Кораксан

Кораксан - препарат з протиішемічну, антиангінальну дію.

Форма випуску та склад

Кораксан випускають у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою: рожево-оранжевого кольору, з гравіюванням логотипу фірми на одній з сторін-по 5 мг - двоопуклих, овальних, з насічками з двох бічних сторін, з цифрою «5» на другий стороні- по 7 , 5 мг - трикутних, з цифрою «7,5» на другій стороні (по 14 шт. в блістерах, по 1, 2, 4 блістери в картонній пачці).

До складу 1 таблетки входить:

• Активна речовина: івабрадін - 5 або 7,5 мг (гідрохлорид івабрадину (відповідно) - 5,39 або 8,085 мг);
• Допоміжні компоненти: моногідрат лактози - 63,91 / 61,215 мг-мальтодекстрин - 10 мг-стеарат магнію - 0,5 мг-кукурудзяний крохмаль - 20 мг-безводний колоїдний діоксид кремнію - 0,2 мг.

Склад плівкової оболонки: діоксид титану (Е171) - 0,26026 мг-барвник заліза оксид жовтий (Е172) - 0,01457 мг-барвник заліза оксид червоний (Е172) - 0,00485 мг-гліцерин - 0,0874 мг-стеарат магнію - 0,0874 мг-гіпромелоза - 1,45276 мг-макрогол 6000 - 0,09276 мг.

Показання до застосування

Кораксан призначають для лікування стабільної стенокардії у хворих з нормальним синусовим ритмом при наступних показаннях:

• Непереносимість або наявність протипоказань до застосування бета-блокаторів;
• Одночасно з бета-адреноблокаторами при неадекватному контролі стабільної стенокардії при оптимально підібраній дозі бета-адреноблокатора.

Також препарат застосовують при хронічній серцевій недостатності з метою зменшення частоти розвитку серцево-судинних ускладнень (смертність від серцево-судинних хвороб і госпіталізації через посилення симптомів хронічної серцевої недостатності (ХСН)) у хворих з хронічною серцевою недостатністю, з синусовим ритмом і частотою серцевих скорочень (ЧСС) не менш 70 ударів в хвилину.

Протипоказання

• Брадикардія (при частоті серцевих скорочень в спокої до початку лікування менше 60 ударів в хвилину);
• Гострий інфаркт міокарда;
• Синдром слабкості синусового вузла;
• Синоатріальна блокада;
• Нестабільна стенокардія;
• Кардіогенний шок;
• Тяжка печінкова недостатність (за шкалою Чайлд-П`ю - більше 9 балів);
• Важкий перебіг артеріальної гіпотензії (при систолічному тиску нижче 90 мм рт.ст., діастолічного - нижче 50 мм рт.ст.);
• Серцева недостатність (нестабільна або гостра);
• Наявність штучного водія ритму, що працює в режимі постійної стимуляції;
• AV-блокада III ступеня;
• Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром мальабсорбції глюкози-галактози;
• Одночасне застосування з сильними інгібіторами ізоферментів системи цитохрому P450 3А4 (протигрибкові засоби групи азолів (ітраконазол, кетоконазол)), інгібіторами ВІЛ-протеази (ритонавір, нелфінавір), антибіотиками групи макролідів (кларитроміцин, еритроміцин для прийому всередину, телітроміцин, джозаміцин), нефазодоном;
• Вагітність, період грудного вигодовування і застосування у жінок репродуктивного віку, які не дотримуються надійні засоби контрацепції;
• Вік до 18 років (безпека та ефективність застосування препарату у даної вікової групи пацієнтів не вивчалась);
• Гіперчутливість до компонентів препарату.

З обережністю слід приймати Кораксан при наступних хворобах / станах:

• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 15 мл в хвилину);
• Вроджена подовження інтервалу QT;
• Помірно виражена печінкова недостатність (за шкалою Чайлд-П`ю - менше 9 балів);
• AV-блокада II ступеня;
• Пігментна дегенерація сітківки (retinitis pigmentosa);
• Перенесений в недавньому часі інсульт;
• Хронічна серцева недостатність IV функціонального класу за класифікацією NYHA;
• Артеріальна гіпотензія;
• Одночасно з прийомом подовжують інтервал QT лікарських засобів, грейпфрутового соку, помірних інгібіторів та індукторів ізоферментів CYP3A4, блокаторів повільних кальцієвих каналів, урежающіх частоту серцевих скорочень (дилтіазем, верапаміл), некалійсберегающіх діуретиків.

Спосіб застосування та дозування

Кораксан приймають всередину під час прийому їжі 2 рази в день (вранці і ввечері).

При стабільній стенокардії препарат приймають у початковій добовій дозі 10 мг.

