Література - електрична активність мозку при ураженні діенцефальних і лимбических структур
ЛІТЕРАТУРА
Адрианов О.С, Про засади організації інтегративної діяльності мозку. М .: Медицина, 1976.277 с.
Анохін П.К. Нові дані до характеристики специфічних висхідних активацій // ЖВНД. 1962. Т. 12, №3. С. 54-63.
Анохін П.К., Судаков К.В. Реципрокні взаємини гіпокампу і ретикулярної формації стовбура в умовах електронаркозе // Докл. АН СРСР. 1970. Т. 192, № 4. С. 934-937.
Бехтерева Н.П. Біопотенціали великих півкуль головного мозку при супратенторіальних пухлинах. Л .: Медгиз, 1960. 187 с.
Бехтерева Н.П. Глибокі структури мозку людини і деякі механізми патологічних реакцій // Роль глибоких структур головного мозку в механізмах патологічних реакцій. Л .: Наука, 1965. С, 25 - 31.
Бехтерева Н.П., Введенська І.В., Грачов К.В., Дубікайтіс Ю.В., Степанова Т.С., Усов В.В. Біоелектрична активність головного мозку при пухлинах гіпофіза // Тр. Всесоюз. конф. нейрохірургів. М .: Наука, 1963. С. 205-214.
Бехтерева Н.П., Смирнов В.М. Функціональна характеристика деяких елементів лімбічної системи у людини // Фізіологія і патологія лимбико-ретикулярного комплексу. М .: Наука, 1968. С. 35 - 37.
Бехтерева Н.П., Смирнов В.М. Функціональна характеристика скроневих лимбических структур у людини // Фізіологія і патофізіологія лімбіко-ретикулярної системи. М .: Наука, 1971. С. 4-6.
Болдирєва Г.Н. Використання кореляційного аналізу для оцінки топографічних особливостей реакції засвоєння ритму мигтіння в ЕЕГ людини // Математичний аналіз електричних явищ головного мозку. М .: Наука, 1965. С. 29 - 41.
Болдирєва Г.Н. Електроенцефалографія при пухлинах базальної локалізації // Клінічна електроенцефалографія. М .: Медицина, 1973. С. 147-172.
Болдирєва Г.Н. Особливості викликаних потенціалів в ЕЕГ людини при очаговом ураженні діенцефальних структур // Фізіологія людини. Т. 1, №5. С. 789-796.
Болдирєва Г.Н. Межцентральних відносини в корі головного мозку людини в нормі і при вогнищевих ураженнях діенцефальних структур: Автореф. дис. ... Д-ра біол. наук. М., 1978. 34 с.
Болдирєва Г.Н. Роль діенцефальних структур в організації електричної активності мозку людини // Електрофізіологічне дослідження стаціонарної активності в головному мозку. М.: Наука, 1983. С. 222 - 232.
Болдирєва Г.Н. Стабільність спектрально-когерентних характеристик ЕЕГ людини // Успіхи фізіолого. наук. 1994. Т. 25, № 1.С.68.
Болдирєва Г.Н., Брагіна М.М., ПучінскаяЛ.М. Кліііко-електрофізіологічні кореляції при очаговом ураженні рухового аналізатора на корково-підкірковому рівні // Журн. невропатології і психіатрії ім. С.С. Корсакова. 1965. Т. 65, вип. 1. С. 61-66.
Болдирєва Г.Н., Брагіна Н.Н ,, Доброхотова Т.А. Клініко-електроенцефалографічне дослідження хворих з вогнищевим ураженням гіпокампа-мигдалеподібного комплексу (Пухлини медіобазального відділу скроневої частки) // Журн. невропатології і психіатрії ім. С.С. Корсакова. 1972. Т. 72, вип. 4. С. 521 -527,
Болдирєва Г.Н., Брагіна Н.Н ,, Доброхотова Т.А., Вихерт Т.М. Відображення в ЕЕГ людини осередкового ураження діенцефальних області // Електрофізіологічне дослідження діяльності мозку людини. М .: Наука, 1974. С. 246 - 261.
Болдирєва Г.Н., Фаллер Т.О., Лясс Ф.М. Діагностичне дослідження ЕЕГ людини при променевому впливі на гіпофіз // Фізіологія людини. 1977. Т. 3, № 2. С. 251 -258.
Болдирєва Г.Н., Гнездіцкій В.В. Викликані потенціали на спільне пред`явлення світлових і звукових стимулів на ЕЕГ людини // ЖВНД. 1977. Т. 27, №6. С. 1262-1271.
Болдирєва Г.Н., Жаворонкова Л.А. Характеристика міжпівкульна взаємин ЕЕГ в оцінці функціонального стану мозку людини // Там же. 1989. Т. 39, № 2. С. 215-220.
Болдирєва Г.Н., Жаворонкова Л.А., Добронравова І.С. Відображення особливостей функціонального стану мозку людини в характері міжпівкульних співвідношень ЕЕГ // Мозок і поведінку. М. Наука, 1990. С. 392-405.
Болдирєва Г.Н., Шарова Є.В., Жаворонкова Л.А., Доброхотова Т.А.
