Систематична частина - тетработріати і мезоцестоідати
У нашому розумінні підряд Mesocestoidata складається з двох сімейств: Mesocestoididae Perrier, 1897 і Mesogynidae Tschertkowa et Kosupko, 1976.
Діагноз. Cyclophyllidea. Сколекс забезпечений чотирма добре розвиненими присосками. Хоботок і гачки відсутні. Членики акраспедотной форми. Статеві отвори відкриваються в статеву клоаку, розташовану вентрально, по середній лінії тіла. Статева бурса лежить медіа. Насінники численні. Семяпровод сильно звивистою, утворює в області статевої бурси клубок петель, входить в бурсу, де переходить в циррус. Вагіна починається в статевий клоаку, звідки направляється вперед у вигляді широкої прямий трубки, потім повертає назад і, утворюючи ряд петель з однієї з латеральних сторін статевої бурси, направляється до центру членика і медіа спускається до рівня яєчників, де з`єднується з яйцепроводів. Яєчники і желточники подвійні, розташовані в задній половині членика. Матка в гермафродитних члениках з`являється у вигляді вузької замкнутої трубки. За медіанної лінії тіла вона прямує вперед, неправильно чергуючись справа і зліва від статевої бурси, і поступово набирає вигляду подовженого мішка з округлими випинаннями. У представників сімейства Mesocestoididae біля задньої частини матки, ще в зрілих гермафродитних члениках Починати формуватися парутерінний орган, в який поступово переходять всі яйця з матки. У зрілих члениках трубка матки редукується, а парутерінний орган приймає округлу форму, утворюючи яйцевую капсулу з пальцевидним придатком. Яєчна капсула розташована в задній частині членика. У єдиного виду (Mesogyna hepatica) сімейства Mesogynidae матка з сильно виступаючими асиметрично розташованими лопатями. Парутерінний орган відсутній. У представників роду Mesocestoides личинка типу тетратірідія, для роду Mesogyna - невідома. Дорослі форми паразитують у ссавців і птахів. Тетратірідіі - у ссавців, птахів, рептилій і амфібій.
Типове сімейство: Mesocestoididae Perrier, 1897.
Определительная таблиця сімейств підряду Mesocestoidata
- (2) Парутерінний орган і яйцева капсула є. У зрілих члениках мешковидная частина матки редукується. Паразити кишечника ссавців і птахів
. ............................................................................................... Сімейство Mesocestoididae.
2 (1) Парутерінний орган і яйцева капсула відсутні. Матка у вигляді тонкостінної мішка з снльно виступаючими, асиметрично розташованими лопатями. Паразити печінки ссавців Сімейство Mesogynidae.
РОДИНА MESOCESTOIDIDAE PERRIER, 1897
Діагноз збігається з діагнозом підряду. У зрілих гермафродитних члениках є парутерінний орган. У зрілих маткових члениках він розвивається в яйцевую капсулу, в якій міститься вся маса яєць. Паразити кишечника ссавців і птахів.
Типовий і єдиний рід: Mesocestoides Vaillant, 1863.
Рід Mesocestoides Vaillant, 1863
Діагноз збігається з діагнозом сімейства.
Типовий вид: Mesocestoides lineatus (Goeze, 1782).
В історичному нарисі цієї монографії та попередніх роботах (Черткова, Косупко, 1975, 1976) ми відзначили, що систематика цестод роду Mesocestoides виявилася виключно заплутаною. Такий стан питання пояснюється тим, що переважна кількість дослідників при обґрунтуванні нових видів роду Mesocestoides використовувало сильно варіюють ознаки: розміри сколекса, присосок, шийки, члеників, стробіли, а також форму сколекса і члеників. Крім того, знаходячи мезоцестоідесов у різних видів ссавців (сімейств Canidae, Felidae, Mustelidae, Procyonidae, Ursidae і ін.), Автори без вказівок будь-яких видових ознак паразита відносили їх до Mesocestoides lineatus. Нарешті, і те, що в літературі не було опису М. lineatus, яке б відображало чіткі видові ознаки. Все це призвело до численних помилок, появи збірних видів. Роботи Вітенберга (1934) і Фоге (1955), що є найбільшими за мезоцестоідатам, не внесли нового в основу систематики досліджуваної групи цестод. Ці дослідники не зосередили своєї уваги на виявленні видових ознак, хоча і мали великими оригінальними колекціями. Чи не встановивши чітких видових критеріїв, вони допустили ряд помилкових висновків з систематики деяких видів роду Mesocestoides. Основна цінність їхніх робіт полягає в узагальненні великих наукових матеріалів.
