Хумодар к25

Хумодар К25 (Humodar С25)

Загальна характеристика:

Міжнародна назва: insulin human;

Основні фізико-хімічні характеристики: Суспензія білого або майже білого кольору;

Склад. 1 мл ін`єкційної суспензії містить 40 МО інсуліну людини напівсинтетичного (25% інсуліну в розчині, 75% кристалічного протамін-інсуліну);

допоміжні речовини: протамін сульфат, м-крезол та фенол як консервуючі засоби, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, натрію дігідрогенфосфат дигідрат, цинку хлорид безводний, гліцерин, вода для ін`єкцій.

Форма випуску. суспензія для ін`єкцій.

Фармакотерапевтична група. протидіабетичні засоби. Комбінація інсулінів короткої та середньої тривалості дії. Код АТС А10А D01.

дія ліків. Фармакодинаміка. Хумодар К25 - препарат інсуліну ідентичний за своєю структурою інсуліну людини. Забезпечує зниження вмісту глюкози в крові, посилює засвоєння тканинами, липогенез, глікогенез, синтез білка, знижує швидкість продукування глюкози печінкою. Активні діючі речовини - нейтральний розчин інсуліну та ізофан протамін-інсулін.

Фармакокінетика. Хумодар К25 характеризується швидким початком і середньою тривалістю дії. Дія препарату починається через 30-45 хвилин, максимальний ефект досягається через 1-3 години, тривалість дії становить 12-16 годин. Зазначена вище тривалість дії препарату пріблізітельна- вона залежить від дози Хумодар К25 і від індивідуальних особливостей хворого.

Показання для використання. Цукровий діабет.

Спосіб використання і дози. Доза і час ін`єкції встановлюються лікарем в індивідуальному порядку, залежно від стану обміну речовин. При підборі дози інсуліну для дорослих слід починати з разових доз в інтервалі від 8 до 24 одиниць. Для лікування дітей та при підвищеній чутливості до інсуліну застосовують дози менше 8 одиниць. При зниженні чутливості до інсуліну ефективна доза може перевищувати 24 одиниці. Разова доза не повинна перевищувати 40 одиниць.



Перед першим відбором інсуліну з флакона слід видалити пластмасову кришку, яка свідчить про те, що препаратом не користувалися. Безпосередньо перед використанням препарату суспензія "Хумодар К25" має бути добре перемішаної, при цьому не повинна утворюватися піна, тому флакон катають між долонями. Після цього суспензія повинна стати однорідною і мати молочно-білий колір. Відповідно до обраної дози набрати у шприц повітря та ввести в інсуліновий флакон (не в рідину). Перевернути інсуліновий флакон разом зі шприцом та набрати відповідну кількість суспензії інсуліну. Видалити бульбашки повітря з шприца. Місце ін`єкції продезінфікувати, сформувати складку шкіри і ввести голку під шкіру. Потім повільно ввести інсулін. Після ін`єкції обережно витягти голку зі шкіри, місце ін`єкції притиснути ватним тампоном та декілька секунд потримати.

Хумодар К25 вводиться за 30-45 хвилин до прийому їжі, підшкірно або, як виняток, внутрішньом`язово. Місце уколу слід змінювати для кожної ін`єкції.

Перехід з інших препаратів інсуліну може проводитися тільки під контролем лікаря. Приписів лікаря (добове дозування інсуліну, дієта та фізична активність) хворий повинен дотримуватись ретельно.

Побічна дія. Гіпоглікемія - найчастіше ускладнення при лікуванні інсуліном і в тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, а інколи становити загрозу для життя. Гіпоглікемія характеризується зниженням рівня цукру нижче 50 або 40 мг / дл і настанням таких симптомів, як підвищене потовиділення, відчуття голоду, тремор, головний біль. Кожен хворий, що страждає на діабет і отримує інсулін, повинен добре знати свої відчуття, які є ознакою зниження рівня цукру в крові.

На початку лікування інсуліном можуть виникнути зміни вигляду шкіри в місці ін`єкції, короткочасні накопичення рідини в тканинах (транзиторний набряк), а також короткочасні зміни гостроти зору. Ці ускладнення зникають самі по собі під час подальшого лікування.