Через 21-28 днів застосування, в залежності від терапевтичного ефекту, дозу можна збільшити до 15 мг (2 рази на день по 7,5 мг). Якщо під час лікування частота серцевих скорочень в спокої урежается до значень менше 50 ударів в хвилину, або у пацієнта з`являються пов`язані з брадикардією симптоми (підвищена стомлюваність, запаморочення або виражене зниження артеріального тиску), дозу КОРАКСАН знижують (наприклад, до 5 мг в день). Прийом препарату припиняють у випадках, коли зниження дози не приводить до поліпшення показників ЧСС або при збереженні симптомів вираженої брадикардії.

Рекомендована початкова добова доза при хронічній серцевій недостатності становить 10 мг. Якщо ЧСС в стані спокою стабільно більше 60 ударів в хвилину, через 2 тижні її можна збільшити до 15 мг (2 рази на день по 7,5 мг). При стабільній частоті серцевих скорочень не більше 50 ударів в хвилину або при появі симптомів брадикардії, дозу знижують до 5 мг в день.

При значенні ЧСС в діапазоні 50-60 ударів в хвилину, Кораксан рекомендується приймати в добовій дозі 5 мг.

Доза препарату залежить від частоти серцевих скорочень:

• Менше 50 ударів в хвилину (при добовій дозі 5 або 7,5 мг) - дозу зменшують;
• Більше 60 ударів в хвилину (при добовій дозі 5 або 10 мг) - дозу збільшують.

Якщо ЧСС більше 50 ударів в хвилину або у хворого зберігаються симптоми брадикардії, застосування КОРАКСАН слід припинити.

Пацієнтам старше 75 років рекомендується призначати Кораксан в початковій добовій дозі 5 мг. Надалі можливе збільшення прийнятої дози.

Хворим з порушенням функції нирок при кліренсі креатиніну більше 15 мл в хвилину препарат зазвичай призначають по 10 мг у день. Через 3-4 тижні застосування КОРАКСАН можливе збільшення дози до 15 мг на день.

Через нестачу даних щодо застосування КОРАКСАН у хворих з кліренсом креатиніну менше 15 мл в хвилину препарат потрібно застосовувати з обережністю.

Хворим з легким ступенем печінкової недостатності (за шкалою Чайлд-П`ю - до 7 балів) рекомендований звичайний режим дозування в початковій добовій дозі 10 мг з подальшим її підвищенням до 15 мг.

Дотримуватися обережності при застосуванні КОРАКСАН слід хворим з помірною печінковою недостатністю (за шкалою Чайлд-П`ю - 7-9 балів).

Кораксан не слід застосовувати хворим з вираженою печінковою недостатністю (за шкалою Чайлд-П`ю - більше 9 балів), оскільки його застосування у таких пацієнтів не вивчено (не виключається істотне збільшення концентрації препарату в плазмі крові).

Побічна дія

Під час терапії можливий розвиток порушень з боку деяких систем організму:

• Кістково-м`язова система: нечасто - спазми м`язів;
• Травна система: нечасто - запор, нудота, діарея;
• Серцево-судинна система: часто - брадикардія, шлуночкова екстрасистолія, AV-блокада I ступеня, короткочасне підвищення артеріального тиску-нечасто - надшлуночкова екстрасистолія, відчуття сердцебіенія- дуже рідко - фібриляція передсердь, AV-блокада II-III ступеня, синдром слабкості синусового узла- з невстановленої частотою - виражене зниження артеріального тиску, можливо пов`язане з брадикардією;
• Дихальна система: нечасто - задишка;
• Центральна нервова система: часто - запаморочення, можливо пов`язане з брадикардією, головний біль (особливо в перший місяць лікування) - з невстановленої частотою - непритомність, можливо пов`язаний з брадикардією;
• Шкірні покриви і підшкірно-жирова клітковина: з невстановленої частотою - свербіж, висипи на шкірі, ангіоневротичний набряк, еритема, кропив`янка;
• Органи почуттів: дуже часто - зміни світосприйняття (фотопсія) - часто - нечіткість зору-нечасто - вертіго- з невстановленої частотою - порушення зору, диплопія;
• Лабораторні та інструментальні показники: нечасто - подовження інтервалу QT на ЕКГ, еозинофілія, гіперурикемія, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові;
• Загальні розлади: з невстановленої частотою - підвищена стомлюваність, астенія, нездужання.

особливі вказівки

Кораксан не ефективний при лікуванні або для профілактики аритмій. Ефективність препарату зменшується при розвитку тахіаритмії. Препарат не рекомендований хворим з ФП або іншими типами аритмій, пов`язаними з функцією синусового вузла.