Відображення різних рівнів регуляції мозкової діяльності людини в спектрально-когерентних параметрах ЕЕГ // ЖВНД. 1992. Т. 42, № 3. С. 439-449.
Болдирєва Г.Н., Брагіна М.М. Електрофізіологічні кореляти залучення в патологічний процес таламо-гіпоталамічних структур мозку людини // Там же, 1993. Т. 43, №4. С. 721-729.
Болдирєва Г.Н., Добронравова І. С., Шарова Є.В., Жаворонкова Л, А. Відображення адаптивних перебудов мозку людини при порушенні церебральних функцій в параметрах межполушарной асиметрії когерентності ЕЕГ // Там же. № 3. С. 247 - 255.
Болдирєва Г.Н., Брагіна М.М., Мартшвілі Г.М., Машеров Е.Л. Вплив вогнища стаціонарного збудження в лимбических структурах на зміну просторово-часової організації ЕЕГ людини // Фізіологія людини. 1995. Т. 21, № 5. С. 18-28.
Болдирєва Г.Н., Манеліс Н.Г., Скорятіна І.Г., Фролов А.А. Межцентральних відносини електричних процесів мозку людини при залученні в патологічний процес лимбических структур // Там же. 1997. Т. 23, №2. С. 42-49.
Болдирєва Г.Н., Манеліс Н.Г. Особливості реагування півкуль мозку людини на поразку лимбических структур // Зб. доп. 1 Міжнар. конф. пам`яті А.Р. Лурія. М .: Изд-во МГУ, 1998. С. 118-125.
Бородкін С.М., Гріндель О.М., Болдирєва Г.Н., Зайцев В.А., Лук`янов В.І., Новохатский Б.В. Динаміка спектрально-когерентних характеристик ЕЕГ людини в нормі і при патології мозку // ЖВНД. 1987. Т. 37, № 1. С. 22-30.
Брагіна М.М. Клінічні синдроми ураження гіпокампа. М .: Медицина, 1974.215 с.
Ванеціан Г.Л. Функціональна асиметрія мигдалини кішки при условнорефлекторномдіяльності // Мозок і поведінку. М .: Наука, 1990. С. 69-81.
Васильєв Г.В., Малина З.А. Один із способів кількісного порівняння енергетичних спектрів різних джерел випадкових процесів, одержуваних на кінцевих за часом реалізаціях Цих процесів //, Тр. Акуст. ін-ту. 1968. №4. С. 158 - 178.
Введенська І.В. Електроенцефалографія при пухлинах головного мозку у дітей. Л .: Медицина, 1976. 165 с.
Виноградова О.С. Динамічна класифікація реакцій нейронів гіпокампу на сенсорні подразники // ЖВНД. 1965. Т. 15, №3. С. 500-512.
Виноградова О.С. Гіпокамп і пам`ять. М .: Наука, 1975. 333 с.
Галкіна Н.С. Порушення спектральних і кореляційних характеристик ЕЕГ і її реактивності при ураженні різних рівнів стовбура мозку у дітей // Матеріали II Всесоюз. з`їзду нейрохірургів. М., 1976. С. 623-624.
Гасто Г., Роже А. Участь основних функціональних структур головного мозку в механізмах вищої нервової діяльності // Електроенцефалографічне дослідження вищої нервової діяльності. М .: Наука, 1962. С. 18-41.
Гнездіцкій В.В. Кількісна оцінка характеру частотного спектра ЕЕГ при внутрішньо- і віемозгових пухлинах лобної ділянки // Матеріали II конгр. нейрохірургів прибалт, республік (Тарту, 19 - 21 червень, 1969). Тарту, 1969. С. 36-38.
Гомеостаз / Под ред. П.Д. Горізонтова, Б.А. Вальдмана і ін. М .: Медицина, 1981. 575 с.
Гращенков Н.І. Гіпоталамус, його роль в фізіології і патології. М .: Наука, 1964. 367 с.
Гріндель О.М. Аналіз частотного спектра електроенцефалограми людини при вогнищевих змінах в корі великих півкуль // ЖВНД. Т. 13, № 4. С. 577-584.
Гріндель О.М. Оптимальний рівень когерентності ЕЕГ і його значення в оцінці функціонального стану мозку людини // Там же. 1980. Т. 30, № 1.С. 62-70.
Гріндель О.М. Межцентральних відносини в корі великого мозку за показником когерентності ЕЕГ при відновленні свідомості і мови після тривалої коми // Там же. 1985. Т. 35, №1. С. 60 - 67.
Гріндель О.М. Електроенцефалограма людини при черепно-мозковій травмі. М .: Наука, 1988. 200 с.
Гріндель О.М., Болдирєва Г.Н., Арнаутов A J1., Васильєв Г.В., Малина З.А. Спектральний аналіз ЕЕГ людини в нормі і при вогнищевих ураженнях головного мозку // фізіолого. журн. СРСР ім. І.М. Сеченова. 1968. Т. 54, № 5. С. 530 - 538.
