Зубрівка запашна
[Hierochloe odorata (L.) Wahlb]
Російські назви: зубрівка запашна, пахуча.
Білоруські: зубрівка пахуча, Зуброва трава.
Українське: чаполочі пахуча.
Зубрівка запашна - багаторічна трав`яниста рослина родини злакових (Роасеае), з повзучим довгим кореневищем і прямостоячими, висхідними стеблами, що досягають 70 см висоти. Стеблові листки укорочені, листя безплідних пагонів знизу зелені, голі, зверху сіро-зелені, з розсіяними волосками. Квітки зібрані в колоски, які утворюють довгасто-овальну мітлу. Колоски численні, зібрані під час цвітіння в крислату мітлу, золотисто-жовті, блискучі, округлояйцевідние, трехцветковие- верхній з них двостатеві, з двома тичинками, два інших - тичинкові, з трьома тичинками кожен. Плід - довгаста зернівка темно-коричневого кольору. Цвіте в травні-червні, плоди дозрівають в серпні. Розмножується насінням і вегетативно. Зростає зубрівка запашна на сухих і свіжих піщаних грунтах в соснових лісах, по лісових галявинами, узліссях, уздовж доріг і просік, серед чагарників.
Збір і сушка сировини. Лікарською сировиною є трава зубрівки запашної, яку заготовляють в період цвітіння, коли в ній найбільш високий вміст кумарину. Крім періоду цвітіння траву можна зрізати повторно, після її відростання, проте в цьому випадку вона містить менше кумарину. Сушать під навісом або в добре провітрюваному приміщенні. Термін придатності сировини 2 роки.
Хімічний склад. Рослина містить ангідрид оксикоричні кислоти у вигляді глікозиду, що додає йому ароматний запах. У стеблах і коренях виявлено значну кількість алкалоїду дііаксіна і кумарин.
Фармакологічні властивості. Рослина підсилює функції травлення, збуджує апетит.
Застосування в медицині. Надземна частина. У народній медицині настій зубрівки запашної - для збудження апетиту і посилення функції органів травлення.
Лікарські форми, спосіб застосування та дози. * Настій трави зубрівки запашної: 1 столову ложку сировини заливають 200 мл окропу, настоюють, потім проціджують. Приймають по 1 столовій ложці за 30 хв до їди.
Внаслідок наявності в рослині алкалоїду дінаксіна в великих кількостях отруйно для сільськогосподарських тварин.
Застосування в інших областях. Широко використовується в лікеро-горілчаної промисловості для виготовлення ароматичної настойки "Зубрівка" і в кондитерському виробництві для отримання харчових есенцій. Використовується як пряно-смакова приправа до рибної продукції. Рослина рекомендується використовувати для зміцнення залізничних насипів і ярів схилів. Через наявність кумарину в Зубрівка поїдається погано, але невелика домішка до сіна покращує апетит і збільшує надої у корів.
Елементи агротехніки обробітку. Зубрівку запашну можна обробляти практично після будь-яких попередників. Грунт для посіву або посадки ретельно очищають від кореневищ пирію повзучого і, якщо під попередник не вносили органічних добрив, то в підготовлений грунт вносять 15-20 г аміачної селітри, 20-25 г суперфосфату, 10-15 г калійної солі на 1 м2. Посів насіння проводять відразу після їх збору або під зиму. Закладають їх в лунки на глибину 1,5-2,0 см. Відстань між рядами - 30-40 см. Сходи з`являються в травні - червні.
Розмноження проводять шляхом ділення кореневищ або кореневими відводками. Ранньою весною, незадовго до посадки, відведення нарізають з розрахунком, щоб на кожному було по 3-4 ростові бруньки або без них, якщо є вкорінені нирки. Укладають їх в підготовлену лунку на відстані 20-30 см одна від одної, поливають водою і закривають землею. Після появи сходів і проростання кореневищ і кореневих відростків зубрівки проводять ретельне розпушування ділянки і прополку рослин. В подальшому розпушування проводять обережно, щоб не пошкодити швидко з`являються кореневі паростки, які зазвичай розташовуються близько від поверхні землі.
