Біг підтюпцем: від інфаркту або назустріч проблемам?

Крилатий вислів «бігом від інфаркту» стало девізом людей, що підтримують активний спосіб життя. Більш того, біг став своєрідною модною тенденцією: продажу бігових доріжок і супутніх товарів для бігу знаходяться на незмінно високому рівні. Чи справді всім без винятку людям можна і потрібно бігати, щоб отримати свою порцію здоров`я, заряд бадьорості і гарного настрою?

Лікарі попереджають: «тікаючи» підтюпцем від інфаркту, можна зустрітися з іншими захворюваннями. Тому далеко не всім людям можна займатися даним видом спорту.

Перш за все, потрібно зрозуміти, чим саме біг підтюпцем відрізняється від інших видів бігу. Інша назва бігу підтюпцем - джоггінг (від англійського jogging, човгає біг). У самій назві вже закладено головна відмінність цього типу бігу: фаза безопорного стану (польоту) тут вкрай мала. Як тільки одна нога відштовхується від поверхні, друга опускається на землю. Інші відмінні риси техніки - це жорсткий удар п`ятою об опору або «шльопання» розслабленій стопою. Швидкість руху становить 7-9 км / год, що трохи більше швидкості швидкої ходьби.

Про користь бігу підтюпцем (джоггинга) для організму

Отже, подібні темп і техніка бігу під силу навіть новачкам і людям, які перебувають не в кращій фізичній формі. Чим же корисний джоггінг і чого можна домогтися за його допомогою?

Біг дійсно дуже корисний для серцево-судинної системи людини, так як він благотворно впливає на дрібні судини. Гіподинамія призводить до порушення кровопостачання тканин і атрофії великої кількості капілярів. Правильний біг підтюпцем підтримує задану інтенсивність роботи серця, і «розкриває» спали капіляри, сприяючи також їх проростання в збіднені ділянки тканин.

Мікроциркуляція крові сприяє правильній роботі ендокринної системи: налагоджується і активізується вироблення гормонів. В цілому ж джоггінг підсилює обмін речовин, що омолоджує організм і підвищує його захисні сили. Як стимулятор виступають молочна кислота і вуглекислий газ, зміст яких при бігу підтюпцем підвищується.

Нормалізація артеріального тиску - ще одна заслуга бігу підтюпцем: при досягненні частоти пульсу до 120-150 ударів в хвилину розширюються периферичні судини і їх опір знижується.

Відчуття щастя і задоволення відзначають всі любителі джоггинга. Воно виникає завдяки посиленому виробленню ендорфінів. Дія цих гормонів триває протягом години після пробіжки. Ранкова пробіжка допомагає організму знизити надлишок гормонів і врівноважити нервову систему, а вечірня навпаки, підзарядитися енергією після довгого трудового дня.

Нарешті, джоггінг допомагає знизити вагу завдяки посиленому спалюванню калорій в процесі бігу. Тому його рекомендують більшості людей, що прагнуть схуднути, як порівняно легку навантаження.

У чому ж полягає небезпека бігу підтюпцем (джоггинга)?

Фізіологи виділяють наступні абсолютні протипоказання до заняття джоггингом:

• Вроджені вади серця;
• Перенесений інфаркт міокарда та інсульт;
• Артеріальна гіпертензія вище 180/110;
• Цукровий діабет;
• Хронічні захворювання нирок;
• Різкі порушення серцевого ритму;
• Офтальмологічні проблеми, що загрожують відшаруванням сітківки.

Як можна помітити, список протипоказань не так вже й малий. Людям, які мають в анамнезі подібні захворювання, рекомендується вибрати інший вид фізичних навантажень, не пов`язаний з бігом.

Головна небезпека при бігу підтюпцем - перевищення допустимого навантаження на серце. На жаль, багато людей вважають, що чим вище навантаження, тим швидше вони зможуть досягти бажаного результату. Це аж ніяк не так. Судіть самі: гранично допустима частота пульсу при джоггингом - 180 ударів в хвилину. Що станеться з нетренованим організмом і якою буде стан людини, якщо його пульс з 60-70 ударів раптом підскочить до 180? Замість здобуття здоров`я можна легко його втратити.

Люди, які починають займатися бігом підтюпцем, обов`язково повинні контролювати свій пульс. Граничні значення пульсу розраховуються за формулою: 180 мінус вік в роках. Своєрідним контролем може вважатися носове дихання - якщо при бігу вдається дихати тільки через ніс, то пульс відповідає 120-150 ударів в хвилину.

Інший неприємний побічний ефект джоггинга - проблеми з суглобами. Спосіб бігу на увазі довгу ударне навантаження на колінний суглоб, що може привести до травм і зносу суглобів. Якщо джоггингом займаються люди з зайвою вагою, то навантаження лише посилюється. Що краще - кілька втрачених кілограмів або сильний біль в колінах? До речі, больові відчуття можуть виникати і в області попереку завдяки її розгойдування. Найнеприємніше можливий наслідок - зміщення хребетних дисків.

Нарешті, люди, які мають намір за допомогою джоггинга знайти виразні м`язи, можуть на це не розраховувати: біг підтюпцем, навпаки, лише «сушить» фігуру.

Бігати потрібно з розумом

Не тільки з розумом, але і з секундоміром, і з пляшкою води. Якщо лікар дозволив заняття джоггингом (а при будь-яких хронічних захворюваннях потрібно обов`язково проконсультуватися у лікаря), то підійти до цього потрібно з усією відповідальністю. Перш за все, уважно вивчити правильну техніку бігу, краще за відеоуроку - це буде наочніше.

При великій зайвій вазі або поганій фізичній формі краще почати з швидкої ходьби і лише потім, через 3-4 тижні, потроху бігати. Контроль пульсу повинен бути регулярним: на першому етапі пульс не повинен перевищувати 18-20 ударів за 10 секунд. Якщо він перевищив це значення (120 ударів в хвилину), потрібно перейти на ходьбу. Заняття бігом починаються з 10 хвилин, причому досить пробіжок тричі на тиждень. Щотижня час можна збільшувати на 10%. Не допускайте зневоднення організму: вода завжди повинна бути під рукою, інакше ви ризикуєте просто втратити свідомість під час бігу.

Займайтеся спортом і будьте здорові.

Відео з YouTube по темі статті: