Взаємозв`язок стрессустойчівості і уонро - рівень загальної неспецифічної реактивності організму

1. Взаємозв`язок стрессустойчівості і УОНРО

Існуючі методи визначення ступеня стрессустойчівості засновані на оцінці гормонального статусу організму, обліку показників серцево-судинної системи, поведінкових особливостей і вивченні аналізу функціональної активності клітин крові [Судаков К.В. і ін., 1987].
Узагальнивши результати раніше вирівняних власних досліджень [Мулик А.Б., 1998], ми склали таблицю 12, в якій відобразили особливості гормональної активності і морфологічні характеристики клітин білої крові в залежності від УОНРО.
Представлені дані, безумовно, свідчать про підвищення ступеня стрессрезістентності при зниженні УОНРО. Різними авторами показана роль 17 ОКС, катехоламінів і білків, що забезпечують стан пасивної толерантності організму до різних стрессорам [Панін Л.Є., 1983].
Таблиця 12
Зміст деяких гормонів і величина адаптаційного показника в залежності від УОНРО

Додатково виконали дослідження взаємозалежності діяльності серцево-судинної системи і УОНРО. Найбільшою інформативністю в відображенні стрессустойчівості організму мають показники стабільності частоти серцевих скорочень (ЧСС) і артеріального тиску (АТ) при пред`явленні надзвичайних емоційних навантажень.
Для досліджень відібрали 18 осіб, порівну розподіливши їх в три групи з урахуванням індивідуального УОНРО. Емоційно напруженою ситуацією була здача випускних іспитів в медичному училищі. Фонові значення ЧСС і АТ визначали за 20 хвилин до початку іспиту. Потім всім випробовуваним було видано екзаменаційні квитки, надано 20 хвилин на підготовку відповідей, після чого розпочато одночасне опитування учнів кожної дослідної групи. Безпосередньо після закінчення іспиту справили повторне вимірювання ЧСС і АТ.
Результати експериментів підсумовані в таблиці 13.
Таблиця 13
Зміни діяльності серцево-судинної системи під дією емоційного навантаження в залежності від УОНРО у людей

Статистичний аналіз отриманих даних, виконаний за критерієм Вілкоксона - Манна - Уїтні, виявив достовірні збільшення ЧСС (р lt; 0,05) і величини АТ порівн. (р lt; 0,05) у індивідів з високим УОНРО при моделюванні емоційної напруги. В інших групах не було виявлено статистично значущих зрушень величин досліджуваних показників. Фонові значення шуканих показників також не мали достовірних відмінностей між досвідченими групами.
Таким чином, можна зробити висновок про підвищену стрессреактівності (зниженої стрессрезістентності) індивідів, що володіють високим УОНРО.
З урахуванням широкої поширеності методу визначення ступеня стрессустойчівості лабораторних тварин, заснованого на виявленні їх поведінкової активності, були виконані додаткові дослідження на щурах.
Для експерименту методом випадкової вибірки відібрали 16 білих щурів. В індивідуальному порядку оцінили вертикальний і горизонтальний компоненти рухової активності тварин по тесту «відкрите поле», здійснюючи нагляд протягом 3 хвилин. Встановили середнє арифметичне значення показників горизонтальної (34,7 ± 12,8 од.) І вертикальної (8,0 ± 2,53 од.) Активності. З урахуванням отриманих результатів розділили тварин на відносно стійких (володіють найменшою руховою активністю) і нестійких до стресових впливів. При цьому в групі з низькою стійкістю до стресу показник вертикальної активності дорівнював

1. 5 ± 0,35 од., А горизонтальній - 52,5 ± 1,75 од. У тварин з високою стрессустойчівості середні значення показника вертикальної активності склали 4,5 ± 1,05 од., А горизонтальної
2. 17,0 ± 8,4 од. Потім у кожної тварини визначили поріг больової чутливості. Підсумувавши значення ноцицептивной реактивності за належністю особин до стрессустойчівості або стрессчувствітельной групі, розрахували відповідні середні величини больової чутливості. Виявилося, що середнє арифметичне значення порога больової чутливості у щурів стрессустойчівості групи відповідає середньому УОНРО (22,2 ± 0,82 В), а у особин стрессчувствітельной групи - високому УОНРО (18,0 ± 0,49 В). Повний розподіл аналізованих показників представлено на малюнку 11.

Мал. 11. Залежність прояву рухової активності у білих щурів в «відкритому полі» від УОНРО Припустивши можливість впливу УОНРО на формування поведінкових реакцій при стрес-навантаженні, виконали додаткові експериментальні дослідження.
Робота проводилася на 16 білих щурах, попередньо відібраних з урахуванням УОНРО і порівну розподілених в дві досвідчені групи. У I групу увійшли тварини з високим УОНРО, а в II - особини з низьким УОНРО. Стрессірованіе щурів здійснювалося шляхом їх підвішування за хвіст (модель емоційного стресу по Юматова). Поведінка тварин кожної з груп оцінювалося по тесту «відкрите поле» при обліку вертикальної активності, горизонтальної активності, заглядань в отвори, грумінг і виходів в центральну зону. Перше тестування щурів проводилося до стрессірованіе, друге - після закінчення 2-годинного стрес-впливу, і третє - через 18 годин з початку стрессірованіе.
В результаті експериментів було встановлено певна залежність зміни поведінкових реакцій у тварин при стрессірованіе від індивідуального УОНРО. У щурів з високим УОНРО спостерігалося більш виражене пригнічення поведінкової активності практично за всіма досліджуваними показниками, особливо при 2-годинному стрес-впливі (табл. 14).
Таблиця 14
Особливості зміни поведінкових реакцій у білих щурів при стрессірованіе в залежності від УОНРО

Примітка. У таблиці використані наступні умовні позначення:
ГА - горизонтальна активність-
ВА - вертикальна активність-
З - заглядання в отверстія-
Г - грумінг-
ЦЗ - вихід в центральну зону.
Це підтверджує висновки попередніх експериментів і дозволяє рекомендувати визначення стрессустойчівості лабораторних тварин і людини шляхом виявлення індивідуального УОНРО.
Таким чином, встановлено доцільність диференціації індивідів за ступенем стійкості до стресу, що відповідає певному УОНРО. При цьому особини з високим УОНРО мають низьку стрессрезістентностью, індивіди із середнім УОНРО - середньої стрессрезістентностью, а з низьким

1. відповідно високою стрессрезістентностью.

Розробивши новий спосіб визначення стрессрезістентності, заснований на оцінці ноцицептивної реактивності організму, додатково перевірили стійкість досліджуваного показника до можливих попутним екзогенних факторів, в порівнянні зі стійкістю поведінкових показників, що традиційно використовуються для аналогічних цілей.
Для вивчення впливу освітленості на результати психофізіологічного і біофізичного тестування виконали відповідні дослідження на 20 білих щурах, підібраних методом випадкової вибірки. Спочатку всіх піддослідних тварин розмістили в умовах світлого поля при освітленості робочої поверхні 100 лк і оцінили їх поведінкові реакції на моделі «відкрите поле» (горизонтальна активність, вертикальна активність, заглядання в отвори, грумінг, вихід в центральну зону) і біофізичні особливості (ПБЧ) . Рівно через добу провели аналогічне тестування тих же тварин в умовах темного поля (червоне монохроматично освітлення - 20 лк).
В ході експериментів встановили, що в умовах темного поля тварини здійснювали достовірно (р lt; 0,05, за критерієм Вілкоксона - Манна - Уїтні) більше заходів в центральну зону і заглядань в отвори, що свідчить про зниження у щурів, при відсутності джерела яскравого світла, реакції страху і збільшенні показника дослідницької активності. У той же час величина порога больової чутливості практично залишилася незмінною (табл. 15).
Таблиця 15
Порівняльна психофізіологічна і біофізична оцінка білих щурів в умовах різної освітленості

Примітка. У таблиці використані наступні умовні позначення:
ГА - горизонтальна активність-
ВА - вертикальна активність-
З - заглядання в отверстія-
Г - грумінг-
ЦЗ - вихід в центральну зону-
ПБЧ - поріг больової чутливості.
Для виявлення впливу шуму на поведінкову активність і ноцицептивную реактивність також відібрали 20 білих щурів,
що не використовувалися в попередньому експерименті. Вивчення традиційних психофізіологічних показників і больової чутливості проводили спочатку в умовах відсутності стороннього шуму, а через добу - при переривчастому шумі (20 дБ;

1. секунд х 15 передавальний). В результаті експериментів встановили достовірне (р lt; 0,05, за критерієм Вілкоксона - Манна - Уїтні) зменшення виходів в центральну зону і заглядань в отвори при наявності шумового супроводу, що свідчить про розвиток реакції страху і зниженні дослідницької активності у піддослідних тварин. Величина порога больової чутливості у них при цьому не змінилася (табл. 16).

Таблиця 16
Порівняльна психофізіологічна і біофізична оцінка білих щурів в умовах різного рівня шуму

Примітка. У таблиці використані наступні умовні позначення:
ГА - горизонтальна активність-
ВА - вертикальна активність-
З - заглядання в отверстія-
Г - грумінг-
ЦЗ - вихід в центральну зону-
ПБЧ - поріг больової чутливості.
Отримані дані дозволяють зробити висновок про більш високої стабільності значень ноцицептивной реактивності щодо психофізіологічних показників в умовах зовнішніх впливів, супутніх тестування.
В результаті виконаних досліджень була встановлена чітка залежність адаптаційних можливостей від УОНРО. На підставі цього розробили оригінальний спосіб визначення стрессустойчівості, що відрізняється експресному, простотою тестування і стабільністю отриманих результатів.