У місці ін`єкції в деяких випадках може виникнути атрофія або гіпертрофія жирової тканини. Постійна зміна місця ін`єкції дає змогу зменшити ці явища або зовсім їх уникнути. В поодиноких випадках виникають алергічні реакції на препарат. У місці ін`єкції може виникнути легке почервоніння шкіри, яке зникає саме по собі під час подальшого лікування. У разі розвитку значної еритеми, яка супроводжується свербінням і появою пухирів, що швидко поширюються за межі зони ін`єкції, а також інших тяжких реакцій чутливості до компонентів препарату належить повідомити про це лікарю, оскільки в деяких випадках такі реакції можуть становити загрозу для життя.



 Протипоказання. Важка алергія негайного типу на інсулін. Алергія на компоненти препарату.

Передозування. До передозування можуть призвести: абсолютне передозування інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, пронос, фізичне навантаження, захворювання, які викликають зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок та печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози), зміна місця ін`єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Якщо хворий, який страждає на діабет, помічає в себе ознаки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще у вигляді розчину), або їжі, яка містить велику кількість цукру чи вуглеводів. Для цього слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте, необхідно внутрішньовенне введення 20% -40% розчину глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом`язова ін`єкція глюкагону. Якщо хворий після цього знову здатний до самостійної активності, йому слід поїсти.

Особливу небезпеку відчувають хворі, які мають порушення мозкового кровообігу, та хворі, у яких, крім діабету, є також виражена коронарна хвороба серця.

Особливості використання. Перед першим застосуванням Хумодар К25 необхідно клінічно проконтролювати чутливість до препарату шляхом внутрішньошкірного тесту.

Хумодар К25 забороняється вводити внутрішньовенно!

У разі випадкового підбору або зміни препарату, а також у разі нерегулярного прийому їжі, нерівномірного фізичного навантаження можливі надмірні коливання рівня цукру в крові, в першу чергу в бік зниження, внаслідок чого послаблюється здатність керувати автомобілем і працювати з точними механізмами. Це стосується здебільшого початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. Розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").

Не можна використовувати флакон з препаратом, якщо після перемішування не утворюється однорідна біла суспензія. Не можна використовувати флакон з препаратом, якщо після перемішування в ньому плавають білі пластівці або на дні або стінках флакона помітний білий наліт у вигляді замерзлої маси.

Під час вагітності слід враховувати зміни потреби в інсуліні. Безпосередньо після пологів потреба в інсуліні різко знижується, що підвищує можливість виникнення гіпоглікемії. Під час годування немовляти може виникнути потреба в корекції дози інсуліну або дієти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Додаткове призначення інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові. Тому їх застосування можливе лише в разі погодження з лікарем.

Посилення дії інсуліну можливе у разі одночасного використання з інсуліном інгібіторів МАО, неселективних b-адреноблокаторів, сульфаніламідів, анаболічних стероїдів, тетрациклінів, клофібрату, циклофосфаміду, фенфлурамина, препаратів, які містять етанол.

Ослаблення дії інсуліну можливо в період одночасного призначення з хлорпротиксеном, діазоксидом, гормональними засобами для запобігання вагітності, сечогінними засобами (салуретиками), гепарином, ізоніазидом, кортикостероїдами, літію карбонатом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенотіазину, фенітоїном, гормонами щитовидної залози, симпатикоміметичними засобами, а також трициклічними антидепресантами.

У хворих, які одночасно отримують інсулін і клонідин, резерпін або саліцилати, може виникнути як послаблення, так і посилення дії інсуліну.

Вживання алкоголю може призвести до небезпечного зниження рівня цукру в крові.

Умови та термін зберігання. зберігати при температурі від + 2 ° С до + 8 ° С. Не допускати заморожування, уникати прямого контакту флакона з морозильним відділенням або накопичувачем холоду. Препарат, який використовується, придатний до використання приблизно потягом 3 тижнів за умови зберігання при кімнатній температурі і захисту від прямої дії тепла та світла.

Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Термін придатності препарату - 2 роки.

Зберігати в недоступних для дітей місцях!


Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!