Порівняльна оцінка змін організації еег при ураженні різних діенцефальних структур - електрична активність мозку при ураженні діенцефальних і лимбических структур
ГЛАВА 3
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЗМІН ОРГАНІЗАЦІЇ ЕЕГ ПРИ ПОРАЗКУ РІЗНИХ СТРУКТУР діенцефальних області
Для виявлення особливостей реорганізації електричної активності мозку, обумовлених поразкою різних структур діенцефальной області, нами була проведена порівняльна оцінка ЕЕГ-зрушень у хворих з різним ступенем залучення в патологічний процес таламических і гіпоталамічних утворень при використанні різних видів математичного аналізу.
На підставі показників аналізатора з смуговими фільтрами проводилося обчислення комплексу параметрів ЕЕГ за програмою, розробленою Е.М. Вакар. Згідно з цією програмою замерялась величина піків, виділених діапазонів в п`яти 10-секундних епохах аналізу ЕЕГ двох областей. Дані вимірів, без їх усереднення, вводилися в ЕОМ "Наірі" і на друк видавалися наступні параметри ЕЕГ:
- середні за сукупністю епох значення амплітуд для кожного з п`яти діапазонів ритмів (X), які обчислювалися за формулою:
де п - число епох аналізу, X, - відлік з реєстратора, який відповідає цьому діапазону X за час цієї епохи.
На підставі отриманих даних будувалися спрощені спектри потужності, що характеризують співвідношення енергії основних фізіологічних діапазонів ритмів для кожної аналізованої ЕЕГ;
- рівень сумарної електричної активності кожного відведення, який визначається за формулою:
- коефіцієнт кореляції по окремим діапазонами ритмів між двома аналізованими відділами мозку:
де X j і Уi - виміряні за одну і ту ж епоху свідчення аналізатора в двох відведеннях для одного і того ж ритму, ах, - їх середні квадратичні відхилення.
4) коефіцієнт кореляції між ЕЕГ двох відведень по сумарній енергії ЕЕГ.
Перераховані параметри були використані для порівняльної оцінки змін ЕЕГ при впливі вогнища на різні діенцефальні освіти. Таким способом було проаналізовано ЕЕГ потиличних і центральних відділів мозку 4 груп хворих (76 осіб) з ураженням різних структур діенцефальной області. Ці групи включали 12 хворих з пухлиною III шлуночка, 14 - з краніофарингіома, 50 - з пухлиною гіпофіза (з них в 26 випадках ендо- та в 24 випадках - супраселлярной локалізації). Крім цього для уточнення специфіки реорганізації ЕЕГ при різного ступеня залученості в патологічний процес таламических і гіпоталамічних утворень було проведено зіставлення результатів спектральнокогерентного аналізу ЕЕГ хворих з різними анатомо-топографічними варіантами краніофарингіом. У 12 випадках була стеблова, екстравентрикулярно пухлина, що впливає переважно на гіпоталамічні структури, в 17 випадках - вентрикулярная пухлина, залучаються до патологічного процесу таламические освіти. Отримані дані дослідження ЕЕГ хворих розглядалися в зіставленні з результатами частотного і спектрального аналізу ЕЕГ 15 здорових випробовуваних.
