Лікарські проби в ендокринології

Лікарські проби в ендокринології. / А.П.Вікторов.

У довідковому посібнику представлені фармакологічні проби, що використовуються в клінічній ендокринології. Наводяться свідчення для постановки, методика проведення, інтерпретація, протипоказання. Видання призначене для лікарів-ендокринологів, студентів старших курсів медичних і фармацевтичних вузів, інтернів, а також інших спеціальностей, клінічним провізорам.

ПЕРЕДМОВА

Метою даного посібника постало завдання підсумувати, і, по можливості, дати єдине трактування, не вдаючись у зайві подробиці, описи лікарських проб, які використовуються в діагностиці ендокринопатій, Знання даних тестів, часом забутих або просто незатребуваних, принесе безсумнівну користь молодої генерації лікарів-ендокринологів, дозволить усунути різні підходи до трактування, а також буде сприяти якісній діагностиці, ефективної і безпечної фармакотерапії. Ми вважаємо, що дане видання адресовано також студентам старших курсів медичних і фармацевтичних вузів, лікарів різних спеціальностей, клінічним провізорам,
До останнього часу розрізнено представлені в численних інструкціях, посібниках та наукових публікаціях лікарські проби не виконували в достатньому обсязі закладений в них потенціал. Фармакологічні тести, що застосовуються в клінічній ендокринології, різноманітні: деякі з них є стандартними процедурами, схваленими ВООЗ, деякі - лише недавно запропоновані і досвід їх використання поки обмежений. Ми прагнули, по можливості, відобразити всю палітру проб, класифікувати їх і представити, на наш погляд, найбільш коректну трактування. При необхідності читач завжди зможе звернутися до першоджерела (обширна бібліографія відображена в кінці книги).
Фармацевтична фірма "Ново Нордіск" (Данія) допомогла здійснити задуманий нами проект. Представляючи даний видання читачам, автори будуть задоволені, якщо у ньому інформація полегшить постановку діагнозу, сприятиме ефективному лікуванню, принесе користь нашому пацієнтові. Всі побажання та зауваження на адресу посібники будуть сприйняті укладачами з вдячністю.

скорочення

Глава I. Лікарські ПРОБИ У ЕНДОКРИНОЛОГІЇ

При проведенні диференціальної діагностики різних захворювань використовують ряд функціональних проб. Важливе місце серед них займають проби з використанням лікарських препаратів - фармакологічні, або лікарські проби (ЛП).
Лікарські проби застосовуються (використовуються) в різних областях клінічної медицини: терапії, акушерстві та гінекології, хірургії, педіатрії та ін. Постановка лікарських проб передбачає, перш за все, відповідь організму на що вводяться в нього різними шляхами лікарські речовини. Правильна оцінка організму дуже важлива для інтерпретації проби. Якщо спробувати дати визначення (дефініцію) лікарських пробам, то, на наш погляд, це можна виразити таким чином.
Лікарська (фармакологічна) проба в широкому розумінні - це вивчення відповіді організму на вводиться в нього лікарська речовина, за допомогою якого оцінюється реакція на останнє, проводиться диференціальна діагностика захворювань, намічаються шляхи корекції і методи лікування захворювань.
В ендокринології функція лікарських проб не обмежується тільки рамками проведення діагностики. Постановка проб проводиться також з метою виявлення побічних реакцій, лікування хворих, виявлення ефективності використовуваних препаратів. Загальна кількість лікарських проб, що застосовуються з цією метою, в ендокринології становить понад 80 і постійно зростає. При цьому одні проби втрачають свої значущість і актуальність і випадають з арсеналу практичного лікаря, інші, навпаки, пропонують для діагностики і лікування захворювань після введення в лікарську практику нових лікарських засобів.
Якщо спробувати розділити різноманіття проб, природно, виникають труднощі. Тому, абсолютно умовно, всі лікарські проби, які застосовуються у пацієнтів з порушеннями функцій залоз внутрішньої секреції можна розділити на 4 групи.

1 ГРУПА

Оціночні проби. Постановка їх передбачає оцінку, перш за все, побічних або інших непередбачуваних ефектів при призначенні того чи іншого лікарського препарату. Так, проба на чутливість до інсуліну проводиться з метою виявлення різних алергічних реакцій, а також надчутливості організму до наявності домішок або основного гіпоглікемічного ефекту.

2 ГРУПА

Лікувально-діагностичні лікарські проби. Постановка їх передбачає врахування двох сторін одночасно: діагностичної (проведення диференціальної діагностики) та лікувальної (йде оцінка фармакологічної дії будь-якого препарату, його лікувальної ефективності при даному захворюванні). Як приклад в цю групу можна віднести пробу з діуретиками - гипотиазидом (її проводять як з метою диференціальної діагностики нецукрового діабету та психогенної полідипсія, так і прогностичної оцінки можливого терапевтичного ефекту даного препарату, який при нецукровому діабеті надає парадоксальне дію).

3 ГРУПА

Діагностичні лікарські проби. Постановка їх передбачає проведення, в першу чергу, диференціальної діагностики в разі неясною або нетипової клінічної картини захворювання. Так, з метою диференціальної діагностики нецукрового діабету і нефрогенної полиурии використовують пробу з вазопрессіном- диференціальної діагностики нецукрового діабету та психогенної полідипсія - нікотинову пробу, пробу з навантаженням натрію хлоридом,
Сюди також відносять проби, коли необхідно чітко визначити, чи має місце ураження ендокринної залози і величину даного ураження. Так, з метою визначення порушення толерантності до вуглеводів проводять СМТ (глюкозо-толерантний тест), інтерпретація якого дозволяє досить чітко визначити чи має місце взагалі порушення толерантності, прихований (латентний) або явний діабет.
У цю групу входить також ряд проб, при постановці яких вирішується питання про рівні ураження (первинному, вторинному, третинному) системи залоз внутрішньої секреції, що дуже важливо для правильного індивідуального підбору лікарського препарату і подальшої ефективності фармакотерапії. Так, проба з метопіроном проводиться з метою диференціальної діагностики хвороби та синдрому Іценко-Кушинга, проба з гонадотропіном хоріонічним - з метою диференціальної діагностики первинного і вторинного гіпогонадизму, а також для вирішення питання про доцільність замісної терапії тестостероном або можливого лікування гонадотропіном хоріонічним. Досить відома проба з тіротропіном - з метою диференціальної діагностики первинного і вторинного гіпотиреозу.
У ряді випадків, одночасно в пробах застосовується два препарати. Так, з метою діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту Хашимото застосовується одночасно преднізолон і тиреоидин.
Ряд препаратів використовується в декількох пробах, що дозволяє проводити диференційну діагностику ряду захворювань. Так, гіпотіазид застосовується з метою діагностики гіперпаратиреозу, диференціальної діагностики нецукрового діабету та психогенної полідипсія.

4 ГРУПА.

Лікувальні лікарські проби проводять з метою визначення прогнозу ефективності фармакотерапії. Так, як приклад можна привести пробу з пероральним застосуванням цукрознижуючих сульфаніламідних препаратів (проводиться з метою визначення чутливості пацієнта до сульфаніламідних препаратів). Також з цією метою використовується проба з парлоделом.
Таким чином, використання лікарських проб в лікувально-діагностичному процесі значно розширює діагностичні можливості, а також сприяє індивідуалізації фармакотерапії, дозволяє зробити її ефективною і безпечною.