Ти тут

Загальна характеристика методичних прийомів досліджень гемодинаміки - системний аналіз церебрального кровообігу людини

Зміст
Системний аналіз церебрального кровообігу людини
Вступ
Анатомо-фізіологічні особливості церебрального кровообігу
Фізіологічні механізми регуляції церебрального кровообігу
Методичні підходи до дослідження церебрального кровообігу
Техніка реєстрації реограмм
Загальна характеристика методичних прийомів досліджень гемодинаміки
АЦП для реографічних досліджень
Методи досліджень церебрального кровообігу
Методи досліджень системної гемодинаміки
Інформативність реоенцефалографії при дослідженнях тонусу дрібних церебральних судин
Системний аналіз фізіологічної інформації
Типи і варіанти церебрального кровообігу у здорових людей
Варіанти Волемія головного мозку у дорослих
Типи системної гемодинаміки і церебральний кровотік у дорослих людей
Типологічні особливості співвідношень церебрального і системного кровообігу дорослих
Варіанти Волемія головного мозку у дітей
Типи системної гемодинаміки і церебральний кровотік у дітей
Взаємозв`язку типів церебрального і системного кровообігу у дітей другого дитинства
Церебральний кровообіг і системна гемодинаміка здорових в антиортостаз
Варіанти Волемія головного мозку у дорослих в антиортостаз
Церебральний кровообіг у дорослих з різними типами системної гемодинаміки в антиортостаз
Церебральний кровообіг і системна гемодинаміка дітей другого дитинства в антиортостаз
Математичне прогнозування церебрального кровообігу в антиортостаз
Прогноз змін церебральної фракції кровообігу і умов відтоку крові з регіону
Теоретичні узагальнення отриманих результатів
Перспективи подальших досліджень церебрального кровообігу
висновок
Список літератури

З метою зменшення впливу на результати досвіду психоемоційного напруження, викликаного процедурою дослідження, перед початком обстеження всі особи отримували докладний інструктаж і роз`яснення про завдання проведеної роботи,
Обстеження проводилося в наступних умовах:

  1. Натщесерце (через 2 години після прийому їжі);
  2. Після попереднього десятихвилинної відпочинку;
  3. Положення обстежуваних - лежачи на спині.


Експеримент проводився в першій половині дня.
Перед дослідженням системної і регіонарної гемодинаміки у кожного обстежуваного відбувалося вимір артеріального тиску (АТ) за методом Н.С.Короткова, з визначенням показників: систолічного артеріального тиску (АДС мм рт.ст..) - Діастолічного АТ (АДД, мм рт.ст.) - пульсового тиску (АДП, мм рт.ст.), середнього гемодинамічного тиску (СГД, мм рт.ст.) (Подоба Є.В., Матюхін В.В., 1980), яке визначалося за формулою, запропонованою М.М .Савіцкім 1974 (Савицький М.М., 1974). У всіх обстежуваних вимірювали зріст і масу тіла. Потім за формулою Дю Буа (Виноградова Т.С., 1986,1987) визначали площа поверхні тіла (Пт).
Для вимірювання та реєстрації параметрів системної та регіонарної гемодинаміки використовувалися 4-х канальний реограф Р4-02, лабораторний інтерфейс - аналого-цифровий перетворювач (АЦП) авторської розробки і комп`ютер IBM PC / AT 386
Комплекс приладів дозволяв здійснювати синхронну реєстрацію ЕКГ, трансторакальних тетраполярная імпедансних реоплетізмограмм (ТТІРПГ) і їх перших проізводних- реоенцефалограми (РЕГ) і їх перших похідних (диференційованих реоплетізмограмм) (Kubicek WG, 1967- Kubicek WG, Patterson RP, Wetsoe DA, 1970 Ткаченко Б.І., 1976- Москаленко Ю.Є., 1977- Мухарлямов Н.М., Дорофєєва
З.З., Пушкар Ю.Т., 1977- Пушкар Ю.Т., Большов В.М., Єлізарова Н.А. і ін., 1977- Дембо А.Г., Земцовський Е.В., Суров О.М. і ін., 1978- Єремєєв В.С., Семенютін В.Б., Таша Ш.С. і ін., 1978- Дощіцин В.Л., 1982).
Вибір моделі реографа не випадковий. Він продиктований кількома причинами:

  1. Реограф Р4-02 є тетраполярная. Тераполярний спосіб реєстрації реограмм в порівнянні з біполярним більш кращий при дослідженнях регіонарної гемодинаміки, оскільки забезпечує рівномірний розподіл силових ліній електричного поля в досліджуваній області та знижує погрішність, що вноситься за рахунок поляризації електродів.
  2. Реограф Р4-02 сконструйований на основі потенціометричного (НЕ мостового) принципу вимірювання імпедансу біологічної тканини. Він не потребує балансуванню вимірювальних мостів змінного струму і не вимагає регулярної калібрування при кожному обстеженні. Це підвищує оперативність проведення поліреографіческіх досліджень кровообігу людини.
  3. Кожен вимірювальний канал реографа Р4-02 має окремий генератор зондуючого струму. Всі генератори працюють на різних частотах. Внаслідок цього інтерференція корисних сигналів (взаємовплив каналів) практично відсутня і можлива високоякісна синхронна реєстрація реограмм з кількох судинних областей.
  4. У реографі Р4-02 передбачена калібрування перших похідних реограмм, що дає можливість застосовувати його для кількісного аналізу мозкового кровотоку за методом Н. Р. Палеева.
  5. Рівень вихідних сигналів реографа становить 2-3 В, що дозволяє без додаткових підсилюючих пристроїв підключати його до вхідних ланцюгах аналого-цифрового перетворювача, порівняно легко здійснювати комп`ютеризацію реографического дослідження.


У зв`язку з цим вивчення церебрального кровообігу і системної гемодинаміки здійснювалось нами автоматизованим способом (Ісупов І.Б. та ін., 1995) (див. Рис. 1.).
Електричний сигнал, що відповідав змінам імпедансу біологічної тканини, з вихідних ланцюгів реографа надходив на вхід АЦП. Надалі аналоговий сигнал перетворювався в паралельний двійковий код (8 розрядів), який вводився в оперативний пристрій (ОЗУ) комп`ютера через порт паралельного інтерфейсу (порт друкувального пристрою - LPT1, адреса 378H).
Программоуправляемий комутатор (мультиплексор) на вході АЦП дозволяв вести синхронну реєстрацію реограмм по декількох каналах (до 8 каналів).
Частота квантування аналогового сигналу на кожному каналі реєстрації становила 160 дискрет / с. Амплітудне квантування сигналу, відповідне 8 розрядам - 256 дискрет, при рівнях напруги на вході АЦП від -2,5 до + 2,5 В.
Таким чином, була забезпечена точність реєстрації електрофізіологічне інформації в 5-6 разів перевищує таку при порівнянні з реєстрацією реограмм допомогою аналогових самописців на паперовому носії.
Розроблений в інтегрованому середовищі "TURBO PASCAL V.7.0" (З використанням бібліотеки "TURBO VISION") Програмний пакет обробки поліреографіческой інформації забезпечував адаптивну фільтрацію перешкод промислової частоти - 50 Гц, автоматичний пошук опорних точок реографічного кривих, розрахунок показників системного та регіонарного кровообігу і збереження результатів розрахунку на жорсткому магнітному диску ЕОМ (створення архіву) з метою подальшої
обробки накопичених даних статистичними програмними пакетами.
схема апаратного комплексу для автоматизованої реєстрації поліреографіческой інформації
Мал. 1. Структурна схема апаратного комплексу для автоматизованої реєстрації поліреографіческой інформації.

