Монодар

Монодар (Monodar)

Міжнародна назва: insulin (pork);

Основні фізико-хімічні характеристики: Прозора безбарвна рідина;

Склад. 1 мл розчину містить 40 МО інсуліну свинячого монокомпонентного;

допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (ніпагін) як консервуючий препарат, оцтова кислота льодяна, натрію гідроксид, гліцерин, вода для ін`єкцій.

Форма випуску. розчин для ін`єкцій.

Фармакотерапевтична група. протидіабетичні препарати. Інсуліни та аналоги короткої дії. Інсулін (свинячий). Код АТС А10А В03.

дія ліків. Фармакодинаміка. Препарат інсуліну свинячого монокомпонентного. Забезпечує зниження глюкози в крові, посилює її засвоєння тканинами. активна діюча речовина препарату - нейтральний розчин інсуліну.

Фармакокінетика. Монодар забезпечує швидке і значне зниження вмісту цукру в крові, ефект настає вже через 30 хвилин і досягає максимального рівня через 1-2 години після підшкірного введення препарату. Залежно від дозування ефект триває протягом 5-7 годин. Монодар можна змішувати в будь-яких пропорціях з препаратом Монодар Б за призначенням лікаря.

Показання для використання. Цукровий діабет.

Спосіб використання і дози. Доза і час ін`єкції встановлює лікар в індивідуальному порядку, залежно від стану обміну речовин. При підборі дози Монодар для дорослих слід починати з разових доз в інтервалі від 8 до 24 одиниць. Для лікування дітей та при підвищеній чутливості до інсуліну застосовують дози менше 8 одиниць. При зниженні чутливості до інсуліну ефективна доза може перевищувати 24 одиниці. Разова доза не повинна перевищувати 40 одиниць.



Перехід з інших препаратів інсуліну може проводитися тільки під контролем лікаря. Приписів лікаря (добове дозування інсуліну, дієта та звичайна фізична активність) хворий повинен дотримуватись ретельно.

Перед першим відбором інсуліну з флакона слід видалити пластмасову кришку, яка свідчить про те, що препаратом не користувалися. Відповідно до обраної дози набрати у шприц повітря та ввести в інсуліновий флакон (не в рідину). Перевернути інсуліновий флакон разом зі шприцом та набрати відповідну кількість розчину інсуліну. Видалити бульбашки повітря з шприца. Місце ін`єкції продезінфікувати, сформувати складку шкіри і ввести голку під шкіру. Потім повільно ввести інсулін. Після ін`єкції обережно витягти голку зі шкіри, місце ін`єкції притиснути ватним тампоном та декілька секунд потримати.

Монодар вводиться кілька разів на добу, за 15-20 хвилин до прийому їжі, підшкірно або, як виняток, внутрішньом`язово. Місце уколу слід змінювати для кожної ін`єкції. Монодар можна вводити у вигляді внутрішньовенної ін`єкції або інфузії.

У разі змішування різних препаратів інсуліну, ін`єкцію проводять відразу після змішування. Дерло набирають в шприц інсулін короткої дії.

Побічна дія. Гіпоглікемія - найчастіше ускладнення при лікуванні інсуліном і в тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, а інколи становити загрозу життю. Гіпоглікемія характеризується зниженням рівня цукру нижче 50 або 40 мг / дл і настанням таких симптомів, як підвищене потовиділення, відчуття голоду, тремор, головний біль. Кожен хворий, що страждає на діабет і отримує інсулін, повинен добре знати свої відчуття, які є ознакою зниження рівня цукру в крові. На початку лікування інсуліном можуть виникнути зміни вигляду шкіри в місці ін`єкції, короткочасні накопичення рідини в тканинах (транзиторний набряк), а також короткочасні зміни гостроти зору. Ці ускладнення зникають самі по собі під час подальшого лікування.

В області ін`єкції в окремих випадках може виникнути атрофія або гіпертрофія жирової тканини. Постійна зміна місця ін`єкції дає змогу зменшити ці явища або зовсім їх уникнути. В поодиноких випадках виникають алергічні реакції на препарат. У місці ін`єкції може виникнути легке почервоніння шкіри, яке зникає саме по собі під час подальшого лікування. У разі розвитку значної еритеми, яка супроводжується свербінням і появою пухирів, що швидко поширюються за межі зони ін`єкції, а також інших тяжких реакцій чутливості до компонентів препарату необхідно повідомити про це лікаря, оскільки в деяких випадках такі реакції можуть становити загрозу життю.



Протипоказання. Важка алергія негайного типу на інсулін. Алергія на компоненти препарату.

Передозування. До передозування можуть призвести: абсолютне перевищення дози інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які зумовлюють зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок та печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофізу або щитовидної залози), зміна місця ін`єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Якщо хворий, який страждає на діабет, помічає в себе ознаки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще у вигляді розчину), або їжі, яка містить велику кількість цукру чи вуглеводів. Для цього слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте, необхідно внутрішньовенне введення 20-40% розчину глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом`язова ін`єкція глюкагону. Якщо хворий після цього знову здатний до самостійної активності, йому слід поїсти.

Особливою небезпеки зазнають хворі, які мають порушення мозкового кровообігу, та хворі, у яких, крім діабету, є також виражена коронарна хвороба серця.

Особливості використання. Перед першим застосуванням Монодар необхідно клінічно проконтролювати чутливість до препарату шляхом внутрішньошкірного тесту.

Препарат повинен завжди залишатися прозорим та безбарвним.

У разі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного використання даного лікарського засобу чи нерегулярного прийому їжі, можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, в першу чергу в бік зниження, які обумовлюють неможливість активної участі в дорожньому русі та керуванні технікою. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. Розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").

Під час вагітності слід враховувати зміни потреби в інсуліні. Безпосередньо після пологів потреба в інсуліні різко знижується, що збільшує можливість виникнення гіпоглікемії. Під час годування немовляти грудьми може виникнути потреба в корекції дози інсуліну або дієти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Додаткове призначення інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові.

Посилення дії інсуліну можливе у разі одночасного призначення інгібіторів МАО, неселективних b-адреноблокаторів, сульфаніламідів, анаболічних стероїдів, тетрациклінів, клофібрату, циклофосфаміду, фенфлурамина, препаратів, які містять етанол.

Ослаблення дії інсуліну можливо в період одночасного призначення з хлорпротиксеном, діазоксидом, гормональними засобами для запобігання вагітності, сечогінними засобами (салуретиками), гепарином, ізоніазидом, кортикостероїдами, літію карбонатом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенотіазину, фенітоїном, гормонами щитовидної залози, симпатикоміметичними засобами, а також трициклічними антидепресантами.

Відео: моновиставка 2015 ірландський тер`єр

У хворих, які одночасно отримують інсулін і клонідин, резерпін або саліцилати, може виникнути як послаблення, так і посилення дії інсуліну.

Вживання алкоголю може призвести до небезпечного зниження рівня цукру в крові.

Умови та термін зберігання. зберігати при температурі від + 2 ° С до + 8 ° С. Не допускати заморожування, уникати прямого контакту флакона з морозильним відділенням або накопичувачем холоду. Препарат, який використовується, придатний для використання приблизно протягом трьох тижнів за умови зберігання при кімнатній температурі і захисту від прямої дії тепла та світла.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Термін придатності препарату - 2 роки.

Зберігати в недоступному для дітей місці!


Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!