Особливості визначення больової чутливості - рівень загальної неспецифічної реактивності організму

1. Методичні особливості визначення больової чутливості

Вивчення больової чутливості як показника, що відображає загальну неспецифічну реактивність організму, ми починали з відпрацювання методики її визначення.
Основним завданням при виборі підходів до визначення ноціцептівой реактивності організму була відсутність травматичності методів, задействуемих для досліджень.
Проаналізувавши спеціальну літературу, визначили, що з метою виявлення величини больової чутливості у людини краще використовувати безконтактні методи тестування. Оптимально даній умові відповідають анальгезіметри типу «Ugo Basile» (Італія), які призначені для оцінки порогу больової чутливості за допомогою автоматичного вимірювання часу настання рефлекторного усунення кисті від світлового пучка, який надає стабільне температурний вплив порогової сили.
Вжиті експериментальні дослідження дозволили встановити для людини межі варіаційного ряду ПБЧ. При цьому мінімальне значення показника ноцицептивной реактивності склало 5 секунд, а максимальна - 30 секунд.
Вивчивши різні методи больового впливу на організм тварини, виявили, що найбільш прийнятним подразником, як з точки зору стандартності впливу, так і простоти зміни і вимірювання його сили, є електрострум [Калюжний Л.В., 1984]. Існуючі прийоми забезпечення контакту електропровідниками з організмом не прийнятні для масового обстеження тварин, так як вимагають підготовки ретельно депілірованних ділянок шкірних покривів і стандартного контакту провідника з шкірою. Для попередження перерахованих негативних моментів був розроблений спосіб впливу електроструму на тварин, який не вимагає безпосереднього контакту електродів з шкірою.
Для максимальної уніфікації способу визначення больової чутливості у різних видів тварин за основу був узятий принцип забезпечення електрораздраженія підошовної поверхні кінцівок через стандартний електроліт (0,005 М розчину NaCl) при вільному розміщенні індивіда на контактує поверхні електричне поле. Схема приладу представлена на малюнку 3.

Мал. 3. Принципова схема приладу для визначення больової чутливості у тварин

Основною умовою електроболевого впливу було забезпечення досить широкої амплітуди розкиду значень показника больової чутливості у різних особин одного виду при мінімальних величинах електронапруги. Визначивши абсолютну і відносну Перший варіант призначений для тестування дрібних тварин (миші, хом`яки, щури), другий - для тестування великих тварин (кролики, морські свинки). В обох випадках основою електрополе є стеклотекстолитовую пластина 30 х 50 см з поперечно закріпленими на ній з інтервалом 3 мм мідними шинами шириною 6 мм для кроликів і морських свинок, а для мишей, хом`яків, пацюків - шириною 3 мм при інтервалі 1,5 мм.
Залежно від виду досліджуваного тваринного в схему приладу включається відповідний електрополе, на робочу поверхню якого поміщають певну кількість особин (кроликів - 1 або морських свинок - 6 щурів - 8 або хом`ячків - 10, або мишей - 15) без додаткової фіксації, попередньо змочивши їхні кінцівки електролітом. Напруга подається між сусідніми струмопровідними шинами через лабораторний автотрансформатор і плавно підвищується реостатом від 18 В і вище з одночасною фіксацією на вольтметрі до моменту виникнення реакції усунення кінцівок від поверхні електричне поле. Саме цю реакцію, яка відображатиме поріг больової чутливості, приймають за критерій сприйняття електроструму організмом. Легко спостерігається флексія кінцівок, на відміну від попередньої реакції «настороженості», дозволяє об`єктивно судити про конкретний момент прояви больового порогу і в той же час виключає травматичну дію електроструму, наступає при реєстрації подальшої реакції вокалізації.
Встановлено такі кордону варіювання значень порога больової чутливості у різних видів лабораторних тварин: кролики - від 6 до 69 вольт морські свинки - від 11 до 25 вольт білі щури - від 18 до 26 вольт золотисті хом`ячки - від 17 до 28 вольт білі миші - від 10 до 18 вольт.
Таким чином, був розроблений універсальний спосіб визначення больової чутливості у різних видів лабораторних тварин, що дозволяє адекватно співвідносити величини даного показника людини і біомоделей.

