Системний аналіз фізіологічної інформації - системний аналіз церебрального кровообігу людини

Аналіз системного і регіонарного кровообігу здійснений за допомогою статистичного програмного пакету АРКАДА і EXCEL 5.0а (Никифоров А.М., Никифорова Г.В., 1991 Ніколь Н., Альбрехт Р., 1996).
Особливості гемодинаміки в значній мірі обумовлені складним внутрішньо- і міжсистемними взаімосодействіе функціональних систем різного рівня ієрархії та поточної організацією кожної з цих систем (Осадшая Л.Б., 1997).
Для виявлення типологічних особливостей цих взаімосодействіе проведено багаторівневий статистичний аналіз отриманих даних, що включає кілька послідовних етапів:

1. й етап. Обчислення середньої арифметичної (М), помилки середньої (m), мінімального (min), максимального (max) значень, середньоквадратичного відхилення (СІГМА), розмаху значення ^ М) (віночок А.І., віночки В.А., 1974 довжин А.М., 1975). Цей етап дозволив визначити межі нормативів параметрів церебрального кровообігу і системної гемодинаміки у людей різного віку.
2. й етап. Перевірка гіпотези достовірності типологічних відмінностей (в динаміці навантажувальних проб і за віковими групами), а також відмінностей між досліджуваними групами, на кожному етапі спостережень аналізованих показників за критеріями Смирнова, Стьюдента, Уелча, Уилкоксона (Рокицкий П.Ф., 1961). Це дозволило визначити особливості та закономірності змін церебрального кровообігу і системної гемодинаміки у дорослих людей і дітей другого дитинства.
3. й етап. Аналіз поліпараметріческіх кореляційних зв`язків між показниками кожної групи (маються на увазі групи показників системного та регіонарного кровообігу). Аналізувалися сила, спрямованість, кількість зв`язків. Для виключення смислових в фізіологічному відношенні артефактів і статистичних абсурдів, особливу увагу, приділялася взаємозв`язкам показників системного та регіонарного кровообігу, взаємозв`язкам показників, незалежним між собою алгебраїчно і арифметично (Дмитрієва Н.В., 1986 Дмитрієва Н.В. та ін, 1989) . Застосування поліпараметріческого аналізу кореляційних взаємозв`язків показників кровообігу дозволило з`ясувати організацію структури взаімосодействіе параметрів системної гемодинаміки і мозкового кровотоку у обстежуваних на різних етапах спостережень.
4. й етап. Перевірка гіпотези статистичної значущості кожної кореляційної зв`язку. Використаний метод приватних кореляцій, що дозволяє звести до мінімуму вплив на аналізовану зв`язок чинників, що заважають (інших показників). Застосування цього методичного прийому дозволило перевірити можливість існування нелінійних зв`язків між показниками кровообігу (метод ранжирування і порівняння лінійних кореляцій з ранговими корреляциями Спірмена) (Никифоров А.М., Никифорова Г.В., 1991).
5. й етап. Ієрархічна агломеративного класифікація взаємозв`язків параметрів церебрального кровообігу і системної гемодинаміки з використанням критерію Колмогорова. З цією метою виконано дворівневий кластерний аналіз показників кровообігу за допомогою програми &ldquo-КЛАС-МАЙСТЕР&rdquo- (Дерябін В.Є., 1983). На першому рівні здійснювалося формування кластерів, що містять ті чи інші показники системного та церебрального кровообігу. Це дозволило виявити домінуючі механізми регуляції сумарного пульсового кровонаповнення і тонусу церебральних судин у дорослих і дітей другого дитинства з різними типами церебрального кровообігу, варіантами Волемія головного мозку і типами системної гемодинаміки і ієрархію цих механізмів. На другому рівні здійснювалося математичне моделювання графічних образів - дендрограмм, адекватно відображають ієрархію взаємодії системних і регіонарних факторів регуляції церебрального кровообігу.
6. й етап. Побудова прогностичних лінійних регресійних моделей кількісних показників церебрального кровообігу з оцінкою достовірності прогнозування. Застосування методу регресійного аналізу дозволило здійснити кількісну оцінку спрямованості змін тонусу церебральних судин мікроциркуляторного відділу, церебральної фракції кровообігу, умов венозного відтоку крові з регіону в умовах антиортостаз, у людей різного віку.

Подібний підхід відкрив можливості послідовного вивчення типологічних особливостей регіонарного кровообігу і системної гемодинаміки за допомогою створення математичних моделей кровообігу, дозволив отримати кількісне вираження діяльності всієї системи кровообігу людини і окремих її компонентів в їх взаємозв`язку, побічно перевірити роботу системи в умовах, недосяжних в реальних умовах життєдіяльності людини і оптимізувати процес досліджень гемодинаміки людини.
Таким чином, в справжніх дослідженнях застосований комплексний набір фізіологічних і математичних методів дослідження кровообігу людини. Це дозволило проводити поглиблений аналіз отриманих результатів з позицій системного підходу, створеного академіками П.К. Анохіним і К.В. Судакова.
Використаний метод статистичного дослідження результатів відповідає методології системного підходу, дозволяє оцінити взаємодії сприяння функціональних систем високого і низького рівня організації: функціональної системи, що оптимізує рівень артеріального тиску і функціональної системи оптимізації мозкового кровообігу.