Як допомогти хворому в перші дні після інсульту - після перенесеного інсульту
Якщо стався інсульт, найбільш доцільно терміново госпіталізувати хворого в неврологічне відділення лікарні. Якщо ж з якихось обставин цього зробити не можна і хворий залишається вдома, необхідно організувати для нього стаціонар на дому. А це означає, що в той час як лікар і медсестра регулярно відвідують хворого, спостерігаючи за станом його здоров`я, виконують медичні процедури, основні обов`язки по догляду за хворим несуть його рідні та близькі.
Перші дні хворий, котрий переніс інсульт, повинен дотримуватися постільного режиму. Питання про тривалість його і поступове розширення вирішує лікар. Тривалість постільного режиму залежить від тяжкості стану хворого і перш за все від стану його свідомості, а також від характеру інсульту: при крововиливі необхідність в спокої велика, ніж при інфаркті мозку.
Результати досліджень доводять, що навіть у здорових молодих людей тривалий постільний режим призводить до зміни з боку м`язового апарату, серцево-судинної системи і органів дихання, до порушення обміну речовин.
У хворих же, які перенесли інсульт і дотримуються тривалий постільний режим, може виникнути уповільнення швидкості кровотоку по судинах, що, в свою чергу, часто викликає підвищення згортання крові і утворення тромбів. При постільному режимі недостатньо вентилюються легені, наслідком чого є розвиток у них застійних явищ, на тлі яких легко розвивається пневмонія.
Постільний режим - не є перешкодою активізації фізичної діяльності хворих, нехай навіть і дуже обмеженої в перший час. Якщо не порушено свідомість, можна починати займатися гімнастикою з найперших днів: спочатку пасивної, потім активною. Для профілактики розвитку контрактур паралізованим кінцівкам надають певне положення. А з метою профілактики пролежнів і застійних явищ в легенях необхідно кожні 2 години повертати хворого в ліжку.
Якщо хворий у свідомості, з ним доцільно проводити по кілька разів на день заняття дихальною гімнастикою. Найбільш прості, виконувані навіть ослабленими хворими дихальні вправи - це надування гумових іграшок, камери від м`яча.
Бажано, щоб кімната, в якій знаходиться хворий, була світлою, захищеною від шуму, добре провітрюваному. У кімнаті необхідно підтримувати чистоту і порядок. Вологе прибирання приміщення проводять 1-2 рази на день. Оптимальна температура повітря в кімнаті 18-20 градусів. Влітку вікно або кватирку треба тримати відкритими,
уникаючи при цьому протягів, а взимку відкривати кватирку на 5-10 хвилин кожні 1-2 години. Під час провітрювання хворого добре вкривають ковдрою, на голову надягають в`язану шапочку. Останню можна замінити хусткою, рушником або шарфом.
Ліжко, на якому лежить хворий, не повинна прогинатися. Найбільш гігієнічний і зручний поролоновий матрац. Якщо хворий не контролює свої фізіологічні відправлення, на матрац під простирадло кладуть по всій його ширині клейонку. При зміні постільної білизни, яку треба проводити регулярно, хворого обережно повертають на край ліжка. Старе простирадло згортають як бинт, а на звільнену частину ліжку розстеляють свіже простирадло, куди і перевертають хворого.
Особливої уваги потребує догляд за шкірою. Щодня слід обтирати тіло теплою водою з милом, потім водою без мила, і в кінці процедури насухо витирати. Її можна замінити більш швидким обтирання рушником, змоченим дезінфікуючим розчином (в якості якого можна використовувати камфорний спирт, одеколон, спирт навпіл з водою, столовий оцет - 1 столова ложка на склянку води). Один кінець рушника змочують розчином, злегка віджимають і протирають шкіру спини, шиї, передньої поверхні грудної клітки.
Особливо ретельно і часто треба протирати пахвові області, складки пахові і розташовані під молочними залозами у жінок. Не рідше двох разів на день необхідно обмивати шкіру статевих органів і область заднього проходу теплою водою з милом або слабким розчином калію перманганату і обтирати марлевим тампоном, для чого слід придбати корнцанг в аптеці.
Вмивати хворих можна водою з глечика або за допомогою губки. Руки миють вранці, перед кожним прийомом їжі, і в інший час треба стежити за їх чистотою.
Особливу увагу слід приділяти догляду за порожниною рота, так як у важко хворих часто виникає запалення ротової порожнини - стоматит. Зуби треба чистити не рідше двох разів на день, полоскати рот після кожного прийому їжі. Тяжкохворим протирають рот ватяним
кулькою, змоченим 5% -ним розчином борної кислоти або 0,5% -ним розчином соди, або слабким розчином калію перманганату.
Якщо з`являються виділення з очей, що склеюють вії та повіки, їх видаляють ватним тампоном, змоченим 2% -ним розчином борної кислоти. Щодня промивають очі теплою кип`яченою водою.
Необхідно також постійне спостереження і за гігієною волосся. Їх слід щодня розчісувати, особливо у жінок.
