Ти тут

Biamniculus muravijova - тетработріати і мезоцестоідати

Зміст
Тетработріати і мезоцестоідати
Історія вивчення та аналіз системи тетработріід
Морфолого-анатомічна характеристика тетработріід
Статева система тетработріід
Огляд фауни тетработріід по групам господарів
Географічне поширення тетработріід
Про филогении тетработріід
Tetrabothriidae Linton
Тetrabothrius curilensis Gubanov in Delamure
Tetrabothrius diomedea Fuhrmann
Tetrabothrius forsteri
Tetrabothrius heterosoma Baird і kowalewskii Szpotanska
Tetrabothrius macrocephalus Rud
Tetrabothrius minor Loennberg
Tetrabothrius umbrella Fuhrmann
Biamniculus Muravijova
Tetrabothrius arsenyevi Delamure
Tetrabothrius campanulatus Fuhrmann
Tetrabothrius creani Leiper et Atkinson
Tetrabothrius egregius Skriabin et Muravijova
Tetrabothrius erostris Loennberg
Tetrabothrius filiformis і fuhrmanni Nybelin
Tetrabothrius heteroclitus Diesing
Tetrabothrius hoyeri Szpotanska і innominatus Baer
Tetrabothrius jagerskioldi Nybelin
Tetrabothrius mawsoni Johnston і morschtini Muravijova
Tetrabothrius nelsoni Leiper et Atkinson
Tetrabothrius pelecani Rudolphi і polyorchis Nybelin
Tetrabothrius ruudi Nybelin
Tetrabothrius schaeferi Markowski
Tetrabothrius skoogi Nybelin і sulae
Culmenamniculus Muravijova
Tetrabothrius laccocephalus Spatlich
Tetrabothrius procerus Spatlich і sarasini Fuhrmann
Tetrabothrius torulosus Linstow
Uniamniculus Muravijova
Tetrabothrius joubini Railliet et Henry і lutzi Parona
Tetrabothrius pauliani Joyeux et Baer і wrighti Leiper et Atkinson
Anophryocephalus Baylis
Anophryocephalus skrjabini
Priapocephalus Nybelin
Priapocephalus eschrichtii Muravijova et Treshchev
Priapocephalus minor Nybelin
Strobilocephalus Baer
Trigonocotyle Baer
література розділу
Mesocestoidata Skrjabin
Морфологічна характеристика мезоцестоідат
Статева система мезоцестоідат
ембріогенез мезоцестоідат
Тетратірідіі і їх господарі
Про розвиток мезоцестоідесов в дефінітивного господаря
Про безстатевому розмноженні тетратірідіев
Медико-ветеринарне значення мезоцестоідат
систематична частина
Mesocestoides beringi Tschertkowa et Kosupko
Mesocestoides caestus Cameron
Mesocestoides charadrii Fuhrmann і didelphus Tschertkowa et Kosupko
Mesocestoides erschovi Tschertkowa et Kosupko
Mesocestoides kirbyi Chandler
Mesocestoides litteratus
Mesocestoides mesorchis Cameron
Mesocestoides perlatus
Mesocestoides petrowi
Mesocestoides zacharovae Tschertkowa et Kosupko
Види Mesocestoides, віднесені до species inquirenda Mesocestoides ambigus
Mesocestoides corti Hoeppli
Mesocestoides dissimilis Baer і elongatus Meggitt
Mesocestoides jonesi Ciordia
Mesocestoides latus Muelle
Mesocestoides lineatus forma lineata Witenberg
Mesocestoides lineatus forma litterata Witenberg і longistriatus Setti
Mesocestoides manteri Chandler
Mesocestoides sp. Djaparidze і sp. Tschertkowa, Iljasov et Jusupov
Сімейство Mesogynidae Tschertkowa et Kosupko
література

Підрід Biamniculus Muravijova, 1975
Таблиця для визначення видів підроду Biamniculus

  1. (12) Паразити китоподібних.

