Хумодар к25 100р
Хумодар К25 100Р (Humodar С25 100R)
Загальна характеристика:
Міжнародна назва: insulin human;
Основні фізико-хімічні характеристики: Суспензія білого або майже білого кольору;
склад 1 мл нейтральної ін`єкційної суспензії містить 100 МО інсуліну людини рекомбінантного (25% інсуліну в розчині, 75% кристалічного протамін-інсуліну);
допоміжні речовини: протаміну сульфат, м-крезол та фенол як консервуючі засоби, кислота хлористоводнева, натрію гідроокис, натрію дігідрогенфосфат дигідрат, натрію хлорид, цинку хлорид, гліцерин, вода для ін`єкцій.
Форма випуску. суспензія для ін`єкцій.
Фармакотерапевтична група. протидіабетичні засоби. Комбінація інсулінів короткої та середньої тривалості дії. Код АТС А10АD01.
дія ліків. Фармакодинаміка. Препарат інсуліну ідентичний за своєю структурою інсуліну людини. Забезпечує зниження вмісту глюкози в крові, посилює її засвоєння тканинами. Активні діючі речовини - нейтральний розчин інсуліну та ізофан протамін-інсулін.
Фармакокінетика. Хумодар К25 100 Р характеризується швидким початком і подовжені тривалістю дії. Дія препарату починається через 30-45 хвилин після введення, максимальний ефект досягається через 1-3 години, тривалість дії становить 12-16 годин. Зазначена вище тривалість дії препарату пріблізітельна- вона залежить від дози Хумодар К25 100 Р і від індивідуальних особливостей хворого.
Показання для використання. Цукровий діабет.
Спосіб використання і дози. Доза і час ін`єкції встановлюються лікарем в індивідуальному порядку в залежності від стану обміну речовин. При підборі дози інсуліну для дорослих рекомендовано починати з разових доз в інтервалі від 8 до 24 одиниць. Для лікування дітей та при підвищеній чутливості до інсуліну застосовують дози менше 8 одиниць. При зниженні чутливості до інсуліну ефективна доза може перевищувати 24 одиниці. Разова доза не повинна перевищувати 40 одиниць.
Перед першим відбором інсуліну з флакона слід видалити пластмасову кришку, яка свідчить про те, що препаратом не користувалися. Безпосередньо перед використанням препарату суспензія Хумодар К25 100 Р має бути добре перемішаної, при цьому не повинна утворюватися піна, тому флакон катають між долонями. Після цього суспензія повинна стати однорідною і мати молочно-білий колір. Відповідно до обраної дози набрати у шприц повітря та ввести в інсуліновий флакон (не в рідину). Перевернути інсуліновий флакон разом зі шприцом та набрати відповідну кількість суспензії інсуліну. Видалити бульбашки повітря з шприца. Місце ін`єкції продезінфікувати, сформувати складку шкіри і ввести голку під шкіру. Потім повільно ввести інсулін. Після ін`єкції обережно витягти голку зі шкіри, місце ін`єкції притиснути ватним тампоном та декілька секунд потримати.
Хумодар К25 100 Р вводиться за 30-45 хвилин до прийому їжі, підшкірно або, як виняток, внутрішньом`язово. Місце уколу слід змінювати після кожної ін`єкції.
Перехід з інших препаратів інсуліну може проводитися тільки під контролем лікаря. Призначення лікаря (добове дозування інсуліну, дієта та фізична активність) хворий повинен дотримуватись ретельно.
Побічна дія. Гіпоглікемія є найчастішим ускладненням при лікуванні інсуліном і в тяжких випадках може призвести до втрати свідомості, а інколи загрожувати життю. Гіпоглікемія характеризується зниженням рівня цукру нижче 50 або 40 мг / дл. Кожен хворий, що страждає на діабет і отримує інсулін, повинен добре знати свої відчуття, які є ознакою зниження рівня цукру в крові.
На початку лікування інсуліном можуть виникнути зміни вигляду шкіри в місці ін`єкції, короткочасні накопичення рідини в тканинах (транзиторний набряк), а також короткочасні зміни гостроти зору. Ці ускладнення зникають самі по собі під час подальшого лікування.