Ми на основі вивчення оригінального матеріалу, зібраного від різних видів ссавців (сімейств Canidae, Mustelidae, Felidae Procyonidae, Ursidae, Muridae, Lagomidae, Sciuridae) і птахів (Accipitridae), зробили спробу виявити у мезоцестоідесов найбільш постійні і варіюють морфологічні ознаки. Так, на даному етапі вивченості цієї групи цестод ми вважаємо за можливе в основу визначення видів роду Mesocestoides покласти наступні морфологічні ознаки.
- Довжина циррус і форма статевої бурси.
- Розташування насінників. При цьому ознаку необхідно враховувати, що в сильно скорочених члениках положення їх може спотворюватися.
- Форма жіночих статевих залоз і їх положення по відношенню до заднього краю членика.
Всі зазначені вище ознаки необхідно враховувати в сукупності з другорядними ознаками і з екологією та географією цих цестод.
Порівняльне вивчення морфогенезу матки є дуже цікавим питанням, але вимагає спеціальних експериментальних досліджень. Для цього потрібно мати у своєму розпорядженні матеріалом, отриманим від різних господарів (при однаковій інтенсивності інвазії і одного віку паразитів), зафіксованим і обробленим за єдиною методикою.
Мірні ознаки значно варіюють. Довжина стробіли в межах одного виду може варіювати від декількох сантиметрів до метра і більше, що зазвичай обумовлюється інтенсивністю інвазії, станом організму хазяїна, сезоном року. Форма і розміри члеників, сколекса, присосок, шийки варіюють в залежності від довжини стробіли і фіксації паразита. Всі ці ознаки у різних видів можуть роз`явився і тому їх не можна покласти в основу визначення виду.
Определительная таблиця видів роду Mesocestoides
1 (12) Насінники медіа соедіняются- яєчники і желточники знаходяться на деякій відстані від заднього краю членика, від якого, як правило, відокремлені семенникамі, розташованими в одному, двох або трьох рядах. Паразити ссавців.
2 (5) Циррус короткий, прямий, в порожнині бурси петель не утворює. Бурса подовжена.
3 (4) Семенников 48-86- в основному вони зосереджені медіа від екскреторних
судин. . . . -................................................. ................................................. М . petrowi.
4 (3) Семенников понад 130, розташовані медіа (в чотирьох рядах) і латерально (в двох рядах) від екскреторних судин М. litteratius.
5 (2) Циррус ізвітой- бурса овальна.
6 (10) Циррус в порожнині бурси утворює 1-2 петлі.
7 (8) Насінники розташовані тільки між екськреторнимі судинами .... М. mesorchis.
8 (7) Латерально від екскреторних судин розташовані поодинокі насінники М. beringi.
9 (6) Циррус в порожнині бурси утворює 3-5 петель.
10 (11) Насінники зосереджені уздовж екскреторних судин суцільний полосой- медіа з`єднуються попереду бурси і позаду жіночих статевих залоз, де лежать в одному, двох або трьох рядах- число насінників варіює від 42 до 77- циррус утворює 4-5 петель- желточники і яєчники довгасто-овальної форми .............................................. ....... М. zacharovae.
11 (10) Насінники зосереджені у вигляді чотирьох груп, що лежать медіа і латерально від екскреторних судин- медіа вони, як правило, з`єднуються позаду желточников, розташовуючись в одному ряду- число насінників варіює від 80 до 170- циррус утворює 3-4 петли- яєчники і желточники непостійній форми - від округло-овальних з гладкими краями до глибоковиїмчасті
........................................................................................................................ М. erschovi.
12 (1) Насінники медіа не соедіняются- яєчники і желточники, як правило., Прилягають до заднього краю членика. Паразити ссавців п птахів.
13 (19) Паразити ссавців.
14 (15) Циррус короткий в порожнині бурси утворює 1-2 петли- його довжина 0,170-
0,246 мм ................................................ .................................................. ....... М. lineatus.
