Поширеність - дитячий церебральний параліч
Відео: Даня Логінов, 14 років, дитячий церебральний параліч, потрібне лікування
Відео: Дитячий церебральний параліч. Настільний теніс
ПОШИРЕНІСТЬ на дитячий церебральний параліч
Література з вивчення епідеміології захворюваності дітей на церебральний параліч вкрай недостатня. Представлені в ній відомості дуже різнорідні. За зарубіжними даними, в США, Англії, Швейцарії хворі обчислюються десятками тисяч. В Наприкінці 1952 року в Англії було зареєстровано 30 тис. Хворих на дитячий церебральний параліч (за даними національного суспільства спастика), в Америці-185 тис. (М. Peristein, 1952), причому це тільки по реєстрації хворих у лікувальних установах. У Норвегії на кожні 100 тис. Населення припадає не менше 150 хворих (на 1000 -1,5 хворих). З кожної 1000 школярів в США церебральним паралічем страждає 4, в Англії-1 (P. Ascher, 1950). За даними Ingram (1955), на кожну 1000 дітей шкільного віку Единбурга (населення понад 400 тис.) Припадає 2-2,5 хворих. У Франції близько 40 тис. Хворих на дитячий церебральний параліч (М. Н. Гончарова, 1962). За відомостями вітчизняних авторів, хворі на дитячий церебральний параліч складають від 1,2% (М. О. Фрідлянд) до 1,8% (Г. М. Батурина) до числа всіх ортопедичних захворювань у дітей. За попередніми даними обліку, проведеного Науково-дослідним дитячим ортопедичним інститутом імені Г. І. Турнера, в Ленінграді на 1000 наявного населення припадає 2,5 дітей з церебральним паралічем (І. І. Мірзоєва, 1974). За даними Е. П. Меженінов (1966), дитячий церебральний параліч займає третє місце після вроджених деформацій і наслідків поліомієліту і становить 0,8% до всіх ортопедичним захворювань в дитячому віці.
Хворі на дитячий церебральний параліч серед ортопедотравматологических хворих (П. Я. Фіщенко і З. П. Манухина з співавт., 1974) складають 2,1-2,5%, за даними ВООЗ і ЮНЕСКО (1972), - близько 2%.
Представлені дані свідчать про зростання захворювання на дитячий церебральний параліч. Зростання захворюваності може бути пояснений не тільки кращої діагностикою та обліком, а й збільшенням числа посилити боротьбу дітей, що народилися в асфіксії і отримали травму під час пологів.
Однак робіт вітчизняних і зарубіжних авторів про поширеність дитячого церебрального паралічу вельми недостатньо. Відмінності в рівнях показників захворюваності дітей на церебральний параліч можна пояснити тим, що дослідники при вивченні поширеності захворювання не мають єдиного методичного підходу і, зокрема, використовують різні методи, одиниці спостереження. У літературі немає відомостей про поширеність дитячого церебрального паралічу за статтю та віком, формам захворювання. По суті спеціальних досліджень з вивчення поширеності даного захворювання у дітей не проводилося, дослідники лише торкалися цієї проблеми в своїх роботах, розробляючи інші питання.
Проведена нами експертна оцінка історій хвороби (розвитку) дітей, які перебувають на обліку в лікувальних установах Москви, в 1971 р дозволила отримати відомості про поширеність дитячого церебрального паралічу за статтю, віком, формам захворювання (табл. 7).
Таблиця 7
ПОШИРЕНІСТЬ на дитячий церебральний параліч ЗА СТАТТЮ І ВІКОМ (на 1000 дітей ВІДПОВІДНОГО ВІКУ І СТАТІ)
За отриманими даними (рис. 2), поширеність церебрального паралічу серед обстежених дітей становить 1,71 на 1000 дитячого населення, серед хлопчиків 1,94%, серед дівчаток 1,46%. По суті ці показники не можна порівняти з матеріалами зарубіжних і вітчизняних авторів, так як майже ні в одній роботі не наведено дані про поширеність цієї патології стосовно дитячому населенню. Поширеність дитячого церебрального паралічу серед хлопчиків в 1,3 рази більше, ніж серед дівчаток, і така закономірність простежується у всіх 4 вікових групах, найбільша різниця в показниках відзначена в групі від 0 до 1 року, в якій поширеність дитячого церебрального паралічу у хлопчиків в 2 , 5 рази вище, ніж у дівчаток (різниця статистично достоверна- Рgt; 95%). Найбільша поширеність церебрального паралічу як у хлопчиків, так і у дівчаток відзначена у віковій групі дітей від 4 до 7 років і становить 2,22 на 1000 дітей цього віку, в той час як в групі від 0 до 1 року цей показник склав 0,93 на 1000 дітей, т. е. більш ніж в 2 рази менше (Рgt; 95%).
Мал. 2. Поширеність дитячого церебрального паралічу у хлопчиків і дівчаток за віковими групами (на 1000 дитячого населення відповідного віку і статі).
Друге місце за рівнем захворюваності на церебральний параліч займає група дітей у віці від 8 до 15 років (1,61%) і третє - група дітей у віці від 2 до 3 років (1,58%). Найменша частота захворювання в групі дітей від 0 до 1 року може бути в якійсь мірі можна зрозуміти труднощами діагностики в постановці діагнозу церебрального паралічу у дітей вказаної вікової групи, недооцінкою педіатром стану нервової системи у дітей.
