Аналіз показників центральної та периферичної гемодинаміки у сім`ях з артеріальною гіпертензією

Л. М. Бєляєва, В. Н. Ростовцев, І. І. Новік

Білоруський інститут удосконалення лікарів, Міжвідомчий відділ медичних систем,
Мінськ

Есенціальна артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини не тільки через її великий поширеності, але і в зв`язку з тим що серед причин смертності, інвалідизації, стійкої втрати працездатності у осіб молодого віку вона як і раніше займає одне з перших місць в структурі серцево-судинних захворювань [17]. Численні дослідження АГ дорослих переконливо показали, що витоки її слід шукати в дитячому та підлітковому віці [1, 2, 5, 8, 15]. Це диктує необхідність проведення комплексних обстежень сімей з АГ для виявлення ступеня успадкованого основних патогенетично значущих показників, факторів ризику, генетичних маркерів, що сприяють розвитку цієї патології. Такий підхід дозволяє підійти до вирішення питань прогнозування АГ, а значить, і до організації її первинної профілактики.
Метою цього дослідження було вивчення показників АТ, центральної і периферичної гемодинаміки в сім`ях (батьки - діти), де один або обоє батьків страждають АГ. Проведено генетико-дисперсійний аналіз, що дозволив виявити генетично детерміновані показники, ступінь їх успадкованого.
Обстежено 62 сім`ї з АГ (207 пацієнтів): батьків з АГ було 80 чоловік, здорових - 28, батьків - 47, матерів - 61. Середній вік батьків 38,06 ± 0,99 року, матерів 37,16 ± 0,69 року . Число обстежених дітей склало 99 осіб (42 хлопчика та 57 дівчаток), їх середній вік 11,06 + 0,44 року- 82 дитини без клінічних ознак АГ віднесені до групи дітей із спадковою обтяжень (ПЗ) з АГ, 17 дітей мали верифікований діагноз первинної АГ (ПАГ).

У батьків і їх дітей вивчали АТ (систолічний - САД, діастолічний - ДАТ) шляхом вимірювання апаратом Ріва-Роччи за методикою, рекомендованою ВООЗ: пацієнт перед визначенням АТ сидить спокійно не менше 5 хв, АТ вимірюється в положенні обстежуваного сидячи, на правій руці 3 -кратноє. За остаточні значення АТ брали середні показники САТ і ДАТ. Основні показники АТ - мінімальне (Мп), середнє (Ср. Д.), Бічне систолічний (Бок. С), максимальне (МХ), пульсовий (ДР), гемодинамічний удар (ГУ) - визначали методом реєстрації тахоосціллограмми за загальноприйнятою методикою [3 , 4, 10] механокардіографом Н. Н. Савицького.
Центральну і периферичну гемодинаміку вивчали методом тетраполярної реографії на апараті РПГ2-02 з розрахунком показників за загальноприйнятою методикою [2, 9, 10]. За отриманими результатами аналізу центральної гемодинаміки діагностували варіант центральної гемодинаміки (ГВ).
Отримані дані обробляли на ЕОМ засобами прикладної програмної системи «Спільного і медичного генетичного аналізу» (ППС «Омега») [11, 12]. Ступінь подібності між батьками і дітьми по аналізованих показниками оцінювали за допомогою зважених міжкласові коефіцієнтів кореляції: мати - дочка (М-Д), мати - син (М-С), батько - дочка (О-Д), батько - син (О С), батько - батько (Р-Р) для урахування похибки на ассортативность [6, 11 -14]. Потім міжкласові показники кореляцій усереднювати за допомогою z-перетворення Фішера після попередньої перевірки на значимість відмінностей з використанням критерію 2 в модифікації Пірсона - Уїлкса [12].
Компонентне розкладання загальної фенотипова дисперсії розглянутих ознак проводили за допомогою матриць коефіцієнтів компонент на основі сімейних кореляцій [12- 14] на 5% рівні достовірності.

Таблиця 1
Показники АТ у батьків і дітей з сімей з АГ (М + т)

Таблиця 2
Результати генетико-дисперсійного аналізу показників АТ в сім`ях з АГ

Примітка. У всіх випадках рlt 0,001

Середні показники АТ у батьків і дітей в сім`ях з АГ представлені в табл. 1. Статистично достовірні відмінності між основними видами АТ (САТ, ДАТ, Мп, Ср. Д., Бок. С, МХ, АР) в групах батьки з АГ - здорові батьки, діти з ПАГ - діти з АЛЕ ще раз підкреслюють високу діагностичну цінність цих показників у виявленні АГ і дозволяють віднести їх до «великим» факторів ризику досліджуваної патології.
Для оцінки впливу генетичних факторів і факторів середовища на міжіндивідуальні відмінності проведено генетико-дисперсійний аналіз загальної фенотипової дисперсії всіх показників артеріального тиску. Отримані результати представлені в табл. 2 генетична детермінанта представлена адитивної компонентою (п) - для всіх наведених в табл. 2 вибірок розподілу кожної ознаки за показниками асиметрії і ексцесу вони близькі до нормального.
Отримані результати генетико-дисперсійного аналізу свідчать про детермінує вплив генетичних факторів успадкованого основних видів тиску, причому Пор. д. як найважливіший діагностичний показник АГ - чітко по материнській лінії.

