Операція при перитоніті
У всіх випадках, коли до операції ставиться діагноз перитоніту, показано загальне знеболювання. Якщо він діагностований під час лапаротомії, розпочатої під місцевою анестезією, необхідно перейти на комбінований ендотрахеальний наркоз (ЕТН).
Хід операції при перитоніті
Операція при перитоніті - доступ
Якщо до операції діагностовано поширений перитоніт - показаний серединний розріз. Локалізація і протяжність лапаротомії при перитоніті залежить від джерела гнійного процесу. При необхідності оперативний доступ розширюють вгору або вниз.
При дооперационном діагнозі «місцевий перитоніт», операцію слід почати розрізом, відповідним його передбачуваного джерела (наприклад, косим розрізом в клубової області або в підребер`ї). Однак довжина розрізу в цьому випадку повинна бути такою, щоб забезпечити швидку і надійну санацію джерела перитоніту. Якщо після бокового розрізу черевної стінки виявлено не місцевий, а поширений перитоніт, то необхідно продовжити операцію при перитоніті відповідним серединним розрізом, через який виробляють санацію черевної порожнини, а бічний розріз може використовуватися для дренування.
Після розтину черевної порожнини необхідним заходом, враховуючи травматичність майбутню операцію, є новокаїнова блокада рефлексогенних зон, З цією метою в корінь брижі тонкої кишки вводять 200 мл 0,25% розчину новокаїну, підігрітого до 37 градусів.
Операція при перитоніті - ревізія черевної порожнини
Мета її - знайти джерело перитоніту. Визначити його часто допомагає характер ексудату, який обов`язково беруть на бактеріологічне дослідження (посів).
Після видалення випоту з черевної порожнини (за допомогою електровідсмоктувача і марлевих серветок) починають ревізію органів черевної порожнини під час операції при перитоніті.
При операції при перитоніті з бічного доступу відразу ж після виявлення джерела перитоніту виявляють наявність випоту і його трактор в інших відділах живота. Це визначає показання до серединної лапаротомії. Якщо передбачуваний до операції джерело при бічному розрізі невиявлений, а діагноз перитоніт підтверджений, то при поширеному ураженні слід відразу перейти на серединний доступ. Слід строю дотримуватися порядку ревізії черевної порожнини в пошуках джерела при серединної лапаротомії, розріз якої повинен бути не менше 20-25 см. Послідовно оглядають органи верхнього поверху черевної порожнини (в т.ч. діафрагму, підшлункову залозу після розтину шлункової ободової зв`язки), потім нижнього поверху, порожнини малого таза, заочеревинного простору (в т.ч. 12-палої кишки).
Усунення джерела перитоніту
Усунення джерела є головною, хоча і не завжди досяжною метою оперативного втручання. З цією метою видаляють деструктивно змінений орган (апендектомія, холецистектомія, резекція тонкої або товстої кишки) і вшивають дефекти в його стінці. Коли ліквідувати джерело неможливо через технічні труднощі або непереносимості для хворого, вдаються до паліативних втручань (накладення свищів, дренування області джерела). Принциповим є положення неприпустимість в умовах поширеного перитоніту (особливо гнійного або калового) накладення анастомозів між органами (через практичну облигатную неспроможності їх швів) і обов`язкового (при технічній можливості) їх зовнішнього дренування. Так, при перфоративної виразці в умовах перитоніту слід виконувати тільки ушивання перфоративного отвори. При резекції тонкої і товстої кишки при дифузних формах гнійного і калового перитоніту не слід накладати анастомозів. Краще обмежитися накладанням кінцевих ілеостоми або колостоми. При цьому бажано (за технічної можливості) виведення обох колін кишки поруч один з одним або на мінімальній відстані, що полегшить подальше відновлення безперервності кишечника.
Санація черевної порожнини під час операції при перитоніті проводиться без промивання (щоб не інфікувати інші її відділи) шляхом осушення отсосом і марлевими тампонами. При цьому не слід прагнути видалити щільно фіксовані до очеревині органів фібринозні накладення, тому що це може привести до пошкодження їх стінок.
Під час операції при розлитому перитоніті все відділи черевної порожнини промивають 10-12 літрами фізіологічного розчину з подальшим видаленням промивної рідини електровідсмоктуванням. При останньому промиванні черевної порожнини використовується розчин антисептика (гіпохлориту натрію, хлоргексидину, диоксидина).
Скільки триває операція при перитоніті наперед не скаже жоден хірурги, все залежить від виявленої патології.
