Ренальган розчин

Ренальган розчин (Solutio Renalgan)

Основні фізико-хімічні характеристики: Прозора, світло-жовтого з легким зеленуватим відтінком, стерильна рідина;

Склад. 1 мл розчину містить метамізолу натрію - 0, 5 г, пітофенону гідрохлориду - 0, 002 г, фенпіверинію броміду - 0, 00002 г;

допоміжні речовини: вода для ін`єкцій.

Форма випуску лікарського засобу. Розчин для ін`єкцій.

Фармакотерапевтична група. Синтетичні антихолінергічні засоби в комбінації з анальгетиками. Код АТС А03D А02.

дія ліків.

Фармакодинаміка. Ренальган - комбінований препарат. Метамізол натрій є похідним піразолону. Має болезаспокійливу, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Основний механізм дії - гальмування біосинтезу простагландинів - модуляторів больової чутливості, терморегуляції і запалення в центральній нервовій системі і периферичних тканинах. Пітофенон, подібно до папаверину, має пряму міотропну дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів і виробляє її розслабленню. Фенпівериній за рахунок холіноблокуючої дії має додатковий розслаблюючий вплив на гладку мускулатуру. Поєднання трьох компонентів препарату призводить до взаємного посилення їхньої фармакологічної дії.

Фармакокінетика. При ін`єкційному введенні протягом кілька хвилин препарат рівномірно розподіляється в тканинах. Метамізол метаболізується в печінці і виводиться з організму нирками. Період напіввиведення його основного метаболіту становить 1, 8 - 4, 6 год. Метамізол проходить через плаценту і проникає в грудне молоко.

Показання до застосування. Ренальган застосовують насамперед при ниркових, кишкових, печінкових кольках, а також при спастичній дисменореї, спазмах коронарних судин і судин мозку. Препарат застосовують при гемороїдальних, ревматичному, післяопераційному болю, при ішіалгії, міалгії.

Спосіб використання і дози. Ренальган вводять внутрішньом`язово або внутрішньовенно. Внутрішньовенно дорослим вводять 5 мл розчину, дуже повільно: протягом 5 - 8 хвилин.

При необхідності ін`єкції повторюють через 6 - 8 год.

Добова доза для дорослих не повинна перевищувати 10 мл.

Для дітей і немовлят дозу встановлюють з урахуванням маси тіла:

Препарат застосовують у дорослих не довше 5 днів, у дітей - не довше 3 - 4 днів.

Побічна дія. У терапевтичних дозах препарат звичайно добре переноситься. Іноді можливі алергічні реакції (шкірний висип, свербіж, дуже рідко - відчуття печіння в епігастральній ділянці, сухість у роті, головний біль). Можливі запаморочення, зниження артеріального тиску, тахікардія, ціаноз. При тривалому застосуванні описані випадки порушення системи крові (тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гранулоцитопенія). При схильності до бронхоспазму можливе провокування нападу.

Протипоказання. Підвищена чутливість до похідних піразолону (бутадіон, трибузон, антипірин, амідопірин), інших компонентів препарату. Виражені порушення функції печінки та нирок. Генетична відсутність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Тахіаритмія. Закритокутова форма глаукоми. Гіпертрофія передміхурової залози з тенденцією до затримки сечі. Шлунково-кишкова непрохідність і мегаколон. Захворювання системи крові. Колаптоїдний стан. Перший триместр і останні 6 тижнів вагітності. Період лактації. Дитячий вік (до 3 місяців) або маса тіла менше 5 кг.

Передозування. Спостерігається блювання, відчуття сухості в роті, збільшення потовиділення. Порушення акомодації, артеріальна гіпотензія, сонливість, сплутаність свідомості, порушення функції печінки і нирок, судоми. Лікування симптоматичне.

Особливості використання. При застосуванні ренальган його не слід змішувати з іншими препаратами в одному шприці. Особливу увагу слід приділяти при застосуванні ренальган у пацієнтів з порушенням функції печінки і нирок, при схильності до гіпотонії і бронхоспазму, а також при підвищеній чутливості до нестероїдних протизапальних засобів або ненаркотичних анальгетиків. У разі застосування препарату не можна вживати алкоголь. При довготривалому (більше тижня) застосуванні препарату необхідно контролювати картину периферичної крові і функціональний стан печінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне використання з іншими ненаркотичними аналгетиками може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів. Трициклічніантидепресанти, протизаплідні засоби для внутрішнього використання і алопуринол підвищують токсичність препарату. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу. Одночасне використання з циклоспорином знижує рівень останнього в крові. Седативні засоби і транквілізатори посилюють знеболювальну дію ренальган. При застосуванні ренальган його не слід змішувати з іншими препаратами в одному шприці.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, в прохолодному, сухому, захищеному від світла місці. Термін придатності - 1, 5 року.