2 (3) В членике 24-26 сім`яників. Розміри бурси циррус 0,057X0,04-0,048 мм
.................................................................................................................. Т. innominatus.
3 (2) Семенников більше 26.
4 (7) у Лучках внутрішнього шару поздовжньої мускулатури 18-23 волокна.
5 (6) Семенников 35. Розміри бурси циррус 0,185X0,082 мм ................................... Т. egregius.
6 (5) Семенников 43-44 (рідко 59). Розміри бурси циррус 0,205-0,234X0,131-
0,139 мм ................................................ .................................................. .............. Т. ruudi.
7 (4) У пучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів більше 23 волокон.
8 (9) Семенников 34-39. Розміри бурси циррус 0,125X0,133 мм. ... Г. arsenyevi. 9 (8) Кількість сім`яників і розміри бурси циррус інші.
10 (11) Семенников 48-49 (рідко 52). Кількість волокон у пучках внутрішнього
шару поздовжніх м`язів 43-46 (до 58) ........................................ ................ Т. schaeferi.
11 (10) Семенников 58-59. У пучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів 21-25.
(В зрілих члениках до 63) волокон .......................................... ........................ Т. affinis.
12 (1) Паразити птахів.
13 (14) В членике 9-11 сім`яників ........................................ ................................... Т. filiformis-
14 (13) Семенников більше 11.
15 (20) В членике 15-20 сім`яників.
16 (17) Семенников 17-18. Розміри бурси циррус 0,03-0,036X0,043-0,055 мм. . .
.............................................................................................. .... Т. nelsoni.
17 (16) Бурса циррус крупніше.
18 (19) Семенников 14-18. Розміри бурси циррус 0,047X0,065-0,07 мм. Розміри
кулястих онкосфер 0,016-0,023 мм ............................................ ........ Т. fuhrmanni.
19 (18) Семенников 15-20. Розміри бурси циррус 0,04-0,06X0,065-0,08 мм. Розміри кулястих онкосфер 0,027-0,034 мм Т. pelecani ..
20 (15) Семенников більше 20.
21 (24) Семенников 26-30.
22 (23) Розміри сколекса 0,84-0,92X1 мм. Розміри бурси циррус 0,099X0,095 mmi
..................................................................................................................         Т. creani ..
23 (22) Розміри сколекса 0,42X0,42-0,44 мм. Розміри бурси циррус 0,09-0Д25Х
Х0,12-0,129 мм ............................................ ............................................. Т. heteroclitus.
24 (21) Семенников 30-40.
25 (26) Семенников 33-36. Діаметр кулястої бурси циррус 0,055 мм. . T.skoogi ..

  1. (25) Бурса циррус крупніше.
  2. (28) Семенников 32-34. Розміри кулястої бурси циррус 0,075-0,09 мм. У пучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів 5-14 волокон. ... Т. morschtini .. 28 (27) В пучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів більше 14 волокон.


29 (30) Семенников 30-40. В Лучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів 25-36 волокон Т. salae.
30 (29) Семенников не менш 40.
31 (32) Семенников 40. У пучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів 46-52 волокон Т. hoy eri.
32 (31) Семенников більше 40. Розміри бурси циррус 0,08-0,116 мм.
33 (38) Число сім`яників не перевищує 56.
34 (37) В пучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів 9-20 волокон.
35 (36) Кількість згаданих волокон 9-13. Сім`яників 43-50. Паразит трубконосих T, campanulatus.
36 (35) у Лучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів 9-20 волокон. сім`яників
37-50. Паразит Сивкоподібні ................................................ .................... Т. erostris.
37 (34) В пучках внутрішнього шару поздовжніх м`язів 19-22 волокна. сім`яників
48-56 ............................................... .................................................. ..... Т. jagerskioldi.
38 (33) Семенников більше 56.
39 (40) Семенников 56-60 .......................................... ............................ Т. polyorchis.
40 (39) Семенников 70 (по Беру, 1954) ...................................... ................................... Т. mawsoni.



