Сечовий міхур
Сечовий міхур - це порожнистий м`язовий орган сечовидільної системи, розташований в порожнині малого тазу. Він виконує дві функції: накопичення і виведення сечі назовні. Сечовий міхур у жінок прилягає до верхньої частини піхви і тіло матки, у чоловіків - передміхурова залоза і насінні бульбашки.
Будова сечового міхура
У сечовому міхурі виділяють кілька частин: шийку, тіло і дно. На дні є гирла сечоводів, а шийка переходить в уретру (сечовипускальний канал). Стінки сечового міхура складаються з декількох шарів. Найбільш внутрішній шар представлений слизовою оболонкою (уротелій), що має численні складки, які при наповненні сечового міхура практично повністю розгладжуються. Під уротеліі знаходиться підслизовий шар, утворений волокнами сполучної тканини. Між ними у великій кількості є кровоносні судини і нервові закінчення. Третій шар складається з гладкої м`язової тканини. Зверху сечовий міхур покритий адвентициальной оболонкою. У нормі випорожнення сечового міхура у дорослих людей відбувається 4 - 8 разів на день і практично ніколи вночі. Однак при запаленні сечового міхура кількість сечовипускань збільшується, при цьому обсяг продукції, що випускається сечі різко зменшується.
Функції сечового міхура
Сечовий міхур виконує функцію тимчасового зберігання і виведення сечі. При його наповненні сечею відбувається роздратування розташованих в стінках численних нервових закінчень. Це роздратування по проводять нервових шляхах передається до кори головного мозку, повідомляючи йому про необхідність спорожнення сечового міхура. У відповідь на це виникає бажання відвідати туалет. У момент сечовипускання під впливом нервового імпульсу, що йде від кори головного мозку, відбувається скорочення м`язової стінки сечового міхура, і вся сеча виводиться назовні.
Захворювання сечового міхура
Серед усіх захворювань сечостатевої системи найчастіше спостерігається запалення сечового міхура (цистит). Воно викликається різної патогенною мікрофлорою, яка може потрапляти в нього через уретру (висхідний шлях) або з нирок (спадний шлях). Виникненню захворювання сприяють переохолодження, порушення особистої гігієни, сечові конкременти.
Запальні захворювання сечового міхура у жінок спостерігаються значно частіше, ніж у чоловіків. Це пов`язано з тим, що жінки мають більш широкий і короткий сечовипускальний канал, через який інфекція з легкістю проникає в порожнину сечового міхура.
При циститі хворі скаржаться на болі в низу живота, що носять тягне характер. Сечовипускання різко хворобливе, прискорене, сеча при цьому виділяється невеликими порціями, часом буквально по краплях.
Сечовий міхур болить не тільки при циститі, але і при інших його захворюваннях - камені сечового міхура, рак та ін.
Профілактикою захворювань і лікуванням сечового міхура займаються лікарі урологи. Для постановки точного діагнозу, лікар проводить обстеження хворого (аналізи сечі, УЗД, урофлоуметрия, цистоскопія тощо). Лікування сечового міхура в більшості випадків консервативне. Призначають антибіотики, уросептики. Велике значення має фітотерапія. Крім цього хворим рекомендують дотримання дієти (обмеження гострих, солоних страв, алкогольних напоїв). При необхідності призначають фізіотерапевтичне лікування.
Хірургічне лікування сечового міхура показано при наявності злоякісних новоутворень цього органу, а також при наявності в його порожнини конкрементів, які не вдається витягти консервативними методами.
Слід пам`ятати, що сечовий міхур болить і при ряді інших захворювань (нирок, сечоводу, уретри, передміхурової залози, куприка, жіночих статевих органів). Тому поставити правильний діагноз може тільки лікар і часом для цього потрібне проведення всебічного обстеження пацієнта із залученням лікарів інших спеціальностей.
