Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії

Відео: Стоматологія. Остеонекроз кісток лицьового скелета в осіб з наркотичною залежністю

Американська есеїстка Агнесс Репліер одного разу помітила: «Сучасні хвороби мало схожі на хвороби минулого, якщо не брати до уваги того, що ми від них також вмираємо». Але є хвороби і вроджені дефекти, які йдуть з глибини століть, а справлятися з ними і виправляти «прорахунки» природи навчилися порівняно недавно, хоча історія медицини свідчить про те, що і лікарі сивої давнини робили безліч спроб, причому не завжди безуспішних, «доліпити »недолепленное природою.
У передмові до матеріалів першої науково-практичної конференції в Україні на тему «Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії», що відбулася недавно в Києві (організатор конференції - Всеукраїнська асоціація пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів), президент Асоціації, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Григорій Еліазаровіч Тімен пише: «Дійсно, немає хірурга, який, виконуючи операції, пов`язані з дефектами вродженими чи набутими в результаті хвороби, травми, в тому числі ятрогенной, і т.д. на обличчі, голові, шиї, шкірі тулуба і кінцівок, внутрішніх органах, виробляючи пластику (реконструкцію), одночасно не дбав би про естетику ». Далі професор роз`яснює: «... надання будь-якого органу під час хірургічного втручання не досконалою (НЕ естетичної) форми неминуче призведе до конфлікту з його функціональним призначенням». Іншими словами, краса і здоров`я йдуть рука об руку і не випадково, що в усьому світі сьогодні такий високий інтерес до досягнень естетичної хірургії. Представницький склад першої науково-практичної конференції, присвяченої цим питанням (більше 25 професорів, посланці багатьох областей України, гості з Росії, інших країн СНД, Іспанії, США, Ізраїлю, Лівану, Палестини та інших держав), - підтвердження того. Незважаючи на насиченість графіка конференції і на те, що до професора гимен вибудовувалася довга черга людей, які бажали отримати у нього консультацію, Григорій Еліазаровіч люб`язно погодився відповісти на запитання.
Григорій Еліазаровіч, чому тільки в минулому році створена в нашій країні Асоціація пластичних, реконструктивних і естетичних хірургів? Адже цей напрям медицини вельми актуально в світі, та й в нашій країні є традиції, пов`язані з пластичною хірургією?
- Безумовно, в СРСР досить давно займалися проблемами пластичної хірургії. І Україна в цьому відношенні була, мабуть, найбільш багата фахівцями, які могли робити пластичні операції. Але тут слід зазначити кілька моментів. По-перше, розвиток хірургії йде паралельно науково-технічному прогресу, і природно, пластична, естетична хірургія користується останніми досягненнями людської думки. Не секрет, що в медицину взагалі і в хірургію зокрема прийшли найсучасніші методи обстеження. Жодне хірургічне втручання зараз немислимо без МРТ і комп`ютерного досліджень. Завдяки цим методикам фахівці отримали можливість робити досить тонкі зрізи, щоб бачити все, що відбувається в нас цікавить органі. Крім того, хірургія першої в медицині застосувала на практиці досягнення лазерної та ультразвукової техніки, які в даний час є складовими частинами обладнання практично кожної сучасної операційної.
Тут же можна сказати, що в зв`язку з економічними труднощами ми кілька відстали в апаратному забезпеченні і зараз не можемо похвалитися тим, що наші операційні оснащені лазерними апаратами останнього покоління, та й не тільки ними. Але хотів би підкреслити, що наші вчені були першими в світі, хто розробляв ці апарати. Ще в 1973 році ми одночасно з американцями на міжнародному медичному конгресі в Венеції доповіли про результати операції на гортані з використанням лазерного опромінення.
Вибачте, Григорій Еліазаровіч, кажучи зараз «ми». Ви мали на увазі взагалі радянську науку, або до названої операції мали безпосереднє відношення українські вчені?
