Ти тут

Використання гормону росту в терапії безпліддя - симпозіум з проблем цукрового діабету у дітей та підлітків

Зміст
Симпозіум з проблем цукрового діабету у дітей та підлітків
Визначення якості медичної допомоги для дітей та підлітків з діабетом 1 типу
Індивідуалізована інсулінотерапія у дітей і підлітків з діабетом 1 типу
гормони зростання
Використання гормону росту в терапії безпліддя
Роль гормону росту, інсуліноподібного чинника зростання і інсуліноподібний фактор росту білків в ановуляции
Експериментальний досвід з терапією гормоном росту при чоловічому безплідді
Гиперметаболической реагування та використання гормону росту у опікових хворих
Взаємодія між гормоном росту і інсуліном
Зростання і статевого розвиток при цукровому діабеті, роль контролю глікемії


The use of growth hormone in infertility therapy.
H.S.Jacobs
Існує безліч доказів впливу гормону росту на репродуктивну систему. У щурів з дефіцитом гормону росту спостерігається затримка статевого дозрівання (1981). Замісна терапія гормону росту відновлює нормальне статеве дозрівання. Крім гонадотропнихгормонів, які регулюють проліферацію фолікулів, пептиди яєчників, такі як ИРФ, має велике значення в контролі розвитку фолікула. Показаний синергічний ефект ИРФ і ФСГ, що виражається в більшій активації лютеинизирующих рецепторів, синтезі прогестинів, протеінгліканов, накопичення цАМФ. Описано, що збільшення вмісту ИРФ викликає підвищений синтез прогестерону, прегненолона в гранулярних клітинах.
У лікуванні ановуляторного безпліддя при гіпогонадотропного гипогонадизме часто спостерігається резистентність яєчників до стимулюючої терапії. При підключенні до лікування таких жінок гормону росту збільшується вміст грн- залежних факторів росту в яєчниках і посилюється реакція яєчників на стимуляцію гонадотропінами. ИРФ є основним медіатором дії гормону росту.
Спостерігалося 16 жінок з гіпогонадотропним гипогонадизмом (5 з них з лолікістозом яєчників), які потребують терапії менопаузальним гонадотропином. 8 жінок отримували гормон росту з менопаузальним гонадотропином, 8- плацебо з менопаузальним гонадотропином. Менопаузальний гонадотропін призначався, починаючи з однієї ампули зі збільшенням щодня на одну ампулу до тієї дози, яка викликала освіту одного або декілька фолікулів розміром 17 мм в діаметрі при ультразвуковому контролі. Гормон росту призначався в дозі 24 од 1 раз в 2 дні 6 разів до призначення лХГ. Призначення гормону росту через день обумовлено тим, що концентрація ИРФ залишається підвищеною протягом 72 годин, в той час як концентрація гормону росту знижується протягом декількох годин. Пацієнтам, яким для освіти фолікула розміром 17 мм потрібно більше 12 днів, продовжували монотерапію менопаузальним гонадотропином. Хоріонічний гонадотропін призначався в дозі 10000 од для стимуляції овуляції.
Застосування додатково гормону росту зменшувало необхідну кількість менопаузального гонадотропіну, його ефективну дозу, скорочувався час настання ефекту, збільшувалася кількість фолікулів, які досягли необхідних розмірів в порівнянні з плацебо. Концентрація ИРФ підвищувалася практично в два рази з піком між 2 і 3 ін`єкцією і відновленням колишнього рівня через 1 тиждень після останньої ін`єкції. Подібних змін в групі з плацебо не спостерігалося. Таким чином, подвійне, сліпе рандомінізірованное дослідження показало, що додаткове призначення гормону росту підвищує чутливість яєчників до гонадотропинам. Такі ж результати були отримані і в дослідженні групи жінок з полікістозом яєчників, у яких бралася яйцеклітина і штучно запліднювалася: більше утворилося фолікулів при використанні менших доз менопаузального гонадотропіну, більше отримано життєздатних яйцеклітин, більшу кількість запліднити і зберегло життєздатність. Найбільша концентрація ИРФ спостерігалася між 2 і 3 ін`єкцією гормону росту, поверталася до колишнього рівня в день забору яйцеклітин. Доповнення гормону росту до терапії безпліддя призводило до зниження доза на 22,3%, в той час як результат стимуляції яєчників був більш вираженим, що підтверджувалося збільшенням кількості фолікулів і життєздатних яйцеклітин. Можливо, що відсутність належної відповіді на стимуляцію лютеинизирующим гормоном і гонадотропинами пов`язано саме з недостатньою продукцією ростових факторів всередині яєчника, які активно впливають на розвиток фолікула, а введення гормону росту стимулює їх утворення. В спостерігається групі відмічено значне збільшення ИРФ в фолікулярної рідини, чого не спостерігалося в плацебо групі. ИРФ продукується гранулярними клітинами фолікула. У цьому дослідженні використовувалася дуже велика доза гормону росту (практично в 6 разів більше, ніж при замісної терапії при дефіциті гормону росту). Передбачається, що такий же ефект можна отримати при використанні і значно менших доз гормону росту. В іншому дослідженні було показано, що навіть одноразове введення 24 од гормону росту підвищує чутливість яєчника до гонадотропинам. ИРФ регулює як базальний так і гонадотропініндуцірованний синтез стероїдів гранулярними клітинами і грає важливу роль в розвитку і дозріванні яєчникових фолікулів. Багато підтримують гіпотезу, що ГР-ФСГ синергічну дію проявляється завдяки тому, що гормон росту стимулює синтез ИРФ, який і посилює активність ФСГ. Ефективність терапії спостерігається у хворих з ановуляторним безпліддям з гонадотропним і естрогенових дефіцитом, полікістозом яєчників, у яких спостерігається резистентність до стимуляції гонадотропінами. У жінок з первинним ураженням яєчників ефект не спостерігається.
Використання гормону росту звичайно ніяк не можна назвати лікуванням безпліддя, маючи на увазі перетворення безплідних пацієнтів в фертильних. Використовуючи гормон росту, ми збільшуємо частоту овуляцій і тим самим можливість завагітніти.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!