15 (16) Циррус довгий, утворює 4-5 петель- його довжина 0,839-0,977 мм ............................... ...
............................................................................................................................ М. kirbyi.
16 (17) Циррус утворює 2-3 петлі.
17 (18) Семенников близько 60, розташовані неправильними рядами, латерально від
екскреторних судин лежать в трьох рядах ............................................ .............................
.......................................................................................................................... М. caestus.
18 (19) Семенников 90-110- розташовані суцільним поруч, повністю закривають
екскреторні судини і заходять від них медіа і латерально ......................................... .........
...................................................................................................................... М. didelphus.
19 (13) Паразити птахів.
20 (21) Циррус утворює 1-2 петлі.
21 (22) Семенников близько 40 в основному вони зосереджені латерально від екскреторних судин медіа лежать в невеликому числі М. charadrii.
22 (21) Семенников 40-90- розташовані шпрокімі смугами медіа і латерально- від екскреторних судин- переважають з латеральної боку судин- ........................ .................................................. ....................... М. р erlatus
У означальні таблицю не включені species inquirenda роду Mesocestoides, до яких ми відносимо: М. ambigus, М. bassarisci, М. canis- lagopodis, М. corti, М. dissimilis, М. elongatus, М. latus, М. jonesi, М . lineatus forma lineata, M. lineatus forma litterata, M. longistriatus, M. manteri, M. species Djaparidze, 1962, M. species Tschertkowa, Iljasov et Yusupov, 1975, M. species Risavy, Tenora et Kullmann, 1974.
Mesocestoides lineatus (Goeze, 1782) Railliet, 1893 Рис. 1, 2, 12, 17-21.
Синоніми: Taenia lineata Coeze, 1782- Taenia litterata Batsch, 1786- Taenia vulpina Schrank, 1788 Taenia cataeniformis-vulpes Gmelin, 1790- Mesocestoides angustatas (Rud., 1819) - Taenia pseudo cue umerina Railliet, 1863 Monoderidum urticu- lifera Walter , 1866- Ptychophysa lineata (Goeze, 1782) Hamann, 1885 Halisis lineata (Goeze, 1782) Zeder, 1803- Mesocestoides litteratus (Batsch 1786) sensu Mueller, 1927, 1928, nec Zschokke, 1889- Mesocestoides variabilis Meuller, 1927, nec Byrd et Ward, 1943- Mesocestoides tenuis Meggitt, 1931- Mesocestoides cornivoricolus Grudmann, 1956- Mesocestoides paucitesticulatus Sawada et Kugi, 1973.
Господарі. Список дефінітивного господарів, у яких М. lineatus зареєстрований, відповідно до власних досліджень і тим літературним даними, які підтверджують ознаки виду фактичними матеріалами. Сімейство Canidae: собака - Canis familiaris, койот - Canis latrans, єнотовидний собака - Nyctereutes procyonoides, північноамериканська лисиця - Urocyon cinereoargentatus, лисиця звичайна - Vulpes vulpes- вовк - Canis lupus- сімейство Felidae: кішка домашня - Felis ocreata dom., Європейська дика кішка - Felis sylvestris, рись - Lynx lynx, руда рись - Lynx rufus-, сімейство Mustelidae: борсук - Meles meles, американський борсук - Taxidea taxus, росомаха - Gulo gulo, великий смугастий скунс - Mephitis mephitis (= M. minnesotae-M. occidentalis - м. varians), малий смугастий скунс- Mephitis macrura, великий плямистий скунс - S pilo gale putorius (-S. phenax phenax) - сімейство Procyonidae: єнот полоскун - Procyon lotor- сімейство Didelphidae: опосум - Didelphis virginiana сімейство Muridae: будинкова миша - Mus musculuc, польова миша - Apodemus agrarius, сірий щур - Rattus norvegicus- сімейство Sciuridae: реліктовий ховрашок - Citellus relictus, бурундук - Eutamias sibiricus- сімейство - Cricetidae: монгольський хом`як - Allocricetulus cirtatus, хом`ячок Робровского - Phodopus robrovskii- сімейство Dipodidae: тушканчик Гобійський - A llactaga bullata, сімейство Ochotonidae: алтайська пищуха - Ochotona alpina- неодноразово реєструвався у людини - Homo sapiens.