Під час лікування потрібно проводити клінічне спостереження за хворими на предмет виявлення пароксизмальної або постійної фібриляції передсердь. При клінічних показаннях (наприклад, поява відчуття посиленого серцебиття, погіршення перебігу стенокардії, нерегулярність серцевого ритму) в процес поточного контролю потрібно включати ЕКГ. Ризик виникнення фібриляції передсердь зазвичай вище у хворих з хронічною серцевою недостатністю, які приймають Кораксан. Найчастіше фібриляція передсердь зустрічалася у пацієнтів, які одночасно з препаратом брали антиаритмічні препарати I класу або аміодарон.

Стан хворих з порушеннями внутрішньошлуночкової провідності, хронічною серцевою недостатністю і шлуночкової діссінхронія потрібно тримати під пильним наглядом.

Застосування КОРАКСАН одночасно з блокаторами повільних кальцієвих каналів, що знижують частоту серцевих скорочень (дилтіазем, верапаміл), не рекомендується.

Перед початком терапії перебіг серцевої недостатності має бути стабільним. Через обмежені даних, потрібно з обережністю застосовувати препарат у хворих з хронічною серцевою недостатністю IV функціонального класу за класифікацією NYHA.

Призначати Кораксан безпосередньо після перенесеного інсульту не рекомендується.

Кораксан впливає на функцію сітківки ока. Токсична дія препарату не виявлено, однак його вплив на сітківку очей при тривалому застосуванні (понад 1 рік) невідомо. При розвитку неописаних в цій інструкції порушень зорових функцій потрібно розглянути питання про припинення терапії. Хворим з пігментного дегенерацією сітківки Кораксан рекомендується приймати з обережністю.

Кораксан може викликати короткочасне зміна світосприйняття (зазвичай у вигляді фотопсии), що потрібно враховувати при керуванні автотранспортом або іншими механізмами, особливо вночі при різкій зміні інтенсивності світла.

лікарська взаємодія

Потрібно уникати одночасного застосування івабрадину з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT (антиаритмики: наприклад, дизопірамід, хінідин, бепридил, ібутилід, соталол, аміодарон, і не належать до антиаритміків: наприклад, сертіндол, цизаприд, пімозид, зипразидон, мефлохин, пентамідин, галофантрин , еритроміцин для внутрішньовенного введення). Це пов`язано з тим, що уражень частоти серцевих скорочень може призвести до додаткового подовження інтервалу QT. При необхідності одночасного призначення цих препаратів потрібно ретельно контролювати показники ЕКГ.

Кораксан необхідно застосовувати з обережністю з некалійсберегающімі діуретиками ( «петльові» і тіазидні діуретики), оскільки гіпокаліємія може збільшувати ризик виникнення аритмії. Івабрадин може викликати брадикардію, що в поєднанні з гіпокаліємією є фактором для виникнення важкої форми аритмії, особливо у хворих з синдромом подовження інтервалу QT (вродженим або викликаним впливом будь-яких речовин).

Одночасне застосування івабрадину з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 верапамілу або дилтіазему не рекомендуються.

Протипоказано одночасне застосування івабрадину з такими сильними інгібіторами ізоферменту CYP3A4, як нефазодон, протигрибкові засоби групи азолів (ітраконазол, кетоконазол), інгібітори ВІЛ-протеази (ритонавір, нелфінавір), антибіотики групи макролідів (еритроміцин для прийому всередину, кларитроміцин, телітроміцин, джозаміцин). Сильні інгібітори ізоферменту CYP3A4 - кетоконазол (в добовій дозі 200 мг) або джозамицин (2 рази на день по 1 г) збільшують в 7-8 разів середні концентрації івабрадину в плазмі крові.

Можливий прийом івабрадину одночасно з іншими помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, флуконазолом) за умови, що частота серцевих скорочень в спокої становить понад 60 ударів в хвилину. В цьому випадку рекомендується початкова добова доза івабрадину 5 мг. Під час застосування КОРАКСАН потрібно контролювати ЧСС.

При спільному застосуванні індуктори ізоферменту CYP3A4 (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин і рослинні засоби з вмістом звіробою звичайного) можуть привести до зменшення активності і концентрації в крові івабрадину, через що може знадобитися більш високі його дози. Під час лікування рекомендується по можливості уникати застосування лікарських засобів і продуктів з вмістом звіробою звичайного.

Клінічно значущий вплив на фармакокінетику і фармакодинаміку івабрадину при спільному застосуванні таких лікарських засобів: інгібіторів ФДЕ5 (силденафіл), інгібіторів протоновой помпи (лансопразол, омепразол), інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (симвастатин), блокаторів повільних кальцієвих каналів - похідних дигідропіридинового ряду (лацидипин , амлодипін), ацетилсаліцилової кислоти, варфарину і дигоксину відсутня.

Терміни та умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці. Спеціальні умови зберігання не вимагаються.

Термін придатності - 3 роки.