хворобою IA, 1Б стадії слід починати з обмеження солі в харчовому раціоні до 3-5 г на добу. У деяких випадках гіпохлорідная дієтою можна домогтися нормалізації артеріального тиску.
У харчуванні дітей з гіпертонічною хворобою, особливо зі стійким підвищенням діастолічного тиску (IIБ), кількість кухонної солі має бути зменшено приблизно на третину фізіологічної потреби.
Дослідження останніх років показали певну роль в генезі гіпертонічної хвороби порушень жирового обміну, що проявляються підвищенням рівня холестерину та інших ліпідів в сироватці крові хворих. У цих випадках в харчуванні дитини обмежуються кількість тваринного жиру, зокрема вершкового масла, жирного сорту м`яса і риби, міцні м`ясні і рибні бульйони, мізки, печінка та ін. Призначається переважно молочно-рослинна дієта, що володіє ліпотропні дією.
Особливі труднощі представляє харчування дітей із супутнім ожирінням. Воно повинно бути побудовано таким чином, щоб забезпечити введення в зростаючий організм достатньої кількості життєво необхідних речовин і в той же час сприяти зменшенню маси тіла, зниження артеріального тиску, підвищення функціональних можливостей серця. Загальна кількість уживаних з їжею калорій повинно бути менше, ніж їх витрата. Весь добовий раціон слід вводити в організм не менш ніж за 6-7 прийомів. Зменшенню почуття голоду при вживанні мало калорійної дієти крім частих прийомів їжі сприяє достатній її обсяг за рахунок збільшення в раціоні овочів.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!