Етіологія і епідеміологія - хвороба брілла

Етіологія

Мікробіологічними дослідженнями доведено, що R. prowazekii, що викликають пізні рецидиви висипного тифу (хвороба Брілла), не відрізняються за морфологічними, біологічними (включаючи вірулентність) і антигенними властивостями від «класичного» штаму, що викликає епідемічний висипний тиф. Як відомо, рикетсії Провачека мають здатність утворювати фільтрівні форми, що не володіють патогенностью і імуногенність. Частина з них може довго зберігатися в організмі внутрішньоклітинно, не наражаючись фагоцитозу і не інактівіруя специфічними антитілами. Через 20-30 років і більше після перенесеного висипного тифу на тлі значного зниження рівня специфічного імунітету або повного його зникнення можлива зворотна реверсія фільтруються форм рикетсій в типові форми, здатні викликати повторне захворювання на висипний тиф. Однак багато інтимні механізми активації фільтруються форм рикетсій і умови, при яких виникає такий пізній рецидив висипного тифу, ще остаточно не розкриті.

Відео: Гепатит D-епідеміологія, клініка, леченіе.2012

Епідеміологія

Хворі хворобою Брілла в гострий період захворювання (максимально виражена ріккетсіемія) в умовах вошивості населення є джерелом інфекції і створюють можливість виникнення епідемії висипного тифу. Більш низька концентрація рикетсій і обмежені терміни перебування їх в крові у осіб з хворобою Брілла в порівнянні з такими при епідемічному висипному тифі анітрохи не применшують епідеміологічної небезпеки цих хворих, так як потрапили з їх кров`ю в кишечник воші рикетсії інтенсивно розмножуються в його епітелії, досягаючи настільки значної кількості, що комаха стає не в меншій мірі заразним, ніж при зараженні від хворого на висипний тиф. Інфікування вошей при кровососанні ними хворих на рецидивний висипний тиф відбувається в 7-19% випадків, а отже, і ймовірність зараження від них людей досить значна.
Епідемічна небезпека хвороби Брілла посилюється внаслідок не завжди чітко вираженої клінічної картини, в результаті чого захворювання може не розпізнаватися.
Епідеміологічні відмінності хвороби Брілла від епідемічного висипного тифу:

1. відсутність взаємозв`язку між окремими випадками захворювання;
2. відсутність переносників (вошей) як у самих хворих, так і у їх оточення;
3. відсутність характерної для епідемічного висипного тифу сезонності в підйомі захворюваності, рівномірна реєстрація захворюваності протягом усього року;
4. реєстрація хвороби Брілла у людей старшого та похилого віку, які перехворіли на в минулому епідемічний висипний тіфом- у осіб молодого віку і дітей ця патологія не зустрічається.

Більш 83% хворих хворобою Брілла складають особи старше 40 років. Чим далі в минуле відходять епідемії висипного тифу, тим більше у віковій структурі хворих представників старших вікових груп, т. Е. Відзначається так зване старіння рецидивного висипного тифу.

Відео: Симптоми і лікування ВІЛ інфекції