Синдром натягнутого сальника
Клінічна картина оментіта, синдрому натягнутого сальника.
Причиною розвитку запального процесу в сальнику є зрощення частини великого сальника з парієтальної, вісцеральної очеревиною різних областей черевної порожнини. Сальникові зрощення розвиваються після перенесеної операції, апендектомії, гінекологічних операцій, холецистектомії (в тому числі і лапароскопічної), при запальних захворюваннях органів малого таза і черевної порожнини і локалізуються в зоні операційного рубця, малому тазі. Оментіт з`явився причиною больового синдрому і порушення пасажу по кишечнику у 20 (8,3%) оперованих хворих спайкової хворобою. Особливу увагу ми приділили цій формі захворювання з тієї причини, що одним із заходів з профілактики утворення спайок вважається видалення сальника. Явища оментіта зустрічалися в різних групах хворих, для аналізу клінічних симптомів ми виділили їх в окрему групу. Характеристика групи - в табл. 2.
.
| Таблиця 2Воспалітельние зміни сальника при різних формах СББ |
Больовий синдром | Оментіт | Синдром натягнутого сальника | всього |
З ознаками функціональних порушень органів травлення і періодичними порушеннями пасажу злиденні по кишечнику | 3 | 3 | 6 |
Неодноразові епізоди ОСКН | 5 | 7 | 12 |
Без функціональних порушень і ОСКН | 1 | 1 | 2 |
Разом ... | 9 | 11 | 20 |
Є два варіанти змін сальника і участі його в формуванні передаються статевим шляхом. В основі обох варіантів лежать запальні зміни в сальнику у вигляді гострих проявів (оментіта) або формування спаечних тяжів і штранг з пасом сальника. При оментіте спостерігався локальний больовий синдром з ознаками загальної запальної реакції організму, що виявляється порушенням функцій тонкої і товстої кишки, явищами рецидивуючої непрохідності кишечника. При фіксації сальника до парієтальної або вісцеральної очеревині і купірування гострих запальних змін згодом патологія проявляється клінічною картиною синдрому натягнутого сальника.
Синдром натягнутого сальника характеризується болями в животі, що посилюються після харчової навантаження, здуттям живота, періодичної блювотою, що приносить полегшення на висоті болю. Для нього характерні і посилення болю при перерозгинанні тулуба (симптом Кноха), поява больового синдрому в зоні фіксації сальника при глибокій пальпації живота зі зміщенням шлунка та ободової кишки. Остаточний діагноз підтверджується при комплексному обстеженні з використанням інструментальних методів, УЗД, комп`ютерної томографії, рентгеноскопії тонкої кишки, ирригоскопии, лапароскопії.
Проведення діагностичної лапароскопії при синдромі натягнутого сальника повністю себе виправдовує як метод діагностики з мінімальним ризиком ускладнень і можливістю згодом виконати операцію - адгезіолізіс.
Таким чином, в умовах запальної реакції травматичного або іншого характеру в черевній порожнині сальник бере участь у формуванні клінічного симптомокомплексу спайкової хвороби у 8,3% хворих.