Таблиця 3
Показники центральної гемодинаміки у батьків і дітей з сімей з АГ (М ± га)

Примітка. УО - ударний об`єм, МОК - хвилинний об`єм кровообігу, ОПС - загальний периферичний опір, ППСС - питомий периферичний судинний опір, М - потужність серцевого скорочення, ОСВ - об`ємна швидкість викиду крові в аорту, СІ - серцевий індекс.

У табл. 3 представлені основні показники центральної гемодинаміки у батьків і дітей з сімей з АГ. Вивченню центральної гемодинаміки у дорослих і дітей з АГ присвячено багато робіт [5, 7, 8, 16, 18]. Досліджень, присвячених вивченню центральної гемодинаміки в сім`ях з АГ (батьки з АГ і здорові, діти з ПАГ, з ПЗ) з проведенням генетико-дисперсійного аналізу отриманих результатів, в літературі ми не зустріли.
З табл. 3 видно, що як у хворих АГ, так і у здорових батьків переважає підвищений серцевий викид (МОК, СІ), але виявляється достовірне розходження в показниках ОПС і ППСС, що свідчить про судинному компоненті, ймовірно, як про пусковому факторі в розвитку гемодинамічних порушень при АГ [17]. У дітей обох груп виявляється високий СІ, що дозволяє говорити про гиперкинетическом варіанті гемодинаміки. Генетико-дисперсійний аналіз не виявив статистично достовірних коефіцієнтів кореляції за дослідженими показниками.

Таблиця 4
Частота варіантів центральної гемодинаміки у батьків і дітей з сімей з АГ

Таблиця 5
Показники РГ гомілки у батьків і дітей в сім`ях з AI (Л1 ± т)

Примітка. R - тривалість серцевого циклу, а - тривалість анакроти, - тривалість Кспакроти, a + - тривалість циклу кровонаповнення судин гомілки, V - час поширення пульсової хвилі, ОПК - об`ємно-пульсової кровотік в судинах гомілки

Таблиця 6
Показники генетико-дисперсійного аналізу тестів РГ гомілки в сім`ях з АГ