Гріндель О.М., Брагіна М.М., Балабанова В.А. Зміна електричних процесів в корі великих півкуль людини при вогнищевих ураженнях гіпоталамуса і стовбура мозку // Електрофізіологічне дослідження стаціонарної активності в головному мозку. М .: Наука, 1983. С. 256-279.
Гріндель О.М., Брагіна М.М., Галкіна Н.С., Болдирєва Г.Н., Хухлаева Е.А. Зміна ЕЕГ після видалення краніофарингіом у дітей // Зап. нейрохірургії. 1987. №5. С. 25 - 30.
Гріндель О.М., Брагіна М.М., Добронравова І. С., Доброхотова Т.А. Генералізована ритмічна тета-активність в ЕЕГ людини при ураженні серединно-базальних структур мозку // Основні проблеми електрофізіології головного мозку. М .: Наука, 1974. С. 261-274.
Гріндель О.М., Болдирєва Г.Н., Добронравова І. С., Вакар І.С., Шарова Є. В., Щекутьев Г.А. Значення методів електроенцефалографічного дослідження в оцінці стану нейрохірургічних хворих, які потребують реанімації та інтенсивної терапії // Інтенсивна терапія, реанімація та анестезія в нейрохірургії. М&bdquo- 1982. С. 36 - 48.
Гріндель О.М., Підгірна А.Л. Особливості ЕЕГ у хворих з пухлинами підкіркових вузлів // Зап. нейрохірургії. 1963. №5. С. 34-39.
Гріндель О.М .., Фаллер Т.О. Особливості змін електроенцефалограми у хворих з краніофаріігіомамі // Проблеми сучасної нейрохірургії. М., 1959. Т. 3. С. 269-286.
Гріндель О.М., Брагіна М.М., Вороніна І.А., Машеров Е.Л., Коптєлов Ю.М., Воронов В.Г., Скорятіна І.Г. Електрофізіологічні кореляти порушення вищих коркових функцій при локальних ураженнях гіпоталамічної області // ЖВНД. 1995. Т. 45, №6. С. 1101-1111.
Гринкевич О.В. Діенцефальна епілепсія в клініці пухлин головного мозку // Епілепсія. М .: Медицина, 1964. Т. 2. С. 35-39,
Дженкінс Г., ват Д. Спектральний аналіз та його застосування. М .: Світ, 1972.
Дзідзішвілі М.М. Дослідження по електрофізіології гіпокампу // Структура і функція архіпалеокортекса. М .: Наука, 1968. С. 291-310. (Гагрский беседи- Т. 5).
Добржанская А.К. Електроенцефалографічне відображення корковоподкоркових взаємин при деяких церебрально-гіпофізарних захворюваннях // Фізіологія і патофізіологія гіноталамуса. М .: Наука, 1966. С. 181-184.
Добронравова І. С. Організація ритмів ЕЕГ людини в екстремальних умовах: (Коматозний стан) // Фізіологія людини. 1977. Т. 3, № 3. С. 539-548,
Добронравова І.С. Реорганізація електричної активності мозку людини при пригніченні і відновленні свідомості: (Церебральна кома): Дис .... д-ра біол. наук. М., 1996. 75 с.
Доброхотова Т.А., Брагіна М.М. Функціональна асиметрія і психопатологія вогнищевих уражень мозку. М .: Медицина, 1977. 359 с.
Єгоров Б.Г., Алексєєва B.C., Брагіна М.М. та ін. Особливості хірургічного лікування хворих з пухлинами медіобазальних відділів скроневої частки // Зап. Нейрохірургії. 1965. №3. С. 6-11.
Ємельянов І.П. Форми коливань в биоритмологии. Новосибірськ: Наука, 1976.
Єфремова Т.М., Трут В.Д. Співвідношення ритмічних процесів в різних областях кори головного мозку кролика при дії позитивного і дифференцировочного умови подразників // Проблеми просторової синхронізації біопотенціалів головного мозку. Пущино, 1973. С. 32 - 38.
Жаворонкова Л.А. Особливості динаміки міжпівкульних співвідношень ЕЕГ в процесі відновлення нервово-психічної діяльності людини // ЖВНД. 1990. Т. 4, №2. С. 238-246.
Жаворонкова Л.А., Болдирєва Г.Н., Доброхотова Т.А. Залежність організації електричної активності мозку людини від домінантності півкулі // Там же. 1988. Т. 38, №4. С. 620-626.
Жаворонкова Л.А., Добронравова І.С. Зіставлення динаміки міжпівкульна асиметрії когерентності ЕЕГ людини при пухлинному ураженні діенцефальних і полушарних структур мозку в різних умовах церебральної компенсації // Там же. 1993. Т. 43, №6. С. 1099 - 1109.
Загер О. Проміжна мозок. Бухарест: Вид-во Акад. Рум. нар. рес: публіки, 1962. 300 с.
Зенков Л.Р. Клінічна електроенцефалографія (з елементами епілептології) // Таганрог, 1996. 357 с.
Карлов В.А. Епілепсія. М .: Медицина, 1990. 336 с.
Квірквелія Л.Р. Межгіппокампальние і всередині гиппокампального функціональні взаємодії. Автореф. дис. ... Д-ра біол. наук. М., 1987. 38 с.