- Українські вчені, зокрема в отоларингології, завжди були на передових позиціях в Союзі. Йдеться в першу чергу про досягнення Інституту отоларингології ім. проф. А.І. Коломійченка АМН України. Олексій Сидорович Коломійченко, чиє ім`я сьогодні носить Інститут, був одним з ініціаторів використання лазерів в медицині спочатку на рівні експерименту, а починаючи з 1966 року - в клініці. Моя докторська дисертація безпосередньо торкалася цієї проблематики. До нас лазерну методику лікування використовували тільки офтальмологи. Безумовно, в ту пору ми лідирували, але оскільки досягненнями техніки в нашій країні в основному оснащували військових, ми не змогли вчасно освоїти виробництво мікроскопічної техніки на основі лазерного випромінювання. І почалося відставання. Володіючи кращими базисними дослідженнями: патоморфологическими, біохімічними, патофизиологическими, електрофізіологічними, - обгрунтовує необхідність досить широкого використання лазерного випромінювання в клініці, ми не мали можливості застосувати наші знання на практиці через відсутність обладнання. Так що, підкреслюючи тісний зв`язок розвитку хірургії з технічним прогресом, я виходжу ще й з особистого досвіду. Проте вітчизняні вчені внесли найсуттєвіший внесок у світову медицину щодо використання лазерного випромінювання, хоча в усьому світі цим займалися дуже серйозно не тільки в Америці, Європі, але і в Японії.
Так все-таки, чому при таких давніх традиціях Асоціація створена менше двох років тому?
- А тому, що свого часу, скажімо, земські лікарі були майстрами на всі руки і могли забезпечувати хірургічну допомогу при захворюваннях майже всіх органів і систем людського організму, але з часом цивілізація зажадала вузької спеціалізації в усіх напрямках науки, в тому числі і медицині . У той же час в нашій країні пластичні операції проводили і мікрохірургії, і отоларингологи, і фахівці з щелепно-лицевої хірургії, а можливостей обмінятися досвідом не було. Нарешті, у нас немає навіть такої спеціальності: пластичний або реконструктивний хірург, хоча у всьому світі вона існує. Однією з цілей нашої Асоціації є регламентація спеціальності. Якщо в усьому світі вона вже регламентована і входить в офіційній список медичних спеціальностей, то у нас питаннями пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії займаються, як я вже говорив, фахівці різних профілів. Тим часом у світі давно створена Міжнародна організація з пластичної та реконструктивної хірургії.
Надзвичайно високий інтерес до пластичної та естетичної хірургії в усьому світі зрозумілий. Висока якість життя, очевидно, передбачає і тривале збереження краси, але при наших вельми скромних фінансових можливостях які перспективи цього напряму в медицині?
- По-перше, не треба думати, що пластична операція - це лише бажання красивих стати ще красивіше або зберегти дане природою якомога довше. До речі, в усьому світі в поліси страхових компаній не входить пункт щодо фінансування хірургічних операцій косметичного характеру, пацієнт сам оплачує такого роду послуги лікарів. Але є безліч свідчень, коли пластична операція просто необхідна, щоб привести до гармонії форму і функціональні можливості організму. У природи ми - в учнях, а не в суперниках. По-друге, на пострадянському просторі, особливо в Росії та Україні, незважаючи на фінансові труднощі, більш ніж затребувана реконструктивна та естетична хірургія. На сьогоднішній день у сфері реконструктивних операцій ми не відстаємо від високорозвинених країн, а якщо і відстаємо, то незначно. І це не дивлячись на труднощі з оснащенням апаратурою та інструментарієм.
А за рахунок чого досягаються такі успіхи?
- За рахунок талановитості наших фахівців, за рахунок їх працьовитості, допитливості. Змінилися соціально-політичні умови дозволили їм на власні очі ознайомитися з останніми досягненнями закордонних колег. Ще, завдяки розвитку систем поширення інформації, зокрема Інтернету, у нас з`явилася можливість знайомитися з багатьма відкриттями в області, що цікавить. Я, звичайно, не можу сказати, що ми маємо доступ до найостанніших досягнень, так як найчастіше їх засекречують, використовують як ноу-хау. Але основа медичних знань у наших фахівців нітрохи не гірше, ніж у всьому світі, і зорієнтуватися вони можуть швидко. Абстрактне мислення, можливість зіставлення, проникнення в суть захворювання у наших майстрів знаходяться на дуже високому рівні, часто перевершує рівень фахівців Заходу. Завдяки цьому, навіть спираючись на ту інструментально-апаратну базу, яка є сьогодні, наші лікарі роблять операції на рівні своїх західних колег. І часто проводять операції спільно: нейрохірурги, отоларингологи, щелепно-лицьові хірурги, офтальмологи і т. Д. Така співдружність висококваліфікованих професіоналів, безсумнівно, підвищує загальний рівень і результат операції. Зараз вже вдається вирішити такі завдання, впоратися з якими раніше і не мріяли.
