Профілактика венозних тромбозів
Профілактика венозних тромбозів повинна здійснюватися комплексно. Перш за все необхідно проводити адекватне лікування захворювань, що супроводжуються порушенням в системі згортання крові. Хворим на варикозну хворобу показано своєчасне виконання флебектомії. При відмові від операції доцільні постійна компресія підшкірних вен за допомогою еластичних бинтів або панчіх, уникнення травм варикозних розширених вен, заповіді режиму праці, курсове призначення флебодінаміческіх препаратів.
Відео: Deep Venous Thrombosis (DVT)
Профілактика венозних тромбозів, перш за все в глибоких венах, в післяопераційному періоді досягається комплексним використанням фізичних (неспецифічних) і медикаментозних (специфічних) методів:
- скороченням термінів виконання хірургічне втручання, так як під час наркозу створюються сприятливі умови для уповільнення течії крові у венах нижніх кінцівок;
- дбайливим ставленням до тканин, особливо магістральних венах, артеріях і нервам під час хірургічних маніпуляцій;
- відмовою від використання пов`язок, здавлюють нижні кінцівки, живіт і таз і тим самим уповільнюють венозний відтік;
- повноцінним заповненням ОЦК;
- піднесеним становищем нижніх кінцівок, їх еластичним бінтованіем- застосування еластичних панчіх, панчіх дозованої компресії, пневматичної компресії м`язів нижніх кінцівок і їх електричної стимуляції;
- ранньої активізацією хворих (дихальна гімнастика, масаж, ЛФК зі зверненням особливої уваги на рухову активність м`язів нижніх кінцівок, скорочення термінів постільного режиму);
- фармакологічної профілактикою тромбозів.
Серед безлічі способів медикаментозної профілактики післяопераційних венозних тромбозів найбільшого поширення набули методи, в основі яких лежить використання звичайного нефракціонованого гепарину в режимах малих, міні- або великих доз- гепарину низької молекулярної маси-високо- і нізкомолякулярних декстранов або їх поєднання (А. А. Баешко з співавт., 1997).
При здійсненні профілактики тромбозів магістральних вен малими дозами гепарину відбувається збільшення в 20 разів швидкості інгібування активованого X фактора (Ха) антитромбіном III без розвитку стану гіпокоагуляції. Антикоагулянт вводиться хворим підшкірно по 5 тис. ОД за 2 години до і через 12 годин після операції, а в наступні дні через кожні 12 год. Перша ін`єкція гепарину проводиться досередини від крила клубової кістки, наступні, чергуючись, - під шкіру стегна, плеча і живота. Тривалість гепарінопрофілактікі в режимі малих доз становить 10 - 14 днів. Разом з тим у випадку ранньої активізації хворих препарат може вводитися протягом меншого часу. При збільшенні тривалості постільного режиму терміни гепарінопрофілактікі подовжуються.
Метод застосування нефракціонованого гепарину режимі міні-доз передбачає початкове введення препарату в доопераційному періоді, т. Е. До початку внутрішньосудинної активації факторів згортання крові (IX, X, тромбіну). У планової хірургії перша ін`єкція антикоагулянту проводиться за 1 - 2 год, в екстреній - за 45 хв до початку операції, наступні - через кожні 8 год у фіксованій дозі, що дорівнює 5 тис. ОД (15 тис. ОД на добу). Гепарин вводиться протягом всього періоду постільного режиму (7-10 діб, мінімальний термін - до 5 діб, максимальний - до 1 міс.). Препарат скасовується без зниження разової і добової доз. Лабораторний контроль ефективності методу здійснюється одноразовим протягом 7 днів визначенням часу згортання крові, рівнем гемоглобіну, числом еритроцитів і тромбоцитів. Частота тромбозу глибоких вен при використанні методу досягає 8%.
Відео: Оптимальна антикоагулянтна терапія і профілактика венозних тромбоемболій
В основі гіпокоагуляцінного впливу нефракціонованого гепарину в режимі великих доз (20 - 40 тис. ОД на добу) лежить інактивація факторів згортання, що знаходяться як на початкових його етапах (Ха), так і на проміжних (утворення тромбіну). Гепарин застосовується постійно. Тривалість застосування - перші три доби післяопераційного періоду. З четвертої доби проводиться скасування антикоагулянту за рахунок поступового зменшення підтримуючої дози, а при підшкірному введенні - частоти ін`єкцій зі зниженням добової дози до 15 тис. 1ІД. Внутрішньовенні ін`єкції замінюючи не підшкірні. Потім профілактика тромбозів вен здійснюється в режимі міні-доз. Лабораторний контроль проводиться через кожні 4 год в першу добу і через 12 год - в наступні. Метод вважається ефективним при подовженні часу згортання крові, а також активованого тромбопластинового часу в порівнянні з вихідним в 1,5-2 рази.
Гепарин низької молекулярної маси (в дозі, згідно з інструкцією) для профілактики тромбозів в загальній хірургії вводиться одноразово спочатку за 2 - 4 години до операції, а потім через кожні 24 год. Тривалість використання препарату - як мінімум 7 днів, до повного відновлення рухового режиму пацієнта . Оскільки низькомолекулярний гепарин не призводить до змін звичайної коагулограми, лабораторний контроль осущесвляют раз в 7 днів. Метод зменшує ризик тромбоутворення в глибоких венах нижніх кінцівок до 3 - 5%,
Відео: ПРОФІЛАКТИКА утворення тромбів КОРИСНІ ПОРАДИ
Введення високо- і низькомолекулярних декстранів починається за 10 - 15 хв до операції, триває протягом усього періоду хірургічного втручання і повторюється в обсязі 400 - 500 мл через 12 год, на 2, 3, 4, і 5-ту добу післяопераційного періоду. Лабораторний контроль проводиться по показником традиційної коагулограми і загального аналізу крові 1 раз в 7 днів. За ефективністю метод значно поступається вищевикладеним.
У комплексі з Гепаринотерапии і призначенням декстранов для профілактики тромбозів вен доцільно застосування дезагреганти і флебодінаміческіх препаратів.