Дефінітивного господарі, у яких статевозрілі форми М. lineatus зареєстрованих без зазначення будь-яких видових ознак: сімейство Canidae: шакал - Canis aureus, песець - Alopex lagopus, корсак- Vulpes corsak, Dusicyon culpaeus-, сімейство Mustelidae: горностай - Mustela erminea, ласка - M. nivalis, колонок - M. sibirica, солонгай - М. altaica, чорний або лісовий тхір - М. putorius, степовий або світлий тхір - М. eversmani, американська норка - М. vison, лісова куниця - Martes mortes, кам`яна куниця - М. foina, соболь - М. zibellina, харза - М. flamgula ,. ілька - М. pennanti, звичайна видра - Lutra lutra- сімейство Ursidae: бурий ведмідь - Ursus arotos: сімейство Felidae: степова або плямиста кішка - Felis lybica, очеретяний кіт - F. chaus, далекосхідний лісовий кіт - F. euptilura, каракал - F . caracal, бархани кіт - F. margarita, тигр - Tigris tigris- сімейство Lagomidae: заєць-толай - Lepus tolai.
Мал. 17. Mesocestoides lineatus (Gooze, 1782) з собаки 1 - сколекс-2 - зріз через статеву бурсу і вагіну- 3 - молоді гермафродитні членікі- 4 - зрілий Гермафродитний членік- 5, 6 статева бурса (оригінал)
Оскільки М. lineatus був встановлений збірним видом (Черткова, Косупко, 1975, 1977), ми вважаємо, що перерахованих вище тварин слід вважати дефінітивного господарями М. lineatus умовно, до тих пір поки у кожного з них хоча б один раз не буде підтверджено знаходження даного паразита малюнками або описом виду. Контрімапічус (1969) передбачає, що дрібні куньи (соболь, колонок, норка, горностай) не є типовими господарями М. lineatus. Він зазначає, що М. lineatus досягає у них статевозрілих стадії рідко. При розтині в Хабаровському краї в серпні місяці 40 американських норок і 39 колонков він виявив мезоцестоідесов тільки у вигляді сколексов, без стробіл. Точка зору Контрімавічуса узгоджується з експериментами Дубницького (1950). 
Мал. 18. Mesocestoides lineatas (Goeze, 1782) з собаки. Розвиток матки і формування яйцевої капсули (оригінал)
При зараженні тетратірідіямі норок інвазії останніх статевозрілими паразитами не відбулося. Тетратірідіі мігрували в грудну і черевну порожнини звірків. У лисиць і песців були отримані статевозрілі паразити. Список облігатних дефінітивного господарів М. lineatus вимагає уточнення.
Локалізація: статевозрілі цестоди в тонкому відділі кишечника-тетратірідіі в грудній і черевній порожнинах і в тканинах: діафрагми, середостіння, стінок кровоносних судин, серцевої сорочки, легкого, зобної залози, стінок грудної частини стравоходу, великого сальника, стінок кишечника, печінки, брижових лімфатичної залози.
Мал. 19. Mesocestoides lineatus (Goeze, 1782)
1 - з альпійської піщухі- 2 - з бурундука- 3 - з єнота (оригінал)
Географічне поширення: повсюдно.
Мал. 21. Mesocestoides lineatus (Goeze, 1782)
1 - Гермафродитний членік- 2 - яйце- 3 - зрілий членик (від людини, по Таната і ін.
Мал. 20. Mesocestoides lineatus (Goeze, 1782)
1 - тетратірідій з змії носатой- 2 - Гермафродитний членик з кішки, експериментально зараженої (оригінал)
Номенклатурна довідка. Mesocestoides lineatus вперше описаний Геце в 1782 р під назвою Taenia lineata з кишечника дикої кішки (Felis sylvestris), на території сучасної НДР. У 1863 р Вайан для цестод з морфологією подібної Taenia lineata обґрунтував новий рід - Mesocestoides до типового видом М. ambigus Vaillant, 1863 з Вівер (Vivera genatta) Північної Америки.
