Ти тут

Наднирники

Наднирники (надниркові, адреналової залози) - парні ендокринні залози, розташовані над нирками.

наднирники

Будова і функції надниркових залоз

У структурі залоз виділяють зовнішнє коркову речовину і внутрішня мозкова. Вони мають різне походження, але в процесі історичного розвитку об`єдналися в один орган. Наднирники мають різну форму - правий трикутний, а лівий напівмісячний. Зовні залози покриті капсулою, яка дає відростки всередину.

Корковаречовина переважає, і становить близько 9/10 від маси залоз. Воно складається з клітин, які секретують кортикостероїдні і статеві гормони. Клітини розташовані щодо кровоносних капілярів так, щоб секрет відразу надходив в кров. У кірковій речовині наднирників виділяють три зони, що відрізняються по клітинному складу:

  • Клубочковая (виробляє альдостерон);
  • Пучкова (виробляє кортизол, кортикостерон);
  • Сітчаста (синтезує андрогени).

Роль кортикостероїдних гормонів в організмі переоцінити важко. Вони беруть участь в ключових моментах регуляції обміну речовин (білків, жирів, вуглеводів, води і солей), енергії, в імунному захисті організму, регуляції тонусу судин, адаптації до стресів.

Мозкова речовина в центрі надниркової залози різко відмежоване від коркового, і складається з хромафинних клітин, а також безлічі нервових волокон і клітин. Секреторні хромафінні клітини синтезують адреналін, дофамін і норадреналін. За хімічною будовою вони відносяться до групи катехоламінів, і спочатку утворюються з амінокислоти тирозину. Викид катехоламінів в кров стимулюється різними подразниками - емоціями, гіпоглікемією, переохолодженням, фізичною працею і ін.

Адреналін підвищує в крові рівень глюкози за рахунок розпаду глікогену, підсилює розпад жирів з вивільненням енергії, підвищує артеріальний тиск, посилює частоту і силу серцевих скорочень, розслабляє гладкі м`язи в стінках бронхів, посилює утворення тепла в організмі.

Норадреналін - попередник адреналіну, має дещо іншими ефектами - він урежаєт серцеві скорочення, розширює артерії, що живлять кров`ю серце, підвищує діастолічний тиск.

Дослідження функцій надниркових залоз

Промацати наднирники при пальпаторно дослідженні неможливо. Ультразвукове дослідження дозволяє візуалізувати їх і визначити розміри.

Функцію їх вивчають, досліджуючи рівень гормонів і їх метаболітів в крові. Так, щоб оцінити глюкокортикоидную функцію надниркових залоз, в крові визначають рівень 11-оксикортикостероїдів, а в сечі - вільний кортизол.

Функціональні проби дозволяють оцінити відповідь наднирників на стимуляцію ззовні. Найчастіше застосовують пробу з дексаметазоном, яка допомагає віддиференціювати пухлину наднирників від гіперплазії, пов`язаної з надмірною синтезом АКТГ в гіпофізі. Проба з АКТГ дозволяє виявити функціональну недостатність наднирників, але з огляду на потенційну небезпеку для здоров`я такі проби слід проводити в стаціонарі.

Мінералокортикоїдній функції надниркових залоз і утворення гормону альдостерону можна оцінити за змістом іонів калію і натрію в сироватці крові. При недостатності наднирників вмісту натрію значно знижено, а калію підвищений, при надмірному утворенні альдостерону калію навпаки буде менше, а натрію більше.

Рентгенологічні методи обстеження наднирників - комп`ютерна та магнітно-резонансна томографія, ангіографія. Вони дозволяють виявити пухлини надниркових залоз, оцінити розміри і структуру залоз.

Захворювання і підходи до лікування надниркових залоз

Всі захворювання наднирників можна розділити на дві великі групи - одна з них проявляється надлишкової функцією надниркових залоз, а друга - навпаки, зниженою.

Зниження роботи залоз буває при видаленні наднирників, ураженні їх на туберкульоз, амілоїдозом, саркоїдоз, при крововиливі в наднирники або при зниженні утворення АКТГ в гіпофізі. Лікування наднирників в цьому випадку вимагає замісної терапії тими гормонами, недолік яких сформувався, а також усунення причини гіпофункції.

Надмірне утворення гормонів зустрічається при гіперплазії від надлишкової стимуляції АКТГ (наприклад, при пухлини гіпофіза) або при пухлини надниркової. Пухлини з коркового речовини - кортикостерома - частіше змішані, при них відбувається надмірне утворення всіх гормонів кори надниркових залоз. Якщо пухлина відбувається з клітин, що утворюють андрогени, її називають андростероме. Проявом її буде вірільний синдром. Якщо опухолевому перетворенню піддалися клітини, що утворюють альдостерон, то формується альдостерома, і її проявом стануть виражені порушення обміну води і солей.

При хворобі Іценко-Кушинга порушена чутливість гіпоталамуса до інгібуючій впливу кортизолу, в результаті наднирники посилено його виробляють і гіпертрофуються. У таких хворих порушується вуглеводний обмін, знижена статева функція. Характерний зовнішній вигляд - відкладення жиру в області живота, тулуба і шиї, червоно-фіолетові розтяжки на шкірі - розтяжки, місяцеподібне обличчя, надмірне оволосіння. Лікування синдрому Іценко-Кушинга полягає у видаленні наднирників і довічної замісної гормональної терапії.

При доброякісному переродження клітин мозкової речовини надниркових залоз протягом пухлини безсимптомний, і вона частіше стає випадковою знахідкою при дослідженні. Злоякісні гормонально-активні пухлини проявляються симптомами гіперпродукції гормонів, гормонально-неактивних супроводжує загальна інтоксикація і збільшення живота.

Лікування наднирників при пухлинному ураженні хірургічне, при злоякісних пухлинах має супроводжуватися хіміотерапією. Після видалення надниркових залоз потрібно довічна замісна терапія гормонами.

У дітей зустрічаються вроджена дисфункція кори надниркових залоз, хвороба Іценко-Кушинга, гіпоальдостеронізм, хромафиноми, аддисонова хвороба. Досить часто у них буває крововилив у наднирники, наприклад, при важкої родової травми, серйозних інфекціях (менінгококовий менінгіт та ін.).


Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Поділися в соц мережах:

Схожі повідомлення