Ганцикловір

Ганцикловір - противірусний препарат нового покоління.

Форма випуску та склад

Медикамент випускають у вигляді таблеток 250 мг, порошку для приготування розчину для внутрішнього введення, у флаконах по 500 мг, а також вигляді очного гелю.

Діючою речовиною всіх лікарських форм є ганцикловир натрій.

Показання до застосування

За інструкцією, Ганцикловір застосовують для лікування цитомегаловірусної інфекції, що виникає в результаті ускладнення коліту, пневмонії, полирадикулопатии, ретиніт, езофагіту та інших патологій.

Доцільно застосування ганцикловіру для терапії герпетичної інфекції. Також лікарський засіб призначають пацієнтам з імунодефіцитними станами, зокрема:

• Хворим на СНІД;
• У реабілітаційному періоді після трансплантації органу;
• Після хіміо- або променевої терапії, хірургічного втручання з приводу злоякісних утворень.

У профілактичних цілях Ганцикловір призначають пацієнтам з ослабленим імунітетом.

Застосування ганцикловіром в формі гелю показано в офтальмології для лікування поверхневого кератиту, спричиненого вірусом герпесу.

Протипоказання

Всі лікарські форми ганцикловіром протипоказані в наступних випадках:

• Вік до 12 років;
• Період вагітності і годування груддю;
• Виражені порушення функції нирок;
• Вроджена неонатальна цитомегаловірусна інфекція;
• тромбоцитопенія;
• Виражена нейтропенія (рівень нейтрофілів нижче 500/1 мкл).

За інструкцією, Ганцикловір з обережністю призначають пацієнтам з помірним порушенням функції нирок.

Спосіб застосування та дозування

Ліофілізат Ганцикловір застосовують у вигляді внутрішньовенних інфузій два рази в день. Розчин вводять повільно, протягом однієї години. Дозування ліків береться з розрахунку: 5 мг на кг ваги. Тривалість терапії - 2-3 тижні. Якщо у пацієнта діагностовано порушення функції нирок, дозування препарату рекомендується знизити або збільшити проміжок між введеннями.

При імунодефіцитних станах або ризик рецидиву ретиніт розчин Ганцикловір вводять в дозі 6 мг на кг ваги 5 разів на тиждень, або по 5 мг на кг ваги щодня.

Перед введенням ліофілізат розводять у стерильній воді для ін`єкцій і відразу ж використовують. Готовий розчин можна зберігати в холодильнику не більше доби.

Таблетки Ганцикловір застосовуютьперорально під час їжі. Для профілактики цитомегаловірусної інфекції та лікування ретиніту підтримуюча доза дорівнює 1 г тричі на добу або по 0,5 г 6 разів на день.

Ганцикловір в формі гелю очного застосовується наступним чином: в нижній кон`юнктивальний мішок закапують по 1 краплі препарату 5 разів на добу, після чого переходять на 1 краплю тричі на день протягом одного тижня. Курс лікування не повинен перевищувати 3 тижні.

Побічна дія

Застосування ганцикловіром може викликати такі побічні дії з боку різних систем життєдіяльності організму:

• Центральна нервова система: безсоння, нав`язливі стани, атаксія, кошмарні сновидіння, сплутаність свідомості, кома, головний біль, психози, запаморочення, парестезії, судоми, нервозність;
• Система кровотворення: тромбоцитопенія, еозинофілія, нейтропенія, анемія;
• Серцево-судинна система: артеріальна гіпотензія або гіпертенізя, аритмія;
• Травна система: нудота і блювота, біль у животі, сухість у роті, анорексія, метеоризм, діарея;
• Сечовидільна система: підвищення плазмового рівня сечовини і креатиніну, збільшення азоту сечовини в крові, гематурія;
• Алергії: висип на шкірі, кропив`янка, свербіж;
• Інші: облисіння, диспное, гіпоглікемія;
• Місцеві реакції: флебіт, біль в місці уколу, затуманення зору, точковий кератит, подразнення ока, гіперемія кон`юнктиви.

особливі вказівки

Під час терапії ганцикловіром пацієнтам з порушенням нирок потрібне коригування дози залежно від рівня КК. Також під час лікування слід регулярно контролювати картину периферичної крові. Розвиток тромбоцитопенії або нейтропенії вимагає припинення терапії аж до відновлення кровотворення.

Не рекомендується одночасне застосування ганцикловіру з пентамідином, дапсоном, вінбластином, Фторцітозін, амфотерицином В, винкристином, адриамицином, тріметапрімом і сульфаніламідами, так як це може привести до розвитку адитивної токсичності. Виняток становлять випадки, коли користь такого лікування перевершує можливі ризики.

Поєднання ганцикловіром з комбінацією циластатина і имипенема може привести до розвитку генералізованих судом. Ризик розвитку нейтропенії підвищує спільне застосування зидовудину і ганцикловіру.

Ін`єкції ганцикловіром роблять тільки внутрішньовенно, так як інші способи введення викликають сильне роздратування. Внутрішньовенне крапельне введення ганцикловіру має супроводжуватися водним навантаженням.

При застосуванні медикаменту в високих дозах не виключено розвиток фертильності у жінок і придушення сперматогенезу у чоловіків. В період лікування ганцикловіром чоловікам і жінкам рекомендується користуватися надійними методами контрацепції, а також протягом ще трьох місяців після закінчення терапії.

У дітей до 12 років Ганцикловір застосовують тільки в тих випадках, коли потенційна користь від препарату перевищує ймовірні ризики розвитку побічних ефектів.

У період вагітності Ганцикловір протипоказаний. Якщо існує необхідність застосування медикаменту в період лактації, необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування.

аналоги

Структурними аналогами ганцикловіром є препарати:

• Цимевен у вигляді ліофілізату для приготування розчину;
• Зірган очної гель.

Препаратами, які мають схоже фармакологічна дія, є:

• Лавомакс;
• панавір;
• Гропріносін;
• Валтрекс.

Перед заміною одного лікарського засобу на його аналог необхідно проконсультуватися з лікарем.

Терміни та умови зберігання

За інструкцією, Ганцикловір зберігають в недоступному для дітей місці. Термін придатності ліофілізату становить 2 роки, таблеток і гелю очного - 3 роки.