Визначення загальної фізичної працездатності - практичні навички педіатра
Відео: Тестування працездатності кроссфітера при роботі руками
Функціональні проби дають уявлення про якість реакції серцево-судинної системи і органів дихання на певне навантаження, в тому числі і на дозовану по Н. А. Шалкову. Фізична працездатність виражається кількістю роботи (в кілограмометрах в хвилину), яка виконується при тій чи іншій частоті серцевих скорочень. Визначення загальної фізичної працездатності дозволяє судити про ступінь пристосування організму до навантаження, характеризує функціональну можливість виконання навантажень.
Найбільшого поширення набули проби з субмаксимальними фізичними навантаженнями. При цих пробах фізична працездатність виражається кількістю роботи, яка проводиться при заданому ритмі серцевих скорочень, наприклад 170 в хвилину, 150 в хвилину і т. Д. Фізичну працездатність прийнято позначати PWC (physical working capacity). PWCno - можлива потужність роботи, яку може виконати випробуваний при частоті пульсу 170 в хвилину. Вибір такої частоти серцевих скорочень пов`язаний з тим, що при ній зберігаються оптимальні умови для роботи серця. При дослідженні фізичної працездатності у дітей молодшого шкільного віку і ослаблених частіше визначають PWC 150.
Проба передбачає виконання піддослідним не менше двох навантажень зростаючої потужності. Першу навантаження прийнято давати з розрахунку 1 Вт / кг маси тіла випробуваного (6,12 кг-м / хв на 1 кг), другу - 2 Вт / кг (12,24 кг - м / хв на 1 кг). Навантаження повинна бути такою, щоб різниця в частоті серцевих скорочень між першою і другою навантаженнями була близько 40 ударів в хвилину.
Проба проводиться на велоергометрі або для цієї мети використовується сходинка ( «степ-тест»). Після 10-15-хвилинного відпочинку у випробуваного визначається АТ і частота пульсу. Дитина зручно сідає на велоергометр і робить кілька обертів педалей, щоб освоїти характер рухів в потрібному ритмі (50-60 за хвилину), перед цим підбирається оптимальна висота сідла з урахуванням довжини ніг. Після закінчення розминки дитина 2-3 хвилин відпочиває сидячи на велоергометрі, за цей час пульс досягає вихідних значень. Далі дитина виконує першу навантаження протягом 5 хвилин (50-60 оборотів педалей в хвилину). Частоту пульсу підраховують в останні 10 з роботи на променевої артерії або аускультатівпо за допомогою стетоскопа, або при реєстрації ЕКГ.
Наступний етап роботи починають лише при досягнення
ним вихідних значень пульсу (через 3-5 хв). Якщо тахікардія після першого навантаження зберігається тривалий час, другу навантаження в цей день випробуваному не дають, повторне дослідження проводять на другий день. Пробу припиняють і тоді, коли під час проведення її пульс у випробуваного досягає 150-170 ударів в хвилину вже при першій навантаженні. В цьому випадку необхідно з`ясувати, чи дійсно перша навантаження є для дитини такої значної або це в більшій мірі пов`язане з незвичністю роботи, емоційним збудженням і т. Д. PWCno розраховується графічним способом (номограма) або за формулою, запропонованою В. Л. Карпманом:
де N1, N2 - потужність роботи на першому і другому етапах навантаження, кг - м / хв-/ |, / 2 - частота серцевих скорочень в кінці першої та другої навантажень.
Для проведення проби PWCno зручно використовувати і сходинку. Як і при велоергометрії, навантаження в цьому випадку дається з розрахунку 1 і 2 Вт / кг маси тіла випробуваного. Роботу, виконувану при підйомі на сходинку, визначають за наведеною вище формулою (див. «Степ тест»). PWCno розраховується так само, як і при велоергометрії.