Первоописания М. lineatus (Goeze, 1782) містить наступні дані. У слизу тонкого кишечника знайдено два фрагменти стрічкових цестод. Кожен фрагмент близько 6 дюймів довжини, найбільша їх ширина не більше соломинки. У порівнянні з іншими цестодами внутрішню будову члеників зовсім інше. По довжині кожного членика йде рельєфна біла лінія, яку можна бачити неозброєним оком. Малюнки, дані Геце, відображають лише ознаки роду.
Незважаючи на повну відсутність в первоописания видових критеріїв, валідність М. lineatus була визнана усіма подальшими авторами. Дискусій щодо систематики М. lineatus в літературі немає. Починаючи з кінця XVIII ст. і по теперішній час М. lineatus реєструвала повсюдно у домашніх і диких м`ясоїдних. Протягом майже 200 років переважна більшість авторів при виявленні М. lineatus не віщувало діагностичних ознак виду. Аналіз тих небагатьох, що є в літературі описів і малюнків, що відносяться до М. lineatus (заснованих на оригінальних матеріалах), показав, що частина з цих описів позбавлена видових критеріїв. Описи і малюнки, які містять деякі діагностичні ознаки, свідчать про те, що М. lineatus є збірним видом (Овсюкова l- Dollfus і ін., 1965 Furmaga, Wysocki, 1951- Witenberg, 1934). Єдине наявне в літературі опис М. lineatus, яке містив основний діагностична ознака виду - довжину циррус (0,221 мм), було дано Хама в 1885 р Це опис зроблено за матеріалом з собаки на території сучасної НДР. Згідно із зазначеним ознакою, вивчені нами мезоцестоідеси з 43 собак, 17 котів, 21 лисиці і деяких інших тварин виявилися ідентичними з описом Хаманна. Зауважимо, що Хаманн переглянув оригінальні колекції М. lineatus, описані в 1865 р Краббе (Krabbe) з ісландських собак і кішок, і переконався в ідентичності їх зі своїми екземплярами з собаки. Це дало підставу вважати М. lineatus також паразитом і кішок.
Переходячи до вирішення питання про можливість збереження назви М. lineatus за видом, повсюдно поширеним у домашніх м`ясоїдних і деяких диких тварин, слід нагадати, що Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури не містить положень, що визначають, як треба чинити в тих випадках, коли типове опис позбавлене видових діагностичних ознак, а типовий екземпляр не зберігся. Але так як назва М. lineatus було загальновживаним близько 200 років, то вилучення його викликало б серйозне порушення стабільності зоологічної номенклатури. В такому випадку, згідно з правилами Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури, назва М. lineatus (Goeze, 1782) може бути збережено.
Райе (1893) висловив думку про те, що прототипом роду Mesocestoides слід вважати М. lineatus. Ми, враховуючи те, що вид М. ambigus, який до теперішнього часу розглядався як типовий вид роду Mesocestoides, виявився не правочинним, приєднуємося до думки Райе і виділяємо М. lineatus, як «неотіп» роду Mesocestoides і даємо його переопісаніе.
Опис (по Хаманн, 1885, стор. 719-742). Цестоди червонувато жовтого кольору. Молоді членики майже квадратної форми, зрілі, маткові членики 0,23 см довжини і 0,13 см ширини. Насінники круглої або овальної форми 0,048 мм довжини і 0,032 мм ширини. Семяпровод у вигляді звивистих трубки розташований латерально від матки, ближче до дорсальної стороні членика. Він входить в статеву бурсу, де робить кілька звивин. Статева бурса розташована косо по відношенню до вентральнійповерхні. Що знаходиться в ній циррус 0,221 мм довжини. Чоловічий статевий отвір і вагіна відкриваються в воронкообразноепоглиблення статевої бурси, яке відкривається генітальної часом, розташованої в центрі вентральнійповерхні членика. У заднього краю членика ближче до його вентральнійповерхні лежать два желточника овальної форми. Яєчники неправильно-овальної форми розташовані ближче до дорсальної стороні. Вагіна піднімається вище рівня апорального краю Попової бурси, де вона має максимальну ширину. Потім вагіна повертає назад і спускається в область желточних проток. Матка звивистою канал, заповнений яйцями.
* Овсюкова Н. І. 1966. Гельмінти і гельмінтози ссавців Чукотки. Канд. дис.