Коган А.Б. Електрофізіологія. М .: Вища. шк., 1969. 366 с.
Коптєлов Ю.М., Гнездіцкій В.В. аналіз "скальпового потенційних полів" і тривимірна локалізація джерел епілептичної актівіості мозку людини // Журн. невропатології і психіатрії ім. С.С. Корсакова. 1989. Т. 89, вип. 6. С. 11-18.
Корейша Л.А., Майорчик В.Є. Реакція кори головного мозку і серця при операціях на гіпофізі і гіпоталамічної області // Бюл. експери. біології і медицини. 1957. Т. 44, № 10. С. 39-44.
Королькова Т.А. Аналіз функціонального значення просторової синхронності фонових потенціалів неокортексу кролика: Автореф. дис. ... Д-ра біол. наук. М., 1977. 32 с.
Латаш Л.П. Гіпоталамус, пристосувальна активність і електроенцефалограма. М.: Наука, 1968. 295 с.
Легконогі В.А. Пухлини третього шлуночка мозку. М .: Медицина, 1973. 198 с.
Ліванов М.Н. Просторовий аналіз біоелектричної активності головного мозку // ЖВНД. 1962 Т. 12, №3. С. 399-409.
Ліванов М.Н. Просторова організація процесів головного мозку. М .: Наука, 1972. 182 с.
Ліванов М.І., Свідерська Н.Є. Психологічні аспекти феномена просторової синхронізації потенціалів // Психол. журн. 1984. Т. 5, Ns 5. С. 71.
Лурія А.Р. Вищі кіркові функції людини і їх порушення при локальних ураженнях мозку. М .: Изд-во МГУ, 1962. 432 с.
Лурія А. Р. Лобові частки і регуляція поведінки // Лобові частки і регуляція психічних процесів. М., 1966. С. 7 - 37.
Мадорский С.В. Емоційні порушення при ураженні медіобазальних структур скроневої частки мозку. М .: Наука, 1985.
Майорчик В.Є. Шляхи використання електроенцефалограми в диференціальної діагностики пухлин шлуночкової системи головного мозку // Тр. Всесоюз. конф. нейрохірургів. М., 1960. С. 127-136.
Майорчик В.Є. Клінічна електрокортікографія. Л .: Наука, 1964. 227 с.
Майорчик В.Є., Архипова І.А., Васін Н.Я. Таламокортікальние проекції і генез синхронної веретенообразной ритміки в ЕЕГ // Фізіологія людини. 1978. Т. 4, №5. С. 782- 790.
Матвєєв Ю.К. Пространственновременнёя динаміка імпульсної активності в нейронних популяціях мозку людини // фізіолого. журн. СРСР ім. І.М. Сеченова. 1972. Т. 63, №9. С. 1341-1346.
Медведєв С.В., Пахомов С.В., Рудас М.С., Алхо К., Терваніемі М., Рейнікайнен К., Наатанен Р. Про вибір стану спокійного неспання як референтного при психологічних пробах // Фізіологія людини. Т. 22, № 1.С. 5-10.
Монахов К.К. Значення феномена просторової синхронізації електричної активності для вивчення діяльності мозку психічних хворих // Матеріали сімпоз. "Проблеми просторового синхронізація біопотенціалів головного мозку". Пущино, 1973. С. 162- 168.
Монахов К. К. Просторова організація електричної активності мозку при психічної діяльності // Функціональне значення електричних процесів головного мозку. М .: Наука, 1977. С. 49-57.
Наута У. Деякі зв`язку лімбічної системи // Механізми цілого мозку. М., 1963. С. 182- 198.
Небиліцин В.Д. Основні властивості нервової системи людини. М .: Просвещение, 1966. 382 с.
Миколаєва Н.Ф. Анестезія при операціях у дітей з пухлинами головного мозку і ранній післяопераційний період: Автореф. дис. ... Д-ра мед. наук. М., 1978. 29 с.
Окуджава В.М. Деякі експериментальні дані про вторинних дзеркальних осередках судомної активності в корі великих півкуль // Епілепсія. М .: Наука, 1964. Т. 2. С. 229-239.
Оніані Т.Н. Інтеграційна функція лімбічної системи. Тбілісі: Мецниереба, 1980. 240 с.
Павлигін Р.А., Сулимів А.В., Жаворонкова Л.А. Міжпівкульні відносини ЕЕГ при домінанті голоду у людини: (Когерентний аналіз) // Докл. РАН. 1994. Т, 338, № 6. С. 833- 836.
Пенфилд У., Джаспер Г. Епілепсія та функціональна анатомія головного мозку людини. М .: Изд-во іноз. лит. 1958. 482 с.
Пигарева М.Л. Лимбические механізми перемикання (гіпокамп і мигдалина). М .: Наука, 1978.
Подачін В.П., Сидоров Б.М. Копенсаторние процеси при пошкодженні лімбічної системи. М .: Наука, 1988. 157 с,
Русалов В.М., Бодунов М.В. Про зв`язок інтелектуальних здібностей людини з рівнем просторової синхронізації і когерентності фонової ЕЕГ // Фізіологія людини. 1977. Т. 3, №1.С. 3-12.