У табл. 4 представлена частота варіантів центральної гемодинаміки у батьків і дітей аналізованих сімей (в% від загального числа пацієнтів у цій групі).
Генетико-дисперсійний аналіз загальної фенотипової дисперсії варіантів центральної гемодинаміки виявив високий коефіцієнт успадкованого (висока ступінь достовірності в кореляційних парах М - Д, О - С h2 = 0,73).
Для пояснення особливостей центральної гемодинаміки в сім`ях з АГ ми зіставили їх з показниками периферичного кровотоку за результатами аналізу реограми (РГ) гомілки. Питанням оцінки реовазограмма у дорослих з АГ і у дітей з ПАГ присвячено багато досліджень [2, 5, 8], але робіт, присвячених вивченню периферичного кровотоку у батьків і дітей в сім`ях з АГ, ми не знайшли.
У табл. 5 представлені показники РГ гомілки у батьків і дітей в сім`ях з АГ.
З табл. 5 видно, що у батьків з АГ і у дітей з ПАГ статистично достовірно вкорочені час відтоку ( ) і тривалість циклу кровонаповнення, що свідчить про підвищений венозній повернення крові в судинах гомілки. Серед фізіологічних механізмів, що обумовлюють збільшення серцевого викиду, виділяють два основних: 1) гемодинамический феномен, що складається в перерозподілі крові, викликаному периферичної веноконстрікціей, зі зменшенням внутрішньосудинного об`єму крові на периферії, що призводить до підвищення венозного повернення крові до сердцу- 2) посилення нейрогуморальних ( гормональних) впливів на саме серце, що ведуть до підвищення його іно-і хронотропной функції [17]. Гемодинамический варіант характерний для ранніх стадій АГ (16 - На стадії), що має місце у більшості пацієнтів-батьків (середній вік 37- 39 років). Ймовірно, ці особливості стану периферичного судинного ланки є причиною гиперкинетического варіанту центральної гемодинаміки як у батьків з АГ, так і у їхніх дітей (більшою мірою у дітей з ПАГ).
Генетико-дисперсійний аналіз показників периферичного кровотоку (табл. 6) виявив високонаследуемие (за величиною адитивною компоненти h2) тести. Всі значення, наведені в табл. 6, високодостоверни- розподіл даних ознак (показники асиметрії і ексцесу) в межах допустимої норми. Таким чином, нами виявлено високий рівень успадкованого показників і індексів периферичноїгемодинаміки, наявність ефекту Х-хромосоми по найбільш діагностично важливим для АГ критеріям (фаза кровонаповнення, фаза відтоку, RR, a + p / RR).
Таким чином, встановлена висока ступінь генетичної детермінованості з ефектом Х-хромосоми мінімального і бічного тиску систоли в сім`ях з АГ. Виявлено материнський ефект з високим ступенем успадкованого показника Пор. буд.- діагностично найбільш значимого для АГ. У батьків з АГ і у дітей з ПАГ, за даними РГ гомілки, виявляються ознаки підвищеного венозного повернення крові, що, ймовірно, є одним з пускових механізмів АГ. Встановлено високу ступінь успадкованого з ефектом Х-хромосоми фаз відтоку (Р), кровонаповнення (a + р), індексу a + P / RR (за даними РГ гомілки), що є діагностично важливими при АГ. Отримані результати переконливо доводять перспективність пошуку генетичних маркерів АГ.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антонова Л. Т. Гіпертонічна хвороба в юнацькому віці.- М., 1976.
2. Білоконь Н. А., Кубергер М. Б. Хвороби серця і судин у дітей: Керівництво для лікарів, -М., 1987.-Т. 1-2.
3. Вульфсон І. І., Кітікарь Ф. М. Тахо-осцилографія і сфигмография у дітей.- Кишинів, 1973.
4. Голікова Т. М., Кубергер М. Б., Тальпіс Б. Л., Чуракова Т. П. / / Довідник з функціональної діагностики в педіатріі.- М., 1979.- С. 264.
5. Калюжна Р. А. Гіпертонічна хвороба у дітей і подростков.-Л., 1980.
6. Кошечкин В.А., Животовський Р. С,
Леїв А. Д., Трубників В. І. // Наукова конф. «ЕОМ в профілактичної кардіології»: Тези доповідей.- Рига, 1983.- С. 87.
7. Кушаковский М. С. Гіпертонічна хвороба і вторинні артеріальні гіпертензіі.- М., 1982.
8. Мазо Р. Е., Надєждіна Е. А. Артеріальна гіпертензія у дітей віком.- Мінськ, 1985.
9. Осколкова М. К., Красіна Р. А. Реографія в педіатріі.- М., 1980.
10. Осколкова М. К. Функціональні методи дослідження системи кровообігу у дітей віком.- М., 1988.
11. Ростовцев В. І., Петров А. А., Голенко-ва Е. В. II Сучасні проблеми медичної технікі.- Мінськ, 1983.- С. 41-43.
12. Ростовцев В. Н. Генетика і діагноз.- Мінськ, 1986.
13. Трубников В. І., Гінділіс В. М. // Генетіка.- 1981.-№ 6.- С. 1107-1115.
14. Трубников В. І., Агєєв С. В., Рінділіс В. М. І Там же.-№ П.-С. 2034- 2043.
15. Саркісов Д. С, Гельфанд В. Б., Туманов В. П. П Клин, мед.- 1983.-№ 7.- С. 6-14.
16. Студеникин М. // Педіатрія.- 1983.- № 6.- С. 6-9.
17. Керівництво по кардіології / Под ред. Е. І. Чазова. - М., 1982.-Т. 4.
18. Leggie J. М., New М. Rob son A. M. // J. Pediat.- 1979.-Vol. 94.-P. 685-698.

ANALYSIS OF THE CENTRAL AND PERIPHERAL HEMODYNAMICS IN THE FAMILIES WITH ARTERIAL HYPERTENSION. L. M. Belyaeva, V. N. Rostovtsev, /. /. Novik
Summary. Arterial pressure was studied by tachooscillography, and the central and peripheral hemodynamics were examined by tetrapolar rheography in members of 62 families with essential arterial hupertension. A geneticodispersion analysis was made of phenotypic dispersion of the parameters under study. The genetic determinant with an X-chromosome effect was established for manimal and lateral systolic pressure- that with a maternal effect for mean pressure. A high degree of the inheritance of the varieties of the central hemodynamics was discovered. Analysis of the peripheral zemodynamics points to an important role played by venroconstriction in the establishment of arterial hypertension. A high level of genetic determination with an X-chromosome effect was found for the readings of the leg rheogram (p, a-f-a, a-fp / RR), responsible for the blood content and venous autflow. The data obtained provide evidence in favour of the prospectiveness of the search for genetic markers among the parameters of arterial pressure, the central and peripheral hemodynamics.