Зрілі яйця збираються в кулястий орган, що оточує початкову частину матки. Овальні яйця покриті тонкою прозорою оболонкою і мають 0,039 мм довжини і 0,029 мм ширини. Всередині яйця видно ембріон з 6 зародковими гачками.
Опис (за власними дослідженнями примірників з собаки і експериментально инвазированной кішки). Цестоди ніжні, молочно білого кольору, стробіли яких мають в довжину від 4,5 до 25 см і складаються з великого числа члеників. Згідно з літературними даними, довжина М. lineatus може досягати 1,5 м, що у нас не викликає сумніву. Однак в літературі зазначається для М. lineatus довжина і 2,5 м. Ряд дослідників вважає ці дані друкарською помилкою, допущеної Райе, яку повторювали багато авторів при описі М. lineatus. Мабуть, до цієї максимальної довжині потрібно ставитися критично. Для зрілих гермафродитних члеників характерна квадратна або поперечно-витягнута форма. Діаметр сколекса 0,320-0,819 мм. Він нечітко обмежений від шийки. Присоски 0,145-0,246X0,130-0,275 мм добре розвинені.
Чоловіча статева система. У молодих і зрілих гермафродитних члениках насінники розташовані двома смугами, що йдуть уздовж екскреторних судин і не з`єднуються медіа. Основна маса сім`яників лежить між медіа судинами, а з латеральних сторін зазвичай розташоване по 5-7 сім`яників (рідше більше), частіше вони зосереджені в задній частині членика. Число сім`яників варіює від 28 до 83, переважає 45-55. Вони мають 0,055-0,087 мм довжини і 0,052- 0,087 мм ширини. Насінники округлої або овальної форми, довго зберігаються в зрілих маткових члениках. Від сім`яників відходять канальці, що збираються в звивистою семяпровод, що досягає 2 мм довжини .. В області статевої бурси він утворює клубок петель. На апоральной стороні бурси семяпровод входить в неї, де, роблячи кілька звивин, переходить в порівняно короткий циррус. Останній досягає 0,170- 0,246 мм довжини і утворює в порожнині бурси 1-2 петлі. Статева бурса 0,130-0,174 мм завдовжки і 0,072-0,101 мм шириною розташована в середній частині членика. Стінки бурси тонкі, мускулатурою не володіють. Статева бурса відкривається в глибоку статеву клоаку.
Жіноча статева система. Яєчники і желточники розташовані в задній частині членика і прилягають до його краю. Вони дуже великі, округлої і довгасто-овальної форми, з гладкими краями. Ці органи в процесі морфогенезу мало варіабельні за формою, займають від 1 4 до 1 3 довжини членика. Вагіна починається в статевий клоаку, піднімаючись у напрямку до переднього краю членика, кілька розширюється. Вона повертає назад трохи попереду апорального краю статевої бурси, робить кілька неглибоких звивин і спускається до яйцепроводу. Матка в молодих гермафродитних члениках є тонкостінні мешковидное освіту. Вона займає медіанне положення і неправильно чергується щодо статевої бурси. У міру зростання і заповнення її ооцитами і онкосфера тупий кінець матки піднімається вперед і доходить майже до переднього краю членика. У більш зрілих, маткових члениках, вона значно збільшується в розмірі, утворюючи два-три бокових випинання, займає центральну частину, витісняючи інші статеві органи, які до цього часу починають поступово редукувати. Зрілі яйця з матки по парутерінному протоку надходять в яйцевую капсулу. Яєчна капсула, розташована в задній частині членика, 0,396-0,576 мм завдовжки і 0,332-0,512 мм шириною, має добре виражений Пальцеподібна придаток. Яйця 0,026-0,032 мм в діаметрі. Яйце має тонкою оболонкою, а укладена в ньому онкосфера несе шість ембріональних гачків, розташованих трьома парами. Середня, найбільша пара, - 0,0174-0,0203 мм довжиною, бічні пари дрібніше, їх довжина 0,0081-0,0091 мм. Нойман (1914), описуючи морфологію М. lineatus, призводить розмір яєць 0,040-0,060X0,035- 0,043 мм. Ми вважаємо, що тут могла бути допущена помилка, так як при вивченні оригінальних колекцій різних видів мезоцестоідесов, таких великих яєць ми не спостерігали.
