Діагностика - ревматизм

Поліморфізм клінічних проявів захворювання створює безсумнівні труднощі в його розпізнаванні. Пріоритет в розробці діагностичних ознак цього захворювання належить найбільшому вітчизняному вченому-педіатра О.А.Киселя (1940). Грунтуючись на накопиченому лікарському досвіді, він описав діагностичні ознаки ревматизму - поліартрит, ураження серця, хорея, аннулярная еритема, ревматичні вузлики - і назвав їх абсолютним симптомокомплексом ревматизму. Дещо пізніше критерії для розпізнавання ревматичної лихоманки були сформульовані й опубліковані американським дослідником Т.D.Jones (1944). Діагностичні ознаки ревматизму були модифіковані Американською кардіологічною асоціацією в 1955і +1965 рр.
Істотні доповнення діагностичних критеріїв ревматизму зроблені А.І.Нестеровим.

Діагностичні критерії ревматизму Киселя-Джонса-Нестерова:
Основні прояви:

1. Кардит.
2. Поліартрит.
3. Хорея.
4. Підшкірні вузли.
5. Кільцеподібна еритема.
6. Ревматичний анамнез (зв`язок з перенесеною носоглоткової (стрептококової) інфекцією, наявність хворих на ревматизм в сім`ї).
7. Докази exjuvantibus - поліпшення перебігу хвороби під впливом 3-5-денного антиревматичної лікування.

Додаткові прояви:
А. Загальні:
1.Повишеніе температури.
2.Адінамія, стомлюваність, слабкість.
3.Бледность шкірних покривів.
4.Потлівость.
5.Носовие кровотечі.
6.Абдомінальний синдром.
Б. Спеціальні (головним чином лабораторні показники):

1. Лейкоцитоз (нейтрофільний).
2. диспротеінемія:

а) збільшення ШОЕ.
б) гиперфибриногенемия.
в) поява С-реактивного білка.
г) підвищення рівня а2 і у-глобулінів.
д) підвищення рівня сироваткових мукопротеїдів, глікопротеїдів.

1. Патологічні серологічні показники: стрептококовий антиген в крові, підвищення титрів АСЛ-О, АСК, АСГ. Підвищення проникності капілярів.

Особливі труднощі виникають при розпізнаванні ранніх проявів захворювання, що навіть обумовлюється досить високий відсоток діагностичних помилок.
А.І.Нестеровим сформульовані ранні діагностичні ознаки ревматизму, об`єднані в 3 основних синдрому: клініко-епідеміологічний, клініко-імунологічний та кардіоваскулярний.
Клініко-епідеміологічний синдром включає анамнестически чітко яка спостерігається стрептококову інфекцію в переддень перших симптомів ревматизму, а також стрептококковое «оточення» хворого в безпосередній близькості хворого - в побуті, школі, на виробництві.
Клініко-імунологічний синдром узагальнює клінічні і лабораторні показники. До клінічних відносяться невмотивована затримка відновлення бадьорості і повної працездатності слідом за носоглотковою інфекцією, швидка стомлюваність після звичної навантаження, раніше незвичайна для хворого пітливість, субфебрилітет, артралгії, серцебиття. Лабораторні показники відображають в першу чергу стан загальної імунологічної і запальної активності.
кардіоваскулярний синдром базується на узагальненні суб`єктивних і об`єктивних параметрів, які визначаються при клінічному та інструментальному обстеженні хворого, підтверджуючи наявність кардита і інших екстракардіальних локалізацій ревматичного процесу.
У 1982р. критерії ревматизму були знову переглянуті Американської ревматологічний асоціацією, які дослідницька група ВООЗ (1989) рекомендує використовувати для постановки діагнозу гострого ревматизму.
Критерії для діагностики ревматизму:
Великі критерії: кардит, поліартрит, хорея, кільцеподібна еритема, підшкірні ревматичні вузлики.
Малі критерії:
Клінічні: попередній ревматизм або ревматична хвороба серця, біль у суглобах, лихоманка.
лабораторні: збільшення ШОЕ, С-реактивного білка, лейкоцитоз. Дані, що підтверджують перенесену стрептококову інфекцію: підвищений титр антитіл протівострептококкових, АСЛ-О.
Інші: висівання із зіву стрептокока групи А, нещодавно перенесена скарлатина.
Наявність двох великих або одного великого і двох малих критеріїв свідчить про високу ймовірність гострого ревматизму при наявності підтвердження даних про перенесеної інфекції, викликаної стрептококом групи А.