Детально про дактіноміцін - дактіноміцін

дактіноміцін -Dactinomycinum.
Синоніми: Актіноміцини Ci, Актіноміцини D, Actinomycinum С1, Actinomycin D, Actinomycinum D, Actinomycinum IV, Cosmegen, Cosmogen, Dactinomycin, Lyovac, Meractinomycinum, NSC-3053.

Особливістю антибіотика є те, що при одночасному його впливі з антигеном не відзначається гноблення імунної відповіді ні за кількістю антителообразующих клітин, ні по титрів антитіл, тобто він не надає гнітючої дії в індуктивну фазу в період диференціювання лімфоїдних клітин, тоді як у продуктивній фазі спостерігається явний депресивний ефект, тобто антибіотик діє на функціонально активні антітелообразующіе клітини.
Механізм дії. Переважна більшість біологічних ефектів Дактіноміцін пов`язують з придушенням матричної активності ДНК і пригніченням біосинтезу РНК. Потрапляючи в організм, антибіотик утворює міцний комплекс з ДНК клітини, в результаті чого змінюються її фізико-хімічні та гідродинамічні властивості - сильно підвищується температура плавлення, знижується плавуча щільність, збільшується в`язкість і зменшується константа седиментації, порушується стабільність і матрична активність. При комплексуванні з замкнутими кільцевими формами ДНК антибіотик викликає розкручування витків суперспирали. Для утворення комплексів важливіше значення має вторинна структура ДНК. Результатом зв`язування препарату з ДНК-матрицею є придушення обох полімеразної реакцій. Дактіноміцін є класичним і сильним інгібітором ДНК-залежною РНК-полімеразної реакції, тоді як активність ДНК-полімерази пригнічується значно слабкіше. Передбачається, що в цих умовах він створює досить стабільні блоки на шляху просування ферменту РНК-полімерази уздовж матриці, пригнічуючи при цьому стадію елонгації полінуклеотидних ланцюгів, і тим самим створює перешкоду до інформаційного синтезу РНК. Препарат не зв`язується з РНК і не впливає на РНК-залежні синтези ДНК.
Вважають, що препарат специфічно взаємодіє тільки з полідезоксінуклеотідамі, що володіють спіральною структурою і неодмінно містять гуанін. Якщо нуклеотиди не містять гуаніну, антибіотик комплекс з ДНК не утворює. Важливим фактором такої взаємодії є також спіральна конформація ДНК.
Функціональними групами молекули Дактіноміцін, необхідними для зв`язки з ДНК, є аміногрупи хромофора, Непоновлення хіноїдному кисень і циклічні пентапептідние лактози з певними конформаційними властивостями. Ці групи пептидів певним чином взаємодіють зі специфічними ділянками на поверхні спіралі ДНК, тобто комплекс антибіотик - ДНК виникає в результаті високоспецифічного взаємодії молекул, заснованого на унікальному поєднанні стереохімічних властивостей препарату і ДНК.
Запропоновані моделі структури комплексу дозволяють вважати, що дактіноміцін локалізується в малій борозенці спіралі ДНК, причому він може утворювати з ДНК до семи водневих зв`язків.
Останнім часом найбільшим визнанням користується інтеркаляційних модель, згідно з якою хромофор антибіотика інтеркалірует між парами основ ДНК виключно з боку малої борозенки. При цьому можуть відбуватися однотяжевие розриви ДНК в клітинах, які нерідко асоційовані з білками.
Висловлюється припущення, що протівоопухолевивая активність дакгіноміціна обумовлена утворенням вільних радикалів, зокрема супероксида, при ферментативному відновленні антибіотика з наступним його окисленням. Але експериментальні дані свідчать про те, що первинний ефект антибіотика полягає в інгібуванні синтезу всіх видів РНК. Освіта вільних радикалів може бути побічним ефектом.
Показання до застосування препарату. Спектр протипухлинної активності Дактіноміцін досить широкий. Його можна застосовувати самостійно при певних видах пухлин, але чаші використовують в схемах поліхіміотерапії з іншими цитостатиками, а також в поєднанні з променевою терапією або оперативним втручанням.
Антибіотик ефективний при лікуванні пухлини Вілмса і рабдоміосаркоми у дітей, хориокарциноме і саркоми матки, саркоми Юінга, м`яких тканин, злоякісних лімфом, герміногенних пухлин яєчка і яєчників, меланобластов, ангіосаркоми Калоші.
У більшості випадків препарат використовується у вигляді лікарських комбінацій.
При пухлини Вілмса антибіотик є одним з найбільш ефективних препаратів. У дітей з метастазами пухлини Вілмса лікувальний ефект можна отримати майже в 50% випадків зі збільшенням тривалості життя при цьому в 2-3 рази. Препарат можна застосовувати до операції з метою зменшення розмірів пухлини і ослаблення життєдіяльності її клітин, а також після видалення пухлини для попередження рецидивів і метастазі. Кращі результати отримують при поєднанні Дактіноміцін з циклофосфаном і винкристином.
Встановлено факт потенцирования ефекту променевої терапії за допомогою Дактіноміцін. Число успішно вилікуваних хворих і тривалість їх життя при цьому збільшуються.
Високу активність проявив антибіотик у хворих з хоріонепітеліоми матки. Поряд з метотрексатом і вінбластином він є одним з найбільш ефективних при цьому виді пухлини. Цінність його полягає ще і в тому, що він надає лікувальний ефект при пухлинах, стійких до метотрексату. Після хіміотерапії дактіноміціном можна досягти регресії пухлини і метастатичних вузлів в 50% випадків. У лікувальній практиці його частіше використовують в поєднанні з метотрексатом або хлорбутином.
Самостійне застосування Дактіноміцін дає хороші результати лікування (до 60% випадків) при саркомі Юінга. Кращі результати отримують при використанні його в схемах поліхіміотерапії з адриамицином, винкристином, циклофосфаном, а також в поєднанні з опроміненням.
Сприятливі суб`єктивні результати і тимчасову регресію (ефект нестійкий) пухлини можна досягти при лікуванні цим антибіотиком дітей з рабдоміосаркома. Однак в комбінації з винкристином і циклофосфаном, а також променевою терапією у 60% іноперабельних хворих з віддаленими метастазами можлива повна регресія тривалістю понад 5 років.
З успіхом застосовують дактіноміцін з метотрексатом і хлорбутином, а також у складі інших комбінацій при пухлинах яєчка змішаного будови. Є відомості про об`єктивний і суб`єктивний поліпшенні стану після застосування Дактіноміцін у хворих нейробластомою. Найчастіше ефект наступав після комбінованого лікування з променевою терапією, але він нестійкий.
При лімфогранулематозі та інших видах злоякісних лімфом антибіотик малоефективний, однак ефект посилюється при поєднанні препарату з метотрексатом і вінбластином.
Важливе місце займає препарат в терапії хворих з дисемінований меланомою, але при одночасному застосуванні з вінбластином або винкристином, Нітрозометілмочевіна або Ломустін.
Хороший ефект лікування дактіноміціном отримують при ангіосаркома Капоші, проте повні ремісії досягаються рідко. Частота повних ремісій досягається (до 55%) при комбінованому застосуванні його з винкристином або дакарбазіном.
Спосіб застосування та дози. Дактіноміцін вводять внутрішньовенно. Разова і курсова дози препарату залежать від загального стану хворого, виду пухлини, поширеності процесу і індивідуальної переносимості. Застосовують антибіотик в декількох режимах короткими і тривалими курсами.