Опис (за власними дослідженнями примірників від гризунів). Стробіли невеликі, 2,5-4,0 см завдовжки. Сколекс 0,307-0,514 мм в діаметрі, нечітко відділений від шийки. Овальні присоски 0,128-0,192 мм завдовжки і 0,115-0,166 мм шириною. У молодих члеників переважає поперечно-витягнута форма, ширина їх значно більше довжини, зрілі маткові членики мають квадратну або подовжену форму.
Чоловіча статева система. Число сім`яників зазвичай варіює від 26 до 45, переважає 30-33. Величина їх 0,040-0,081X0,043- 0,081 мм. Основна маса сім`яників розташована між екськреторнимі судинами, з їх латеральних сторін спостерігається по 3-6 сім`яників. Па медіанної лінії насінники не зливаються. Статева бурса 0,081- 0,166X0,066-0,115 мм розташована в передній половині членика. Порівняно товстий циррус, як правило, утворює 1-2 петлі в порожнині статевої бурси.
Жіноча статева система. Великі яєчники і желточники овальної форми розташовані в безпосередній близькості до заднього краю і займають від 1 2 до 1 3 довжини членика. Матка закладається в. вигляді вузької тупо що закінчується трубки. У зрілих маткових члениках вона перетворюється в тонкостінний порожнистий мішок, який займає разом з парутерінний органом весь простір між екськреторнимі судинами .. Матка утворює дуже великі бічні випинання, що розташовуються поперек членика. У деяких члениках окремі випинання можуть спускатися до рівня середини парутерінного органу. Це, ймовірно, можна пояснити невеликим розміром членика і сильним стисненням при фіксації. Яйця 0,026-0,032 мм в діаметрі. Більшість досліджених стробіл не мало члеників зі сформованої яйцевої капсулою.
Зіставляючи вивчені екземпляри з гризунів з екземплярами з собак і кішок, виникає припущення, що для М. lineatus гризуни не є природними господарями. В їхньому організмі паразит помітно пригнічений і в більшості випадків не досягає зрілості.
Біологія. Цикл розвитку не розшифрований. Численні фрагментарні дані з біології мезоцестоідесов, наявні в літературі, не можна точно віднести до певних видів роду Mesocestoides. Вони детально викладені в загальній частині цієї монографії.
Щербак, Шарпило отримали експериментальне зараження домашньої кішки тетратірідіямі, знайденими в черевній порожнині гадюки носатий (Vipera ammodytes), відловлених в околицях м Варни (Болгарія).
В. П. Шарпило люб`язно надав нам для вивчення мезоцестоідеси »експериментально отримані в кишечнику домашньої кішки, і тетратірідіев з змії, за що висловлюємо глибоку подяку. Ми встановили приналежність цих цестод до М. lineatus. Ці дані становлять великий інтерес, оскільки дають можливість зіставити статевозрілу і личиночную форми (див. Рис. 20).
Тетратірідіі дуже ніжні, майже округлої або злегка овальної форми, 0,832-0,985 мм довжини і 0,998-1,024 мм ширини, з гладкою, тонкою кутикулою. Шийка дуже коротка, складок не утворює. Сколекс занурений в тіло тетратірідія. Присоски овальні, великі, 0,201- 0,225 мм довжини і 0,098-0,121 мм ширини.
Є велика література, що охоплює близько тисячі літературних джерел, в яких лише згадується про перебування М. lineatus у домашніх або диких м`ясоїдних. Але з огляду на те, що М. lineatus виявився збірним видом і по суті літературні дані говорять тільки про повсюдне поширення роду Mesocestoides, недоцільно давати повний перелік цих численних робіт. При цьому багато хто з них наведені в легкодоступних посібниках і монографіях (Петров, 1931, 1941 Контрімавічус, 1969- Wardl, McLeod, 1952- Yamaguti, 1959, і ін.).
