Лямбліоз у дорослих
Відкриття найпростіших паразитів - лямблій - в кишечнику належить вітчизняному вченому Д. Ф. лямблії (1859). Живуть і розмножуються лямблії найчастіше у верхньому відрізку дванадцятипалої кишки.
З введенням в клінічну практику дуоденального зондування (1919) А. В. Кузнєцова вперше в 1924 р виявила лямблії в жовчних шляхах.
Проникають лямблії в жовчні шляхи в результаті порушення жовчовиділення, т. Е. При функціональних порушеннях жовчних шляхів. Поруч досліджень доведено, що лямблії зазвичай проникають в жовчні шляхи і розмножуються переважно у людей, які страждають розладами жовчних шляхів.
Володіючи подразнюють слизову жовчного міхура, лямблії підсилюють запальний процес, який сприяє ще більшого розмноження їх. Лямбліоз у дорослих шкідливий тим, що створює своєрідне зачароване коло - запальний процес сприяє розмноженню лямблій, лямбліоз підсилює запальний процес.
Дослідженнями останніх років доведено, що лямблії можуть поселятися і розмножуватися в жовчних шляхах і без наявності в них запального процесу.
В клініці були проведені посіви жовчі хворих із захворюванням жовчовивідних шляхів. З 100 хворих з печінковим лямбліоз у 67 посіви були стерильні і лише у 33 хворих знайдені кишкова паличка і стрептокок. У 100 хворих другої групи з захворюванням жовчовивідних шляхів, у яких лямблій не було, посіви виявилися стерильні лише у 18, а у решти були виявлені кишкова паличка, стрептокок та інші мікроорганізми.
Лямбліоз жовчовивідних шляхів впливає на функціональний стан останніх. Паразити, самі по собі діючи дратівливо на інтерорецептори, можуть спочатку викликати функціональні порушення в протоках, а згодом в залежності від тривалості і ступеня ураження можуть виникнути і органічні зміни.
Найчастіше лямблії знаходяться в жовчному міхурі, виявляються вони в міхурово жовчі при захворюваннях жовчних шляхів в 54,4%. При одноразовому дуоденальном дослідженні не завжди можна виявити лямблій, тому при сумнівах в патогенезі захворювання необхідно проводити дуоденальне зондування кілька разів.
Симптоми лямбліозу у дорослих
Ознаки лямбліозу у дорослих нічим не відрізняються від жовчнокам`яної хвороби. Часто ці хворі потрапляють в стаціонар з гострим приступом, властивого запального захворювання жовчного міхура. При лямбліозі у дорослих ні анамнестичні дані, ні об`єктивні клінічні і лабораторні дослідження не дають істотних відмітних симптомів.
Картина крові майже не змінюється, особливих змін не спостерігається і при біохімічних дослідженнях. Функція печінки залишається непорушеною. Холецистографія не дає ніяких вказівок на патологічний процес жовчовивідних шляхів. Лише іноді при динамічних спостереженнях серійними знімками можна встановити дискінезію жовчного міхура. Однак і ці спостереження при відсутності лямблій в порції В не можуть служити підтвердженням лямбліозу у дорослих.
Таким чином, основним діагностичним методом визначення захворювання є лише знаходження лямблій в порції В при дуоденальному зондуванні.
Лікування лямбліозу у дорослих
У дорослому практиці діагностика лямбліозу має велике значення з точки зору тактики лікування. Досвід показує, що при нерозпізнані лямбліозі іноді застосовується оперативне втручання, яке неефективно. Такі хворі зазвичай страждають рецидивами болів і при виявленні лямблій ефективно лише терапевтичне лікування.
Таким чином, слід вважати, що лямбліоз у дорослих підлягає консервативної терапії, результати якої досить сприятливі.
Численні медикаментозні засоби, запропоновані для лікування лямбліозу, в тому числі акрихін, виявилися малоефективними.
В даний час при лікуванні лямбліозу у дорослих застосовують найбільш ефективне і надійне засіб - препарат макмірор.
Курс лікування Макмірор лямбліозу у дорослих полягає в наступному: Макмірора 0,1 г на прийом тричі / день 10 днів-після п`ятиденного перерви повторний курс лікування теж в 10 днів. Після лікування Макмірор часто залишаються болю в підребер`ї, періодично посилюються. Мабуть, з видаленням причини - лямблій ще не зникають запальні явища, які, якщо не буде більше серйозних органічних змін, поступово можуть бути ліквідовані.
Хворі, вилікувані від лямблій, тривалий час потребують періодичного дуоденальному зондуванні, регулювання функції кишечника, дієтотерапії, протизапальної терапії.
