Респіраторні захворювання у дітей
Респіраторні захворювання: етіопатогенез, клініка, лікування, профілактика
Численні епідеміологічні дослідження свідчать про те, що кожна дитина в середньому переносить протягом року від 3 до 5 епізодів гострих респіраторних захворювань. При цьому найбільш часто гострі респіраторні інфекції зустрічаються у дітей раннього віку, дошкільнят і молодших школярів. Діти у віці 10 років і старше хворіють на гострі респіраторні захворювання в 2-2,5 рази рідше, ніж діти перших 3 років життя. Встановлено також, що 15-40% дітей хворіють респіраторними інфекціями значно частіше, ніж їх однолітки, а на їх частку припадає до 67,7-75% всіх випадків ГРЗ.
Дітей, схильних до частих респіраторних інфекцій, прийнято називати часто хворіють (ЧБД). При цьому особливу увагу заслуговують діти, у яких респіраторні інфекції характеризуються затяжним, несприятливим перебігом.
Часті і особливо важко протікають гострі респіраторні захворювання можуть призводити до порушення фізичного і нервово-психічного розвитку дітей, сприяють зниженню функціональної активності імунітету і зриву компенсаторно-адаптаційних механізмів організму. Все це може сприяти ранньому формуванню хронічних запальних процесів в органах дихання, в тому числі і бронхіальної астми. Рецидивуючі респіраторні інфекції також можуть призводити до соціальної дезадаптації дитини через роз`єднання з однолітками і пропусків занять. Часті і затяжні гострі респіраторні захворювання у дітей поглинають значні матеріальні ресурси, завдаючи економічний збиток, пов`язаний як безпосередньо з витратами на лікування, так і з втратою трудового часу батьків.
Інфекції дихальних шляхів - одна з поширених патологій дитячого віку, яка припадає, в основному, на зимовий час. Рецидивуючі інфекції вуха, горла, носа (ЛОР-інфекції) у дітей, зокрема ринофарингіт і отит, через високу частоти і ризику ускладнень є серйозною проблемою для охорони здоров`я. Найбільш висока захворюваність припадає на дитячу вікову групу до 2 років і в подальшому зменшується в міру дозрівання імунної системи. Оскільки ці захворювання вимагають істотних ресурсів охорони здоров`я і є однією з важливих причин тимчасової непрацездатності батьків, то вони виявляються значимим економічним фактором.
Зазвичай рецидивні ЛОР-ннфекціі визначають як наявність трьох і більше гострих епізодів захворювання протягом 6 послідовних місяців, причому відомі випадки високої (до 10 епізодів) захворюваності за один сезон. Більшість цих інфекцій викликається бактеріальними агентами і зазвичай успішно виліковується антибіотиками. Однак зі зростанням числа гострих епізодів зростає ризик ускладнень і серйозних наслідків захворювань. Так, у дітей, які страждають рецидивними середніми отитами, можливі залишкові ушкодження середнього вуха, що тягнуть за собою часткову або постійну втрату слуху, а в результаті - погіршення мовного розвитку, когнітивні або психосоціальні порушення.
Серед причин, що призводять до частих респіраторних інфекцій, велике значення надається і особливостям формується імунітету. Найбільш часто хворіють діти у віці від 5 до 9 років. З віком (до 11 років) захворюваність на інфекційну патологію респіраторних органів значно знижується (у два рази). Встановлено, що часті респіраторні захворювання з переважно важким перебігом (від 3 разів на рік і частіше) і переважно малосимптомно течією (від 5 раз на рік і частіше) зустрічаються і у дітей, які не мають вогнищ легеневої або позалегеневий хронічної інфекції. Це досить значна група, яка орієнтовно становить відповідно 0,9 і 1,2% від чисельності дитячого населення. При цьому загальновизнані заходи первинної профілактики респіраторної інфекції (вітаміни, адаптогени та ін.) В цій групі виявляються недостатньо ефективними.
Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції залишаються найважливішою проблемою дитячої охорони здоров`я, будучи найбільш масовою формою інфекційних захворювань в структурі загальної дитячої інфекційної патології. В умовах мегаполісу, з вираженими процесами міграції та скупченістю населення ризик епідемічних спалахів респіраторних інфекцій надзвичайно високий. Особливо схильні до різних ГРЗ діти, чия імунна система знаходиться в стадії формування, особливо діти, які відвідують організовані колективи (школи і дошкільні установи). Відомо, що дитина 5-6 років в 3 рази частіше за рік переносить гострі респіраторні захворювання, ніж здорова доросла людина.
Грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються найпоширенішими захворюваннями у дітей. За даними МОЗ РФ, щорічно в Росії реєструється від 27,3 до 41,2 млн хворих. Проблема гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) ускладнюється ще й тим, що повторні захворювання сприяють виникненню хронічної бронхолегеневої патології, є причиною гострих і хронічних гайморитів, синуситів, тонзилітів, отитів, формують алергічну патологію, призводять до вторинної імуносупресії.
На початку третього тисячоліття найбільш поширеними у дітей є алергічні захворювання. За даними вітчизняних і зарубіжних авторів, до 10% дітей страждають на бронхіальну астму, до 20% - атоническим дерматитом, причому з року в рік повсюдно відзначається неухильне зростання числа таких пацієнтів.
Базисна терапія алергічних захворювань має на увазі тривале застосування протизапальних інгаляційних препаратів (глюкокортіко-стероїдів) у дітей з респіраторною алергією і антигістамінних, Антимедіаторна медикаментозних засобів при шкірних алергічних проявах.
Відео: Гострі респіраторні захворювання у дітей. Будь здоров. випуск 21
Однак при імунологічному обстеженні хворих на бронхіальну астму (БА), атоническим дерматитом (АД) і дермореспіраторним синдромом (ДРС) виявлені значні зміни у функціонуванні різних ланок імунної системи. Отже, обговорюючи можливості терапевтичної корекції виявлених імунних порушень, клініцисти повинні звертатися до тих імунотерапевтичною лікарських засобів або тих методів імунотерапії, які дозволяють диференційовано впливати на різні ланки імунної системи. Крім того, великою проблемою для страждають на алергію дітей є рецидивні респіраторні інфекції, приєднання яких неминуче викликає загострення алергічного захворювання.
Найбільш частими причинами розвитку гострого обструктивного бронхіту у дітей до теперішнього часу залишаються гострі респіраторні вірусні інфекції. Встановлено прямий кореляційний залежність між частотою ГРВІ та епізодами загострення рецидивуючого бронхіту у дітей. Прогноз після одноразово перенесеного епізоду обструктивного бронхіту зазвичай хороший, однак, за даними В.К. Таточенко у 35-50% таких дітей виникають повторні випадки обструкції верхніх дихальних шляхів. Основна кількість рецидивів спостерігається протягом 6-12 місяців після першого обструктивного епізоду і розвивається у відповідь на нову респіраторну інфекцію. Прогноз значно погіршується, якщо у дитини є осередки хронічної інфекції, що сприяють розвитку вторинного імунодефіциту. Одним з напрямків, що забезпечує зниження зростання бронхолегеневої патології в дитячому віці, є медикаментозна профілактика нових загострень. На жаль, використовувані до останнього часу методи реабілітації малоефективні і не забезпечують повного одужання дитини.
Відомо, що рецидивуючий бронхіт має три варіанти перебігу. У 50% випадків рецидивування бронхіту припиняється спонтанно. У однієї третини хворих рецидиви бронхіту тривають з постійною частотою протягом ряду років. Кілька довше хворіють діти, у яких бронхіт діагностований в ранньому та дошкільному віці. У 12,7% випадків, за даними Р.Г.Артамонова, рецидивний бронхіт трансформується в астматичний варіант і в 2% - в бронхіальну астму.
З огляду на високий ризик повторення гострого обструктивного бронхіту, виділена група дітей, що мають додатковий фактор ризику розвитку хронічного запального процесу - наявність вогнищ хронічної інфекції (у вигляді тонзиліту, аденоидита, риносинусита, фарингіту).