Література: Аббасов, 1965 Агапова, Сапожников, 1961- Афанасьєв, 1941 Аюпов, Хазиев, 1963- Бєляєва, 1959- Беньковська, Головіна, Щербина, 1973- Вурделев, 1960- Вітенберг, Под`япольськая, 1926- Волкова, Осмелаева, 1963- Гвоздьов, Контрімавічус, Рижиков, Шалдибін, 1970 Губанов, 1964- Гусєв, 1951- Данзан, 1977- Делянова, 1959- Джикия, 1934- Дубінін, Дубініна, 1951 Дубницький, 1938, 1949, 1950 Ісмаїлов, 1971- Каденаціі, 1957- Каденаціі, Соколов, 1969- Кадиров, 1959- Кавальчук, 1973- Козлов, 1963- Контрімавічус, 1969- Корнєєв, Коваль, 1958 Лавров, 1962- Лужков, 1960 Малигін. 1968 Мачинский, Семов, 1966- Мачульський, Декин, 1946- Морозов, 1951 Муминов, 1968, 1976- Насонова, Вахтина, 1968 Нікітін, 1962, 1962а- Овсюкова, 1963- Ошмарнн, 1963, 1965 Ошмаріна, Парухін, 1963- Панін, Лавров, 1962- Переверзєва, 1972- Петров. 1930 1931 1941 Петров, Косупко, 1959- Петров, Потєхіна, 1953- Петров, Спаський, 1954- Пічугова, 1961- Потьомкіна, 1973- Родон, 1951, 1956- Романов, 1958 Рухлядев, 1961- Савінов, 1953- Савінов, Головін, 1960 Садихов, 1962- Самсдов, 1966- Сіновіч, Ялимова, 1957- Скрябін, Шульц, 1926- Спаський, Рижиков, Сударіков, 1952- Сулимів, 1963- Тазиева, 1966, 1970, 1971- Тазиева, Лобачова, 1970 Токобаев, 1976- Троїцька, 1960, 1967- Холодковский, 1912 Черткова, Косупко, 1975, 1977- Шалдибін, 1964- Шульц, 1926- Шумаковіч, Нікітін, Кузнецов, 1962- Юшков, 1971- Bailliet, 1866- Balerao, 1939- Batsch, 1786- Beresford-Jones, 1961- Cameron, 1925 Choguette, 1951- Choi W., Kim., Choi II., 1967- Coatney. 1936- Conzalez-Castro, Tormo, Chardi, 1962- Diesing, 1850 Dollfus. Mission, Jean, 1965 Douglas, 1951- Eckert, 1970 Erickson, 1946 Fain, Herin, 1954- Furmaga i Wisocki, 1951- Gleason, Healy, 1967- Gleason, Korublum, Walzer, 1973- Gmelin, 1790- Goeze, 1782- Grudmann, 1956, 1958 Ilagihara, Amaki, Nakajima, Iwata, Higo, Sugicharo, Ohata, Kawano, 1964- Hall, 1919, 1920 Hamann, 1885 Honess, 1962- Horning, 1958- Joyeux, Baer, 1936 Juminer, Durand, 1960 Ito, Honda, Ichiguro, 1962- Kamegal, Ichihara, Nonbe, 1966- Kasaka, 1942, 1942a- Kozman, Schanzel, 1962- Krabbe, 1865- Kugi, 1969- Kumada, Mizano S., Kato, Mizano Т., Oya, Suzuki, Hattori, 1972- Leukart, 1874- Zozanic, Neven, 1961- Luhe, 1910- Malzcwski, 1964- Maskar, 1953- Meggitt, 1924, 1931 Miyagi, Furusawa, Oshima, Wakeshima, Ozu, Aida, Kano, Kaneko, Shinonaga, Miyamoto, Takae, 1965- Miller, Harkema, 1968 Morishita, 1972- Morishita, Kobayashi, Goto, Eguclii, Moriyama, 1964- Mueller, 1928- Neumann, 1896, 1914 Prokopic, 1960, 1965- Railliet, 1893, 1899 Ramisz, Marlyhowicz, 1963- Rudolphi 1810, 1819 Ruszkowski, 1925- Sawada et Kugi, 1973- Schrank, 1788 Setti, 1897 Shults, 1970 Skurski, 1963- Soltys, 1964- Spren, 1932, 1954- Stanek, 1963- Stiles, Baker, 1935- Tanaka, Miyamoto, Kaneko, Ozu, Aida, 1967- Tarazona, 1955- Tenora, Kullmann, 1969- Viallant, 1863 Voge, 1955- Yukovic, Varenika, 1954- Walter, 1866- Wardle, McLeod, 1952- Wood, llaldiman, 1957- Yamaguti, 1959- Zeder, 1803.