При постільному режимі фізіологічні відправлення, такі, як сечовипускання і дефекація, відбуваються в лежачому положенні хворого, а для цього необхідно мати спеціальні пристосування (підкладнесудно і сечоприймач). Після використання мочеприймальник і судно слід ретельно вимити в гарячій воді, потім мочеприймальник промити розчином перманганату калію, а судно 3% -ним розчином хлораміну. Крім того, для догляду за хворим бажано придбати в аптеці газовідвідну трубку, гумову клізму або кухоль Есмарха, грілку, градусник, корнцанг і пінцет.
У тяжкохворих нерідко розвиваються пролежні в місцях, що піддаються тиску і тертя в ліжку: найчастіше в області крижів, рідше в області лопаток, п`ят, сідниць, потилиці. Спочатку з`являються пошкодження шкіри, болючість, потім бульбашки з гнійним вмістом, на місці яких в подальшому може виникнути виразка. Для попередження розвитку пролежнів необхідно ретельно дотримуватися всі зазначені вище правила гігієни, а можливі місця утворення пролежнів масажувати і протирати камфорним спиртом. Треба стежити, щоб на простирадлі не утворювалися складки.
При вже виникла ушкодженні шкіри почервонілі ділянки слід 1-2 рази в день змащувати концентрованим розчином перманганату калію. Якщо пролежні виникли в області крижів, під таз необхідно підкладати покритий простирадлом гумовий коло, так, щоб крижі знаходилися над його отвором.
Важливе значення мають правильно організоване харчування і питний режим. Хворий повинен випивати рідини не менше 2 літрів в день (у вигляді неміцного чаю, кип`яченої води, соків, молока, бульйону). В іншому випадку організму загрожує зневоднення. Харчування має відповідати дієті, призначеної лікарем. Якщо у хворого, який переніс інсульт, є ще й цукровий діабет, йому призначається спеціальна протидіабетичні дієта з різким обмеженням солодкої і жирної їжі, а при хворобі печінки - печінкова дієта.
Хворий може вдавитися під час їжі. Це часто буває в перші дні після інсульту. Тому їжа повинна бути протертою, і годувати хворого слід чайної або десертною ложкою, поїти ж зі спеціального поїльника (можна замінити маленьким чайником).
При нормалізації ковтання і поліпшенні загального стану дієту розширюють. Якщо в перші дні хворому дають переважно рідку їжу (соки, бульйони, чай, рідкі протерті супи, киселі, кефір, кисле молоко), то в подальшому вирішуються свіжі овочі, яйця всмятку, картопляне пюре, парові котлети.
При гіпертонічній хворобі хворим рекомендується вводити в раціон їжу, що містить достатню кількість солей калію (курага, родзинки, капуста, картопля, інжир) і магнію (каші з гречаної і вівсяної крупи).
Необхідно обмежити вживання кухонної солі, солодкої і жирної їжі, відмовитися від гострих закусок, копченостей. Повністю виключити з раціону міцну каву, міцний чай і, звичайно, алкогольні напої, які в малих дозах іноді прагнуть давати хворим необізнані родичі з метою підвищення апетиту. Куріння також має бути категорично заборонено.
У перші дні після інсульту у хворих часто виникають запори. В їх попередженні велика роль належить організації раціонального харчування. Їжа обов`язково повинна містити значну кількість речовин, що сприяють прискоренню проходження їжі по кишечнику і його спорожнення. До них відносяться харчові продукти, багаті на органічні кислоти і клітковиною (кисле молоко, кефір, чорний хліб, фруктові та овочеві соки, свіжі фрукти і овочі, пюре з чорносливу і кураги, мед), що містять вуглекислий газ мінеральні води. Якщо не допомагає дієтотерапія, додатково призначаються мінеральні води, що володіють вираженим послаблюючу дію ( «Баталінская», «Лисогірська», «Ново-Іжевська»), або проносні. При необхідності звертаються до очисних клізм.
У перші 2 ~ -3 тижні хворий потребує постійного нагляду. Двічі в день (в 7-8 і 18-19 ч) хворим треба вимірювати температуру і вважати пульс. Якщо хворий страждає на гіпертонічну хворобу, бажано під керівництвом лікаря або медичної сестри освоїти техніку вимірювання артеріального тиску. У гострий період інсульту, що триває в середньому 3 тижні, артеріальний тиск рекомендується вимірювати 2-3 рази на день.
Правильно буде завести спеціальний зошит, в яку щодня треба записувати температуру, пульс, артеріальний тиск, чи був стілець, а також які ліки приймав хворий протягом дня. Лікарю необхідно повідомляти про всі зміни, що відбулися в стані хворого, і те, який у нього апетит, сон, настрій, нарешті, з якою частотою і коли відбуваються фізіологічні відправлення. Ці відомості допоможуть лікаря повніше здійснювати контроль за ходом лікування хворого на дому.
У перший час після інсульту багато з них перебувають у вкрай пригніченому стані, бувають дратівливі і навіть агресивні. З боку рідних і близьких потрібні в таких випадках великий такт і витримка. Хворого необхідно заспокоїти, відволікти від гнітючих його думок, підтримувати в ньому віру в одужання.
