Бициллин

Бициллин - протимікробний препарат групи пеніцилінів для системного застосування.

Форма випуску та склад

Випускається медикамент у вигляді порошку, з якого готують суспензію для ін`єкцій, з різним складом у флаконах по 10 мл. Так, препарат буває трьох видів:

• Бициллин 1, в одному флаконі якого міститься 600 тис. ОД, 1,2 млн. ОД або 2,4 млн. ОД бензатину бензилпеніциліну;
• Бициллин 3, в одному флаконі якого міститься 600 тис. ОД або 1,2 мл. ОД суміші бензатину бензилпеніциліну, пеніциліну натрієвої (або калієвої) солі і бензилпеніциліну новокаїнової солі (по 200 тис. Або по 400 тис. Кожної речовини відповідно);
• Бициллин 5, в одному флаконі якого міститься 1,2 млн. ОД бензатину бензилпеніциліну і 300 тис. ОД пеніциліну новокаїнової солі (сумарна доза 1,5 млн).

Показання до застосування

Як зазначено в інструкції до Біциліну, цей препарат призначений для лікування інфекційних захворювань, викликаних чутливими до бензатину бензилпенициллину збудниками, особливо в тих випадках, коли є необхідність створити тривалу терапевтичну концентрацію діючої речовини в крові. Так, цей лікарський засіб призначають для терапії:

• Гострого тонзиліту;
• Бешихи;
• фрамбезії;
• пінти;
• скарлатини;
• сифілісу;
• Лейшманіозу.

Також Бициллин, за інструкцією, можна застосовувати для профілактики:

• Ранових інфекцій;
• Рецидивів пики;
• Повторних атак після гострої ревматичної лихоманки;
• Післяопераційних ускладнень.

Протипоказання

Згідно анотації до препарату, застосування Біциліну протипоказано:

• При підвищеній чутливості до пеніцилінів, новокаїну та інших бета-лактамних антибіотиків;
• Годують груддю.

Призначають медикамент, але з особливою обережністю і під контролем лікарів:

• Вагітним жінкам;
• Пацієнтам з нирковою недостатністю;
• При псевдомембранозний коліт;
• Хворим на бронхіальну астму;
• При сінну лихоманку, інших алергічних захворюваннях і схильності до алергії.

Спосіб застосування та дозування

Приготований з порошку розчин вводять тільки внутрішньом`язово, внутрішньовенне введення заборонено!

Конкретна дозування, частота ін`єкцій і тривалість застосування залежать від виду захворювання і тяжкості його перебігу.

Бициллин 1 і біцилін 3 дорослим призначають в разовій дозі від 300 тис. ОД до 2,4 мл. ОД, дітям - з розрахунку 5-10 тис. ОД на кожен кілограм ваги.

Бициллин 5 дорослим призначають в дозі 1,5 млн. ОД один раз в 4 тижні, дітям старше 8 років - 1,2 млн. ОД один раз на місяць, дітям до 8 років - 600 тис. ОД один раз в три тижні.

Суспензію готують безпосередньо перед введенням.

У флакон з Біциліну 1 вводять 3-5 мл ін`єкційної води або 0,9% розчину NaCl.

У флакон з Біциліну 3 вводять 2-3 мл ін`єкційної води або ізотонічного розчину NaCl.

У флакон з Біциліну 5 вводять 5-6 мл розчину натрію хлориду, стерильної води або 0,25-0,5% розчину прокаїну.

Суміш добре збовтують до отримання однорідної суспензії, обережно струшуючи флакон в напрямку його поздовжньої осі протягом 30 секунд або швидко обертаючи його між долонями протягом 1 хвилини.

Побічна дія

При застосуванні Біциліну є ризик розвитку наступних небажаних явищ з боку організму:

• Оборотних анемії, лейкопенії або тромбоцитопенії (з боку системи кровотворення);
• Стоматиту, глоситу, нудоти, діареї, блювоти, кандидозу, псевдомембранозного коліту, помірного транзиторного підвищення рівня сироваткових трансаміназ (з боку травної системи)
• Гострого інтерстиціального нефриту (з боку сечовидільної системи).

Крім того, при наявності підвищеної чутливості або непереносимості будь-якого компонента Біциліну можливі алергічні реакції у вигляді лихоманки, кропив`янки, поліморфної еритеми, ексфоліативного дерматиту, ангіоневротичного набряку, болю в суглобах, утрудненого дихання, анафілактичного шоку. Через вивільнення ендотоксинів при лікуванні сифілісу може розвинутися реакція Яриша-Герксгеймера, що виявляється ознобом, підвищенням температури, болем у м`язах, головним болем, нудотою, тахікардією, зниженням артеріального тиску, збільшенням наявних симптомів захворювання або появою нових.

При тривалому застосуванні Біциліну є ризик розвитку супреінфекціі - повторного зараження в умовах незавершеного інфекційного захворювання.

Застосування препарату в високих дозах, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, може призвести до розвитку енцефалопатії, що виявляється, в тому числі, руховими порушеннями, помутнінням свідомості, судомами.

особливі вказівки

Застосування Біциліну в недостатніх дозах або занадто раннє припинення лікування призводить до появи резистентних (стійких) штамів збудників.

При лікуванні Біциліну є ризик розвитку грибкових уражень. З цієї причини рекомендується додатково приймати вітамін C і вітаміни групи B, а в деяких випадках - леворин і ністатин.

При підозрі на сифіліс та лікуванні венеричних захворювань перед призначенням препарату і протягом 4 місяців його застосування необхідно проводити серологічні і мікроскопічні дослідження.

При одночасному застосуванні Біциліну з бактерицидними антибіотиками відзначається сінергідное дію (посилення ефекту один одного), з бактеріостатичними препаратами - антагоністичну дію (взаємне ослаблення).

аналоги

Аналогами Біциліну є такі препарати: бензатінбензілпеніціллін, Бензилпенициллин, Бензилпенициллина натрієва сіль, Бензилпенициллина новокаиновая сіль, Бициллин, Молдамін, Оспен, Ретарпен, Стар-Пен, Феноксиметилпеніцилін.

Терміни та умови зберігання

Бициллин - препарат рецептурного відпуску.

Згідно з рекомендаціями виробника, зберігати медикамент слід в захищеному від сонячних променів місці, при температурі від 8 до 15 С. При дотриманні цих умов термін придатності порошку становить 3 роки.