Нетрадиційні методи діагностики: вірити чи не вірити?

Проблема постановки діагнозу була і залишається однією з найважливіших в медицині. Від того, наскільки точно буде визначена причина нездужання пацієнта, в кінцевому рахунку залежить успіх лікування. Незважаючи на те, що більшість діагностичних методів, що застосовуються в офіційній клінічній практиці, має дуже високу інформативність і достовірність, помилки в постановці діагнозів все ж не виключені.

І цей факт, і інші незручності, пов`язані зі зверненням до лікарів, змушують деяких наших співгромадян отримувати інформацію про стан свого здоров`я за допомогою альтернативних (нетрадиційних) методів діагностики.

Чим так привабливі методи альтернативної діагностики?

У тому, що росіяни все частіше звертаються до альтернативної діагностиці, в значній мірі винна ситуація, що склалася у вітчизняній медицині. За останні роки отримання високотехнологічної допомоги стало більш доступним для пересічних громадян, але основні недоліки цього процесу не зникли. Простіше кажучи, щоб отримати направлення на обстеження, людині як і раніше потрібно витратити чимало часу. Крім того, щадити пацієнта в процесі діагностики у нас не прийнято: багато процедур або болючі самі по собі, або вимагають надзвичайно неприємною підготовки. Зрозуміло, росіяни не тільки не намагаються звертатися до таких методів з метою планової диспансеризації, а й намагаються по можливості уникати їх навіть при виникненні таких симптомів хвороби.

Процедури альтернативної діагностики, навпаки, дуже комфортні і безболісні. Їх проведення, як правило, не вимагає великих витрат часу. Правда, вони не бувають безкоштовними, але витрати зазвичай не так вже й великі. Пацієнтів привертає ще одна особливість: фахівець, який робить діагностику, зазвичай дає рекомендації ненав`язливо, без психологічного тиску, який часом дозволяють собі офіційні медики при спілкуванні з пацієнтами. Це створює у хворого відчуття свободи вибору і підсилює довіру до результатів обстеження.

Найпоширеніші способи нетрадиційної діагностики

Методи альтернативної діагностики вельми різноманітні. Одні з них представляють собою сучасні модифікації способів визначення хвороб, що мають тисячолітню історію, інші зобов`язані своїм виникненням виключно розвитку комп`ютерних технологій. Найбільш відомі такі методи:

Іридодіагностика (визначення наявності патологій щодо змін райдужної оболонки очей). Введена в практику індійськими і китайськими цілителями більше 3000 років тому. Заснована на уявленні про те, що будь-які неполадки в організмі змінюють характеристики райдужної оболонки (відтінок, рівномірність забарвлення, ширину, щільність і колір кордону і т. Д.). З появою високотехнологічного обладнання з`явилася можливість виводити зображення людського ока на монітор з високою роздільною здатністю і бачити зміни параметрів райдужки з високим ступенем точності і у всіх подробицях. Це дало методу нове життя, і відкрило доступ до нього великої кількості пацієнтів. Дослідження абсолютно безболісно, не вимагає підготовки, робиться дуже швидко. На жаль, відсоток помилок при такій діагностиці становить від 30 до 80%. Найуспішніше визначаються захворювання шлунково-кишкового тракту, репродуктивної системи та опорно-рухового апарату;
Метод Фолля (електроакупунктура). Діагностика заснована на тому припущенні, що певні точки на тілі людини відповідають внутрішнім органам, і кожна з них має свій біоелектричний потенціал. Величину різниці потенціалів між двома точками можна виміряти, а відхилення цього параметра від середнього значення, прийнятого за норму, будуть свідчити про наявність захворювань. Процедура абсолютно безпечна, легко переноситься. Вдосконалений апарат Фолля суміщений з комп`ютером, і пацієнт може бачити на моніторі не тільки значення вимірюваного параметра, але і можливий діагноз, а також рекомендації по призначенню гомеопатичного лікування, що сильно зміцнює довіру до методу, незважаючи на дуже невисоку достовірність;
Діагностика по пульсу. На відміну від сучасних лікарів, які за частотою, наповненню і ритмічності пульсу судять про роботу серцево-судинної системи, стародавні цілителі з цих даних витягували набагато більш детальну інформацію. Їхні сьогоднішні послідовники стверджують, що за характеристиками пульсу можна визначити локалізацію багатьох патологічних процесів в організмі. Втім, справедливість цих тверджень клінічними дослідженнями не підтверджена;
Рефлексодіагностики. Метод заснований на досить поширеному в давнину затвердження, що всі внутрішні органи мають свої проекції у вигляді точок на поверхні стоп, долонь і вушних раковин. За хворобливості цих зон при натисканні можна судити про стан відповідних органів. Таке дослідження, зрозуміло, не може завдати шкоди пацієнтові, але і користі від його проведення практично немає, так як інформативність методу сумнівна;
Біорезонансне тестування. Цей спосіб - один з найсучасніших. Без використання високотехнологічної комп`ютерної техніки його існування було б неможливо. В даному випадку вимірюють частоту хвиль, що випускаються різними зонами мозку, кожна з яких зберігає інформацію про стан певного органу. Отримані дані виводяться на монітор у вигляді різнокольорових плям, що виникають на тлі зображення людського тіла. Обстеження продовжаться близько двох годин, і в підсумку пацієнт отримує кольорову роздруківку з передбачуваними діагнозами. Прихильники використання цього методу вважають, що з його допомогою можна визначити захворювання на самих ранніх стадіях (що, втім, клінічно поки не підтверджено).

Існують і більш екзотичні методи альтернативної діагностики, наприклад, за зовнішнім виглядом мови.

Позитивною якістю нетрадиційної діагностики є її нешкідливість та безболісність, але, на жаль, ці плюси не компенсують сумнівну інформативність більшості методів.

У чому небезпека звернення до альтернативної діагностиці?

При повній нешкідливості самих нетрадиційних досліджень, люди, які намагаються з їх допомогою визначити стан власного здоров`я, піддаються цілком реальної небезпеки. Справа в тому, що жоден лікар не стане призначати лікування на підставі діагнозу, встановленого виключно альтернативними методами. При зверненні до лікаря пацієнту в будь-якому випадку доведеться пройти традиційне обстеження, в тому числі піддатися тим неприємних процедур, яких він хотів уникнути. Саме тому хворі, які зважилися на альтернативну діагностику, в подальшому починають займатися самолікуванням, завдаючи собі подвійної шкоди: організм страждає і від відсутності лікування існуючих недуг, і від дії ліків, що приймаються без будь-яких підстав. Наслідки таких дій можуть бути дуже сумними.

Не виключено, що деякі методи альтернативної діагностики коли-небудь будуть визнані офіційною медициною. Для цього необхідно підтвердити їх інформативність, провести численні клінічні дослідження, щоб порівняти їх результати з даними про підтверджені діагнози конкретних хворих. Крім того, дуже важливо підготувати кваліфікованих фахівців, які вміють інтерпретувати результати діагностичних процедур. Всього цього зараз немає, так що включення альтернативних методів діагностики в арсенал російських лікарів - справа далекого майбутнього.

Відео з YouTube по темі статті: