Diphyllobothrium polyrugosum delamure et a. Skriabin - діфіллоботрііди

Diphyllobothrium polyrugosum Delamure et A. Skriabin, 1965 (рис. 40, 41)
Господар: Orcinus orca - косатка.
Локалізація: кишечник.
Місце виявлення Антарктика (район островів Крозе), Північна Атлантика (Англія).
Опис (по Делямуре, А. Скрябіна, 19666). Довжина двох досліджених екземплярів 456 і 560 см, ширина - відповідно 25 і 30 мм. Передній кінець тіла молочно-білого кольору, а вся інша стробила - світло-коричневого.
Сколекс маленький, його довжина 0,45-0,65 мм, ширина 0,55-0,60 мм при товщині близько 0,4 мм. У вершини сколекса ботрии мають вигляд вузьких щілин або округлих заглиблень, а в задній частині їх краю налягають один на одного. Шийка відсутня. Ширина стробіли біля основи сколекса 0,30-0,35 мм. Членики краспедотние, порівняно товсті, їх довжина набагато менше ширини. Довжина найбільш великих члеників 3,4-3,7 мм, ширина 30 мм, товщина 1,9 мм. На дорсальній і вентральній поверхнях стробіли є численні поздовжні жолобки. У міру збільшення ширини стробіли збільшується і їх кількість. Так, при ширині стробіли 4 мм на вентральній або дорсальній сторонах цестоди налічується 11-13 жолобків, при ширині 11 мм - від 23 до 26, а при ширині 20 мм їх кількість зростає до 67-72. Глибина деяких жолобків досягає 0,4 мм, в той час як інші ледь помітні. Кутикула 0,009-0,011 мм товщини. Тонка субкутікула має товщину 0,04-0,06 мм, вона представлена клітинами, витягнутими дорсо-вентрально. Субкутікула і наступна за нею корковая паренхіма на поперечних зрізах мають вигляд хвилястих шарів, які повторюють всі великі складки кутикули і частково вирівнюють їх, так як товщина цих шарів зменшується проти дна глибоких поздовжніх жолобків і збільшується між ними. Коркова паренхіма в латеральних частинах члеників заповнена жовтковими фолікулами, її товщина, із зазначених вище причин, коливається від 0,04 до 0,17 мм. Поблизу медіанної лінії корковая паренхіма позбавлена желточников, вона тоншає тут до 0,04-0,07 мм, а місцями майже зовсім витісняється поздовжньої мускулатурою, яка наближається впритул до субкутікуле. Внутрішня поздовжня мускулатура представлена потужним шаром, що складається з дрібних пучків і окремих волокон, розташованих більш густо на периферії. У зв`язку з тим, що зовнішня поверхня цього шару, що примикає до коркової паренхімі, хвиляста, а внутрішня, що межує з поперечної мускулатурою - щодо пряма, його товщина в великих зрілих члениках коливається від 0,07 до 0,37 мм. Поперечна мускулатура добре розвинена, її товщина змінюється по довжині і ширині членика.

Мал. 40. Diphyllobothrium polyrugosum Delamure et A. Skriabin, 1966

1 - сколекс, вентрально- 2, 3 - те ж, латерально- 4 - те саме, апікально- 5 - Гермафродитний членік- 6 - статеві отвори, оточені сосочкамі- 7 - поперечний розріз статевозрілого членика в області бурси (по Делямуре, А. Скрябіну, 1966)

Мал. 41.Diphyllobothrium polyrugosum Delamure et A. Skriabin, 1966. Саггитальний розріз стробіли (по Делямуре, А. Скрябіна, 19666)

Поблизу латерального краю зрілого членика товщина поперечної мускулатури не перевищує 0,02 0,04 мм, на середині латерального поля збільшується до 0,06-0,09 мм, а на рівні зовнішнього краю петель матки досягає 0,18-0,22 мм . У середній частині зрілого членика цей шар деформується сильно розрослася статевою системою, іноді ділиться на окремі пучки, що проходять між петлями матки. Найбільшого розвитку поперечна мускулатура досягає в проміжку між сусідніми члениками, куди не заходять петлі матки. Тут її товщина іноді перевищує 0,28 мм. Дорс-вентральна мускулатура складається з численних пучків різної товщини. Мозгова паренхіма на середині латерального поля має товщину 0,15 0,24 мм, а на рівні зовнішнього краю петель матки - 0,37-0,47 мм. У мозковій паренхімі майже на середині кожного латерального поля проходять два великих екскреторних каналу. Їх дорсо-вентральний діаметр дорівнює 0,07 -0,09 мм, а латеральний - 0,05-0,06 мм. Близько 18 дрібних екскреторних каналів діаметром 0,02-0,06 мм залягають в корковою паренхімі, але в деяких місцях вони заходять і в шар поздовжньої мускулатури.
Насінники овальної форми витягнуті в дорсо-вентральному напрямку. На поперечних зрізах великих зрілих члеників їх розмір 0,087-0,102 X 0,156-0,250 мм. У кожному латеральному поле поперечного зрізу налічується 42-60 насінників, розташованих в один ряд-на сагиттальних зрізах - в кожному членику 18-22 насінники. Таким чином, зрілий членик має близько 2000 сім`яників. Насіннєвий пляшечку овальний, витягнуть дорсо-вентрально, розташований нижче бурси і трохи збоку від неї. Його довжина 0,38-0,52 мм, ширина (на сагиттальних зрізах) 0,22-0,33 мм, при товщині стінок 0,02-0,03 мм. Бурса довга, майже циліндрична з тупо закругленим спинним кінцем і злегка завужені вентральним. Довжина бурси 0,75-1,17 мм при ширині 0,19-0,27 мм. Статева клоака, оточена численними сосочками, відкривається на вентральній стороні поблизу передньої межі членика. Зона, покрита сосочками, у молодих члеників має форму кола, а у зрілих - овалу, витягнутого в латеральному напрямку. В останньому випадку її розмір 0,79- 0,94 X 1,25-1,32 мм.

Чоловіче отвір і отвір вагіни впадають в загальну клоаку, а маткова пора відкривається медіа позаду клоаки або трохи збоку від неї на відстані 0,18-0,33 мм, в межах зони, покритої сосочками.
Яєчник в великих зрілих члениках 5,0-5,5 мм ширини, дволопатеве. Звита вагіна проходить між петлями матки ближче до вентральної поверхні членика. Жовткові фолікули округлої або довгастої форми розташовані поперечними рядами в латеральних полях корковою паренхіми- їх розмір на тотальних препаратах 0,027-0,053 X 0,049-0,060 мм. Матка утворює 5-6 петель з кожної сторони від медіанної лінії. Довжина яєць 0,070-0,076 мм, ширина 0,045-0,049 мм, з добре помітною кришечкою діаметром 0,021-0,023 мм-товщина оболонки яєць близько 0,003 мм.
Література: Делямуре, А. Скрябін, 19666, с. 3-10- А. Скрябін, 1967а, с. 245, 1982, с. 331- Gibson, Harris, 1979, с. 312.