Всмоктування лікарських засобів - клінічна фармакологія

глава 6
ОСНОВНІ ПИТАННЯ ФАРМАКОКІНЕТИКИ
Фармакокінетика - один з основних розділів фармакології, який вивчає шляхи проходження і зміни лікарських засобів в організмі, а також залежність від цих процесів ефективності та переносимості препаратів. Фармакокінетичні дослідження дозволяють оцінити процеси всмоктування, розподілу, зв`язування з білками, біотрансформації і виведення з організму лікарських речовин. Отримані в результаті цих досліджень дані створюють ту якісну і кількісну основу, за допомогою якої можна прогнозувати ступінь потрапляння лікарського речовини до місця його дії. Ці дані необхідні для науково обґрунтованого вибору раціональних дозувань, шляхів і схем застосування лікарських засобів для забезпечення найбільш ефективного лікування хворих і попередження побічних ефектів і передозувань.
Фармакокінетика є відносно новою наукою. Її розвиток стало можливим завдяки розробці і впровадженню в практику високочутливих методів визначення лікарських речовин в біологічних середовищах - газорідинної хроматографії, радіоімунних, ферментно-хімічних та інших методів, а також завдяки розробці методів математичного моделювання фармакокінетичних процесів. Фармакокінетичні дослідження зазвичай проводяться не лікарем, а фахівців у галузі аналітичної хімії, провізорами, фармацевтами, біологами. Але результати цих досліджень можуть бути дуже корисні в практичній роботі лікаря. На підставі даних про фармакокінетику того чи іншого препарату визначаються дозування, оптимальний шлях введення, режим застосування і тривалість призначення препарату.
Фармакокінетичні дослідження в процесі лікування (моніторного спостереження або контроль концентрації лікарської речовини в біорідинах організму) дозволяють своєчасно коригувати застосування лікарського засобу. Природно, що лікар не може знати всіх параметрів (період напіввиведення, обсяг розподілена, зв`язування з білками, метаболізм і т. Д.), Що характеризують фармакокінетику вживаних в медичній практиці препаратів. Але знання основних принципів фармакокінетики, вміння ними користуватися на практиці є цінним підмогою для лікаря, особливо у випадках, коли неясні причини неефективності лікування або поганий переносимості хворим препарату, коли препарат призначається при захворюваннях органів метаболізму (печінка) і виділення (нирки), коли хворий одночасно приймає декілька лікарських засобів, а також коли необхідно перевірити, чи правильно застосовується лікарський препарат.
Деякі препарати, особливо мають невелику широту терапевтичної дії, повинні застосовуватися при обов`язковому контролі їх концентрації в плазмі крові.
Фармакокінетичні дослідження мають особливу цінність при розробці нових препаратів, їх лікарських форм, а також при експериментальних і клінічних випробуваннях нових лікарських засобів.
ВСМОКТУВАННЯ лікарських засобів
Терміном «всмоктування» позначається процес надходження лікарської речовини з місця введення в кров. Цей процес визначається в основному такими факторами, як шлях введення, розчинність лікарського засобу в тканинах в місці його введення і кровотік в цих тканинах. Природно, що при внутрішньосудинних введениях (внутрішньовенно, внутрішньоартеріально) про всмоктування говорити не доводиться - лікарська речовина відразу і повністю потрапляє в кровотік.
Різні шляхи введення мають свої особливості, переваги і недоліки.
Проходження більшості лікарських препаратів через слизову травного тракту визначається їх розчинність в ліпідах і іонізацією. Деякі лікарські засоби всмоктуються шляхом активного транспорту. При прийомі лікарських речовин всередину швидкість їх абсорбції змінюється в різних відділах шлунково-кишкового тракту (рис. 1, схема 1).
При прийомі всередину лікарський засіб має пройти не тільки через стінку шлунка і / або кишечнику, але також через печінку. При цьому деякі лікарські речовини під впливом ферментів печінки піддаються значним перетворенням ( «ефект першого проходження»). Саме тому, а не внаслідок поганої абсорбції дози деяких препаратів (пропранолол, аміназин, опіати) при їх вживанні повинні бути значно більше, ніж при внутрішньовенному введенні для досягнення однакового ефекту.

Мал. 1. Основні механізми абсорбції лікарських речовин:
Про - молекула лікарської речовини (ЛВ) - - напрямок руху молекул ЛВ
Біотрансформацію речовини при «першому проходженні» через печінку в процесі всмоктування називають пресистемним метаболізмом. Інтенсивність пресистемного метаболізму залежить від швидкості течії крові в печінці. Для оцінки пресистемного метаболізму при первинному проходженні речовини через печінку використовують формулу

Де ф - частина прийнятої внутрішньо дози, яка досягає загального кровотока- С10бщ - загальний кліренс препарату-V - швидкість печінкового кровотоку.
На процес всмоктування ліків в шлунку і кишечнику впливає pH, який в шлунку дорівнює 1-3, у дванадцятипалій кишці 5-6, а в тонкій і товстій кишках - близько 8. З цього випливає, що ліки-кислоти легше всмоктуються в шлунку, а підстави - у тонкій або товстій кишці. Кисле середовище шлунка може руйнувати деякі ліки, зокрема бензил пеніцилін.
схема 1
Основні шляхи всмоктування, розподілу, біотрансформації та виведення лікарських речовин (Л В)

Іншим субстратом, чинним на ліки, є ферменти шлунково-кишкового тракту, які здатні інактивувати ряд
білкових і поліпептидних речовин (кортикотропін, вазопресин, інсулін і т. д.), а також деякі гормони (прогестерон, тестостерон, альдостерону Солі жовчних кислот, в свою чергу, можуть прискорити всмоктування ліків або уповільнити його при утворенні нерозчинних сполук.
Моторика шлунково-кишкового тракту - також один з факторів, що лімітують швидкість і повноту всмоктування ліків.
На всмоктування ліків впливають обсяг і склад їжі, інтервал часу між їжею і прийомом ліків. Слід враховувати і стимулюючу дію їжі на секрецію шлункового соку і соляної кислоти. Молоко, солі заліза, високий вміст вуглеводів, білка і жиру в їжі порушують всмоктування тетрацикліну, ампіциліну і амоксициліну.
Обсяг рідини, прийнятої разом з ліками, може привести як до прискорення всмоктування, так і до його уповільнення. Підсумовуючи ефекти, пов`язані з прийомом їжі, слід виділити зменшення або збільшення біодоступності ліків і уповільнення всмоктуваності без зміни їх біодоступності.
Вплив прийому їжі на всмоктування деяких лікарських засобів з шлунково-кишкового тракту