Введення - системний аналіз церебрального кровообігу людини
Відео: # Кремній елемент життя Властивості і застосування
Відео: Відкритий семінар «Що таке системна біологія? BigData »від 5/08/2014
Кровопостачання головного мозку, адекватне умовам життя людини є однією з найважливіших функцій системи кровообігу. Високий рівень метаболізму мозкової тканини, відсутність в мозку енергетичного субстрату, здатного забезпечити трофіку нейронів за рахунок анаеробних процесів вимагають інтенсивного і безперебійного кровопостачання цього органу (Мчедлішвілі Г.І., 1977- Осколок Л.Н., 1983). Перебуваючи в порожнині ригидной черепної коробки, що містить ліквор, головний мозок в порівнянні з іншими органами має значно більш розвинену Анатомофізіологіческіе організацію системи регіонарного кровообігу (Ганнушкіна І.В., 1973- Tada K., Nakada T., Yoneda S. et al., 1975). Внаслідок цього механізми регуляції церебрального кровообігу відрізняються високою складністю і багаторівневим характером своїх проявів (Шафранова В.П., 1967- Яруллин Х.Х., 1983).
Адекватність кровопостачання головного мозку є &ldquo-інтегративним&rdquo- поняттям. По-перше, вона визначається комплексом органних механізмів регуляції тонусу церебральних артерій різного діаметру, механізмів забезпечують збереження нормального рівня венозного відтоку крові з регіону. По-друге, організація системної гемодинаміки є фактором модулирующим - сприяє або перешкоджає прояву кінцевих ефектів місцевої регуляції кровообігу головного мозку. У зв`язку з цим фізіологічний оптимум кровообігу в тканинах головного мозку не може бути надійно визначено за величинами будь-якого окремо взятого параметра регіонарного кровотоку або системної гемодинаміки (Сучков В. В., 1974 Демченко І.Т., Москаленко Ю. Є., 1977 ). &ldquo-Норма&rdquo- церебрального кровообігу різноманітна і гетерогенна.
Плідний розвиток системного підходу для вирішення різних питань медичної науки відкриває нові перспективи в дослідженнях церебрального кровообігу (Волков П.П., Круглянский В. Ф., 1976- Осадшая Л. Б., 1997). Застосування засобів обчислювальної техніки дозволяє проводити багаторівневий кількісно-якісний аналіз різноманіття параметрів гемодинаміки людини (Соколова І.В., Максименко І.М., Ронкін М.А. та ін., 1987 Нікітін С.А. 1993- Сидоренко Г.І ., 1994, Глазачев О.С., 1997).
До теперішнього часу в теоретичну науку і практичну медицину міцно ввійшли представлення про типи вегетативної регуляції організму людини і типах його системної гемодинаміки (Гавриков К. В., Глазачев О. С., 1988- Гавриков Л.К., 1993). Ряд дослідників наводять докази наявності взаємозумовленості між типами вегетативних регуляцій і типами системної гемодинаміки (Ліфанова Е. В., 1989- Осипов А.В., 1996). Узагальнено відомості про особливості співвідношень типів кровообігу в динаміці онтогенезу людини (Осадшая Л.Б., 1997). Значно менша кількість робіт присвячено вивченню впливу типологічних характеристик системної гемодинаміки на церебральний кровообіг (Виничук С.М., Зелігер А., 1984).
У той же час в результаті багаторічних досліджень накопичено велику кількість фактів про те, що у практично здорових людей зміни тонусу артерій мозку, церебральної фракції кровообігу і венозного відтоку крові з даного регіону під впливом тестових впливів різного роду мають виражені відмінності (Алексєєв Д.А. , Яруллин Х.Х., Крупина Т.Н., і ін., 1974 Федоров Б.М., 1991). Мабуть, це в значній мірі обумовлено вихідної гетерогенність мозкового кровотоку. У зв`язку з викладеним є актуальним дослідження типології не тільки системної гемодинаміки, але і церебрального кровообігу.
Однак до теперішнього часу критерії класифікації типів церебрального кровообігу не розроблені. Внаслідок цього систематизовані відомості про типи кровообігу головного мозку людини відсутні.
З позицій системного підходу не досліджені питання еффектор- ної організації отримання корисного результату діяльності функціональної системи оптимізації мозкового кровотоку у людей з різними типами церебрального кровообігу в умовах спокою і при тестових впливах на їх організм.
Суттєве значення має аналіз типологічних особливостей церебрального кровообігу в різних вікових періодах. Це особливо актуально у дітей, оскільки у них відбувається інтенсивна морфологічна і функціональна перебудова органів (Глазачев О.С., 1997). Однак повний порівняльний аналіз типологічних особливостей взаімосодействія механізмів регуляції церебрального кровообігу у людей різних вікових груп до теперішнього часу не проведено.
Відсутні порівняльні дослідження адекватності механізмів стабілізації церебрального кровообігу, що реалізуються за типом &ldquo-веноартеріальний ефект&rdquo- у дорослих здорових людей і дітей другого дитинства з різною типологічною організацією церебрального кровообігу при спрямованих гравітаційних впливах на їх організм.
Чи не досліджені можливості прогнозування розвитку явищ утруднення венозного відтоку крові з регіону головного мозку з урахуванням вихідної типологічної організації церебрального кровообігу при гравітаційних навантажувальних пробах.
Таким чином, перспективність вивчення типологічних властивостей церебрального кровообігу людини є очевидною.
У зв`язку з викладеним метою справжніх досліджень було визначення закономірностей організації функціональної системи оптимізації мозкового кровотоку і її взаімосодействіе з функціональною системою оптимізації системного артеріального тиску у людей різного віку в залежності від типу церебрального кровообігу людини в умовах фізіологічного спокою і при тестових впливах на його організм.
Результати справжніх досліджень дозволили сформулювати оригінальну концепцію, яка полягає в тому, що:
-по-перше, типологічні характеристики мозкового кровообігу у здорових людей виникають із різниць організації взаімосодействіе механізмів його регуляціі-
-по-друге, залученість ефекторних ланок в процес регуляції кровопостачання головного мозку при зміні умов життєдіяльності людини визначається вихідними типологічними особливостями організації функціональної системи оптимізації мозкового кровообігу.
-по-третє, вивчення типологічних особливостей мозкового кровообігу дозволяє проводити ефективне прогнозування змін місцевого судинного тонусу і умов венозного відтоку крові з церебрального басейну при змінах умов життєдіяльності людини. Це особливо важливо для виявлення прихованих порушень регуляції мозкового кровотоку і представляє, на нашу думку, істотний інтерес для клінічної практики.
Проведені дослідження відкривають новий напрям фізіологічної науки: можливість дослідження типологічних властивостей і характеристик регіонарного кровообігу для вивчення особливостей його регуляцій в різних умовах життєдіяльності людини. Цей напрямок, засноване на результатах послідовного системного аналізу варіабельності нормативів найважливіших параметрів гемодинаміки, визначається нами як аналітична фізіологія регіонарного кровообігу.
Ми висловлюємо глибоку вдячність доктору медичних наук професору К.В. Гаврикова за сприяння в підготовці тексту цього видання. Велика допомога в підборі фактичних матеріалів було надано нам аспірантом кафедри нормальної фізіології Волгоградської медичної академії В.В. Петрової та завідувачем лабораторією функціональної діагностики кафедри офтальмології Волгоградської медичної академії С.В. Балаліним. Ми висловлюємо їм особливу подяку.
