Зовнішні роботи - організація трудової терапії в психіатричній лікарні

Відео: Якість медобслуговування обговорили на тристоронній комісії

Трудова терапія поза стінами лікарні так само, як і в відділенні, проводиться під безпосереднім наглядом досвідченого інструктора з праці, який не повинен відлучатися від хворих ні за яких обставин.
На зовнішні роботи (робота на свіжому повітрі) призначаються хворі з різними психічними захворюваннями та клінічними особливостями їх прояву. Тому інструктор з праці тут повинен бути гранично уважним і пильним щодо ввірених йому хворих.
При розподілі хворих на той або інший вид зовнішніх робіт інструктор повинен добре знати особливості стану кожного хворого, так як під час проведення цієї форми трудової терапії одних хворих необхідно стимулювати до праці, а інших, навпаки, утримувати від надмірного захоплення роботою. Можна підкреслити, що індивідуально-диференційований підбір виду праці, його дозування як у часі, так і в інтенсивності фізичного навантаження на хворого набуває тут першорядне значення.
За нашими спостереженнями, правильно підібраний і дозований фізична праця на свіжому повітрі робить тільки благотворний вплив на стан хворих і безсумнівно сприяє його поліпшенню. У хворих на епілепсію, наприклад, помітно поліпшується настрій, усувається підвищена прискіпливість до оточуючих. Хворі, які вступають в конфлікт з іншими хворими і з персоналом у відділенні, на зовнішніх роботах, як правило, не конфліктують і повертаються до відділення після закінчення роботи більш спокійними і задоволеними.
Деякі хворі на шизофренію з галюцинаторно-маячними переживаннями охоче працюють на зовнішніх роботах і в процесі проведення цієї форми трудової терапії як би відключаються від своїх хворобливих переживань. При цьому їх поведінка стає повністю впорядкованим, помітно поліпшується настрій, зменшується афективна напруженість.
Депресивні хворі також охоче виконують роботу на свіжому повітрі і значно легше втягуються в зовнішні роботи, ніж в лікувальної майстерні відділення. Робота їх бадьорить, настрій помітно поліпшується.
Тут такі хворі, захоплені роботою, перестають важко зітхати, їхні дії стають більш швидкими і впевненими, вони охочіше розмовляють з інструктором і навіть посміхаються. Інтенсивність їх депресії в процесі проведення цього виду трудової терапії значно зменшується.
Поступово такі хворі починають розмовляти і з іншими хворими. Після закінчення роботи ці хворі охочіше обідають, їх апетит поліпшується, а післяобідній сон поглиблюється.
Заслуговує на увагу отримане нами спостереження про те, що серед хворих, призначених лікарем на зовнішні роботи, не відзначається відмов від цієї форми трудової терапії. Більш того, багато хворих (при всіх нозологічних формах психічного захворювання), які не отримали призначення на зовнішні роботи, самі просять лікаря призначити їм саме цей вид трудової терапії.
Хворі на хронічний алкоголізм охоче займаються роботою з озеленення території лікарні, з художнього оформлення її фасаду до святкових днів. Вони також охоче працюють на прибирання снігу, укладанні дров, переміщення вантажів і т. П. Під наглядом інструктора. Інструктор, спостерігаючи за цими хворими, повинен стежити не тільки за правильним виконанням лікувальної роботи, а й за тим, щоб хворі на хронічний алкоголізм не спілкувалися із сторонніми людьми на території лікарні і не відлучалися за її межі з метою прийому протипоказаного їм у зв`язку з проведенням специфічного антиалкогольного лікування алкоголю.
Всі зовнішні роботи на території нашої лікарні здійснюються в такий спосіб: господарська частина лікарні щодня передає відділу трудової терапії заявку із зазначенням кількості хворих, необхідного для здійснення передбачуваного обсягу зовнішніх робіт.
Хворі кожного відділення, призначені лікарем на зовнішні роботи, організовано виводяться з відділення інструктором з праці і передаються під нагляд інструктора по зовнішнім робіт, який, знаючи кожного хворого, знайомить їх з майбутньою роботою і дає індивідуально конкретні завдання і необхідний робочий інструмент.

Після роботи інструктор з праці розводить хворих але відповідним відділенням особисто і передає їх чергової медичної сестри.
У випадках, коли трапляється нагода масового виведення хворих на зовнішні роботи (весняне прибирання всієї території лікарні, посадка дерев, обробка землі для весняних посадок квітів з оранжереї і т. П.), Хворі кожного відділення повинні працювати під безпосереднім наглядом інструктора з праці кожного відділення .
Інструктор з проведення зовнішніх робіт здійснює тут тільки загальне організаційне керівництво.
Загальновідомий експеримент вітчизняного психіатра Н. Н. Боженова, що включив 30 психічно хворих в будівництво лікарняних корпусів в Рязанській психіатричної лікарні в 80-х роках минулого століття, успішно був повторений в нашій лікарні в сучасних умовах.
Відділ трудової терапії організований з призначених лікарем хворих робочу бригаду на чолі з кваліфікованим інструктором з праці із збирання та розбирання риштувань при ремонті будівлі лікарні. У цій бригаді систематично працювали 18-20 хворих чоловіків і терапевтична ефективність такого виду лікувального праці була незаперечною.
Бригадний метод проведення трудової терапії був застосований нами в подальшому при організації спеціалізованих бригад для виконання сезонних господарських робіт.
Наприклад, успішно працює бригада по заготівлі палива до опалювального сезону в лікарні, при цьому хворі жінки також охоче працюють на підсобних трудових операціях із заготівлі палива.
Хороші результати терапевтичної ефективності трудової терапії ми спостерігали при комбінованому поєднанні лікувального праці в майстерні відділення з різними видами зовнішніх робіт. Це значно швидше активізує хворих, підвищує їх загальний тонус і покращує психічний стан. За нашими спостереженнями, таке комбіноване проведення трудової терапії повинно привернути до себе увагу фахівців і отримати в подальшому більш широке застосування в лікувальній практиці лікарень.