Зміни вилочкової залози при метаболічних ретікулезах, лімфо і ретікулосаркоми - гистопатология вилочкової залози
Лімфо- і ретікулосаркоми
При лімфо і ретікулосаркоми - злоякісних пухлинах - з лімфоїдної тканини в процес іноді втягується і вилочкова залоза. Ці пухлини починаються зазвичай десь в одному місці і потім супроводжуються поширеним метестазірованіем в різні органи і тканини. Вони дуже схожі між собою за клінічним перебігом і зовнішнім проявами, розрізняючи лише по клітинному складу пухлинних розростань. При лімфосаркомі основна маса пухлини представлена клітинами типу середніх і великих лімфоцитів, тоді як при ретикулосаркоме відзначаються розростання більших світлих клітин, що мають неправильну овальної форми ядра з нежносетчатим структурою хроматину і великим ядерцем. Серед цих клітин зустрічаються дво- і багатоядерні клітини. У пухлинних клітинах при лімфо і ретікулосаркоми нерідко виявляються численні фігури поділу. Останнім часом лімфо і ретікулосаркоми все частіше розглядаються як різні форми одного і того ж виду пухлини і об`єднують їх під загальною назвою ретікулосаркоми (Р.Д. Штерн, 1970).
Від ретікулосаркоми (лімфосакркоми) слід відрізняти ретикулосаркоматоз (лімфосаркоматоз), що характеризується первинно-множинних освітою пухлинних розростань в лімфоїдної тканини різних областей тіла.
У одного обстеженого нами чоловіки, 21 року, який помер від ретикулосаркоматоз, вилочкова залоза виявилася замещенной пухлинної тканиною і важила 185,0 м мікроскопічно в ній виявляли суцільні розростання ретикулярних клітин, між якими в невеликій кількості відзначалися аргірофільні волокна. Будь-яких слідів часточок вилочкової залози в основній масі пухлинних розростань не спостерігалося, і лише по їх периферії можна було бачити окремі острівці пухлинних розростань, кілька нагадували за формою часточки вилочкової залози. У іншого хворого, 42 років, який загинув від ретікулосаркоми лівій пахвовій області, пухлинних змін вилочкової залози виявлено не було. Остання перебувала в стані різкої атрофії. Що, можливо пов`язано з лікуванням хворого сарколізіном і Олівоміцін.
Слід підкреслити, що мікроскопічні зміни, які виявляються в вилочкової залозі при лімфо і ретикулосаркоматоз, можуть досить нагадувати зміни, що спостерігаються в ній при лейкозі, лімфогранулематозі і лімфоретікулярной її пухлинах. Тому, на підставі одного гістологічного дослідження вилочкової залози діагноз ретикулосаркоматоз (ретікулосаркоми) може ставитися лише з великою обережністю і тільки з урахуванням всіх наявних клінічних даних.
МЕТАБОЛІЧНІ ретікулези
У 1938 р Н. І. Гольштейном Було опубліковано опис результатів проведеного в прозектурі ВМА патологоанатомічного обстеження дівчинки, яка померла у віці 1 року 5 місяців від хвороби Німана-Піка. Як випливає з цього опису і зберігаються в колекції кафедри патологічної анатомії академії гістологічних препаратів, у неї, поряд з характерними для цього захворювання змінами селезінки, лімфатичних вузлів, печінки та інших органів, зазначалося також ураження вилочкової залози. При цьому в часточках останньої спостерігалися розростання великих, забарвлюються Суданом 3 ретикулярних клітин зі світлою пінистої цитоплазмою, розташованих серед лімфоцитів і місцями утворюють суцільні поля.
Проведене спостереження свідчить про можливість ураження вилочкової залози при хворобі Німана-Піка і, мабуть, при інших близьких йому захворюваннях (хвороба Гоше і хвороба Християна-Шюллера), що відносяться до групи метаболічних або ліпідозних ретікулези. Однак рідкість подібних захворювань і відсутність в літературі інших даних про обстеження при них вилочкової залози не дозволяють поки судити про частоту наблюда ющихся при цьому змін.