Примітка: умовні позначення дано в тексті.
При створенні програмного пакета була поставлена мета уніфікації обробки поліреографіческой інформації отриманої з найважливіших судинних регіонів людського організму. З урахуванням цього в програмний пакет введені алгоритми обробки реоенцефалограми, реогепатограмм, реовазограмм, реопародонтограмм. (Kubicek WG, 1967- Kubicek WG, Patterson RP, Wetsoe DA, 1970 Ткаченко Б.І. та ін., 1976- Москаленко Ю.Є., 1977- Мухарлямов Н.М., Дорофєєва З. З., Пушкар Ю . Т. і ін., 1977- Пушкар Ю.Т., 1977- Вайнштейн Г.Б. та ін., 1978- Єремєєв В.С. та ін., 1978- Дощіцин В.Л., 1982- Akers SM, Bartter T., Pratter MR, 1994- Bloch KE, Jugoon S., Sackner MA, 1994).
Як електрокардіографічної приставки використовувався підсилювач кардіосигналу реографа - УКБ (контрольна реєстрація ЕКГ в II-му стандартному відведенні передбачена інструкцією із застосування реографа Р4-02).
У роботі застосовано метод трансторакальной тетраполярної імпедансної реоплетизмографія, який в порівнянні з &ldquo-інтегральної&rdquo-
реографія по М.І.Тіщенко більш об`єктивно відображає параметри серцевої діяльності (Яковлєв Г.М., 1973- Мутафов О.А., 1976- Шустер Л.А., Бордюженко І.І., 1978- Еріна Є.В., Пушкар Ю.Т., Басшівілі Н.З. і ін., 1978), розрахункові формули для визначення параметрів серцевого викиду в динаміці спостережень за ТТІРПГ мають біофізичне і фізіологічне обгрунтування (Nyboer J., 1960 Nyboer J., Bagno S., Barnett A. et al., 1970 Тищенко М.І., 1971- Тищенко М.І., 1973).
Нами використовувалися стандартні електроди, заводського виготовлення, електродний паста ПЕ-1, з комплекту приладу. Електроди ТТІРПГ розміщувалися на шиї обстежуваного (перша пара - струмовий I1 (краніальніше), вимірювальний U1 (дистальніше на 1,5 см)) і на рівні мечоподібного відростка грудини (друга пара - вимірювальний U2 (на рівні мечоподібного відростка), струмовий I2 (на 1,5 см нижче мечоподібного відростка)). Величина 1,5 см - конструкційну відстань між струмовим і вимірювальним електродами, змонтованими в одному загальному корпусі рулеточним типу.
Реоенцефалограма реєструвалася з метою отримання як кількісних показників мозкового кровотоку, що характеризують відносні і абсолютні величини фракції церебрального кровообігу, так і показників контурного аналізу РЕГ, що відображають пульсове кровонаповнення церебральних судин і рівень їх тонусу. Електроди для реоенцефалографії - стандартні концентричні кільцеві з комплекту реографа для тетраполярної реоенцефалографії. Поверхні електродів для зменшення перехідного електрод - шкіра опору покривалися тонким шаром електродної пасти ПЕ-1. Розміщення реоенцефалографіческіх електродів - бітемпоральное, по Н.Р. Палеева і співавт. (1980). За допомогою РЕГ обчислювалися абсолютні величини об`ємної фракції мозкового кровотоку (Км) і процентне відношення величини мозкового кровотоку до величини системного (Їм / о) (Пале Н.Р. і ін., 1986).
На кожному етапі обстежень реєструвалося 8-10 комплексів полікардіограмма для визначення середніх значень вихідних параметрів серцевого циклу, системного і регіонарного кровообігу. Так як запис реограмм здійснювалася під час затримки дихання на полувидохе, розшифровували по 3 реографічного комплексу, що дозволяло отримувати більш однорідні і відтворювані результати.



Поділися в соц мережах:

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Схожі повідомлення

Увага, тільки СЬОГОДНІ!