Інфекційні захворювання у дітей
Відео: Інфекційні захворювання у дітей
За книгою: Педіатрія. Керівництво. Інфекційні захворювання / За ред. Р. Є. Бермана, В. К. Вогана. Пер. з англ. М. А. Карачунскому. - Москва: Медицина, 1987.
У книзі розглянуто широке коло питань щодо інфекційних хвороб дитячого віку, їх діагностики та лікування хворих. Велику увагу приділено особливостям перебігу захворювань, в тому числі на тлі порушеного імунітету, диференціальної діагностики та профілактики інфекцій, епідеміології і патоморфології їх.
Для педіатрів.
ПЕРЕДМОВА ДО РОСІЙСЬКОЇ ВИДАННЯ
Ця книга - третя в багатотомному виданні керівництва. Вона присвячена інфекційних захворювань дитячого віку, які представляють собою проблему для педіатрів. У міру розвитку науки в останні роки досягнуті важливі успіхи, визначили зниження рівня смертності від деяких захворювань і захворюваності аж до практичної ліквідації багатьох раніше поширених інфекцій. Разом з тим і в даний час інфекційні хвороби залишаються основною причиною смерті, інвалідизації та соціальної дезадаптації дітей, а на зміну рішенням проблем приходять нові, не менш актуальні. що вимагають для свого рішення великих спільних зусиль як клініцистів, так і представників фундаментальних теоретичних дисциплін. Запропонована книга чудово ілюструє досягнуте на сьогоднішній день співвідношення вирішених і невирішених проблем. Крім того, вона переконливо підтверджує величезне значення і поки не повністю використані можливості соціальних програм в справі ліквідації інфекційних хвороб, роль державних служб охорони здоров`я та міжнародного співробітництва в здійсненні цих програм.
У книзі порушено широке коло питань, і за змістом її можна зіставити з вийшли раніше в нашій країні багатотомні керівництвом з інфекційних хвороб. Разом з тим в цьому виданні представлені не тільки ті форми патології, які традиційно відносяться до дитячої та включені до відповідних керівництва і довідники, а й цілий ряд проблем загального характеру (наприклад, лихоманка невідомого походження), ключові алгоритми для диференціальної діагностики з урахуванням провідних клінічних симптомів і синдромів захворювань. Особливість побудови розділів, присвячених диференціальної діагностики, полягає в тому, що в них включені захворювання неінфекційної природи. Особливу увагу приділено і особливостям перебігу захворювань на тлі порушеного імунітету, зокрема викликаються сапрофитной флорою. Як і в попередніх книгах керівництва, у цій чітко простежується практична спрямованість тематики, все служить одній меті: допомогти практичному лікарю в розпізнаванні захворювання, лікування хворої дитини та організації заходів щодо попередження поширення інфекції. Природно, що при розгляді такого широкого кола питань щодо всіх значущих інфекційних агентів і нозологічних форм, при викладі матеріалу від авторів була потрібна дуже велика чіткість. Деякі розділи інфекційної патології, що стосуються захворювань перинатального періоду, що ввійшло в другу книгу керівництва, в пропонованій книзі представлені в дуже короткій формі або не представлені зовсім. Книга в цілому носить характер енциклопедичного довідкового посібника і не може замінити починаючому лікаря пі підручників, ні основних посібників, а тим більше спеціальних монографій, присвячених дитячим інфекційним захворюванням. У нашій вітчизняній літературі останніх років ці питання висвітлені дуже повно і широко. До основних посібникам можна віднести насамперед підручники з дитячих інфекційних хвороб С. Д. Носова (1982), А. Т. Кузьмичова і І. В. Шарлай (1984), Н. І. Нісевіч і В. Ф. Учайкина (1985) , монографії Н. І. Нпсевіч «Інфекційні хвороби у дітей» (1980), Л. В. Бистрякової «Інфекційні екзантеми у дітей» (1982), Г. А. Тимофєєвої та Л. А. Антиповой «Інфекційні захворювання дітей першого року життя »(1985) та ін.
Читач, добре знайомий з вітчизняною літературою по дитячих інфекцій, буде дещо розчарований, дізнавшись, наскільки мало знайомі з нею його американські колеги. Його здивує порівняно невелику увагу авторів цього посібника до питань вікових особливостей і різних форм перебігу основних дитячих інфекцій, повна відсутність матеріалів зі змішаних і поєднаним інфекцій у дітей, відсутність чіткості в таких поняттях, як «бактериемия» і «септицемія», недостатність рекомендацій по патогенетическому і симптоматичному лікуванню інфекційних хворих, лікувального харчування. У той же час цілий ряд даних про клініку, епідеміології і лабораторної діагностики дитячих інфекцій виявиться новим і безперечно цінним для практичної діяльності радянських педіатрів і дитячих інфекціоністів, дозволить в більшій мірі використовувати досвід міжнародної педіатрії і наших американських колег у справі поліпшення охорони здоров`я дітей в нашій країні.
Проф. І. М. ВОРОНЦОВ