1. Біометричні особливості прояву больової чутливості

Характеристика ноцицептивной реактивності, як і будь-якого іншого біологічного ознаки, була б неповною без визначення її статистичних властивостей. Як показник, що вивчається вибрали поріг больової чутливості, який відповідає величині напруги електроструму, зафіксованої при першому усунення кінцівки тварини від контактує провідника. З метою вивчення особливостей варіювання і закономірностей розподілу порога больової чутливості у різних видів лабораторних тварин було проведено відповідний біометричний аналіз. Методом випадкової вибірки відібрали по 100 особин обох статей кожного
виду тварин. Потім в індивідуальному порядку визначили поріг больової чутливості і здійснили відповідні статистичні розрахунки.
Типовим, найбільш наочним прикладом виконаного біометричного аналізу є вивчення даної ознаки у кроликів. Встановивши мінімальне (6 вольт) і максимальне (69 вольт) значення порога больової чутливості, побудували інтервальний варіаційний ряд і полігон розподілу частот, попередньо визначивши величину класового інтервалу:

а також нижню межу першого классо-
вого інтервалу: xn = 6 - 8: 2 = 2 (рис. 4).
Частота (%)

Мал. 4. Полігон розподілу порога больової чутливості
у кроликів
Далі розрахували нормальність даного розподілу, визначивши теоретичні частоти розподілу варіаційного ряду (табл. 1).
Таблиця 1
Біометричний розрахунок теоретичних частот розподілу по класах ноцицептивной реактивності

Примітка. У таблиці використані наступні умовні позначення:
х. - Центри інтервалов- f - емпіричні частоти-t - нормовані отклоненія- f (t) - ординати нормальної крівой- ft] - теоретичні частоти.
При цьому середнє арифметичне і середнє квадратичне відхилення склали відповідно: М = 38,53 вольт і s = 6,23

вольт, а мода - Мо = 37,5 вольт. На підставі отриманих даних були побудовані криві розподілу частот досліджуваного ознаки (рис. 5).

Мал. 5. Емпірична (1) і обчислена за нормальним законом (2) криві розподілу порога больової чутливості популяції кроликів, що розводиться в ВолгНІПЧІ
Аналізуючи графічне зображення, можна зробити висновок про позитивну асиметрії і негативному ексцес кривої розподілу. Для статистичного підтвердження цього положення розрахували значення показників асиметрії (As) і ексцесу (Ex). Склавши робочу таблицю 2, визначили f.a,
fia2, fia3 і fia4.
1? 1 + 1

Допоміжна таблиця визначення асиметрії і ексцесу розподілу порога больової чутливості

Примітка. У таблиці використані наступні умовні позначення:
Xj - центри інтервалов-
f - емпіричні частоти-
a - відхилення варіант від нульового класу.

лучанин величини As і Ex показали, що даний розподіл характеризується незначною позитивною асиметрією і досить низьким негативним ексцесом, що повністю збігається з візуальною оцінкою графічного зображення. Низькі показники асиметрії і ексцесу свідчать про близькість цього розподілу до нормальної кривої. Додатково розрахувавши критичні значення досліджуваних коефіцієнтів при наявному обсязі вибірки (n = 100), довели, що розподіл порога чутливості є нормальним.

Розподіл показника ноцицептивной реактивності у інших видів лабораторних тварин (морські свинки, щури, хом`яки, миші) і людини виявилося аналогічним одержаному у кроликів. При цьому середнє арифметичне емпіричних кордонів ряду ноцицептивной реактивності склало для людини 17,5 с, для кроликів 37,5 В, для морських свинок 18,0 В, для щурів 22,0 В, для золотистих хом`ячків 22,5 В, для мишей 14 , 0 В.
Таким чином, поріг больової чутливості, маючи широкий діапазон варіювання, характеризується симетричністю розподілу варіант з накопиченням їх в центральних класах і поступовим спадання в міру віддалення від центру ряду, що вказує на характерну общебиологическую закономірність розподілу властивостей даного показника. Це підтверджує правомірність використання показника ноцицептивной реактивності, що має властивість інтегративності, як повноцінного критерію оцінки функціонального стану організму.