Tetrabothrius (Biamniculus) affinis (Loennberg, 1891) Loennberg, 1892

Мал. 23
Синоніми: Oriana wilsoni Leiper et Atkinson, 1914, Tetrabothrius wilsoni (Leiper et Atkinson, 1914) Baylis, 1926.
Господарі: Balaenoptera musculus - блакитний кит, В. borealis - сейвал, Physeter catodon - кашалот (?).
Локалізація: кишечник.
Місця виявлення: Європа (біля берегів Норвегії), Південна Африка, Нова Зеландія, Антарктика, Північна Пацифік.
Матеріал: досліджений матеріал, зібраний А. С. Скрябіним від 36 блакитних китів і 428 сейвалов в Антарктиці.
Опис виду (по оригінального матеріалу від блакитного кита). Щодо великі жовтувато-білого кольору цестоди завдовжки 603 (23- 42) мм при максимальній ширині 4,4 (2,12) мм. Сколекс типового для роду будови має довжину 2,5 (1,6) мм, а ширину 4,3 (2,7-4,1) мм. Розміри апікального органу 3,55X1,1 (2,5-2,9X1,1) мм. Стінки ботрідій у цього виду підняті і глибокі чашоподібні ботрідіі зазвичай «дивляться» вгору, а весь «сколекс за формою дуже нагадує одиночний, не зовсім розквітла квітка бузку» (Делямуре, 1955). Довжина ботрідій 2,5 (1,6) мм, а ширина їх 2,1 (1,3-1,9) мм. Стробіла складається з великої кількості слабо краспедотних члеників. Зовнішній вигляд стробіли варіює: черв`яки можуть бути або стрункими і сплощеним в дорсо-вентральному напрямку на всьому протязі (довжина таких екземплярів коливалася від 42 до 603 мм) або вальковатимі на передньому кінці і плоскими на задньому. Проглоттіди починаються безпосередньо за сколексом, так що виражена шийка відсутня. Ширина тіла за сколексом 1,6 (0,7-1,2) мм, в передній третині тіла 2,4 мм, в середній частині 4,1 мм, ширина заднього кінця тіла 2,6 мм.
Шкірно-м`язовий мішок у всіх досліджених екземплярів розвинений добре. Товщина внутрішнього шару поздовжньої мускулатури - 0,102 (0,127-0,172) мм. Кількість волокон у пучках зовнішнього шару поздовжніх м`язів 5-7 (до 9), а внутрішнього 21-42.
Латерально (праворуч і ліворуч) розташовані пара дорсальних і пара більш потужних вентральних екскреторних судин.
Чоловіча статева система представлена 56-59 (на поперечному зрізі) округлими семенникамі діаметром 0,156 мм (в дослідженому матеріалі у статевонезрілого екземпляра завдовжки 23 мм від блакитного кита максимальну кількість насінників 112). Дистальні частини чоловічої статевої системи складаються з сильно звивистих сім`явивідної і семяизвергательного каналів. Розміри кулястої бурси циррус - 0,246-0,265 Х 0,235-0,265 мм. Чоловічий статевий отвір розташований на вершині загнутого на черевну сторону горбка.
Tetrabothrius (Biamniculus) affinis Loennberg
Мал. 23. Tetrabothrius (Biamniculus) affinis Loennberg, 1892
1,2 - сколекс- 3 - поперечний розріз гермафродитного членіка- 4 - область статевого атріуму 5 - центральна частина жіночої статевої системи-6 - яйце (оригінал)

Поверхня поперечно-витягнутого яєчника розміром 2,16X0,66 мм (поперечний зріз) несе безліч пальцевидних виростів (у менших по довжині примірників розміри яєчника 0,056X0,88 мм при ширині членика 2,12 мм). Желточник розміром 0,86X0,19 мм, (поперечний зріз) розташований вентральні яєчника (у менших по довжині примірників розміри желточника 0,061X0,324 мм при ширині членика 2,12 мм). Від вентральної сторони яєчника медіа відходить яйцепровід, що починається овікаптом.
Діаметр яйцепроводу 0,038-0,042 мм. У місці впадання вагіни в яйцепровід, діаметр його збільшується до 0,057 мм. Можливо, це розширення функціонує як семеприемник, так як далі діаметр яйцепроводу зменшується до 0,030-0,042 мм. У яйцевод впадає жовтковий проток діаметром 0,023-0,045 мм і кулясте тільце Меліса діаметром 0,152-0,182 мм, після чого формується звивистою канал, що впадає в матку. Дистальні частини жіночої статевої системи представлені вагиной, одягненою на всьому протязі футляром з залізистих клітин. Вона відкривається в атріальную сумку жіночим статевим отвором, розташованим вентральнее чоловічого біля основи статевого горбка. Матка закладається в серединній частині проглоттіди у вигляді поперечної трубки. У зрілих члениках вона займає всю товщу мозкової паренхіми. Так, при ширині членика 2,92 мм довжина матки 1,02 мм, а ширина її 1,72 мм. Яйця мають характерне для тетработріід будова. Розміри онкосфер 0,037X0,037 мм, довжина гаків онкосфер 0,012 мм. Назовні яйця потрапляють через маткову пору, що відкривається на дорсальній стороні членика.
Література: Делямуре, 1955: 84-89- Делямуре і А. Скрябін, 1958: 249- А. Скрябін, 1958: 7 -11--1960: 230, 231- Baer, 1954: 57, 58- Baylis, 1926: 163- Joyeux, Baer, 1936: 473- Leiper, Atkinson, 1914, 1915- Loennberg in Jagerskiold, 1891: 130 Loennberg, 1892: 16- Markowski, 1955: 382-384.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!