Русинів B.C. Домінанта: Електрофізіологічні дослідження. М .: Медицина, 1969. 231 с.
Русинів B.C., Гріндель О.М., Брагіна М.М. Кореляційний аналіз ЕЕГ людини з вогнищевими ураженнями гіппокамповой формації // Структура і функції архіпалеокортекса. М .: Наука, 1968. С. 359-373. (Гагрский беседи- Т. 5).
Русинів B.C., Гріндель О.М., Болдирєва Г.Н. Особливості реакцій на світло в ЕЕГ людини за даними кореляційного і спектрального аналізу // Зоровий і слуховий аналізатори. М .: Медицина, 1969. С. 158 - 168.
Русинів B.C., Гріндель О.М., Болдирєва Г.Н. Дослідження динаміки межцентральних відносин в корі великих півкуль головного мозку методом спектрального аналізу ЕЕГ // Механізми діяльності головного мозку. Тбілісі: Мецниереба, 1975. С. 365-374.
Русинів B.C., Гріндель О.М., Болдирєва Г.Н., Вакар Е.М. Симетричність і стабільність спектрів в ЕЕГ здорової людини // ЖВНД. 1976. Т. 26, №3. С. 576-587.
Русинів B.C., Гріндель О.М., Болдирєва Г.Н., Вакар Е.М., Малина З.А. Спектральний аналіз ЕЕГ і інтракортикальна зв`язку при наявності патологічного вогнища на різних рівнях головного мозку людини // Там же. 1981. Т. 31, №5. С. 984-993.
Русинів B.C., Гріндель О.М., Болдирєва Г.Н., Вакар Е.М. Біопотенціали мозку людини: Математичний аналіз. М .: Медицина, 1987. 254 с,
Русинова Е.В. Корково-підкіркові взаємовідносини при формуванні тимчасової зв`язку на моделі рухової поляризационной домінанти: Автореф. дис. ... Д-ра біол, наук. М., 1996. 31 с.
Сараджешвілі П.М. Про функціональної значущості вторинних епілептичних вогнищ // Журн. невропатології і психіатрії ім. С.С. Корсакова. 1971. Т. 71, вип. 8. С. 1127- тисячі сто тридцять два.
Свідерська Н.Є. Синхронна електрична активність мозку і психічні процеси. М .: Наука, 1987. 156 с.
Симонов П.В. Емоційний мозок. М .: Наука, 1981. 215 с.
Симонов П.В. Лекції про роботу головного мозку. М .: Ін-т психології РАН, 1998. 94 с.
Трауготт М.М., Багров Я.Ю., Балонов Л. Я. Нариси психофармакологии людини. Л .: Наука, 1968.
Труш В.Д., Мисочка І.В., Корольков Т.А. Застосування методу оцінок функції частотної когерентності для аналізу природи тета-ритму, що реєструється в потенціалах нової кори кролика // Нейрофізіологія. 1974. Т. 6, №3. С. 280-287.
Тунской Є.В., Майорчик В.Є. До питання про роль структур зорового бугра в генезі і регуляції альфа-ритму // Глибокі структури головного мозку в нормі та патології. М. Л .: Медицина, 1966, С. 161 - 170.
Філіппичева Н.А., Фаллер Т.О. Характеристика функціонального стану головного мозку при гліома серединно-розташованих структур великих півкуль // Журн.
невропатології і психіатрії ім. С.С, Корсакова. 1970. Т. 50, вип. 5. С. 646-654.
Фролов А.А., Болдирєва Г.Н., Коппель Ю.М. Пошук джерел патологічної альфа-активності ЕЕГ людини при ураженні лимбических структур // ЖВНД. 1998. Т. 48, № 4, С. 687 - 696.
Чепурнов С.А., Чепурнова Н.Є. Мигдалеподібний комплекс мозку. М .: Изд-ВОМГО, 1981. 254 с.
Шарова Є.В., Брагіна М.М., Баркалая Д.Б., Куликов М.А., Сіровскій Е.Б. Зіставлення структури біоелектричної активності мозку людини при гостро розвиваються патологічних вогнищах на різних рівнях стовбура // ЖВНД. 1992. Т. 42. № 4. С. 645-654.
Шарова Є.В., Болдирєва Г.Н., Брагіна М.М., Куликов М.А. Адаптівнокомпенсаторние перебудови внутріполушарние взаємодії електричних процесів мозку людини при ураженні стовбурових структур // Там же. 1993. Т. 43, №6. С. 876-885.
Шарова Є.В., Манеліс Н.Г., Куликов М.А., Баркалая Д.Б. Вплив стовбурових структур на формування функціонального стану великих півкуль головного мозку людини // ЖВНД. 1995. Т. 45, № 5. С. 876-885.
Шумилина А.І. Експериментальний аналіз викликаних потенціалів корково-підкіркової реверберації збуджень // Інтегративна діяльність нервової системи в нормі та патології. М .: Медицина, 1968. С. 276-287.
Adey W.R., Dunlop C.W., Mendrix C.E. Hippocampus slow waves, distribution and fase relationships in the course of approach learning // Arch. Neurol. 1960. Vol. 3, N5. P. 304-324.
