Ефективність і переносимість місцевих бактеріальних лізатів при лікуванні інфекцій дихальних шляхів

Нонік В.Є., Ленкова Н.І. Центральна клінічна лікарня МЦ УД Президента Росії, Москва

Епізоди інфекцій верхніх дихальних шляхів широко поширені і є найбільш частою причиною тимчасової непрацездатності. Верхні дихальні шляхи, що представляють собою вхідні ворота інфекції, забезпечені двома захисними механізмами: перший з них - мукоциліарна система, що забезпечує видалення назовні з поверхні слизової секрету, що містить збудників, які проникли в дихальні шляхи-другий - місцевий імунітет. головними
складовими цього захисту є фагоцитоз і дію секреторного lgА, що порушує адгезивні властивості мікроорганізмів і перешкоджає колонізації і розмноженню збудників.
У патогенезі гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів і загострення хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) значну роль відіграє неспроможність місцевих механізмів захисту в гострий період інфекційного процесу. Дуже істотні невідповідність вироблення лізоциму та секреторного lgА, а також числа макрофагів і їх фагоцитарної активності, порушення функції миготливого епітелію.

Наявні публікації свідчать про гарну ефективності бактеріальних імуномодуляторів для лікування і профілактики загострень бронхо-легеневих інфекцій. Значний інтерес в цьому відношенні представляє препарат ІРС19 ("Солвей Фарма", Франція), що містить ліофілізований екстракти 19 бактеріальних агентів, найбільш часто викликають загострення ХОБ. Цей препарат стимулює місцеві механізми захисту (збільшення вироблення секреторного lgА, лізоциму, макрофагів), а в подальшому викликає і підвищення функції імунітету. При Ендоназальні введенні препарат створює рівномірний шар на слизовій оболонці, викликає негайну мобілізацію місцевих механізмів захисту і запускає ефективну продукцію антитіл.
Вивчення ефективності та переносимості ІРС19 проводилося у відділенні пульмонології Центральній клінічній лікарні з березня по грудень 2002 р У дослідження включено 30 хворих (11 чоловіків і 19 жінок) у віці від 20 до 75 років (середній вік 43,4 р). У 23 (76,6%) пацієнтів раніше діагностували хронічні захворювання респіраторного тракту, серед яких найбільш поширеним був ХОБ. Епізоди респіраторної інфекції у всіх хворих починалися з рінофарінгіта- трахеїт відзначався у 5, ларинготрахеїт - у 20 пацієнтів. У поодиноких пацієнтів діагностували кон`юнктивіти, синусити, евстахііти, отит. Неускладнений перебіг гострої респіраторної інфекції зазначалося у 8 пацієнтів, у 22 - діагностували загострення ХОБ або гострий бронхіт. Субфебрильна температура тіла була у 26, висока лихоманка - у 4 пацієнтів. У переважної більшості пацієнтів (24-80%) спостерігався сухий кашель. У третини пацієнтів відзначалися міалгії. При аускультації у більшості (22) пацієнтів вислуховуються сухі хрипи різного тембру.
Для лікування гострої інфекції ІРС19 призначався по 1 дозі в кожну ніздрю 5 разів на день, з подальшим переходом на режим профілактичного застосування - по 1 дозі в кожну ніздрю 2 рази на день. Для профілактики загострень хронічного бронхіту ІРС19 застосовували в тій же дозі протягом 14- 30 днів (в залежності від частоти загострень). У 22 (73%) застосування ІРС19 було розпочато в перші дві доби від початку епізоду респіраторної інфекції, у 8 пацієнтів - на 3-4-й день, в залежності від клінічних проявів хвороби, 15 хворим одночасно призначалися антибактеріальні засоби. У зв`язку з обструктивними порушеннями вентиляційної функції легень хворим на хронічний бронхіт призначали бронхо-які розширюють і протизапальні препарати.
Групу порівняння склали 25 пацієнтів (14 жінок, 11 чоловіків), що відповідали за віком основній групі. У цій групі неускладнений перебіг гострої респіраторної інфекції зазначалося у 5 пацієнтів, загострення ХОБ або гострий бронхіт - у 20. Пацієнти групи порівняння отримували загальноприйняту терапію бронхорасшіряющімі, відхаркувальні і протизапальними засобами. Антибактеріальні препарати призначалися всім пацієнтам із загостреннями ХОБ або гострим бронхітом (80%).
В основній групі на тлі лікування ІРС19 запальна симптоматика з боку верхніх дихальних шляхів (рінофарінгити, ларингіти, трахеїти) регресувала у половини пацієнтів протягом перших трьох днів лікування, а у третини спостерігалися осіб - на 4-5-й день лікування. Одужання і поліпшення при лікуванні інфекцій нижніх відділів дихальних шляхів (бронхіти, загострення хронічної обструктивної хвороби легень) відзначені на майже 7- 10-й день від початку терапії. У 25 (83%) відзначено поліпшення і одужання. Ефект препарату був особливо виражений при призначенні в ранні терміни і при клініці ринофарингіту і ларинго-трахеїту. Переносимість ІРС19 була хорошою. У 3 пацієнтів після введення препарату відзначалася короткочасна закладеність носових ходів.
ІРС19, застосовуваний в ранні терміни захворювання, приводив до абортивного перебігу гострої респіраторної інфекції, що обумовлено швидкої активацією місцевого імунітету. У осіб з групи порівняння запальні зміни з боку верхніх дихальних шляхів регрессировали на 3-4 дні пізніше, ніж у осіб, які отримували ІРС19. У застосуванні антибактеріальних засобів потребувала лише половина пацієнтів основної групи, в той час як в групі порівняння ці препарати використовувалися значно частіше.
При включенні ІРС19 в загальноприйняту схему лікування хворих ХОБ звичні загострення розвивалися рідше, протікали легше і були менш тривалими. Також зменшувалася частота застосування антибактеріальних засобів.
Наведені дані свідчать, що ІРС19 може з успіхом застосовуватися для лікування гострих респіраторних інфекцій, особливо при призначенні в ранні терміни від початку захворювання. Застосування препарату також показано при загостреннях ХОЗЛ і для профілактики загострень хронічного бронхіту з метою зменшення їх частоти, тяжкості і тривалості, а також скорочення потреби в антибіотиках.