Інфекційні захворювання травного тракту у дітей

Термінологія

Діарея (грец. Diarrhoia, течія, витікання) - пронос (див. «Понос»).
Інвазивність в мікробіології - здатність мікроорганізму долати гуморальні, тканинні і клітинні захисні бар`єри, проникати в організм людини (або тварини) і поширюватися в ньому.
Інфекція кишкова - біологічне явище, сутністю якого є впровадження і розмноження в кишечнику людини мікроорганізмів з подальшим розвитком різних форм їх взаємодії від носійства збудника до вираженої хвороби.
Паразитоносійство - проживання в організмі господаря потенційного патогенного паразита, що не супроводжується розвитком виражених проявів хвороби.
Пронос - прискорена дефекація, при якій кал має рідку консістенцію- пронос кривавий (син .: геморагічний) - пронос з домішками в калі крові, виявленої неозброєним оком.
Секреторний - відноситься до процесу (або продукції) секреції.
Токсикоінфекція харчова (син .: бактеріотоксікоз харчової, отруєння харчове бактеріальне) - загальна назва гострих інфекційних хвороб, що виникають при попаданні в організм з їжею різних мікроорганізмів і їх токсінов- характеризується раптовим початком, інтоксикацією, порушенням водно-сольового обміну.
Цитотоксин - загальна назва речовин, токсичних для клітин.
Ентеротоксин - загальна назва екзотоксинів, продукованих деякими видами бактерій (шигелл, ешерихій, стафілококів, клостридій) при їх паразитуванні в кишечнику.
Lamblia intestincilis (син .: Giardia intestinalis, Giardia lamblia) - вид найпростіших, паразит тонкої кишки людини.

Поширеність гострих кишкових інфекцій у дітей

Щорічно близько 500 млн дітей у різних регіонах світу страждають на діарею, в тому числі інфекційної природи, з них 2/3 - у віці до 1 року. Частота інфекційних діарей у структурі гострих кишкових захворювань у дітей представлена в табл. 1.

Таблиця 1.
Частота інфекційних діарей у структурі гострих кишкових захворювань у дітей

Як видно з таблиці, в середньому у 40% дітей з гострим шлунково-кишковим захворюванням діагностується гостра кишкова інфекція (ГКІ). У країнах, що розвиваються кожна дитина у віці до 3 років переносить 1-2 епізоду діареї в 1-4% випадків з летальним результатом (Banatvala J. Е., 1979). За даними Molla А. (1993), щорічно 4-5 млн дітей у світі помирають від гострої інфекційної діареї. У колишньому СРСР щорічно реєструвалося від 1 млн і більше дітей, хворих ОКІ- при цьому летальність від ГКІ в середньому становила 1,7%, у дітей у віці до 1 року - 2,9% [Нісевіч Н. І., 1989). А. А. Баранов (1991) в одному зі своїх оглядів звертає увагу на значне зростання (в 3 рази) за останні 20 років в колишньому СРСР малюкової та дитячої смертності від інфекційних хвороб, причому в першу чергу від ГКІ. Смертність дітей від ГКІ збільшилася з 123 до 180 на 100 тис. Дітей у віці до 1 року і з 10,3 до 22,2 на 100 тис. Дітей до 14 років. Серед дітей, які померли від ГКІ, підвищується частка останніх з невстановленим збудником. Таким чином, як підкреслює Н. І. Нісевіч (1989), «проблема ГКІ була і залишається найбільш актуальною в педіатрії».
У табл. 7.2 і 7.3 представлена етіологічна структура бактеріальних ГКІ у дітей. Матеріали цих таблиць, не претендуючи на повноту, свідчать: про полігенною ГКІ, певної стабільності частоти ГКІ, обумовлених патогенною мікрофлорою (підсумовані дані в 20-річному діапазоні), про велику роль умовно бактеріальної флори в генезі ГКІ у дітей, діагностичних труднощі верифікації останньої.

Таблиця 2.
Етіологічна структура бактеріальних ГКІ у дітей,%

Примітка: в чисельнику частота народження у дітей раннього віку, в знаменнику - більш старших.
За даними Fiehring С. і співавт. (1984), значно більшу роль в порівнянні з бактеріальними чинниками в розвитку ГКІ у дітей відіграють різноманітні віруси. У табл. 7.4 представлена частота ГКІ вірусної етіології в структурі гострих шлунково кишкових захворювань у дітей.
Таблиця 3.
Частота (%) виділення різних умовно бактерій у дітей при гострих кишкових інфекціях

Етіологія гострих кишкових інфекцій

Судячи з даних, представлених в цій таблиці, діареї вірусної етіології найбільш часто зустрічаються у дітей першого року життя-при цьому ротавірусна інфекція є переважаючою. Поряд з ротавирусами серед тих з вірусів, для яких характерне ентеральне зараження з наступним розвитком гострого гастроентериту у дітей, найбільш важливі віруси групи Norwalk, астровіруси, коронавіруси, кишкові аденовіруси. Роль респіраторних аденовірусів, ECHO- і Коксакі-А вірусів, на думку зарубіжних дослідників, залишається остаточно не доведеною.
За даними ВООЗ, середній відсоток лямбліозних інвазій у дітей дорівнює 60-80, що в 6-8 разів перевищує таку у дорослих. Причиною інфекційних діарей у США в 3-7% випадків вважають саме гіардіа-лямблій [R. Deckelbaum, 1994]. За нашими даними (спільно з С. Chappel, 1994), інфікованість дітей м.Санкт-Петербурга лямбліями становить в середньому 12,7%.
На частку дітей у віці до 10 років припадає до 50% випадків інвазії криптоспоридіями. У структурі ГКІ у дітей криптоспоридіоз становить 3,2% [Т. В. Романова та співавт., 1991].

Частота ГКІ вірусної етіології в структурі гострих шлунково-кишкових
захворювань у дітей

* У дітей 1-го року життя.
Від 10% до 20% населення земної кулі заражені Ent. histolitica, проте кількість хворих амебіазом серед жителів помірного і, особливо, холодного клімату незначно.