Наприклад?
- Коли пухлина первинно розташовується на підставі черепа або проростає в нього, наприклад фіброма носоглотки. Ця пухлина доброякісна, але розвивається практично по злоякісного типу. Хоча вона і не має інвазивним ростом, але за рахунок інтенсивного і експансивного розвитку вростає в сусідні органи і тканини, в тому числі і в мозок. А зараз з ініціативи директора нашого Інституту член-кореспондента Академії медичних наук професора Д.І.Заболотного вже більше року проводяться операції спільно з нейрохірургами по лікуванню хворих, які раніше вважалися неоперабельними. На конференції, що відбулася саме такого роду захворювань була присвячена ціла секція. Ми хочемо підкреслити, що тут поки лідирує Інститут отоларингології ім. А.І. Коломійченка АМН України. Але метою нашої конференції, крім іншого, було ще і зібрати під егіду Асоціації різних фахівців, дати можливість обмінятися накопиченим досвідом і взаємно перейнятися тими проблемами, які є в різних областях медицини.
Григорій Еліазаровіч, з якою вродженою деформацією найчастіше потрапляють до вас в відділення маленькі пацієнти?
- Це часткове або повне недорозвинення вушної раковини, так звана мікротія або Аното. Бувають вроджені атрезії слухового проходу. Природно, що це захворювання пов`язане не тільки з косметичним дефектом, але і з порушенням слуху. Як відомо, звук проводиться по повітрю і по кістці, але в даному випадку залишається одна кісткова провідність, а повітряна страждає, оскільки закупорена та повітряна труба, яка підводить повітря до барабанної перетинки, що викликає її коливання, що передаються по слуховим кісточках у внутрішнє вухо. Як бачите, і тут необхідно привести до гармонії форму і функціональні можливості органу.
Однією з дуже частих деформацій вушних раковин є їх відкопиленою або лопоухость. Всі ці операції проводяться в дитячому відділенні, в тому числі операції з відтворення вушної раковини - процес дуже трудомісткий, і на сьогоднішній день немає в світі клініки, де змогли б відтворити вушну раковину точно таку, яка створена природою, оскільки в ній дуже складний хрящової рельєф .
Найчастіше пацієнти незадоволені формою носа. Але мені б хотілося говорити про викривлення носової перегородки, що відбивається на функції органа. Іноді це викривлення може бути компенсований, коли дихання досить вільне і цей дефект не впливає на співвідношення турбулентних і ламінарних потоків повітря. Але коли утруднене носове дихання або, більш того, коли воно практично відсутнє хоча б в одній половині носа, то обов`язково хірургічне втручання. Якщо викривлена перегородка поєднується з порушенням форми носа, то фахівець, який володіє методами пластичних і реконструктивних операцій, а в даному випадку і естетичних, може одночасно або послідовно виправити викривлену перегородку і надати носі більш естетичну форму.
Григорій Еліазаровіч, а існує в світі школа естетичної хірургії, яка найбільш близька Вашому серцю?
- Я насамперед отоларинголог, і моєму серцю тільки це близько. А якщо серйозно, то пластична, реконструктивна та естетична хірургія в тому вигляді, в якому вона зараз існує, - явище досить молоде, і я б не став виділяти якусь школу. У кожному разі все залежить від хисту і можливостей фахівця. Так, в роботі нашої конференції брав участь професор Москоне з Центру пластичної хірургії м Хайфа (Ізраїль), а працює він по всьому світу. На його рахунку більше чотирьох тисяч операцій на носі і ще безліч - на інших органах. Видатний хірург. Ми хочемо провести кілька показових операцій з його участю, щоб поділитися досвідом. Тоді з більшою впевненістю будемо говорити про те, хто яке місце на сьогоднішній день займає в пластичної хірургії.