Adolphs R., Tranel D., Damasio A. Fear and the human amygdala // J. Neurosci. 1995. Vol. 15, N 9. P. 5879.
Andersen P., Andersson S. Physiological basis of the alpha rhythm. N.Y .: Appleton-Century-Crofts, 1968.
Anderson P., Eccles J&bdquo- Sears T. The ventro-basal complex of thalamus: Types of cells, their responses and their functional organization // J. Physiol. 1964. Vol. 174. P. 370-399.
Andy O., Akert K. Seizure patterns induced by electrical stimulation of hippocampal formation // J. Neuropathol. and Exp. Neurophysiol. 1964. Vol. 16. P. 1 -2.
Akert R. Das Limbische System und seine funktionelle Bedeutung. Fortschr. Geburt. A. Gynakol., 1964. Bd. 30. S. 4-17.
Asokan G., ParejaJ., Niedermeyer E. Temporal minor slow and sharp EEG activity and cerebrovascular disorder // Clin. Electroencephalogr. 1987. Vol. 18, N 4. P. 201-210.
Banquet J.P., Haynes C., Russel H&bdquo- Reber B. Analysis of sleep in altered states of consciousness by classical EEG and coherence spectra // EEG and Clin. Neurophysiol. 1977. Vol. 43, N 4. P. 503.
Beauregard M. A role for the hippocampal formation in implicit memory: A 3rd PET study // NeuroReport. 1998. Vol. 9, N8. P. тисяча вісімсот шістьдесят сім.
Boldyreva G.N. The study of the reactivity of human brain with regional injuries in the diencephalic zone by the EEG spectral analysis method // EEG and Clin. Neurophysiol. 1977. Vol. 43, N 4. P. 583.
Boldyreva G. "The hyppocampal alpha-rhythm" of the human brain // Ibid. 1997. Vol. 103, N 1. P. 199.
Boldyreva G. Peculiarities of right and left hippocampal reactions in pathological condition in man // Clin. Neurophysiol. 1999. Vol. 110, suppl. 1. P.S-32.9.
Boldyreva G.N., Bragina N.N. Complex analysis of temporal and spatial relations of biopotentials from the brains of patients with focal thalamo-hypothalamic lesions // EEG and Clin. Neurophysiol. 1973. Vol. 34, N 7. P. 764.
Boldyreva G.N., Zhavoronkova L.N. Interhemispheric asymmetry of EEG coherence as a reflection of different functional states of the human brain // Biomed. Sci. 1991. Vol. 2. P. 266-270.
Boldyreva G.N., Frolov A.A., Koplelov Yu.M. The pathologic alpha activity in EEG of patients with limbic lesions // Abstr. Intern. J. Psychophysiol. 1998. Vol. 30. P. 164.
Boselli F., Jefferson A.A. Electroencephalogram with chromophobe adenomate and Rathke-Pouch cysts: Modification by associated methabolic disorder // EEG and Clin. Neurophysiol. 1957. Vol. 9, N2. P. 275-290.
Brazier M.A.B., Barlow J.S. Some applications of correlation analysis to clinical problems in electroencephalography // Ibid. 1956. Vol. 8, N 2. P. 325-331.
Bremer F. Cerveau isole el physiologie du sommeil // C.r. Soc. Biol. 1935. N 118. P. 1235.
Cobb W.A. The EEG localization of inter-cranial neoplasms // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. 1944. Vol. 7. P. 96-102.
Cobb W.A. Rythmic slow discharges in the electroencephalogram // Ibid. 1945. Vol. 8, N 1. P. 65-78.
Coleman-Mesches K., McGaugh T. Differential effects of pretraining inactivation of the right or left amygdala on retention of inhibitory avoidance training // Behav. Neurosci. 1995. Vol. 109, N 4. P. 642.
Dumermuth G., Scollo-Zavizzari G. Spectral analysis of the EEG of normal nocturnal sleep // EEG and Clin. Neurophysiol. 1974. Vol. 37, N 11. P. 85.
Elazar Z&bdquo- Adey W.R. Spectral analysis of low frequency components in the electrical activity of the hippocampus during learning // Ibid. 1967. Vol. 23, N 3. P. 225-240,
Elliott R&bdquo- Dolan R. Neural response during preference and memory judments for subliminaly presented stimul: A functional neuroimagining study // J. Neurosci. 1998. Vol. 18, N 12. P. 4697.
Fenton G.W., Femvick P.B.C., Dollimore J., Hirsch S.R., Dunn L. Power spectral analysis of the EEG in schisophhrenia // EEG and Clin. Neurophysiol. Vol. 43, N4. P. 561.
Fischer-Williams М., Cooper R. Depth recording from the human brain in epilepsy // Ibid. 1963. Vol. 15, N 4. P. 558-564.
Florian G, Andrew C., Pfurtscheller G. Do changes in coherence always reflect changes in functional coupling // EEG and Clin. Neurophysiol. 1998. Vol. 106, N 1. P. 87 - 91.
French C.C., Beaumont J.G. A critical review of EEG coherence studies of hemisphere functions // Intern. J. Psychophysiol. 1984. Vol. 1. P. 241- 254.
