Флореналь, бромурідін - герпес
флореналь. Препарат являє собою жовтий кристалічний порошок без запаху, розчинний у воді, не розчинний в спирті і етиловому ефірі.
Застосовується у вигляді мазі, має густу в`язку однорідну консистенцію жовтого або жовтого з зеленуватим відтінком кольору.
Флореналь для клінічного вивчення застосовувався місцево у вигляді мазі, виготовленої на вазеліновій основі. Флореналевая мазь вивчена при герпетичних захворюваннях очей, герпетичної і рецидивуючому афтозний стоматит, вірусних захворюваннях шкіри (простому і рецидивуючому герпесі, оперізуючий лишай).
Клінічне спостереження терапевтичної ефективності флореналя проведено в 4 офтальмологічних клініках: в Московському НДІ очних хвороб ім. Гельмгольца МОЗ РРФСР, на кафедрах очних хвороб Красноярського, Одеського та Куйбишевського медичних інститутів.
Флореналь у вигляді 0,25% -, 0,5% - і 1.% - Ной мазі застосовували щодня, 3-5 разів на день (протягом 10-12 днів), закладали мазь за повіки. Лікування хворі переносили, як правило, добре. Лише деякі з них, котрі застосовували 1% -ную мазь, відзначали швидко проходила легку різь в очах. Позитивний терапевтичний ефект був відзначений у 122 (89%) з 139 хворих з переважно поверхневими формами герпетичний кератит. У хворих з деревовидним кератит перші ознаки ремісії захворювання спостерігалися на 3-6-й день лікування. Тривалість терапії до повної епітелізації рогівки і резорбції інфільтратів становила в середньому 14-18 днів. Клінічне одужання супроводжувалося поліпшенням зору. При глибоких формах герпетичного кератиту терапевтична ефективність флореналевой мазі істотно знижувалася. Ось чому при тяжкому перебігу кератиту поряд з флореналь застосовували протизапальні та епітелізуючі кошти.
Ефективність флореналя при лікуванні гострого герпетичного стоматиту у дітей вивчена на кафедрі стоматології дитячого віку ЦОЛІУВ МОЗ СРСР. Під спостереженням перебувало 100 дітей у віці від 1 року до 10 років. Їм проводили комплексне етіотропне і симптоматичне лікування. Для місцевого застосування була використана 1% -ва флореналевая мазь. Її призначали до повної епітелізації елементів ураження слизової оболонки порожнини рота. Діти добре переносили лікування 1% -ної флореналевой маззю, так як вона не володіє ні запахом, ні смаком. Побічних реакцій відмічено не було.
Встановлено, що застосування 1% -ної флореналевой мазі при лікуванні гострого герпетичного стоматиту у дітей виявилося високоефективним.
У 7 клінічних лікувальних установах різних міст Радянського Союзу терапевтична ефективність 1% -ної флореналевой мазі була вивчена у 384 хворих з діагнозами «герпес простий», «герпес-зостер». Препарат застосовувався місцево.
При лікуванні герпетичних уражень шкіри мазь наносили на уражені ділянки шкіри відкритим методом або під пов`язку не менше 2-3 разів на день протягом 3-5 днів при простому і до 10-12 днів - при оперізуючий лишай. При рецидивах захворювання проводили курс повторного лікування. За висновком клінік, 1% -ную флореналевую мазь хворі переносять добре, вона не викликає токсикодермії або загальних алергічних висипань. Число вилікуваних хворих склало більше 90%.
Отже, клінічне вивчення показало, що флореналь має більшу широтою противірусної дії.
На відміну від теброфена, який може застосовуватися тільки у вигляді мазі на вазеліновій основі, флореналь (завдяки розчинності в воді) може бути використаний в нових, більш ефективних лікарських формах: очної лікарської плівки і очних крапель на засадах, які мають пролонгує властивостями.
Бромурідін. Новий напрямок в хіміотерапії герпесу було розпочато з вивчення противірусної дії нуклеозидов. Спочатку було виявлено інгібуючу репродукцію вірусу герпесу дію структурного аналога уридину - 6-азаурідіна в дослідах на клітинних культурах. Доведено його терапевтичну дію на моделі експериментального герпетичного кератиту кроликів і лікувальний ефект у хворих офтальмогерпесом. Потім були досліджені антиметаболіти 5-хлорурідін, 5-оксіурідін і зупинилися як на найбільш перспективному з цієї групи препаратів на 5-бромурідіне (БУР), противірусна активність і механізм дії якого були вперше вивчені в лабораторії хіміотерапії Інституту вірусології ім Д. І. Іванівського АМН СРСР.
