Лораксон

Лораксон - антибіотичний препарат цефалоспоринового ряду.

Форма випуску та склад

Лораксон випускають у формі порошку для приготування розчину для ін`єкцій: кристалічного, від білого з жовтуватим відтінком до білого кольору (в прозорих скляних флаконах по 10 мл-по 1 флакону або по 1 флакону з 1 ампулою з розчинником або по 12 флаконів в картонній пачці).

До складу 1 флакона препарату входить активна речовина: цефтриаксон - 0,5 або 1 г (у формі натрієвої солі).

Розчинник: вода для ін`єкцій - 5 або 10 мл.

Показання до застосування

Лораксон призначають для лікування наступних інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до дії активної речовини (цефтриаксона) мікроорганізмами:

Відео: Ані Лорак "сниться сон" // Ювілейний концерт Ігоря Ніколаєва в Crocus City Hall

• Інфекції суглобів, кісток, шкіри, сечовивідних шляхів, нирок, ЛОР-органів, черевної порожнини (включаючи перитоніт, запальні хвороби жовчовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту), дихальних шляхів (включаючи пневмонію), статевих органів (включаючи гонорею);
• менінгіт;
• сепсис;
• Інфекції у пацієнтів зі зниженим імунітетом.

Також препарат застосовують в післяопераційному періоді для профілактики інфекцій.

Протипоказання

• Перший триместр вагітності;
• Гіперчутливість до цефалоспоринів і пеніцилінів.

Лораксон слід застосовувати з обережністю недоношеним дітям, годуючим і вагітним жінкам у 2-3 триместрах, а також при гіпербілірубінемії у новонароджених, печінкової і ниркової недостатності, неспецифічний виразковий коліт, коліті або ентериті, пов`язаними із застосуванням антибактеріальних лікарських засобів.

Спосіб застосування та дозування

Лораксон застосовують внутрішньом`язово та внутрішньовенно.

Для дітей від 12 років і дорослих середня добова доза зазвичай становить 1-2 м Разову дозу застосовують 1 раз на день (через 24 години). При лікуванні інфекцій, спричинених патогенами з помірною чутливістю, або у важких випадках добову дозу можна збільшити до 4 м

Новонародженим до 2 тижнів рекомендуються застосовувати 20-50 мг / кг Лораксона 1 раз в день. Добова доза для грудних дітей і дітей до 12 років становить 20-75 мг / кг. Дітям з масою тіла від 50 кг препарат призначають у дорослих дозах.

При застосуванні доз більше 50 мг / кг маси тіла, Лораксон потрібно вводити у вигляді внутрішньовенної інфузії. Тривалість інфузії - не менше 30 хвилин.

Тривалість лікування визначається показаннями.

У дітей (включаючи новонароджених) при лікуванні бактеріального менінгіту початкова доза становить 100 мг / кг маси тіла, кратність застосування - 1 раз в день. Максимальна доза - 4 г в день. Після виявлення патогенного мікроорганізму та визначення його чутливості, дозу слід відповідно знизити. Найкращі результати зазвичай досягаються при наступних термінах терапії:

• Neisseria meningitidis - 4 дня;
• Streptococcus pneumonia - 7 днів;
• Haemophilus influenzae - 6 днів;
• Чутливі Enterobacteriacease - 10-14 днів.

Рекомендована доза при лікуванні гонореї, спричиненої необразующімі або утворюють пеніциліназу штамами, становить 250 мг одноразово. Препарат слід вводити внутрішньом`язово.

З профілактичною метою перед проведенням інфікованих або імовірно інфікованих хірургічних втручань, в залежності від небезпеки інфекції, за 30-90 хвилин до операції рекомендовано одноразове введення Лораксона в дозі 1-2 м

У хворих з порушеннями функції нирок при кліренсі креатиніну більше 10 мл в хвилину за умови нормальної функції печінки зменшувати дозу препарату немає необхідності. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 10 мл в хвилину) добова доза не повинна перевищувати 2 м

При функціональних порушеннях печінки (за умови збереження функції нирок) дозу Лораксон не знижують. При одночасній тяжкій патології нирок і печінки концентрацію цефтриаксону в сироватці крові потрібно регулярно контролювати. У перебувають на гемодіалізі хворих змінювати дозу Лораксона після проведення цієї процедури немає необхідності.

Для внутрішньом`язового введення 1 г препарату потрібно розвести в 3,5 мл 1% розчину лідокаїну. Лораксон вводять глибоко в сідничний м`яз, в одну сідницю не рекомендується вводити більше 1 г препарату. Розчин лідокаїну вводити внутрішньовенно не можна.