Gambarelli K, GurineJ G., Cherrot L., Mattei M. Computerized axial tomography: (An anatomic atlas of sections of the human body: Anatomy-rachiologyscannes). B. etc., 1977. 550 fig.
Gastaut H. The brain stem and cerebral electrogenesis in relation to consiousness // Brain mechanisms and consciousness. Oxford, 1954. P. 249.
Giannitrapani D. The electrophysiology of mental function. Basel: Karger, 1985.247 р.
Gotman J., Ives J.R., Gloor P. Relationships between different regions during epileptic seizures in humans // EEG and Clin. Neurophysiol. 1977. Vol. 43, N 4. P. 476.
Gray J.A. The psychophysiological nature of introversion-extraversion: A modification of Eysenck`s theory // Biological bases of individual behaviour. N.Y .: Acad, press, 1972. P. 182-205.
Green J., Maxwell D. Hippocampal electrical activity: Morphologycal aspects // EEG and Clin. Neurophysiol. 1961. Vol. 13. P. 837-844.
Hass R., Laubichler W. EEG findigns with ventricular tumors // Ibid. 1968. Vol. 24, N4. P. 391.
Hoffmann W.C., Lewis R.A., Thorn G.W. Electroencephalogram in Addisons disease // Bull. Johns Hopkins Hosp. 1942. Vol. 70. P. 335 - 361.
Hord D&bdquo- Naitoh P., Johnson L. Intensity and coherence contours during self-regulated high alpha activity // EEG and Clin. Neurophysiol. 1972. Vol. 32, N 4. P. 429.
Hord D&bdquo- Tracy M&bdquo- Naitoh P. Intrahemispheric phase relationships during self-regulated alpha activity // ibid. 1974. Vol. 37, N2. P. 133-136.
Hubei D. Information processing in the nervous system. Amsterdam: Experta Med. found, 1964.
Hughes J.R., Cayaffa J.J. The EEG in patients at different ages without organic cerebral disease // EEG and Clin. Neurophysiol. 1977. Vol. 42. P. 776-784.
Jasper H.H. Sensory interpretation: Reflections on the multiplicity of sensory processes and the unity of sensory experience // Ibid. 1959. Suppl. II. P. 372.
Kessler Kh. Das Hirntrombild bei intracraniellen Processen, besonders nach Hypophysenkoagulation // Dt. Ztschr. Chir. 1954. Bd. 280. S. 43-54.
Lairy G.C. Ouelques remarques sur le ргоИёте "EEG and physiologie du complement" // EEG and Clin. Neurophysiol. 1964. N 1/2. P. 130-138.
Lindsley D. Attention, consciousness, sleep and wakefulness // Handbook of physiology. N.Y. etc., 1960. Sect. 1: Neurophysiology, vol. 3. P. 308 - 321.
Lipman I.J., Hughes J.R. Rhythmic mid-temporal discharges (RMTD): An electroclinical study // Epilepsia. 1969. Vol. 10. P. 416-417.
Lopes da Silva F&bdquo- Licrop Т.Н. van, Schrijer C.F., Storm van Leewen W. Analysis of thalamocortical relationships using coherence functions // EEG and Clin. Neurophysiol. 1973. Vol. 34, N 7. P. 754-768.
Maynard S.D., Hughes J.R. Adisinctive electrographic entity: Bursts of rhythmical temporal theta // Clin. Electroencephalog: 1984. Vol. 15, N 3. P. 145-150.
Milner B. Memory and the medial temporal region of the brain // Biology of memory. N.Y .: Acad, press, 1970.
Mimura K&bdquo- Sato K&bdquo- Ozaki T&bdquo- Honda N&bdquo- Masuja S. On the physiological signigicance of the EEG changes caused by sonic stimulation // EEG and Clin. Neurophysiol. 1962. Vol. 14, N5. P. 683-696.
Monnier М., Luzes P. Classification et interpretation lt; 51ectroenc6phalographique des oMsitds // Acta endocrinol. 1957. Vol. 24, N 3. P. 282-302.
Moruzzi G. Reticular influences on the EEG // EEG and Clin. Neurophysiol. Vol. 16, N 1. P. 2 17.
Moruzzi G., Magoun H.W. Brain stem reticular formation and activation of the EEG // Ibid. 1949. Vol. 1, N 4. P. 455.
Mundinger F., Riechert T. Hypophysentumoren, Hypophysektomie. Stuttgart: Thieme, 1967.
Nauta W. Hippocampal projections and related neural pathways to the midbrain in the cat // Brain. 1958. Vol. 81. P. 219-340.
Niedermeyer E. Alpha-like rtyhythmical activity of the temporal lobe // Clin. Electroencephalogr. 1990. Vol. 21, N 4. P. 210-224.
Niedermeyer E. The "third rhythm": Alpha-like activity over the midtemporal region // Amer. J. EEG Technol. 1993. Vol. 33. P. 159-173.
Nurnberger J.I., Korey S.R. Pituitary chromophobe adenomas. N.Y .: Springer, 1953.
Orme-Johnson D. EEG coherence during transcendental consciousness // EEG and Clin. Neurophysiol. 1977. Vol. 43, N4. P. 581-582.
Ozaki М., Yamazaki K., Katada A., Suzuki H., Suhara K. Distribution and interregional relationships of alpha rhythm on the scalp in man // Ibid. P. 541.
Pacia S.V., Ebrsole J.S. Intracranial EEG substrates of scalp ictal patterns from temporal lobe foci // Epilepsia. Vol. 38, N 6. P. 642-654.
Papez J. Visceral brain, its component parts and their connections // J. Neurol, and Mental Diseas. 1958. Vol. 126. P. 40-52.
Passouant P., Cadilhac Y. Physiologie normale et pathologique de le hippocampe // Pliysiologie et pathologic du rhinencephale. P., 1961. Vol. 2. P. 145-191.
Rappelsberger P, Muller-Pachingerl, Vollmer R., Petsche M. Quantification of EEG records for revealing regional cortico-architectonic differences // EEG and Clin. Neurophysiol. 1977. Vol. 43, N 4. P. 502.
Rappelsberger P., Petsche H. Probability mapping: Power and coherence analysis of cognitive processes // Brain Topogr. 1988, Vol. 1, N 1. P. 46-54.
Routtenberg A. Hippocampal correlates consummatory and observed behaviour // Physiol. Behav, 1968. Vol. 3. P. 533-535.
Routtenberg A. The two-arousal hypothesis: Reticular formation and limbic system // Psychol. Rev. 1968. Vol. 75, N 1. P. 51-80.
RuggM.D., DickesA.M. Dissociation of alpha and theta activity as a function of verbal and visuospatial tasks // EEG and Clin. Neurophysiol. 1982. Vol. 53, N 2. P. 201-207.
Schack B., Krause W. Dynamics power and coherence analysis in ultra shortterm cognitive processes // Brain Topogr. 1995. Vol. 8. P. 127-136.
Schoppenhorst M, BrauerF, Freund G Mu rhythm and its detection by coherence functions // EEG and
Clin. Neurophysiol. 1977. Vol. 43, N 4. P. 505.
Sheppard W&bdquo- Boyer R. Pretrial EEG coherence as a predictor of semantic priming effect // Brain and Lang. 1990. Vol. 39, N 1. P. 57-68.
Steinmarm М., Tonnis W. Das EEG bei intrakraniellen raumbeengenden Prozessen // Zbl. Neurochir. 1953. Bd. 13. S. 129.
Storm van Leeuwen W. Comparison of EEG data obtained with frequency analysis with correlation methods // EEG and Clin. Neurophysiol. 1961. Suppl. 20. P. 35-40.
Storm van Leeuwen W., Arnta A., Hulten K., Spoeltra P.J., Wieneke G.H. The use of spectral analysis in clinical EEG // Ibid. 1977. Vol. 43, N 1. P. 566.
Thatcher R.W., Krause P.J., Hrybyk M. Cortico-cortical associations and EEG coherence: A two-compartmental model // Ibid. 1986. Vol. 64, N 2. P. 123-143.
Thatcher R.W., Walker R.A. EEG coherence and intelligence in children // Ibid. 1985. Vol. 61. N5. P. 161.
Tolosa E. Tumores del III ventriculo: Sintomatologia // Acta neurochir. 1961. Vol. 9, N3. P. 297-319.
Tomka l, Nagypal T, Sipos K, Bodo M. The role of frequency generation and power density spectrum of cerebral activity in different stages of consciousness // Acta physiol. Acad. sci. hung. 1976. Vol. 48, N 4. P. 391 -397.
Tucker D.M., Roth D.L., Bair T.B. Functional connections among cortical regions: Topography of EEG coherence // EEG and Clin. Neurophysiol. 1986. Vol. 63, N2. P. 242-250.
Tulving E., Markowitsch H, Kapur S., Habib R., Houle S. Novelty encoding networks in the human brain: Positron emission tomography data // Neuro- Report. 1994. Vol. 5, N 18. P. 2525.
Van der Drift J.M. The significance of electroencephalography for the diagnosis and localization of cerebral tumours. L., 1957. 243 p.
Visser S.L., Hooijer C ,, Jonker C., Van Tilburg W., De Rijrt W. Anterior temporal focal abnormalities in EEG in normal aged subjects, correlations with psychological and CT brain scan findings // EEG and Clin. Neurophysiol. 1987. Vol. 66. P. 1-7.
Wackenheim A. Contribution a l ` tude flectroence`phalographique des syndromes endocriniens: Diss Strasbourg, 1955.
Walter D.O. Spectral analysis for electroencephalograms, mathematical determination of neurophysiological relationships from record of limited duration // Exp. Neurol. 1963. Vol. 8, N2. P. 155-181.
Wang G., Takigawa М., Matsushita T. Correlation fo alpha-activity between the frontal and occipital cortex // Japanese journal of physiology. 1992. Vol. 42, N1. P. 1-11.
Westmoreland B.F. Epileptiform electroencephalographic patterns // Mayo Clin. Proc. 1996. Vol. 71, N 5. P. 501-511.