При вивченні розподілу дітей з церебральним паралічем за формами захворювання в основу була покладена класифікація, запропонована в 1947 р Fordom, прийнята Д. С. Футером, модифікована і доповнена К. А. Семенової (1964). Ця класифікація більш повно вказує на локалізацію процесу, особливості клінічного прояву захворювання, а також на наявність синдромів, що ускладнюють основний діагноз, - мовна недостатність, затримка розумового розвитку та ін.
Наші матеріали дали можливість уявити поширеність дитячого церебрального паралічу не тільки за статтю та віком, але і з клінічних форм захворювання в різних вікових групах, що дозволить більш диференційовано вирішити питання планування мережі та установ для цього контингенту хворих.
З табл. 8 слід, що найбільш часто зустрічається як серед усіх досліджуваних нами дітей з церебральним паралічем, так і в чотирьох вікових групах дітей спастическая диплегия, на другому місці - геміпаретична форма, на третьому - подвійна геміплегія, на четвертому - гіперкінетична форма і на п`ятому - атонически -астатіческая форма, т. е. найбільшу поширеність дають важкі форми церебрального паралічу і найбільш часто вони зустрічаються у хлопчиків. Так, серед хворих спастіческой диплегией частота захворювання у хлопчиків в 17а рази вище, ніж у дівчаток, в групі хворих з подвійною геміплегією в 1,6 рази (відповідно Рgt; 95%) і лише в групі хворих з гиперкинетической формою частота захворювання превалює серед дівчаток (Рgt; 95%). Представлені дані підтверджують раніше зроблений висновок про те, що у хлопчиків дитячий церебральний параліч зустрічається частіше, ніж у дівчаток, і в більшості випадків протікає найбільш важко.
Якщо розглянути поширеність дитячого церебрального паралічу за віковими групами, то найбільша частота всіх форм цього захворювання спостерігається серед дітей 4-7 років.
ПОШИРЕНІСТЬ РІЗНИХ ФОРМ церебральний параліч У ДІТЕЙ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ, СТАТІ (на 1000 наявного населення відповідної вікової-СТАТЕВОЇ ГРУПИ)
Рис 3. Поширеність окремих форм дитячого церебрального паралічу в різних вікових групах (на 1000 дітей відповідної вікової групи).
Мал. 4. Розподіл дітей з різними формами дитячого церебрального паралічу по підлозі (у відсотках).
У віковій групі від 0 до 1 року дитячий церебральний параліч спостерігався переважно у формі спастичної диплегии і гемипаретической формі, причому остання спостерігалася в 1,7 рази рідше в порівнянні зі спастичною диплегией, у віковій групі від 2 до 3 років за частотою прояву після спастичної диплегии займає геміпаретична форма (в 2,1 рази рідше) і подвійна геміплегія, яка зустрічалася в 4,8 рази рідше, ніж спастична диплегія, і в 2,8 рази рідше гемипаретической форми. У вікових групах дітей від 4 до 7 років і від 8 до 15 років зустрічалися всі форми дитячого церебрального паралічу. На першому місці спастическая диплегия, на другому місці - геміпаретична форма, на третьому - подвійна геміплегія і на четвертому гіперкінетична форма, на п`ятому - атонически-астатическая форма (рис. 3).
У структурі захворювання форми дитячого церебрального паралічу представлені приблизно так само, як і в поширеності їх на 1000 дитячого населення. Так, за нашими спостереженнями, переважаючою є група дітей зі спастичною диплегией, на другому місці діти з гемипаретической формою, на третьому - з подвійною геміплегією, на четвертому - з атонически-астатичній формою, на п`ятому -з гиперкинетической формою (рис. 4).
Приблизно однакова розподіл дитячий церебральний параліч за формами захворювання має серед хлопчиків і дівчаток з тією лише різницею, що серед хлопчиків хворі зі спастичною диплегией і подвійний гемиплегией складають найбільшу питому вагу, ніж серед дівчаток-серед хлопчиків також зареєстровано більше хворих з атонически-астатичній формою по порівняно з дівчатками. Серед дівчаток з дитячим церебральним паралічем більше, ніж серед хлопчиків, хворих гемипаретической формою і гиперкинетической формою.
Серед спостережуваних нами хворих на дитячий церебральний параліч та в структурі захворюваності хлопчики займають більшу питому вагу (58,1%) у порівнянні з дівчатками (41,9%). Це положення узгоджується і підтверджується роботами М. Н. Гончарової, М. Б. Ейдшшвой, Е. П. Меженінов, К. А. Семенової та ін.
З урахуванням того, що кожна клінічна форма дитячого церебрального паралічу має свої особливості перебігу з залученням в процес інших систем і органів дитини, отримані нами дані про поширеність дитячого церебрального паралічу за статтю, віковими групами та клінічних форм поразки серед дитячого населення дають можливість більш точно проводити планування стаціонарної мережі не тільки по числу ліжок, але і за видами установ, стосовно кожної вікової групи дітей, клінічної формі ураження і по відомствах (охорона здоров`я, освіта і соціальне забезпечення). Отже, отримані дані можуть бути теоретичним матеріалом для обґрунтування практичних заходів щодо розвитку і вдосконалення організації допомоги дітям з церебральним паралічем.