У місці ін`єкції в деяких випадках може виникнути атрофія або гіпертрофія жирової тканини. Постійна зміна місця ін`єкції дає змогу зменшити ці явища або зовсім їх уникнути. В поодиноких випадках виникають алергічні реакції на препарат. У місці ін`єкції може виникнути легке почервоніння шкіри, яке зникає саме по собі під час подальшого лікування. У разі розвитку значної еритеми, яка супроводжується свербінням і появою пухирів, що швидко поширюються за межі зони ін`єкції, а також інших тяжких реакцій чутливості до компонентів препарату належить повідомити про це лікарю, оскільки в деяких випадках такі реакції можуть загрожувати життю. Доктор вирішує, який візит слід провести.
Протипоказання. Важка алергія негайного типу до інсуліну. Алергія до компонентів препарату.
Передозування. До передозування можуть призвести: абсолютне передозування інсуліну, зміна препарату, пропуск прийому їжі, блювання, проноси, фізичне навантаження, захворювання, які викликають зниження потреби в інсуліні (хвороби нирок та печінки, гіпофункція кори надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози), зміна місця ін`єкції (наприклад, шкіра живота, передпліччя, стегна), а також взаємодія інсуліну з іншими засобами, що призводять до різкого зниження рівня цукру в крові. Якщо хворий, який страждає на діабет, помічає в себе ознаки гіпоглікемії, він може самостійно уникнути цього стану шляхом прийому глюкози або цукру (краще у вигляді розчину), або їжі, яка містить велику кількість цукру чи вуглеводів. Для цього слід постійно мати при собі не менше 20 г глюкози (виноградного цукру). Якщо зниження рівня цукру не може бути негайно усунуте, необхідно терміново викликати лікаря. Особливу небезпеку відчувають хворі, які мають порушення мозкового кровообігу, та хворі, у яких, крім діабету, є також виражена коронарна хвороба серця.
При більш важких станах, обумовлених зниженням рівня цукру в крові, потрібне внутрішньовенне введення глюкози, яке здійснюється лікарем, або внутрішньом`язова ін`єкція глюкагону. Якщо хворий після цього знову здатний до самостійної активності, йому слід поїсти.
Особливості використання. Перед першим застосуванням Хумодар К25 100 Р необхідно клінічно проконтролювати чутливість до препарату шляхом внутрішньошкірного тесту. Хумодар К25 100 Р забороняється вводити внутрішньовенно!
У разі неадекватного підбору дози чи зміни препарату, а також у разі нерегулярного використання даного лікарського засобу чи нерегулярного прийому їжі, можливі надмірні коливання рівня цукру в крові в першу чергу в бік зниження, які послаблюють здатність до активної участі в дорожньому русі та управлінні технікою. Це стосується початкового періоду лікування, а також одночасної дії алкоголю або лікарських засобів, які діють на центральну нервову систему (див. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Не можна використовувати флакон з препаратом, якщо після перемішування не утворюється однорідна біла суспензія. Не можна використовувати флакон з препаратом, якщо після перемішування в ньому плавають білі пластівці або на дні або стінках флакона помітний білий наліт у вигляді замерзлої маси.
Під час вагітності слід враховувати зміни потреби в інсуліні. Безпосередньо після пологів потреба в інсуліні різко знижується, що підвищує можливість виникнення гіпоглікемії. Під час годування немовляти може виникнути потреба в корекції дози інсуліну або дієти.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Додаткове призначення інших лікарських засобів може посилити або послабити дію інсуліну на рівень цукру в крові. Тому їх застосування можливе лише в разі погодження з лікарем.
Посилення дії інсуліну можливе у разі одночасного використання з інсуліном інгібіторів МАО, неселективних b-адреноблокаторів, сульфаніламідів, анаболічних стероїдів, тетрациклінів, клофібрату, циклофосфаміду, фенфлурамина, препаратів, які містять етанол.
Ослаблення дії інсуліну можливо в період одночасного призначення з хлорпротиксеном, діазоксидом, гормональними засобами для запобігання вагітності, сечогінними засобами (салуретиками), гепарином, ізоніазидом, кортикостероїдами, літію карбонатом, нікотиновою кислотою, фенолфталеїном, похідними фенотіазину, фенітоїном, гормонами щитовидної залози, симпатикоміметичними засобами , а також трициклічними антидепресантами.
У хворих, які одночасно отримують інсулін і клонідин, резерпін або саліцилати, можуть виникнути як послаблення, так і посилення дії інсуліну.
Вживання алкоголю може призвести до небезпечного зниження рівня цукру в крові.
Умови та термін зберігання. зберігати при температурі від + 2 ° С до + 8 ° С. Не допускати заморожування, уникати прямого контакту флакона з морозильним відділенням або накопичувачем холоду.
Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Термін придатності препарату-2 роки.
Зберігати в недоступних для дітей місцях!