Для внутрішньовенної ін`єкції 1 г порошку розводять у 10 мл стерильної дистильованої води. Лораксон вводять повільно протягом 2-4 хвилини.

Для внутрішньовенної інфузії 2 г препарату розводять приблизно в 40 мл вільного від кальцію розчину, наприклад: в 0,9% розчині натрію хлориду, 5% розчині фруктози, в 10% або 5% розчині глюкози. Тривалість внутрішньовенної інфузії повинна становити не менше 30 хвилин.

Побічна дія

Під час терапії можливий розвиток таких порушень:

• Травна система: порушення смаку, блювання, нудота, стоматит, метеоризм, запор або діарея, біль у животі, глосит, псевдомембранозний ентероколіт, дисбактеріоз, порушення функції печінки (підвищення активності печінкових трансаміназ- рідко - білірубіну або лужної фосфатази) холестатичнажовтуха;
• Сечовидільна система: порушення функції нирок (гіперкреатинінемія, азотемія, циліндрурія, анурія, підвищення вмісту сечовини в крові, глюкозурія, олігурія, гематурія);
• Система кровотворення: гранулоцитопенія, лейкопенія, лімфопенія, подовження протромбінового часу, нейтропенія, гіпокоагуляція, тромбоцитоз, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, зниження концентрації плазмових факторів згортання (II, VII, IX, X);
• Алергічні реакції: висип, кропив`янка, лихоманка або озноб, зуд- рідко - еозинофілія, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, сироваткова хвороба, поліморфна еритема (включаючи синдром Стівенса-Джонсона);
• Місцеві реакції: болючість по ходу вени, флебіт, інфільтрат і болючість в місці внутрішньом`язового введення;
• Інші: суперінфекція, кандидоз, запаморочення, головний біль, носові кровотечі.

особливі вказівки

При одночасній тяжкій печінковій і нирковій недостатності рекомендований регулярний контроль концентрації Лораксона в плазмі крові. Які перебувають на гемодіалізі пацієнтам слід контролювати концентрацію цефтриаксону в плазмі, оскільки в цих випадках можливе зниження швидкості його виведення.

При тривалому лікуванні слід регулярно контролювати показники функціонального стану нирок і печінки, картину периферичної крові.

У рідкісних випадках при проведенні ультразвукового дослідження (УЗД) жовчного міхура були відзначені затемнення, які зникали після відміни Лораксона (навіть у випадках, коли це явище супроводжується болями в правому підребер`ї, рекомендується продовження застосування препарату і проведення симптоматичного лікування).

Вживання алкоголю (етанолу) під час терапії протипоказано, оскільки це може викликати дисульфірамоподібні ефекти (зниження артеріального тиску, блювоту, почервоніння обличчя, спазм в області шлунка, нудоту, головний біль, тахікардію, задишку).

Незважаючи на докладний анамнез, який слід збирати при застосуванні всіх цефалоспоринових антибіотиків, виключити можливість розвитку анафілактичного шоку не можна. При появі його ознак потрібне проведення негайної терапії (спочатку внутрішньовенне введення адреналіну, потім - глюкокортикостероїдів).

В період лікування ослабленим і літнім хворим може знадобитися застосування вітаміну К.

Оскільки Лораксон здатний витісняти білірубін, зв`язаний з альбуміном сироватки крові, застосування препарату у новонароджених з гіпербілірубінемією і особливо у недоношених новонароджених вимагає ще більшої обережності.

лікарська взаємодія

Між Лораксоном і аміноглікозидами спостерігається синергізм щодо впливу на багато грамнегативнібактерії. При важких і загрозливих для життя інфекціях їх спільне призначення обгрунтовано.

Лораксон з етанолом несумісний.

Нестероїдні протизапальні препарати та інші інгібітори агрегації тромбоцитів збільшують імовірність розвитку кровотечі.

При одночасному призначенні Лораксона з петльовими діуретиками та іншими нефротоксичними лікарськими засобами збільшується ризик розвитку нефротоксичності.

Через фізичну несумісність цефтриаксону й аміноглікозидів їх в рекомендованих дозах необхідно призначати окремо.

Змішувати Лораксон з іншим антибіотиком в одному шприці або інфузійному флаконі не можна.

Терміни та умови зберігання

Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 ° C.

Термін придатності - 2 роки.

Приготовлені розчини Лораксона хімічно і фізично стабільними протягом 6 годин при зберіганні їх при кімнатній температурі.

Відео: Ані Лорак - Помаранчеві сни