Висновок - рівень загальної неспецифічної реактивності організму

Відео: Ірина Єрмакова. Чому переслідують вчених, які вивчають ГМО?

ВИСНОВОК
Проблема оцінки функціонального стану організму в останні десятиліття активно розробляється вітчизняними і зарубіжними дослідниками. Досягнуті результати дозволяють зробити висновок про необхідність поєднання даних, отриманих на рівні цілого організму, з даними, отриманими на рівні систем, органів і клітин.
Вжиті дослідження показали, що больова реакція, будучи інтегративної реакцією ЦНС, не тільки забезпечує формування специфічних поведінкових, соматичних, емоційних і вегетативних проявів, а й дозволяє оцінювати загальну функціональну активність різних систем організму.
Визначивши особливості варіювання і закономірності розподілу порога больової чутливості у людини і різних видів лабораторних тварин, ми встановили нормальність і общебиологическую стабільність характеру варіювання даного показника. З урахуванням генетичної обумовленості і тимчасової стабільності прояви ноцицептивной реактивності нами було запропоновано використання фонового значення порога больової чутливості в якості критерію оцінки рівня загальної неспецифічної реактивності, що є, в свою чергу, відображенням функціональної активності організму. Термінологічно УОНРО диференціювали за ступенем прояву больової чутливості на «високий», «середній» і «низький», де високому УОНРО відповідають мінімальні значення порога больової чутливості, низькому - максимальні, а середньому - проміжні значення порога больової чутливості.
В результаті виконаних експериментів було встановлено взаємозв`язок УОНРО з морфологічними і біохімічними особливостями організму лабораторних тварин. Найвищою масовою часткою внутрішніх органів відрізняються особини з низьким УОНРО, а найнижчою - індивіди з високим УОНРО. Порівняльний аналіз біохімічних показників крові виявив, що найбільшу кількість білка, кальцію, фосфору, лужної фосфотаза, катехоламінів і 17 ОКС міститься у тварин з низьким УОНРО, а найменше - у особин з високим
УОНРО. Зміст магнію, глюкози і 11 ОКС має протилежну залежність від УОНРО.
Виявлені взаємозв`язки морфологічних і біохімічних особливостей організму з УОНРО визначили напрямок подальших досліджень.
Для підтвердження кореляції внутрішньовидових індивідуальних морфологічних і біохімічних відмінностей з проявом основних властивостей нервових процесів була вивчена взаємозв`язок УОНРО і типології вищої нервової діяльності. При виконанні даних досліджень, поряд з експериментами на лабораторних тварин, спостереження проводили на людях.
В результаті проведених досліджень було встановлено, що індивіди з високим УОНРО відрізняються крайньою неврівноваженістю, надмірною рухливістю і різким дисбалансом збудження і гальмування нервових процесів, що характерно для холериків і меланхоліків. При зниженні величини УОНРО в досліджуваних групах тварин і людей переважали сангвініки і флегматики.
Вивчення поведінкових особливостей у тварин і людей визначило чітку обумовленість як простих, так і складних форм поведінки рівнем загальної реактивності організму. При цьому індивіди з високим УОНРО відрізняються підвищеною руховою активністю, прагненням до негайного задоволення мотиваційних потреб, схильністю до агресії. Індивіди з низьким УОНРО характеризуються високою здатністю до адаптації в групі, виявляють підвищену педантичність.
Проведені дослідження діяльності серцево-судинної системи у людини виявили, що люди з високим УОНРО, на відміну від індивідів з низьким УОНРО, негайно реагують підвищенням артеріального тиску і збільшенням частоти серцевих скорочень при моделюванні емоційного навантаження. Додаткові дослідження на тваринах підтвердили виявлення взаємозв`язку і дозволили встановити взаємозв`язок УОНРО з індивідуальної стрессустойчівості. Низькою стійкістю до стресових впливів відрізняються індивіди з високим УОНРО, а високою - індивіди з низьким УОНРО.
Моделювання надзвичайних антигенних, бактеріальних і токсичних впливів на організм біомоделей дозволило виявити такі взаємозв`язки. Особи, які характеризуються високим УОНРО, відрізняються підвищеною лабільністю імунних реакцій і здатність до активного антитілоутворення, крім того, вони проявляють виражену стійкість до високих і підвищену чутливість до низьких доз бактеріального впливу, а також підвищену чутливість до токсинів різного походження. Індивіди з низьким УОНРО проявляють діаметрально протилежні властивості відносно відповідних пропонованих дій.
Узагальнюючи результати виконаних досліджень, можна констатувати, що розроблений новий критерій оцінки функціонального стану організму, що відображає ступінь його загальної чутливості до різних екзогенних впливів, що відрізняється генетичної обумовленістю, часовою стабільністю, експресному та простотою визначення.